Перегляд вихідного коду сторінки Рига-Пасажирська

{{Станція
| назва_колір = 
| назва_колір_фону = 
| підзаголовок_колір = 
| підзаголовок_колір_фону = 
| назва = Рига-Пасажирська
| лінія_верх = 
| система_верх = 
| тип = пасажирська
| зображення = Central railway station in Riga seen from Latviana Academy of Sciences.jpg
| зображення_розмір = 
| зображення_підпис = Вид на Центральний залізничний вокзал Риги з будівлі Латвійської академії наук  ([[2008]])
| розташування = {{LAT}}, [[Рига]]
| адреса = Привокзальна площа (Площа Стаціяс), 2
| координати =
| лінії = Рига&nbsp;— Єлгава, Рига&nbsp;— Крустпілс, Рига&nbsp;— Лугажі
| структура =
| глибина =
| рівнів =
| платформ = 5
| тип_платформ = низькі, прямі
| колій = 9 (не враховуючи 3 тупикові колії, передбачені для пасажирських потягів)
| час_роботи =
| транспортні_послуги =
| супутні_послуги =
| інженер =
| відкрито = {{Дата з віком|1861|10|12}}
| закрито =
| перебудовано =
| електрифіковано =
| колишні_назви = Дінабурзький вокзал; Рига І, Рига-Головна ({{lang-lv|Rīga galvenā}}) ([[1914]]), Рига-Пасажирська ({{lang-lv|Rīga pasažieru}}) ([[1919]]), Пасажирський/Головний вокзал Риги ({{lang-lv|Riga Pbf/Riga Hbf}}) ([[1942]])
| архітектор = В.&nbsp;Ципулін, В.&nbsp;Кузнєцов
| стиль =
| поверхів =
| власник = [[Латвійська залізниця]]
| оператор = [[Латвійська залізниця]]
| вебсайт =
| тип_коду =
| код = <!-- на території колишнього СРСР використовуйте наступне поле&nbsp;— код_ємр =-->
| зона =
| пасажиропотік =
| мапа =
| мапа_стан =
| мапа_назва =
| мапа_маршруту =
| мапа_маршруту_стан =
| мапа_маршруту_назва =
| тп1 =
| тп2 =
| відстань1 =
| відстань2 =
}}
{{Рига — Скулте}}
{{Рига — Крустпілс}}
{{Рига — Реньге}}
{{Рига — Тукумс}}
{{Рига — Валга}}
'''Ри́га-Пасажирська''' ({{lang-lv|Rīgas Pasažieru stacija, Rīgas Centrālā stacija, Rīga-Pasažieru}})&nbsp;— позакласна пасажирська головна [[залізнична станція]] у столиці [[Латвія|Латвії]] [[Рига|Ризі]]{{sfn|ст. Рига-Пасажиеру в справочнике станций РЖД}}{{sfn|ст. Рига-Пасажиеру в Тарифном руководстве № 4}} та найбільша залізнична станція Латвії<ref>{{cite web |url=http://www.ldz.lv/texts_files/Tikla_parskats_2011.pdf |title=Publiskās lietošanas dzelzceļa infrastruktūras pārskats 2011 |trans_title=2011 Public Railway Infrastructure Overview |page=34 |publisher=''[[Латвійська залізниця|Latvijas dzelzceļš]]'' |language=lv |date=05.06.2010 |accessdate=04.06.2011 |archive-date=2011-04-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110409015748/http://www.ldz.lv/texts_files/Tikla_parskats_2011.pdf }}</ref>. Усі залізничні пасажирські маршрути Латвії починаються на Ризькому вокзалі у 5 напрямах&nbsp;— до [[Саулкрасти|Саулкрастів]], [[Сігулда|Сігулди]], [[Саласпілс]]а, [[Єлгава|Єлгави]] та [[Юрмала|Юрмали]]. Найближчими станціями до Риги-Пасажирської є станції {{Не перекладено|Торнякалнс (станція)|Торнякалнс|lv|Torņakalns (stacija)}} (2,7&nbsp;км), {{Не перекладено|Земітани (станція)|Земітани|lv|Zemitāni (stacija)}} (4,6&nbsp;км) та {{Не перекладено|Яняварти (станція)|Яняварти|lv|Jāņavārti}} (5,7&nbsp;км), а також зупинний пункт {{Не перекладено|Вагону-паркс (станція)|Вагону-паркс|lv|Vagonu parks (stacija)}} (2,2&nbsp;км).

У тарифному плані станція Рига-Пасажирська належить до зони А<ref>http://www.pv.lv/lv/zonas/</ref>.

Станція розташована на схід від Старого міста Риги. Вокзал також є великим вузлом для маршрутів громадського транспорту: на Привокзальній площі та вулицях неподалік (вулиці Маріяс, Меркєля, Сатеклес та 13 січня) зупиняються чимало тролейбусних та автобусних маршрутів.

== Історія ==
Будівництво вокзалу почалося у [[1858]] році після того, як був затверджений проєкт першої залізниці. Товариством Ризько-Дінабурзької залізниці проєкт був профінансований британськими підприємцями, а вели його британські інженери. [[8 травня]] [[1858]] року був закладений перший камінь у будівлю майбутнього '''Дінабурзького вокзалу''', після молебну та водосвячення, здійснив тодішній генерал-губернатор Риги ([[1848]]—[[1861]]), князь {{Не перекладено|Суворов Олександр Аркадійович|Олександр Суворов|ru|Суворов, Александр Аркадьевич}}. Офіційно залізничну лінію [[Рига]]&nbsp;— [[Даугавпілс (станція)|Дінабург]] (завдовжки 217&nbsp;км) було відкрито [[25 вересня]] [[1861]] року<ref>РГІА, ф. 446, оп. 26, д. 10. Доповідь №&nbsp;6. 1 березня 1863 р. «За пропозицією банкірів Фрюлінга і Гешена про пристрій залізниці від Дінабург до Вітебська»</ref><ref>РГІА, ф. 446, оп. 26, д. 10. Доповідь №&nbsp;11. 19 березня 1863 р. «Положення про основні умови для пристрою Дінабург-Вітебської залізниці»</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=Wze7MomFSEU|title=Станция Огре|author=Кетнере, Наталья Денисовна|website=Город Огре. Люди. Судьбы, эпохи|date=2020-02-23|publisher=}}</ref>, а освячення Дінабурзького вокзалу відбулося [[12 жовтня]] [[1861]] року. Будівля вокзалу була побудована на тому ж місці, де і нині знаходиться головна будівля сучасного вокзалу. Після побудови станції {{Не перекладено|Торнякалнс (станція)|Торнякалнс|ru|Торнякалнс (станция)}} у [[1858]] році Дінабурзький вокзал, спроєктований для лінії на [[Юрмала|Юрмалу]], отримав назву '''Рига І'''.

Поїзди відправлялися на [[Даугавпілс (станція)|Дінабург]] та надалі до [[Санкт-Петербург]]у та [[Варшава|Варшави]]. Вокзал мав вигляд невеликої двоповерхової будівлі, що спроєктована архітектором {{Не перекладено|Йоганн Даніель Фельско|Йоганна Даніеля Фельско|de|Johann Daniel Felsko}}, до якої перпендикулярно фасаду прокладені залізничні колії. Спочатку там були лише два криті перони та чотири колії, біля них також розташовувалися телеграфне відділення, пошта та поліцейське управління.

У [[1868]] році завершено спорудження лінії від Риги до [[Єлгава|Мітави]], згодом&nbsp;— дільницю від Риги до [[Вецмілгравіс|Мюльграбена]], у [[1873]] році&nbsp;— від Риги до [[Болдерая]]. Її кінцевий пункт призначення&nbsp;— вокзал '''Рига ІІ''' для лінії на Даугавпілс знаходився біля будівлі сучасного вокзалу. Шляхи цього вокзалу були вищі за шляхи лінії Рига&nbsp;— Даугавпілс. Пізніше цей вокзал став обслуговувати також лінії до [[Тукумс]]а. У [[1914]] році споруду цього вокзала було зруйновано, а станцію об'єднали з центральним вокзалом Рига І<ref>T. Altbergs, K. Augustāne, I. Pētersone. Dzelzceļi Latvijā. R: Jumava, 2009, 56. lk.</ref>.
[[Файл:Железнодорожный вокзал в Риге.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Креслення першого вокзалу ([[1872]])]]
У [[1885]] році невелику двоповерхову будівлю перебудували та розширили за проєктом архітектора {{Не перекладено|Генріх Карл Шеель|Генріха Карла Шееля|de|Heinrich Carl Scheel}}, до неї були прибудовані два триповерхові крила. У [[1889]] році на Привокзальній площі було завершене спорудження православної каплиці Олександра Невського у нововізантійському стилі, яка збудована на честь порятунку родини імператора [[Олександр III (російський імператор)|Олександра ІІІ]] у [[Залізнична аварія під Бірками|залізничній аварії під Бірками]], коли імператорська родина поверталася з Кавказу до Санкт-Петербурга. Каплиця простояла до [[20 липня]] [[1925]] року, коли рішенням Ризької міської управи її знесли, «як згадку про часи царизму та за бажанням громади».

Наступне розширення мережі залізниць було у [[1892]] році, у зв'язку з початком руху спорудженою у [[1889]] році залізничною лінією {{Не перекладено|Псково-Ризька залізниця|Рига&nbsp;— Псков|ru|Псково-Рижская железная дорога}}. У [[1896]] році, коли було відкрите швидкісне залізничне сполучення поїздом «{{Не перекладено|Норд-Експрес|Норд-Експрес|lv|Nord-Express}}» з [[Париж]]а до Санкт-Петербурга через [[Ганновер]], [[Берлін]], [[Кенігсберг]] та [[Даугавпілс]], він до [[1914]] року мав спеціальний вагон до Риги, який відчеплювали на Даугавпілському вокзалі. У [[1897]] році відбулося розділення вантажного та пасажирського руху: у [[1903]] році з'явився новий вантажний вокзал, а у [[1907]] році&nbsp;— пасажирський. У [[1913]] році з цього вокзалу, що мав назву ''Двинський'', була можливість доїхати до [[Санкт-Петербург]]а, [[Москва-Ризька|Москви]], [[Волгоград|Царицина]], [[Севастополь (станція)|Севастополя]], [[Ростов-Головний|Ростова-на-Дону]], [[Таллінн|Ревеля]], [[Одеса-Головна|Одеси]] та інших міст [[Російська імперія|Російської імперії]]. З сусіднього вокзалу '''Рига ІІ''', що розташовувався на місці сучасного {{Не перекладено|Ризький міжнародний автовокзал|автовокзалу|ru|Рижский международный автовокзал}}, курсували поїзди до міст [[Курляндська губернія|Курляндії]] ([[Єлгава|Мітави]], [[Лієпая|Лібави]], [[Вентспілс|Віндави]]) та сучасної [[Литва|Литви]], до прикордонної з Німеччиною станції [[Вірбаліс|Вержболово]].

У [[1902]] році у Ризі був розроблений план реконструкції [[Залізничний вузол|залізничного вузла]], що передбачав одну центральну станцію для всіх поїздів, що прибували до Риги: виникла необхідність перемістити головний корпус пасажирської будівлі вокзалу трохи подалі від центральної частини міста, ніж існуюча станція, на території тодішньої станції {{Не перекладено|Рига-Пречу I|Рига-Пречу I|lv|Rīga Preču I}}. Цей план виник через близькість Ризького центрального вокзалу до центру міста та товарної станції неподалік, що уможливило використання центрального вокзалу як єдиної пасажирської станції, та був частково реалізований станом на [[1914]] рік; дві станції, що обслуговували Даугавпілський та Юрмальський напрямок, об'єдналися, і станція '''Рига І''' стала головним вокзалом Риги ({{lang-lv|Rīgas Galvenā stacija}}). Залізниця відтоді проходила над центральними вулицями Риги,&nbsp;— до того поїзди прбували на рівні землі до станції, що тоді мала назву '''Рига І''',&nbsp;— був збудований новий {{Не перекладено|Залізничний міст (Рига)|залізничний міст|lv|Dzelzceļa tilts (Rīga)}}. Також були споруджені нові перони станції на вищому та сучасному рівні. Разом ці станцією отримав назву ''вокзал Рига-Пасажирська'' ({{lang-lv|Rīgas Pasažieru stacija}}). Проте перебудову вокзалу не вдалося завершити через початок [[Перша світова війна|Першої світової війни]]<ref>[http://www.citariga.lv/lat/rigas-centrs/infrastruktura/centrala-stacija/ Cita Riga: Железная дорога. 2013-12-15]</ref>.
<gallery>
Riga Dvinsk Station.jpg|Перебудована будівля вокзалу з каплицею Олександра Невського (1905-1918 рр.)
Bundesarchiv Bild 146-1970-043-42, Lettland-Riga, Ankunft von Hinrich Lohse mit Offizieren am Bahnhof.jpg|Прибуття командування СА та СС на Ризький вокзал за часів нацистської окупації [[15 лютого]] [[1944]]
</gallery>
Після [[Війна за незалежність Латвії|здобуття Латвією незалежності]] були відкриті маршрути міжнародного сполучення. [[15 лютого]] [[1921]] року відкрито маршрут [[Рига]]&nbsp;— [[Каунас]], [[26 лютого]] [[1921]] року маршрутруху поїзда на [[Кенігсберг]]а був подовжений до [[Берлін]]а. В складі поїзда використовувалися вагони 1-го та 2-го класу міжнародного товариства спальних вагонів. Пізніше через ризький вокзал був відновлений маршрут поїзда «Норд-Експрес» сполученням [[Таллінн]]&nbsp;— [[Рига]]&nbsp;— [[Каунас]]&nbsp;— [[Варшава]]&nbsp;— [[Берлін]]. Поїзд відправлявся з Риги о 23:07 та прибував до головного вокзалу Берліна наступного дня о 19:42. Зазвичай у його складі був [[вагон-ресторан]] та вагони до Берліна і Парижа. У [[1937]] році був прийнятий проєкт нового залізничного вокзалу, який не вдалося реалізувати через того, що влітку [[1940]] року [[Латвія]] була [[Радянська окупація Латвії (1940)|окупована]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]], а також через початок [[Друга світова війна|війни]]. Цей план мав почати здійснюватися у [[1940]] році та завершитися у [[1945]] році.

Під час німецької окупації Латвії у [[1942]] році вокзали офіційно називалися ''Riga Pbf'' ({{lang-de|Riga Personenbahnhof}}) та ''Riga Hbf'' ({{lang-de|Riga Hauptbahnhof}}). За часів Другої світової війни обидві будівлі вокзалу, колії та обладнання зазнали значних пошкоджень. У [[1947]] році вони були відновлені.

У [[1950-ті|1950-х]] роках станція електрифікована. У [[1954]] році реконструкція вокзалу знову продовжилась, були розроблені декілька проєктів. Авторами нового проєкту центрального вокзалу В.&nbsp;Кузнєцов та В.&nbsp;Ципулін. Впродовж [[1959]]—[[1967]] років вокзал було перебудовано зі скла та бетону. У [[1960]] році відкрилися пасажирські, службові та технічні приміщення, а у [[1965]] році було зведеео поштову будівлю та зал з міжнародними касами. У [[1964]] році біля входу до центрального вокзалу запрацював головний міський годинник на вежі з північної сторони вокзалу, яка також слугувала як водонапірна вежа. Механізм годинника приводився у дію електрикою, а у темну пору доби його циферблат підсвічувався неоном. Її відкриття відбулося [[21 липня]] [[1961]] року.

Будівлю старого вокзалу, споруджену ще у [[1861]] році та розширену у [[1889]] році, знесли у [[1965]] році, а на початку червня [[1967]] року в експлуатацію була введена вже нова будівля. Це була остання споруда, що завершувала весь комплекс центрального вокзалу. На першому поверсі знаходилися каси попереднього продажу квитків, а на другому&nbsp;— ресторан.

Наприкінці [[1970]] року циферблат вокзального годинника був замінений електронним табло, що складався із 1600 ламп<ref name="mv">Evija Puķe. Veikalu valgi Stacijas laukumā. Žurn. Mājas viesis. 2003, №&nbsp;213</ref>.

Впродовж [[2000]]—[[2003]] років Центральний вокзал та {{Не перекладено|Привокзальна площа (Рига)|Привокзальна площа|lv|Stacijas laukums (Rīga)}} зазнали чергової реконструкції, яку проводила компанія «Linstow Varner». У рамках здійснення цієї реконструкції були укріплені несучі конструкції споруди, відремонтований дах, замінені двері, вікна та вітрини. Також були встановлені ліфти та ескалатори. Також були з'єднані зали приміського та далекого сполучення, адже до цього наскрізного переходу між цими залами не було. Добудовані дві будівлі, у яких розміщений торговий центр «Origo», який відкритий у [[2003]] році. Стару вежу з годинником знесли, а замість неї збудували нову, заввишки 43&nbsp;м (разом із написом '''RĪGA'''&nbsp;— 46&nbsp;м) із діаметром циферблату годинника у 4,2&nbsp;м. Окрім годинникової вежі вона стала також рестораном, що розташований нагорі вежі, звідки відкривається краєвид як на саму Привокзальну площу, так і на [[Старе місто (Рига)|Старе місто]]. На вежі відновили початковий вигляд годинника зі стрілками замість колишнього цифрового. Торговий центр відкрився [[8 травня]] [[2003]] року, а вежа з годинником та рестораном у ній&nbsp;— [[4 вересня]] [[2003]] року{{sfn|Altbergs, Augustāne, Pētersone|2009}}. Новий вокзал був відкритий [[16 серпня]] [[2001]] року. Поруч із вокзалом нині знаходиться супермаркет «Stockmann».

У [[2019]] році було передбачено розпочати роботу проєкту залізничного мосту і насипу лінії [[Rail Baltica]] та спорудження нового комплексу Ризького центрального пасажирського вокзалу; у березні 2017 року був затверджений план данських архітектурних компаній «PLH Architects та COWI A/S»<ref>{{cite news|last=Kupčs|first=Edgars|url=https://eng.lsm.lv/article/culture/culture/danish-design-picked-for-riga-central-station-rebuild.a229279/|title=Danish design picked for Riga Central Station rebuild|date=22 березня 2017|publisher=[[Public Broadcasting of Latvia]]|accessdate=20 грудня 2017}}</ref>. Будівельні роботи мали бути розпочатися у 2021—2022 роках. Згідно із розрахунками, витрати на цей проєкт складали приблизно 200 млн [[євро]]<ref>[http://edzl.lv/lv/aktualitates/projekta-jaunumi/uzsakta-rail-baltica-centralas-stacijas-iepirkuma-2-karta-un-parakstits-sadarbibas-memorands-ar-nvo.html Uzsākta Rail Baltica Centrālās stacijas iepirkuma 2. kārta un parakstīts sadarbības memorands ar NVO] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200813180055/http://edzl.lv/lv/aktualitates/projekta-jaunumi/uzsakta-rail-baltica-centralas-stacijas-iepirkuma-2-karta-un-parakstits-sadarbibas-memorands-ar-nvo.html |date=2020-08-13 }} edzl.lv 2018. gada 22. augustā</ref>.

== Парки ==

=== Торнякалнський парк ===
{{main|{{Не перекладено|Торнякалнс (станція)|Торнякалнс (станція)|lv|Torņakalns (stacija)}}}}

До складу Торнякалнського парку входять всі колії на станції Торнякалнс. Він у свою чергу складається із двох парків:
* '''парк A'''&nbsp;— 6 колій та 3 перони ближче до будівлі станції Торнякалнс;
* '''парк B'''&nbsp;— відгалуження від парку А; має 10 тупикових колій.

=== Головний парк ===
Головний парк&nbsp;— центральна та головна частина Ризького пасажирського вокзалу, у якому розташований кінцевий пункт всіх електро- та дизель-поїздів. Головний парк має 5 перонів та 9 колій, а також 3 пасажирські тупикові колії. Із них колії 1 і 3—8 та тупики 10—12 передбачені для прийому та відправлення пасажирських поїздів, а 2-га та 9-та колії&nbsp;— для транзитних вантажних поїздів.

=== Технічний парк ===
Технічний парк, що також називається Ризькою технічною станцією або вагонним парком, знаходиться в стороні платформи {{Не перекладено|Яняварти (платформа)|Яняварти|ru|Яняварты (платформа)}}. По обидві сторони Технічного парку знаходиться зупинний пункт {{Не перекладено|Вагону-паркс (станція)|Вагону-паркс|lv|Vagonu parks (stacija)}} (Вагонний парк), відстань до якого складає 2,2&nbsp;км. Парк передбачений для стоянки, огляду та обслуговування електро-, дизель- та міжнародних поїздів. Технічний парк у свою чергу поділяється на парки:
* '''парк B'''&nbsp;— передбачений для відстою та обслуговування електропоїздів, має 5 колій та цех з ремонту елекропоїздів;
* '''парк C'''&nbsp;— передбачений для відстою вагонів міжнародних пасажирських поїздів, має 17 колій;
* '''парк D'''&nbsp;— цех ремонту вагонів ТОВ «Latvijas Ekspresis»;
* '''парк E'''&nbsp;— передбачений для відстою та обслуговування дизель-поїздів, має 8 колій.

== Пасажирське сполучення ==

=== Внутрішні напрямки ===
Внутрішнє пасажирське сполучення від станції Рига-Пасажирська здійснюється наступними залізничними гілками:
* на північ: Рига&nbsp;— Скулте, [[електрифікація залізниць|електрифікована дільниця]];
* на північний схід: Рига&nbsp;— Лугажі до кордону з [[Естонія|Естонією]];
* на південний схід: Рига&nbsp;— Даугавпілс, частково електрифікована дільниця;
* на південний захід: Рига&nbsp;— Єлгава, електрифікована дільниця;
* на захід: Рига&nbsp;— Тукумс, електрифікована дільниця.

Також під час католицького паломництва або особливих подій курсує дизель-поїзд за маршрутом Рига&nbsp;— {{Не перекладено|Аглона|Аглона|lv|Aglona}} .

=== Поїзди далекого сполучення ===
Лінією {{Не перекладено|Залізниця Рига — Даугавпілс|Рига&nbsp;— Даугавпілс|lv|Dzelzceļa līnija Rīga—Daugavpils}} курсували поїзди до Росії: [[Санкт-Петербург]]а (безпересадкові вагони, щодня; на відрізку Рига&nbsp;— Новосокольники курсували у складі поїзда Рига&nbsp;— Москва) та швидкий поїзд далекого сполучення Рига&nbsp;— Москва (курсував щоденно). Окрім цього, через цю лінію є сполучення з [[Вільнюс (станція)|Вільнюсом]].

Влітку [[2011]] року через [[Даугавпілс (станція)|Даугавпілс]] декілька разів на тиждень курсував поїзд до білоруського [[Вітебськ (станція)|Вітебська]] (безпересадковий вагон за вказівкою Білоруської залізниці) та за маршрутом [[Полоцьк (станція)|Полоцьк]]&nbsp;— [[Молодечно (станція)|Молодечно]]&nbsp;— [[Мінськ-Пасажирський]] (поїзд далекого сполучення курсував 1 раз на 4 дні)<ref>[https://travel.ldz.lv/lv/jaunumi/vilciena-nr.87-88-minska-rga-kurssanas-datumi-2019.gada Vilciena Nr.87/88 Minska-Rīga kursēšanas datumi 2019.gadā]{{Недоступне посилання}}</ref>.

До березня [[2020]] року один раз на чотири дні курсував міжнародний поїзд «[[Чотири столиці (поїзд)|Чотири столиці]]» сполученням [[Рига]]&nbsp;— [[Вільнюс (станція)|Вільнюс]]&nbsp;— [[Мінськ-Пасажирський|Мінськ]]&nbsp;— [[Київ-Пасажирський|Київ]]<ref>{{Cite web |url=https://travel.ldz.lv/lv/jaunumi/izmainas-vilcienu-kustibas-saraksta-parejot-uz-vasaras-laiku |title=Izmaiņas vilcienu kustības sarakstā, pārejot uz vasaras laiku |accessdate=2020-05-23 |archive-date=2021-06-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210602213013/https://travel.ldz.lv/lv/jaunumi/izmainas-vilcienu-kustibas-saraksta-parejot-uz-vasaras-laiku }}</ref>.
{| class="wikitable"
|+Напрямки курсування поїздів у 1989 та 2020 роках
!№
!Маршрут сполучення
!Періодичність курсування, 1989
!Вагонів
!Категорія
!Періодичність курсування, 2020
!Вагонів
|-
|001/002
|Рига&nbsp;— [[Москва]]
|щодня
|19
|«Латвія», фірмовий швидкий
|щоденно
|8—15
|-
|003/004
|Рига&nbsp;— Москва
|щоденно
|19
|«Юрмала», фірмовий швидкий
|за розпорядженням
|8—15
|-
|027/028
|Рига&nbsp;— Москва
|щоденно
|22
|швидкий
|скасований
|
|-
|031/032
|Рига&nbsp;— Москва
|щоденно
|22
|швидкий
|скасований
|
|-
|035/036
|Рига&nbsp;— [[Санкт-Петербург|Ленінград]] / [[Санкт-Петербург]]
|щоденно
|22
|швидкий
|щоденно вагони безпересадкового сполучення до поїзда Рига&nbsp;— Москва
|4
|-
|037/038
|Рига&nbsp;— Ленінград / Санкт-Петербург
|щоденно
|22
|швидкісний
|скасований
|
|-
|039/040
|Рига&nbsp;— Ленінград / Санкт-Петербург
|щоденно
|22
|швидкий, влітку та за вказівкою
|скасований
|
|-
|075/076
|Рига&nbsp;— Київ
|щоденно
|22
|швидкий
|скасований
|
|-
|121/122
|Рига&nbsp;— [[Одеса-Головна|Одеса]]
|влітку через день
|22
|швидкий
|скасований
|
|-
|123/124
|Рига&nbsp;— [[Єкатеринбург-Пасажирський|Свердловськ]]
|влітку 4 рази на тиждень
|22
|швидкий
|скасований
|
|-
|137/138
|Рига&nbsp;— [[Харків-Пасажирський|Харків]] / [[Адлер (станція)|Адлер]]
|влітку щоденно
|22
|«Прибалтика», фірмовий швидкий, [[вагон безпересадкового сполучення]] до [[Кисловодськ (станція)|Кисловодська]]
|скасований
|
|-
|181/182
|Рига&nbsp;— [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]]
|влітку щоденно
|22
|швидкий
|скасований
|
|-
|185/186
|Рига&nbsp;— Москва
|щоденно
|22
|пасажирський
|скасований
|
|-
|187/188
|[[Таллінн]]&nbsp;— Рига&nbsp;— [[Мінськ-Пасажирський|Мінськ]]
|щоденно
|22
|«Чайка», фірмовий швидкий, вагони безпересадкового сполучення Таллінн&nbsp;— [[Берестя-Центральний|Берестя]], Таллінн&nbsp;— Варшава (понеділок, четверг), Таллінн&nbsp;— Сімферополь (влітку)
|скасований
|
|-
|257/258
|Рига&nbsp;— [[Львів (станція)|Львів]]
|щоденно
|22
|пасажирський
|скасований
|
|-
|259/260
|Рига&nbsp;— {{ст.|Сімферополь}}
|влітку через день
|22
|пасажирський
|скасований
|
|-
|269/270
|Рига&nbsp;— [[Воронеж]]
|щоденно
|22
|пасажирський
|скасований
|
|-
|№&nbsp;287/288
|Рига&nbsp;— [[Гомель-Пасажирський|Гомель]]
|через день
|22
|пасажирський
|скасований
|
|-
|№&nbsp;351/352
|Рига&nbsp;— [[Новоросійськ (станція)|Новоросійськ]]
|влітку через день
|22
|швидкий
|скасований
|
|-
|№&nbsp;393/394
|Рига&nbsp;— Москва
|за вказівкою
|22
|пасажирський
|скасований
|
|-
|№&nbsp;445/446
|Рига&nbsp;— {{ст.|Сімферополь}}
|за вказівкою
|22
|пасажирський
|скасований
|
|-
|527/528
|Рига&nbsp;— [[Челябінськ]]
|влітку через день
|22
|пасажирський
|скасований
|
|-
|543/544
|Рига&nbsp;— Горький / [[Нижній Новгород]]
|влітку через день
|22
|пасажирський
|скасований
|
|-
|№&nbsp;621/622
|Рига&nbsp;— [[Вільнюс (станція)|Вільнюс]]
|щоденно
|22
|пасажирський, вагони безпересадкового сполучення Рига&nbsp;— Берлін, Рига&nbsp;— Варшава, Рига&nbsp;— Кисловодськ (за вказівкою)
|скасований
|
|-
|673/674
|Рига&nbsp;— [[Калінінград-Пасажирський|Калінінград]]
|щоденно
|22
|пасажирський
|скасований
|
|}

== Сучасний вокзал ==
Наразі вокзал утворює комплекс, що включає в себе декілька корпусів. У вокзальному комплексі є багато крамниць, кіосків та закладів громадського харчування.

Колійний розвиток вокзалу складається з 12 колій та 5 перонів. Усі колії електрифіковані. Колії та перони розташовані на насипу. Для виходу на перони з будівлі вокзалу є три тунелі, один з них для виходу на платформу з вулиці Дзірнаву, проте вночі він зачиняється.

=== Тунелі ===
* '''A''': Найближчий тунель до вагонів поїздів, кас немає. З нього можна вийти на всі платформи, а також до центральної будівлі вокзалу.
* '''В''': Подібний до тунелю '''А''', проте немає виходів на платформи. У середній частині через поперечний тунель сполучений з тунелем '''А'''.
* '''C''': Крайній західний тунель; з нього можна вийти на усі платформи, окрім платформи №&nbsp;1. Має зручний вхід зі сторони {{Не перекладено|Центральний ринок (Рига)|Центрального ринку|ru|Центральный рынок (Рига)}}, табло із розкладом руху поїздів та три каси.
* '''D''': Крайній східний тунель, розташований за межами вокзалу; вихід на платформи з вулиці Дзірнаву. Кас і табло із розкладом немає. Працює з 09:00 до 23:00.

=== Напрямки та перевізники ===
{| class="wide" style="font-size: 90%;"
! style="background:#CDDDDD; color: black" |Перевізник
! style="background:#CDDDDD; color: black" |Дистанція
! style="background:#CDDDDD; color: black" |Напрями та розклад
|-
|-
|'''[[Латвійська залізниця]]'''
| rowspan="3" align="center" |'''Поїзди міжнародного сполучення'''
| rowspan="3" align="center" |'''[https://rasp.yandex.ru/station/9618459?span=schedule Яндекс]'''
|-
|'''[[Білоруська залізниця]]'''
|-
|'''[[Укрзалізниця]]'''
|-
|'''[[Латвійська залізниця]]'''
| align="center" |'''Регіональне та приміське сполучення'''
| align="center" |'''[https://www.pv.lv/ru/raspisanie-poezdov/ Pasažieru vilciens]'''
|-
|}

== Галерея ==
<gallery>
Файл:Riga centralstation.jpg|Вид на Центральний вокзал Риги з перонів
Файл:Hauptbahnhof Riga 2018.jpg|Будівля пасажирського терміналу вночі ([[2018]])
Файл:Interior of Riga Central railway station.jpg|Інтер'єр вокзалу, ([[2019]])
Файл:Rīgas stacijas pulkstenis 2008.jpg|Вежа з годинником
Файл:Centrālā Stacija Riga, Central Station Riga 2011 - panoramio.jpg|Привокзальна площа (Площа Стаціяс)
Файл:ДР1А-291, Латвия, Рига, станция Рига-Пассажирская (Trainpix 211396).jpg|Потяг DR1А-2913
Файл:Testa vilciens no Ķīnas.jpg|Тестовий контейнерний поїзд з Китаю, на Ризькому вокзалі ([[2016]])
Файл:Ekspresisvilciens.jpg|Поїзд Рига&nbsp;— Москва / Санкт-Петербург
Файл:06.04.14 Rīga Pasažieru ER2T-711509 (13716208193).jpg|Пасажирський поїзд до [[Єлгава|Єлгави]], збудований на [[Ризький вагонобудівний завод|РВЗ]] 
</gallery>

== Див. також ==
* [[Латвійська залізниця]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор= Архангельский А. С., Архангельский В. А.|заголовок= Железнодорожные станции СССР. Справочник|місто= М.|видавництво= [[Транспорт (видавництво)|Транспорт]]|рік= 1981|том= 2|сторінки= 90|тираж= 100 000}}
* {{книга |автор=T. Altbergs, K. Augustāne, I. Pētersone |заголовок=Dzelzceļi Latvijā |оригінал=Железные дороги Латвии |посилання=http://www.jumava.lv/katalogs/ori%C4%A3in%C4%81lliterat%C5%ABra/proza.html  |місто=Riga |видавництво=Jumava |рік=2009 |pages=56 |isbn= |ref=Altbergs, Augustāne, Pētersone }}
* [http://www.delfi.lv/izklaide/skats/vesture/rigas-centrala-stacija-vairak-neka-150-gadi-fotografijas.d?id=45508930 ''RĪGAS CENTRĀLĀ STACIJA: VAIRĀK NEKĀ 150 GADI FOTOGRĀFIJĀS''] на порталі www.delfi.lv від 28.01.2015

== Посилання ==
{{Commonscat|Riga Central Train Station|Рига-Пасажирська}}
* {{cite web |url=http://legalacts.ru/doc/tarifnoe-rukovodstvo-n-4-s-izm-ot-25012008-kniga/ |title=Тарифное руководство N 4 (ред. от 25.01.2016). Книга 2. Часть 1. Алфавитный список железнодорожных станций (утв. Советом по железнодорожному транспорту государств&nbsp;— участников Содружества)|date=2018 |format=действующая редакция |website=Законы, кодексы, нормативные и судебные акты |publisher= Legalacts.ru |accessdate=2018-12-03 |lang=ru |ref=ст. Рига-Пасажиеру в Тарифном руководстве № 4 }}
* {{cite web |url=http://cargo.rzd.ru/cargostation/public/ru?STRUCTURE_ID=5101&layer_id=4829&refererLayerId=4821&id=1735 |title=Справочник станций |author=ст. Рига-Пасажиеру: 090100 |date=2018 |publisher=[[ОАО РЖД]] |accessdate=2018-12-03 |lang=ru |ref=ст. Рига-Пасажиеру в справочнике станций РЖД}}
* [https://web.archive.org/web/20130914070239/http://www.rigacv.lv/articles/rigas_stacija История рижского центрального вокзала на сайте Riga CV. 2010-07-02]
* [https://web.archive.org/web/20110411133208/http://www.mixnews.lv/ru/blogs/13/681 MixNews: Чемоданное настроение. 2011-04-11]
* [http://www.youtube.com/watch?v=-5dVz6f5vuE&feature=relmfu Rīgas Pasažieru stacija. Ziema. Latvijas dzelzceļš (video)]
* [https://web.archive.org/web/20170817162006/http://a4d.lv/lv/raksti/riga-pasazieru/ Rīga Pasažieru]
* [https://www.youtube.com/watch?time_continue=79&v=lTyu1rj0mgg Dzelzceļa stāsti. Rīgas Centrālā dzelzceļa stacija (video)]
* [http://www.bueker.net/trainspotting/map.php?file=maps/baltic-states/baltic-states.gif Карта залізниць країн Балтії] {{ref-en}}
* [http://www.railwayz.info/photolines/main.php?rw_id=9 Карта Латвійської залізниці та інтерактивна галерея на сайті railwayz.info] {{ref-ru}}
* {{railwayz|982|станцію Рига-Пасажирська}}
* [https://tokatema.ru/riga/ Рига на сайті tokatema.ru] {{ref-ru}}

{{Бібліоінформація}}
{{портали|Залізниця}}
[[Категорія:Транспорт у Ризі]]
[[Категорія:Залізничні станції Латвії]]
[[Категорія:Залізничні станції та платформи, збудовані 1861]]
[[Категорія:Залізничні станції за алфавітом]]
[[Категорія:Споруди радянського модернізму]]