Перегляд вихідного коду сторінки Рок-музика

{{Музичний жанр
| назва                    = Рок-музика
| колір                    =BLACK
| bgcolor                  = crimson
| стилістичні походження   = [[рок-н-рол]] <br /> [[блюз]] <br /> [[кантрі]]
| походження               = початок [[1960-ті|1960-х]] - США, Велика Британія 
| інструменти              = [[гітара]], [[Бас-гітара|бас]], [[барабани]], [[Клавішні інструменти|Клавішні]]
| популярність             = всесвітньо, висока популярність після [[1950-ті|1950-х]]
| похідні                  = [[Альтернативний рок]] - [[Важкий метал (музика)|Важкий метал]] - [[Панк-рок]]
| піджанри                 =[[Артрок]] - [[Гаражний рок]] - [[Глем-рок]] - [[Гліттер-рок]] - [[Дезерт-рок]] - [[Детройт-рок]] - [[Джем-гурт]] - [[Дженгл-поп]] - [[Дівчачий гурт]] - [[Експериментальний рок]] - [[Інструментальний рок]] - [[Класичний рок]] - [[Краутрок]] - [[Пауер-поп]] - [[Пост-рок]] - [[Протопанк]] - [[Психоделічний рок]] - [[Серф]] - [[Софт-рок]] - [[Хард-рок]] - [[Хартленд-рок]] - [[Християнський рок]] - [[Group sounds]]
| споріднені               = [[Аборигенський рок]] - [[Анатолійський рок]] - [[Афро-рок]] - [[Блюз-рок]] - [[Бугалу]] - [[Джаз-фузія]] - [[Індо-рок]] - [[Кантрі-рок]] - [[Кумбія-рок]] - [[Медчестер]] - [[Мерсібіт]] - [[Неопрогресивний рок]] - [[Прогресивний рок]] - [[Пунта-рок]] - [[Раґа-рок]] - [[Раї-рок]] - [[Рокабілі]] - [[Рокосон]] - [[Самба-рок]] - [[Спейс-рок]] - [[Танго-рокеро]] - [[Фламенко-рок]] - [[Фолк-рок]]
| регіональні              = [[Австралійський рок|Австралія]] - [[Австрійський рок|Австрія]] - [[Аргентинський рок|Аргентина]] - [[Бельгійський рок|Бельгія]] - [[Білоруський рок|Білорусь]] - [[Боснійський рок|Боснія і Герцеговина]] - [[Бразильський рок|Бразилія]] - [[Британський рок|Велика Британія]] - [[Вірменський рок|Вірменія]] - [[В'єтнамський рок|В'єтнам]] - [[Грецький рок|Греція]] - [[Данський рок|Данія]] - [[Домініканський рок|Домініканська Республіка]] - [[Естонський рок|Естонія]] - [[Замбійський рок|Замбія]] - [[Ізраїльський рок|Ізраїль]] - [[Ісландський рок|Ісландія]] - [[Іспанський рок|Іспанія]] - [[Індійський рок|Індія]] - [[Індонезійський рок|Індонезія]] - [[Ірландський|Ірландія]] - [[Італійський рок|Італія]] - [[Камбоджійський рок|Камбоджа]] - [[Канадський рок|Канада]] - [[Китайський рок|Китай]] - [[Кубанський рок|Куба]] - [[Латвійський рок|Латвія]] - [[Литовський рок|Литва]] - [[Малайзійський рок|Малайзія]] - [[Мексиканський рок|Мексика]] - [[Непальський рок|Непал]] - [[Нідерландський рок|Нідерланди]] - [[Німецький рок|Німеччина]] - [[Ківі-рок|Нова Зеландія]] - [[Норвезький рок|Норвегія]] - [[Перуанський рок|Перу]] - [[Південно-Африканський рок|Південна Африка]] - [[Польський рок|Польща]] - [[Португальський рок|Португалія]] - [[Російський рок|Росія]] - [[Сербський рок|Сербія]] - [[Словенський рок|Словенія]] - [[Американський рок|США]] - [[Таїландський|Таїланд]] - [[Татарський рок|Татарстан]] - [[Угорський рок|Угорщина]] - [[Українська рок-музика|Україна]] - [[Уругвайський рок|Уругвай]] - [[Філіппінський рок|Філіппіни]] - [[Фінський рок|Фінляндія]] - [[Французький рок|Франція]] - [[Хорватський рок|Хорватія]] - [[Чеський рок|Чехія]] - [[Чилійський рок|Чилі]] - [[Шведський рок|Швеція]] - [[Швейцарський|Швейцарія]] - [[Югославський рок|Югославія]] - [[Японський рок|Японія]]
| інші                     = [[Бек-біт]] - [[Рок-опера]] - [[Рок-гурт]] - [[Список виконавців рок-музики|Виконавці]] - [[Зала слави рок-н-ролу|Зала слави]] - [[Соціальний вплив рок-н-ролу|Соціальний вплив]]
}}

'''Рок-музика'''&nbsp;— узагальнена назва низки напрямків популярної [[музика|музики]] другої половини [[XX століття]], що походять від [[рок-н-рол]]у та [[ритм-енд-блюз]]у. Термін Rock очевидно є скороченням від Rock'n'roll і дослівно перекладається як «хитати(ся); трясти(ся)».

Рок-музика має велику кількість напрямків: від танцювального [[рок-н-рол]]у до [[Важкий метал (музика)|важкого металу]]. Зміст пісень варіюється від легкого і невимушеного до похмурого, глибокого і філософського. Зазвичай рок-музика протиставляється [[Попмузика|попмузиці]] (т.&nbsp;зв. «попсі»), хоча окремі напрямки балансують на межі між ними.

Основні центри розвитку рок-музики&nbsp;— західна Європа (особливо [[Скандинавія]] та [[Велика Британія]]) і [[Сполучені Штати Америки|США]]. Пізніше національна рок-музика з'явилася практично у всіх країнах. [[Рок-музика в Україні|Українська рок-музика]] з'явилася за часів [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] в кінці 1960-х років{{Джерело?}}.

Термін «рок-музика» щодо конкретного колективу іноді не є чітко визначеним через комбінування та поєднання окремими виконавцями різної жанрової стилістики. При визначенні належності до того чи іншого напрямку роккультури, користуються соціальним та музичним факторами.

== Музичний фактор ==
Рок-музика комбіновано виконується [[рок-гурт]]ом, що зазвичай складається з [[Співак|вокаліста]], [[Ритм-гітара|гітариста]], [[бас-гітара|басу]], [[Соло-гітара|соло]] і [[Ударна установка|ударника]], іноді також [[клавішник]]а. В окремих випадках може бути присутнім також [[саксофон]], [[губна гармоніка]], [[акордеон]] та інші інструменти.

Характерні риси рок-музики&nbsp;— одноманітний [[ритм]] з сильним [[бек-біт]]ом, що підтримується [[барабан]]ами, та [[електрогітара|електрогітарою]] (часто&nbsp;— з ефектом [[дисторшн]]). Сольні епізоди також виконуються на електрогітарі. В [[гармонія (музика)|гармонічному]] та [[мелодія|мелодійному]] відношенні ранній рок-музиці в основному характерна [[блюзова гармонія]], однак в пізніший період спостерігається значна різноманітність музичних рис. Характерною рисою рок-музики, також є її колективність&nbsp;— рок-музика часто є продуктом колективної творчості, а створення й виконання музики є нерозривним процесом.

Необхідними вимогами для виконання рок-музики музиканти вважають віртуозну техніку, зіграність, вміння передати «[[Драйв (музика)|драйв]]» (Drive), особливе вокальне мистецтво, майстерність [[Імпровізація (музика)|імпровізації]], володіння [[Музична форма|формою]], наявність особливого «блюзового відчуття» (Blues Feeling)<ref name=":0">А. Козлов. Рок.</ref>.

== Соціальний фактор ==
Соціальний вплив рок-музики як культурного явища вважається :

{{text|"Рок — це, з одного боку, рупор молоді, музичне втілення суперечливих настроїв, які її роздирають, конфлікту із загальноприйнятими нормами. З іншого боку, рок — один з інструментів [[шоу-бізнес]]у, направлений на комерційний прибуток в індустрії розваг. Ця подвійна природа й обумовлює суперечності, "спіральність" розвитку [[Список музичних напрямків, стилів і жанрів|жанру]]. По суті справи, вся історія року складається зі схожих циклів, на початку кожного з яких — бунт, протест, народження нових [[Стиль|стилів]] і нових цінностей, виникнення гуртів і виконавців-основоположників стилю (1955, 1967, 1977 .), а потім — поступовий процес «приручення», комерціалізації, виникнення вторинних рок-гуртів, адаптації до способу життя"<ref>там само</ref>.}}

Рок-музика як культурний феномен породила так званий «рок-н-рольний спосіб життя», певний стиль поведінки і систему життєвих цінностей, свого роду філософію. Проте, виникнувши на основі різних жанрів рок-музики, субкультури деколи мають мало схожого. Рок-музика володіє великою енергією («драйвом»), яка захоплює. Вона може дати особі свободу від усталених суспільних принципів і стереотипів, від навколишньої дійсності.

З іншого боку, людина, зосереджена на роккультурі, може остаточно відгородитися від зовнішнього світу, ускладнюючи становище вживанням алкоголю і наркотиків, що сприяє руйнуванню особистості. Нерідко це явище ставлять в провину рок-музикантам.

== Передумови появи рок-музики ==
[[Файл:RaRHoF.jpg|thumb|300px|Музей Рок-н-ролу в Клівленді, [[США]]]]
Повоєнний розвиток музичної культури відбувався в умовах поглиблення розколу світу, посилення боротьби між двома соціально економічними системами, воєнно-політичними блоками, розв'язання [[Холодна війна|«холодної війни»]], атомного психозу, ідеологічно-культурного протистояння. Перед людством, яке понесло нечувані людські, матеріальні і духовні втрати в роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]], постали масштабні завдання підняти з руїн матеріальну культуру, залікувати рани духовності та цивілізації.

Найхарактернішим для культури цього періоду стає подальший розвиток так званої «[[Масова культура|масової культури]]», тиражування культури «[[Серійне виробництво|серійного виробництва]]», чому суттєво сприяв [[науково-технічний прогрес]], що приніс революційні зміни у сфері [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] (зокрема бурхливий розвиток [[телебачення]], [[радіо]], [[звукозапис]]у, [[кіно]]). На відміну від комуністичних країн, де масова культура жорстко регламентувалася ідеологічними настановами компартії, в капіталістичних країнах її розвиток був тісно пов'язаний з комерційною індустрією розваг.

У той же час демократизація культури, її «серійність», породжує певні специфічні проблеми для функціонування культури. Відбувається процес відчуження культури, що породжує в надрах масової культури феномен [[Контркультура|контркультури]]&nbsp;— [[субкультура|субкультури]] протестного, бунтівного напрямку. У другій половині [[XX століття]] такою контркультурою стає рок.

== Перші кроки рок-музики ==
Початком рок-музики є поява рок-н-ролу що увібрав у себе риси [[блюз]]у, [[ритм-енд-блюз]]у, [[бугі-вугі]], [[джаз]]у і [[кантрі]].

Значний вплив на рок-н-рол зробили блюзові виконавці [[Роберт Джонсон (музикант)|Роберт Джонсон]], [[Ледбеллі]], [[Мадді Уотерс]]. Назва «рок-н-рол» походить з пісень [[ґоспел]]-виконавців [[1940-ві|40-х]] років і, бувши по суті закликом до танцю, є сексуальним закликом. Вперше вираз з'явився в пісні ''«Good Rocking Tonight»'' [[Рой Браун|Роя Брауна]] [[1947]] року. У [[1949]] році виходить пісня ''«Rock And Roll»'' [[Вайлд Білл Мур|Вайлд Білла Мура]].

Розвиток раннього рок-н-ролу пов'язаний в основному з американськими виконавцями, проте встановити, яка пісня або пластинка може вважатися першою в жанрі, практично неможливо. Серед можливих варіантів&nbsp;— сингл ''«Fat Man»'' [[Фетс Доміно|Фетса Доміно]], що вийшов [[1950]] року. Згідно з іншими версіями, першим рок-н-рольним записом є ''«Rocket 88»'', записана [[1951]] року ''[[Jackie Brenston and his Delta Cats]]''.

=== Рок-н-рол в кінці 1950-х ===
{{main|Рок-н-рол}}
Серед тих, хто заклав основи рок-н-ролу як повноцінного жанру, найважливішими виконавцями є [[Фетс Доміно]], [[Бо Діддлі]] і [[Чак Беррі]]. 

Серед інших впливових афроамериканських музикантів в жанрі рок-н-ролу слід виділити [[Літл Річард|Літла Річарда]], який вплинув на подальше формування [[Гаражний рок|гаражного року]] і [[протопанк]]у, оскільки його манера співу й гри на [[піаніно]] була значно агресивнішою і напористішою, ніж у конкурентів.

Спочатку рок-н-рол вважався специфічною музикою, характерною тільки для [[Афроамериканці|афроамериканської аудиторії]]. Проте вже з'являлися перші білі артисти, що виконували рок-н-рол. Проривом рок-н-ролу в [[мейнстрим]] стала пісня [[Білл Гейлі|Білла Гейлі]] ''«Rock Around The Clock»''. Проте титул «короля рок-н-ролу» завоював інший білий артист&nbsp;— [[Елвіс Преслі]]. Попри те, що його популярність і культовий статус багато в чому перевищували реальну якість його робіт якщо порівняти їх з платівками чорних колег, Елвіс Преслі став першим, хто записав рок-н-рол на одному з ними рівні (коли [[Ді-джей|ді-джеї]] ставили його перші записи в ефір, вони спеціально попереджали, що це співає білий артист).

Іншим знаменитим білим виконавцем рок-н-ролу став [[Джері Лі Люїс]], який отримав прізвисько «Killer» за несамовиту манеру виконання і гри на піаніно. Трохи пізніше стала з'являтися м'якша форма «білого» рок-н-ролу, пов'язана перш за все з іменами [[Бадді Голлі]] й [[Everly Brothers]].

=== Рокабілі ===
{{main|Рокабілі}}
На основі синтезу [[рок-н-рол]]у і [[кантрі]] (особливо його південного різновиду&nbsp;— [[хіллбілі]]) з'явилася особлива течія рок-музики&nbsp;— рокабілі. Найвідоміші її представники в [[1950-ті|1950-х]]&nbsp;— [[Еді Кокрен]], [[Джин Вінсент]] і [[Карл Перкінс]]. Серед перших зразків рокабілі виділяються деякі ранні записи знаменитого [[кантрі]]-співака [[Джонні Кеш]]а. Чималий вплив на жанр зробили перші сингли [[Чак Беррі|Чака Беррі]] (''«Maybellene»'') і [[Елвіс Преслі|Елвіса Преслі]] (''«Thats All Right (Mama)»''). Музика рокабілі знов стала популярною в [[1980-ті|1980-х]] роках. Серед представників нео-рокабілі&nbsp;— [[Stray Cats]], [[The Cramps]], [[Heavy Trash]].

=== Рок-н-рол в Англії ===
Хоча, аж до появи біт-музики, [[Англія]] в області рок-музики не могла скласти [[США|Америці]] ніякої конкуренції, перші рокзаписи стали з'являтися тут вже в [[1950-ті|1950-х]] роках. Якщо в Америці рок-н-рол розвивався в тісному зіткненні з кореневими жанрами [[блюз]]у і [[кантрі]], то на англійський рок-н-рол справив найбільший вплив [[скіфл]], зокрема, один з відомих виконавців скіфла [[Лонні Донеган]]. Першими виконавцями рок-н-ролу, які змогли змагатися в англійських [[чарт]]ах з американськими виконавцями, стали [[Кліф Річард]] і [[The Shadows]]. Перший англійський рок-н-рольний хіт&nbsp;— ''«Move It»'' Кліфа Річарда. Серед скіфл-гуртів, що з'явилися у той час, був і перший гурт [[Джон Леннон|Джона Леннона]] ''[[The Quarrymen]]''.

== Рок-музика 1960-х років ==

=== На межі десятиліть: [[Серф]] ===
[[Файл:Link Wray - 3-8-03 Photo by Anthony Pepitone.jpg|right|thumb|170px|[[Лінк Рей]]]]
[[1957]] року записана композиція ''«Rumble»'' гітариста [[Лінк Рей|Лінка Рея]], в якій вперше використаний ефект ''фазз'' ({{lang-en|fuzz}}) на гітарі; таким чином, від цієї пісні в якійсь мірі походять всі «важкі» жанри рок-музики, зокрема, [[Важкий метал (музика)|хеві метал]] і [[панк-рок]].

[[Лінк Рей]] разом з [[Дік Дейл|Діком Дейлом]] і [[The Surfaris]] поклав початок новому жанру інструментального танцювального рок-н-ролу&nbsp;— [[серф]]у, заснованому на [[Гаваї|гавайському]] звучанні гітари, зазвичай з ефектом [[вібрато]]; цьому напрямку характерні також швидші темпи і деякі інновації в партії ударних. Першим серф-записом вважається ''«Bulldog»'' [[The Fireballs]], а ключовими представниками&nbsp;— [[The Ventures]], [[The Chantays]], в [[Англія|Англії]]&nbsp;— [[The Shadows]]. Трохи пізніше інструментальний серф поступився місцем вокальному [[серф-поп]]у, відомі представники якого, [[Jan and Dean]] і [[The Beach Boys]], дещо уповільнили темп й додали соковитих гармонізацій; ця манера називалася «Каліфорнійським звуком». Вплив звуку серфа породив [[серф-рок]], який суміщає традиційну рок-музику і серф-звучання; серф-рок пісні зустрічаються у безлічі виконавців.

=== Перша половина [[1960-ті|1960-х]] ===
На основі [[ритм-енд-блюз]]у, [[рок-н-рол]]у і [[соул]]у не без впливу народної британської музики в [[Англія|Англії]] стали з'являтися гурти, що грали нову форму танцювальної музики&nbsp;— [[біт-музика|біт-музику]]. Серед піджанрів біта виділявся [[мерсібіт]], типовими прикладами якого є записи [[Gerry & The Pacemakers]], [[The Searchers]], [[Rory Storm and the Hurricanes]] і ранні записи [[The Beatles]]. Саме The Beatles зі своїм синглом ''«I Want To Hold Your Hand»'' змогли вперше потіснити в американських [[чарт]]ах американських же виконавців, поклавши початок так званому «[[Британське вторгнення|британському вторгненню]]» ({{lang-en|British Invasion}}). Паралельно з цією формою музики в Америці розвивалися місцеві стилі на основі фолка і кантрі&nbsp;— найважливішою з них став [[фольк-рок|фолькрок]].

==== Британське вторгнення ====
{{main|Британське вторгнення}}
[[Файл:The Beatles arrive at JFK Airport.jpg|left|thumb|170px|[[The Beatles]]]]
Терміном «британське вторгнення» прийнято називати проникнення популярної [[Велика Британія|британської]] музичної культури на територію [[США]]. [[The Beatles]], з успіху синглів яких і почався новий етап рокісторії, закріпили успіх «висадкою» на американський берег в лютому [[1964]] року. The Beatles вже в ранні роки були принципово новим явищем&nbsp;— вони поєднували в собі надзвичайну музична плідність і принципово новий імідж (не просто автор-виконавець з колективом, а четверо яскравих осіб, гурт, де кожен співає і кожен здатний скласти хіт). Популярність гурту The Beatles, що охопила практично весь світ (її початком можна приблизно вважати виступ на шоу [[Ед Салліван|Еда Саллівана]] [[1964]] року) поклала початок небувалому для того часу явищу&nbsp;— «[[бітломанія|бітломанії]]». Услід за The Beatles набули популярності і низка інших британських гуртів. Музичне життя Британії почало розвиватися, відкривалися нові музичні клуби, а [[біт-музика]] ставала все різноманітнішою.

===== Біг-біт і мерсібіт =====
{{Main|Біг-біт (рок-музика)}}
Ряд представників «британського вторгнення» продовжували грати музику в дусі ранніх робіт [[The Beatles]]&nbsp;— легкий, м'який, мелодійний біт. Найуспішнішими в цьому напрямі виявилися [[The Searchers]] (що вважалися другим за значущістю [[мерсібіт]]-гуртом), [[Hermans Hermits]], [[Manfred Mann]], [[The Hollies]]. Також значним гуртом, який грав мелодійний біт з елементами [[фолк]]а були [[The Zombies]] (їх найвідоміший хіт&nbsp;— ''«Time of the Season»'').

===== [[Ритм-енд-блюз]] і [[блюз-рок]] =====
[[Файл:PO -Yardbirds (7906503116).jpg|міні|227x227пкс|[[The Yardbirds]]]]
Низка гуртів «[[британське вторгнення|британського вторгнення]]» більшою мірою, ніж інші, підпали під вплив ритм-енд-блюзу. Зокрема, з виконання ритм-енд-блюзу починали [[The Yardbirds]]. На початку існування гурту в його складі був гітарист [[Ерік Клептон]], який швидко покинув колектив; на зміну йому прийшов [[Джеф Бек]], якого своєю чергою змінив [[Джиммі Пейдж]]. Всі троє лід-гітаристів, що пройшли через Yardbirds, стали першим поколінням «гітарних героїв»&nbsp;— гітаристів, що вийшли на передній план, які привертали все більшу увагу й мали власних шанувальників.

Сильного впливу ритм-енд-блюзу зазнали також [[The Animals]], які використовували як сольний інструмент [[Орган (музичний інструмент)|орган]]. Вони записали [[Кавер-версія|кавер-версію]] народної пісні ''«[[House Of The Rising Sun]]»'', що стала однією з найчастіше виконуваних пісень у рок-музиці.

Проте найвпливовішим гуртом, що виник на основі ритм-енд-блюзу і впродовж всієї своєї кар'єри повертався до блюзових коренів, стали [[The Rolling Stones]]. Їх імідж був значно агресивнішим, «бруднішим», ніж у [[The Beatles]] і мерсібіт-гурт; звучання і проблеми, що вони підіймали в піснях, також демонстрували новий підхід до музики.

===== Поява жорсткої музики =====
{{main|Мод-рух}}

[[Файл:Who - 1975.jpg|left|thumb|170px|[[The Who]] у [[1975]] році]]
Хоча [[The Rolling Stones]], зокрема, їхній хіт ''«[[(I Can't Get No) Satisfaction]]»'' звучали для свого часу і на фоні мерсібіту незвичайно важко, «важка» музика і класичний рок взагалі традиційно беруть початок з синглу гурту [[The Kinks]] ''«[[You Really Got Me]]»''. Тут вперше в рок-музиці використані «важкий» гітарний [[Риф (музика)|риф]] і соло фузз-гітари. Перші альбоми [[The Kinks]] вирізнялися, разом з обваженим біт-саундом, також гостросоціальними текстами. Ідеологічно вони стали одними із засновників субкультури модів (найпопулярніша вона була в середині [[1960-ті|1960-х]], прийшовши на зміну тедді-боям).

Головними ідеологами руху модів став гурт [[The Who]]. Перші їх два альбоми є одними з найжорсткіших записів свого часу, а на сцені вони відрізнялися скаженою енергетикою і тим, що вперше стали трощити на сцені гітари. Також The Who вважаються одними з першопрохідців використання нойза і [[Аудіо-фідбек|фідбека]] в рок-музиці, а деякі їх тексти були досить вільними для свого часу. До музики [[The Who]] вперше був застосований термін [[павер-поп]].

Серед ідеологів мод-руху варто також згадати [[The Pretty Things]] і [[Small Faces|The Small Faces]]. Ці гурти грали жорсткий варіант ритм-енд-блюзу, нерідко з гостросоціальними текстами.

Нарешті, осібно серед британських першопрохідців жорсткої музики стоять [[The Troggs]]&nbsp;— серед усіх гуртів британського вторгнення вона була найближчою до [[гаражний рок|гаражного року]].

==== Поява фолкроку ====
{{main|Фолк-рок}}
Хоча за часів піку «британського вторгнення» місцева музика в [[США|Америці]] була витиснена з хіт-парадів, тут продовжувала розвиватися власна роксцена. На основі звучання вокальних фолькгуртів і фольквиконавців 1930-1950-х років (не без впливу [[блюз]]у) створювали свою музику фольквиконавці початку [[1960-ті|60-х]], впливовим з яких був [[Боб Ділан]]. Він наочно продемонстрував своєму поколінню, що в популярній музиці можна говорити не тільки про любов чоловіка і жінки, але зачепити й множину інших тем, зокрема філософських і соціальних.

[[1965]] року [[The Byrds]] поклали початок власне фолькроку&nbsp;— з вокальними гармоніями на основі ідей фолькових вокальних гуртів і ущільненим в порівнянні з акустичними фольквиконавцями гітарним саундом. Характерним для фолькроку був також соціальний підтекст пісень. [[1964]] року [[Боб Ділан]] також перейшов від акустичного до фолькрокового звучання, ставши знаковою фігурою рок-музики і записавши одну із знаменитих рокпісень ''«[[Like A Rolling Stone]]»''. [[Buffalo Springfield]] стали другим по значущості фолькрок-гуртом Америки, поклавши початок [[кантрі-рок]]у. Чималий внесок в розвиток жанру внесли [[Ніл Янг]], [[Simon & Garfunkel]], [[Джоні Мітчелл]].

У [[Велика Британія|Британії]] з'явилася також своя фолькроксцена, представниками якої є [[Fairport Convention]], [[Steeleye Span]], [[Lindisfarne]], [[Pentangle]]. Їх стиль також прийнято називати електрік-фольк; мотиви британської фольклорної музики тут поступово стали переважати над американським корінням. Одна з гілок розвитку електрік-фолька, засновником якої є [[Алан Стівелл]], поклала початок [[кельтський фолк|кельтському фольку]].

===== Американський попрок =====
На основі фолькрокового саунда в Америці [[1965]]–[[1966]] роках став формуватися ранній попрок, найважливішими представниками якого стали [[The Lovin Spoonful]], [[The Turtles]], [[The Grass Roots]], [[The Mamas And The Papas]] (останні вважаються одними з впливових вокальних попгуртів [[1960-ті|1960-х]]). Попрок був гармонійно і музично орієнтований на [[фольк-рок|фолькрок]], але не без впливу [[Серф|серф-попа]] (в основному [[The Beach Boys]]).

=== Гаражний рок ===
{{main|Гаражний рок}}
Крім тієї музики, яка потрапляла в чарти і на телебачення, на початку&nbsp;— в середині шестидесятих почав розвиватися й своєрідний [[Андеґраунд|андерграунд]]: гурти, котрі репетирували найчастіше в гаражах і записували брудні й галасливі [[Грамофонна платівка|платівки]]. Не всі представники гаражного року орієнтувалися на жорстку музику, проте найбільш безкомпромісні з них вважаються першими [[прото-панк]]-музикантами. Багато хто з представників гаражного року не випустив навіть одного повноцінного альбому, тому вийшли й продовжують виходити серії збірок, присвячені гаражу, які містять сингли, живі записи й інші рарітети; найвідоміші з них&nbsp;— [[Nuggets]], [[Pebbles]].

==== Витоки гаражного року ====
Думки з приводу того, яку пісню вважати першою в жанрі гаражного року, розходяться. Серед варіантів&nbsp;— ''«[[Rumble]]»'' [[Лінк Рей|Лінка Рея]], ''«[[Jenny Lee]]»'' [[Jan and Dean]], ''«[[Dirty Robber]]»'' [[The Wailers]]. Серед попередників [[прото-панк]]а слід назвати і [[Літл Річард]]а, і [[Джеррі Лі Льюіс]]а. [[1962]] року записується головний гаражний стандарт&nbsp;— ''«[[Louie Louie]]»'' [[The Kingsmen]] (кавер-версія забутого [[рок-н-рол]]у [[1956]] року, яку трохи раніше популяризував у вузьких кругах [[The Wailers]]), що стала однією з найпереспівуваніших пісень в рок-музиці й особливо в альтернативному року.

==== Розквіт гаражного року ====
З початком [[британське вторгнення|британського вторгнення]] гаражні рокери [[США|Америки]] отримали зразок для наслідування&nbsp;— британські гурти. Розквіт гаражного року припадає на середину десятиліття. Серед ключових гуртів напряму&nbsp;— [[The Sonics]], що записували божевільний рок-н-рол з гранично обваженою гітарою, і саксофоном, [[The Seeds]], що грали м'якшу музику з використанням [[орган (музика)|органу]], а також [[The Standells]], [[Kenny and the Kasuals]], [[The Music Machine]], [[The Knickerbockers]]. Зрідка окремі пісні гаражних гуртів ставали хітами: так сталося з ''«[[Psychotic Reaction]]»'' [[Count Five]], ''«[[96 Tears]]»'' [[? And The Mysterians]], ''«[[Dirty Water]]»'' [[The Standells]]. Окремо серед гаражного року стоїть [[Monks]]&nbsp;— гурт, чиє оригінальне звучання (хаотична гітара, фідбек, божевільні тексти, дивні аранжування) не має близьких аналогів у [[1960-ті|60-х]] роках. Загалом імідж і музика значної частини гаражних команд справили сильний вплив на подальший розвиток [[прото-панк]]а і [[панк-рок]]а.

==== [[Фрікбіт]] ====
Спорідненим стосовно гаражного року був і англійський напрям [[фрікбіт]], представлений гуртами [[The Primitives]], [[The Faires]], [[The Misunderstood]]. Він став свого роду андерграундною реакцією на «[[бітломанія|бітломанію]]» і «[[британське вторгнення]]», а звучання фрікбіта було близьким до гаражного року, але з великим впливом біта і мод-культури.

Серед інших регіональних гаражних сцен примітною була [[Японія|японська]]. Вона отримала назву «[[Group sounds]]».

=== Середина 1960-х: початок інновацій в рок-музиці ===

==== Поява психоделічного року ====
В кінці 1965-го&nbsp;— 1966-му роках в [[США]] почав формуватися новий музичний жанр&nbsp;— [[психоделічний рок]]. Основою для нього стали, з одного боку, музичні пошуки [[гаражний рок|гаражних]] гуртів, з іншого боку&nbsp;— розвиток [[Фольк-рок|фолькроку]]. Термін вперше був застосований по відношенню до фолькового гурту [[Holy Modal Rounders]]; однією з перших гаражних психоделічних команд (і першою, яка використала слово «psychodelic» в назві альбому) стали [[The 13th Floor Elevators]]; першим психоделічним хітом прийнято вважати ''«[[Eight Miles High]]»'' [[The Byrds]]. Основами зростання психоделічної культури стали розвиток субкультури [[хіпі]] і [[наркотик]]и (перш за все [[галюциноген]]и)&nbsp;— зокрема, [[ЛСД]], [[мескалін]] і навіть [[марихуана]]. Характерними для жанру стали «містичні» звучання і тексти пісень і, нерідко, філософія хіпі (зокрема ідеали любові і [[пацифізм]]).

Однією з передумов формування психоделічної культури [[Велика Британія|Британії]] стало розповсюдження елементів індійської ([[рага]]) й іншої етнічної музики серед гуртів британського вторгнення. Вперше індійські мотиви були використані [[The Yardbirds]] і трохи пізніше розвинені [[The Kinks]]. Вперше використовували індійський інструмент [[ситара|ситару]] в записах [[The Beatles]], пісні яких і стали найвідомішим випадком використання індійських мотивів у психоделічному року.

В цілому ранній британський психоделічний рок відрізнявся меншим, як порівняти з американським, впливом [[фолк|фольку]], він розвивався продовжуючи традиції британської рок-музики і [[поп-рок|попроку]]. При рівній увазі до експериментів зі звуком (у чому гурти по обидві сторони Атлантики влаштували негласне змагання), для ранньої британської психоделії менш характерною була імпровізація.

==== Інші інновації ====
Відштовхуючись від музичних ідей психоделічного року, [[Френк Заппа]] [[1966]] року заклав своїм дебютним альбомом основи [[рок-авангард|рокавангарду]]&nbsp;— експериментальної музики, нерідко з сатиричним або навіть антисоціальним підтекстом.

Для британської музики того ж часу були характерні інновації в області [[поп-рок|попроку]]. [[The Kinks]], відійшовши від жорсткого гітарного звучання, прийшли до поп-рок-музики з сильним впливом [[мюзик-хол]]у і без елементів психоделії, яка отримала назву [[Бритпоп|брит-поп]] і відродилася в 1990-х роках. Елементи ідей The Kinks використовували багато гуртів британського вторгнення. [[1965]] року [[The Beatles]] також пішли шляхом вдосконалення свого раннього звучання. Їх роботи 1965—1966-х років поєднували елементи ранньої психоделії, брит-попу і біту; при цьому аранжування не були строго прив'язані до складу гурту, який почав активно використовувати студійні можливості. Ці роботи стали одним з еталонів поп-рок-музики.

=== Друга половина 1960-х. Розквіт класичного року ===
Хоча чіткого розділення музики 1960-х років на декілька пластів не існує, саме період з [[1966]] по [[1969]] роки прийнято вважати часом найбільшого розквіту так званого «класичного року»&nbsp;— цей умовний термін включає всі основні напрями музики 1960-х, починаючи з «[[британське вторгнення|британського вторгнення]]» (у широкому сенсі він включає також [[Важкий метал (музика)|хеві-метал]] і [[артрок]] 1970-х). [[1967]] рік традиційно вважається найкращим роком в історії рок-музики&nbsp;— роком, коли з'являлися найбільші твори в жанрі [[поп-рок|попроку]], [[психоделічний рок|психоделічного року]], [[Бритпоп|брит-попу]], [[блюз-рок]]у, й одночасно вже розвивався ранній музичний андеграунд.

В рок-музиці кінця 1960-х особливо яскраво виявилися характерні для 1960-х років тенденції до збільшення її ролі в суспільстві: вона вже була не просто засобом, але й феноменом контркультури. З рок-музикою пов'язаний рух [[хіппі|хіпі]] в Америці, а також [[Молодіжна революція]] в Європі. Музика стала нерозривно пов'язана з суспільним протистоянням навколо [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]].

Певною мірою музика 1966—1969 років заклала основи для всіх подальших досягнень рок-музики.

==== Розквіт психоделічного року ====
{{main|Психоделічний рок}}

===== Загальні риси =====
[[Файл:The Doors 1968.JPG|left|thumb|170px|[[The Doors]]]]Психоделічна музика стала головним символом рок-музики кінця 1960-х і основою для більшості музичних інновацій того часу. До [[1967]] року жанр остаточно сформувався, і так або інакше з ним стикалися всі (за рідкісним виключенням) головні рок-гурти того часу. Метою саунду психоделічного року стала спроба виразити наркотичні враження музичними засобами. Психоделічна культура [[США]] ще міцніше зрослася з субкультурою хіпі, для британської була характерною менша імпровізація. Апогеєм американської психоделії кінця 1960-х став легендарний фестиваль у [[Вудсток|Вудстоці]], що почався [[15 серпня]] [[1969]] і отримав назву «Три дні миру і музики».

===== Американський психоделічний рок =====
В американській психоделії більшою чи меншою мірою виявлявся вплив її витоків&nbsp;— [[Фольк-рок|фолькроку]] (у загальному звучанні) і [[гаражний рок|гаражного року]] (у експериментальності і імпровізації). Низка значних гуртів зберегли тісніший зв'язок із фолькроком. Перш за все, це «Love»&nbsp;— перший «білий» гурт з афроамериканцем в складі і один з перших колективів хіпі-сцени, що з'явилися на значному [[Лейбл звукозапису|лейблі]]. Проте, популярнішими надалі стали також близькі до фолькових витоків [[Jefferson Airplane]].

Однією з впливових американських колективів були [[The Grateful Dead]], звук яких був ближчим до [[ритм-енд-блюз]]у, проте відрізнявся наявністю елементів безлічі інших стилів&nbsp;— [[Фольк-рок|фольку]], [[джаз]]у, [[кантрі]]. Вони знамениті завдяки унікальним «живим» виступам, які перетворювалися на довгі гіпнотичні джеми. Гурту [[The Doors]] вдалося стати не лише музичним явищем, але й культурним феноменом. У їх саунді відсутній бас. Вони зробили наголос на гіпнотичних органних партіях і (меншою мірою) оригінальних гітарних партіях. Проте популярності [[The Doors]] багато в чому сприяла унікальна харизматична особа й глибока лірика їх лідера [[Джим Моррісон|Джима Моррісона]].

Низка провідних психоделічних артистів орієнтувалися на «чорну» музику&nbsp;— [[ритм-енд-блюз]], [[соул]], [[блюз-рок]]. Соул сильно вплинув на [[Дженіс Джоплін]], володарку унікального «блюзового» голосу, яка записала ряд альбомів з різними складами (зокрема ''[[Big Brother & the Holding Company]]''). Ще важливішим явищем у рок-музиці стала творчість [[Джимі Гендрікс]]а, якого багато хто вважає найвидатнішим гітаристом в історії рок-музики. Його музика орієнтована, з одного боку, на психоделію, з іншої&nbsp;— на гранично обважений [[блюз-рок]]. Протяжні, пристрасні, віртуозні соло Джиммі Хендрікса відкрили нові можливості для використання гітари в рок-музиці, а його саунд був вже зовсім близький до [[хардрок]]у.

У другій половині 1960-х відішли від [[Серф|серф-попу]] [[The Beach Boys]], які стали одним із знакових гуртів американської психоделії. [[1969]] року завдяки Вудстокському фестивалю здобув популярність гітарист [[Карлос Сантана]], який став засновником особливого жанру,&nbsp;— [[латино-рок]]у. Продовжував розвиватися й гаражний психоделічний рок (гурти [[The Electric Prunes]], [[Tomorrow]], [[Strawberry Alarm Clock]]).

===== Британський психоделічний рок =====
[[Файл:Cream Clapton Bruce Baker 1960s.jpg|right|thumb|170px|Гурт [[Cream]]]]
На відміну від американського, британський психоделічний рок розвивалася шляхом не стільки появи нових гуртів, що йшли за цією течією, скільки експериментів провідних колективів «британського вторгнення».

[[The Beatles]] випустили концептуальний альбом ''«[[Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band]]»'', що став одним з найвпливовіших у рок-музиці взагалі. Для цього і наступного релізу The Beatles, крім елементів психоделії в музиці, були характерні своєрідні, нерідко фантасмагоричні тексти. Багато інших британських гуртів також випустили цікаві психоделічні (нерідко концептуальні) роботи&nbsp;— серед них [[The Who]], [[The Yardbirds]], [[The Hollies]]. Менш вдалим вийшов психоделічний експеримент [[The Rolling Stones]]. [[1968]] року [[The Pretty Things]] записали першу в історії [[рок-опера|рок-оперу]]&nbsp;— психоделічний альбом ''«[[S.F.Sorrow]]»''. Шотландський виконавець [[Donovan]] виконував м'який психоделічний рок з впливом фольку. Утворений [[1966]] року гурт [[Cream]] тяжів до важкого звучання на основі [[блюз-рок]]у з елементами психоделії, й іноді Cream, а не [[Led Zeppelin]], називають першим гуртом [[Важкий метал (музика)|хеві-металу]].

Проте в Англії формувалася й нова чисто психоделічна сцена, хоча багато цікавих її представників не добилися широкого визнання&nbsp;— серед них [[Traffic]], [[The Nice]], [[Tomorrow]], [[High Tide]].

Найзнаковішим англійським психоделічним гуртом стали [[Pink Floyd]]; для їх психоделічних робіт характерні своєрідний гітарний саунд, незвичайні музичні структури, покликані передати відчуття [[ЛСД]]-тріпу.

==== Андеграундна музична культура ====
[[Файл:Velvet Underground & Nico publicity photo (retouched).jpg|ліворуч|міні|209x209пкс|Гурт [[The Velvet Underground]]]]
Хоча спочатку психоделічний рок був близьким до [[гаражний рок|гаражного]], до моменту розквіту культури [[хіппі|хіпі]] на основі пошуків гаражних гуртів уже сформувалася альтернативна музична культура.

Одним з найбільш значних і впливових гуртів 1960-х стали [[The Velvet Underground]]. Їх музика та ідеологія 1966—1967-х років були відверто протилежні ідеалам хіпі. Випущений мізерним тиражем дебютний альбом гурту з тягучими, похмурими піснями і текстами, присвяченими безстороннім і «крамольним» для того часу темам, фактично поклав початок всьому напряму [[альтернативний рок|альтернативного року]]. На другому альбомі Velvet Underground заклали основи використання нойзу й фідбеку в музиці. Надалі гурт став записувати м'якшу музику, проте успіх і визнання прийшли до них вже значно пізніше.

Розвивався і [[рок-авангард|рокавангард]], лідером якого, крім [[Френк Заппа|Френка Заппи]], став його друг [[Captain Beefheart]], музика якого була більш наближеною до [[блюз-рок]]у. Серед помітних авангардних артистів&nbsp;— гаражний гурт [[The Fugs]]. Своєрідний внесок до розвитку авангардної музики вніс дівочий колектив [[The Shaggs]], якого вважають «найкращим з найгірших гуртів в історії року».

Розвиток [[гаражний рок|гаражного року]], а саме його найжорсткішого напряму&nbsp;— [[прото-панк]]у, привів до появи в кінці 1960-х найбільш агресивних і важких його представників, що вже впритул наблизилися до [[панк-рок]]у. Це гурти «детройтськой школи» гаражного року&nbsp;— [[MC5]] і [[The Stooges]], чиї альбоми були жорсткими, похмурими і відкрито протистояли музичному мейнстриму. Лідером The Stooges був [[Іггі Поп]], котрий пізніше прославився і як сольний артист.

Всі андерграундні артисти другої половини шестидесятих&nbsp;— [[Captain Beefheart]], MC5, The Stooges, Velvet Underground&nbsp;— зробили величезний вплив на подальший розвиток панку і альтернативного року.

==== Кінець десятиліття ====
Багато гуртів «[[британське вторгнення|британського вторгнення]]» до кінця десятиліття вже припинили активну творчу діяльність або ж просто не представляли ніякого інтересу. Проте найзнаковіші ансамблі шестидесятих продовжували розвиватися. Свої найкращі роботи в жанрі [[ритм-енд-блюз]]у записали в кінці десятиліття [[The Rolling Stones]]. Ранній [[павер-поп]] [[The Who]] відійшов від канонів [[прото-панк]]а&nbsp;і записав одну з перших [[рок-опера|рок-опер]] ''«[[Tommy]]»''. Розвивалися [[The Kinks]], [[The Pretty Things]]. [[The Beatles]] розпалися [[1969]] року, після запису ще декількох значних [[поп-рок|попрокових]] пластинок.

Продовжують розвиватися музичні напрями, що зародилися ще в першій половині 1960-х. Так, з'являється низка відомих гуртів орієнтованих на блюз: Free (утворений за участю ведучого британського ритм-енд-блюз-виконавця [[Алексіс Корнер|Алексіса Корнера]]), [[Fleetwood Mac]], основу якого становили музиканти, що працювали з іншою «іконою» ритм-енд-блюзу&nbsp;— [[Джон Мейолл|Джоном Мейоллом]]. Продовжується розвиток [[Фольк-рок|фолькроку]]: вдалі пластинки записує фолькрок-гурт з сильним впливом [[ритм-енд-блюз]]у [[Creedence Clearwater Revival]]; виходять перші роботи англійського фолькгурту [[Jethro Tull]] з своєрідним, заснованим на використанні [[флейта|флейти]] звучанням. Цікаві пластинки в жанрі [[поп-рок|попроку]] створюють [[The Move]]. [[1967]] року починає свою кар'єру знаменитий співак [[Леонард Коен]].

[[1969]] року з'являються перші представники нових жанрів&nbsp;— [[Важкий метал (музика)|хеві-металу]] й [[артрок]]у. Саме появу і розквіт цих жанрів можна вважати закінченням епохи 1960-х у рок-музиці і початком 1970-х.

== Рок-музика 1970-х років ==

=== Нові жанри рок-мейнстриму ===
З початком [[1970-ті|1970-х]] років багато жанрів, що були популярними в [[1960-ті|1960-х]] роках, відходять на другий план. Найбільшим комерційним успіхом починають користуватися нові жанри&nbsp;— в першу чергу [[хардрок]] (ранній метал), [[прогресивний рок]] (артрок) і [[глем-рок]]&nbsp;— хоча останній є дуже широким музичним напрямом. Ряд жанрів (наприклад, [[Бритпоп|брит-поп]], [[поп-рок|попрок]], [[фолк-рок|фолькрок]]) відходять на задній план або піддаються значним змінам.

==== Виникнення і розвиток хард-року ====
{{main|Хард-рок}}

===== Формування жанру =====
Ряд гуртів, які намагалися на основі [[блюз-рок]]у створити «важкий» гітарний звук, вже в другій половині 1960-х заклали основи стилю, що отримав назву хард-рок.

Серед головних передвісників хард-року в 1960-х роках&nbsp;— ранні [[The Kinks]], [[The Who]], пізніше&nbsp;— [[The Yardbirds]], [[Cream]] і [[Джимі Гендрікс]]. Впритул наблизилися до основ жанру й інші менш відомі гурти другої половини 1960-х&nbsp;— [[Iron Butterfly]], [[Blue Cheer]]. Так само дуже важливу роль в становленні жанру зіграли різні колективи [[гаражний рок|гаражного року]], що підхопили ідею «важкого» гітарного звучання.

Так чи інакше, основні канони жанру вже були сформовані: це важкий гітарний риф (коротка музична «фраза», що повторюється, підтримує ритм-секцію) в основі пісні, [[електрогітара]] як основний інструмент (іноді також клавіатура), довгі сольні партії, злагоджена робота ритм-секції.

===== Розвиток жанру =====
Першим альбомом хардроку вважають дебютну пластинку гурту [[Led Zeppelin]] [[1969]] року. Саме на цьому альбомі колектив остаточно вийшов за рамки важкого блюзу і вивів подібну музику на принципово новий рівень. Для Led Zeppelin характерний украй високий рівень виконавської майстерності: віртуозна гітара та бас, могутні ударні, драматичний вокал. Надалі Led Zeppelin нерідко експериментували, вводячи в свою музику елементи [[Сучасна фольк-музика|фольку]], класичної музики, [[регі]], [[фанк]]у.

Іншим найважливішим гуртом жанру стали [[Black Sabbath]]. Їх музика відрізнялася від Led Zeppelin похмурішими, тягучими рифами й «інфернальною» тематикою текстів, що зрештою більше вплинула на формування стоунер-року і [[дум-метал]]у, дещо меншою мірою&nbsp;— [[Важкий метал (музика)|хеві-металу]] 1980-х, а також на [[грандж]] і [[альтернативний рок]].

Серед перших яскравих зірок жанру&nbsp;— [[Deep Purple]], які починали в жанрі [[психоделічний рок|психоделії]], але в 1970-х вони змістили акценти в бік хардроку з віртуозними гітарними й клавішними соло, характерними для [[прогресивний рок|прог-року]] елементами класичної гармонії та меншим, ніж у Led Zeppelin, впливом [[блюз]]у.

Помітно вплинули на розвиток жанру також гурти [[Grand Funk Railroad]], [[Nazareth]], [[Scorpions]], [[Rainbow]], [[Black Widow]]. [[Uriah Heep]] зробили спробу схрестити хеві-метал з симфонічною музикою; [[Montrose]] і [[Mountain]] орієнтувалися на [[блюз-рок]]. Представниками піджанру [[південний рок]], орієнтованого на блюз і [[кантрі]], були [[Lynyrd Skynyrd]]. До середини 1980-х років хардрок в чистому вигляді практично зник, трансформувавшись в хард-н-хеві (ближчий до металу 1980-х жанр) звучання якого з середини 1970-х років формували такі гурти, як ранні [[Judas Priest]], [[Mötley Crüe]] і (меншою мірою) [[AC/DC]]. На відміну від Led Zeppelin, всі ці колективи, модернізувавши свій саунд відповідно до нових віянь хеві-металу 80-х, продовжували існувати й пізніше.

==== Прогресивний рок ====
{{main|Прогресивний рок}}

===== Витоки жанру =====
Перші спроби схрестити рок з класичною музикою відбувалися вже в другій половині [[1960-ті|1960-х]] років, здебільшого в психоделічному року. Джазові гармонії намагався використовувати [[Френк Заппа]], симфонічні елементи використовували британські психоделічні гурти [[Procol Harum]] (зокрема в знаменитому синглі ''«[[A Whiter Shade Of Pale]]»'') і [[Moody Blues]] (а також [[The Beatles]]). Використовувати ускладнені музичні форми намагалися багато психоделічних музикантів ([[The Doors]], ранні [[Pink Floyd]]). На формування принципів жанру вплинула поява в [[1967]]–[[1968]] роках безлічі концептуальних альбомів, а також збільшення кількості інструментів, які могли бути використані в роккомпозиції. Відправною точкою прогресивного року (синонімом цього терміну є [[артрок]]) прийнято вважати випуск дебютного альбому [[King Crimson]] ''«[[In the Court of the Crimson King]]»''; окрім нього часто пропонують ''«[[The Aerosol Grey Machine]]»'' [[Van Der Graaf Generator]], ''«[[Days of Future Passed]]»'' [[The Moody Blues]].

===== Розквіт прогресивного року =====
З часом багато гуртів стали намагатись ускладнювати структури композицій, їх тривалість, мелодійну побудову, [[аранжування]], будувати музику за канонами [[класична музика|класичної музики]]. Поезія ансамблів [[прогресивний рок|прогресивного року]] стала тяжіти до філософських або фантастичних тем, нерідко вона протистояла вже «неактуальному» для рок-музики оспівуванню ідеалів любові та братерства на користь похмурих, жорстких тем.

Продовжували створювати якісні артрокпластинки King Crimson. У першій половині [[1970-ті|1970-х]] років відішли від психоделічного року [[Pink Floyd]], що записали декілька еталонних альбомів в стилі мелодійного, медитативного прогресивного року. Pink Floyd стали одними із засновників стилю [[спейс-рок]]&nbsp;— «неземної», космічної рок-музики ([[Hawkwind]], [[Be-Bop Deluxe]], [[Gong]], [[Eloy]], [[Angels and Airwaves]]).

Іншу гілку розвитку прогресивного року представляв гурт [[Genesis]], чиї складно побудовані композиції, епічні тексти і особлива увага до змісту лірики стали головним джерелом натхнення для колективів нео-прог-року [[1980-ті|1980-х]].

Одним з найвизначніших гуртів напряму вважають [[Yes (гурт)|Yes]], для якого характерні динамічні контрасти і незвичайно високий рівень виконавської майстерності всіх учасників. Музику гурту [[Emerson, Lake & Palmer]], який часто обробляв твори класичної музики, разом з Yes також іноді визначали терміном [[техно-рок]] (флеш-рок), для якого були властивими швидкі, технічно складні партії.

Деякі прог-гурти вводили в свою музику елементи [[Фольк-рок|фолькроку]]. Одним з перших подібних гуртів стали [[Jethro Tull]], в 1970-х роках що перейшли до прогресивного року від [[блюз-рок]]у. Виник піджанр [[прогресив-фолк]], представники якого ([[Amazing Blondel]], [[Mellow Candle]], [[Ithaca]], [[Gryphon]]) використовували, крім власне фольку, елементи музики епохи [[Відродження]].

Особливим піджанром став [[Симфонічний рок|симфо-рок]], в якому до традиційного складу рок-гурту додалися скрипки й струнні. У цьому жанрі працювали гурти [[Kaipa]], [[Emerson, Lake & Palmer]], [[Sky (гурт)|Sky]]. Відомою командою напряму стала [[Electric Light Orchestra]] (полегшена музика, до якої вони перейшли пізніше, має назву [[симфо-поп]]).

У [[1974]]–[[1976]] роках [[прогресивний рок]] досяг найбільшого комерційного успіху.

===== Регіональні сцени =====
Крім [[Велика Британія|британської]], поступово розвивалися і регіональні прог-фатальні сцени. В першу чергу це стосується [[Італія|Італії]] й [[Франція|Франції]]. Італійський прог вирізнявся яскравою мелодійністю й експресивністю; відомий гурт&nbsp;— [[Premiata Forneria Marconi]]. В особливий піджанр виділився [[Кентербері-саунд]] («кентерберійськая сцена»)&nbsp;— товариство авангардних і прог-рок музикантів (головні колективи&nbsp;— [[Soft Machine]], [[Caravan]], [[Gong]]).

===== Краут-Рок =====
{{main|Краут-рок}}
[[Німеччина|Німецька]] прог-роксцена, така, що отримала назву краут-рок, стала найбільш важливою і своєрідною серед європейських прог-фатальних регіональних сцен. Ґрунтуючись на ускладненому психоделічному року, краут-рок узяв набагато менше елементів з класичної музики, але потрапив під значний вплив німецького музичного авангарду середини XX століття (зокрема [[Карлгайнц Штокгаузен]]). Для музики були типові ритм пульсу і застосування [[синтезатор]]ів, що дозволило краут-року стати одній з основ розвитку електронної музики. Цей стиль увібрав у себе елементи [[джаз]]у ([[Can]]), етнічної музики ([[Пополь-Вух|Popol Vuh]]). Серед інших значних гуртів&nbsp;— [[Amon Düül|Amon Düül II]], [[Neu!]], [[Guru Guru]], [[Faust]].

Один з найвпливовіших колективів першої половини 70-х, [[Kraftwerk]], що вийшов з краут-року, заклав основи всієї подальшої електронної музики, починаючи з диску [[1974]] року ''«[[Autobahn]]»''. Фактично саме [[Kraftwerk]] стали перехідним щаблем від рок-музики до нового музичного піджанру, що надалі віддалився від власне року, проте став величезною частиною музичної індустрії. Краут-рок загалом (і, зокрема, [[Can]] і [[Faust]]) значно вплинув на розвиток [[альтернативний рок|альтернативного року]] і [[пост-рок]]у. Впливовим продюсером краут-року, що розробив якоюсь мірою його звучання і форму, був [[Конні Планк]].

==== [[Джаз-рок]] ====
Паралельно з розвитком прог-року набував розвитку близький стиль&nbsp;— [[джаз-рок]] (джаз-ф'южн). Одні гурти спиралися на звучання [[біг-бенд]]ів, інші&nbsp;— на [[фрі-джаз]]. Найпопулярнішими гуртами напряму стали [[The Mahavishnu Orchestra|Mahavishnu Orchestra]], [[Weather Report]], [[Return To Forever]], [[Brand X]]. Одним з піонерів стилю також був [[Френк Заппа]]. Експериментували з джаз-роковим звучанням і джаз-музиканти (зокрема, [[Майлз Девіс]]).

==== [[Глем-рок]] ====
<!-- {{main|Глем-рок}} -->
Для хеві-металу і прог-року була нерідко характерна пихатість, патетичність, монументальність музики. Протилежністю цим напрямам став [[глем-рок]], що з'явився на початку [[1970-ті|1970-х]] років у Великій Британії, який і продовжив справи [[гаражний рок|гаражного року]] в царині музичного пошуку, експерименту, і, з іншого боку, спрощеності музики, вірності духу [[рок-н-рол]]у, а не академічним експериментам. При всіх відмінностях в музиці, для глем-року характерна єдина загальна риса (яка і дала назву напряму)&nbsp;— яскравий, химерний грим, театралізованість сценічного дійства, ефектне, барвисте шоу, музику, що супроводжувало, андрогінний імідж. Глем-рок поділяють на декілька умовних піджанрів: рок-н-ролльний глем, металевий глем та інтелектуальний глем.

===== Рок-н-ролльний глем =====
[[Файл:TRex-1970.jpg|right|thumb|170px|Гурт [[T.Rex]] у [[1970]] році]]
Одним з перших представників жанру вважають [[Гері Гліттер]]а, який дав жанру глем-року другу назву&nbsp;— гліттер-рок. Його музика походила від [[ритм-енд-блюз]]і й [[поп-рок|попроку]].

Проте головною «іконою» жанру став гурт [[T. Rex]] і його лідер [[Марк Болан]]. Музика T. Rex ґрунтувалась на [[бугі-вугі]] та [[рок-н-рол]]і; в період 1970—1973 років хіти T. Rex постійно займали верхні рядки в хіт-парадах, вигідно відрізняючись від претензійних металу і прог-року. Вони вплинули на подальший розвиток [[панк-рок]]у і [[Бритпоп|брит-попу]], а фінал епохи глем-року багато хто пов'язує саме із загибеллю Марка Болана в [[1977]] році.

Інші колективи цього напряму&nbsp;— [[Mott the Hoople|Mott The Hoople]], [[Mud (гурт)|Mud]], [[Alvin Stardust]].

===== Інтелектуальний глем =====
Цим терміном можна умовно позначити низку артистів, які прагнули створювати складну [[поп-музика|попмузику]], високе мистецтво на основі глему. Цей напрям більш ніж інші тяжів до експерименту. Іноді цей стиль називають [[поп-арт|попарт]]&nbsp;— тобто спрощений, легший і мелодійний [[артрок]]. Втім, напрям «попарт» [[Енді Воргол]], а також сильно вплинув на естетику глему.

Разом з T. Rex, найвідомішим і впливовішим глем-музикантом став [[Девід Бові]]. Почавши ще наприкінці 1960-х, в першій половині 1970-х він створив декілька еталонних платівок «серйозного глема». Він успішно продовжує сольну кар'єру, майже 40 років експериментуючи з новими напрямами в музиці, але зберігаючи елементи свого власного впізнаваного стилю.

Інші яскраві представники стилю&nbsp;— [[Roxy Music]], ще більш пов'язана з [[артрок]]ом. Цікаві роботи в жанрі глему з елементами [[прогресивний рок|прог-року]] створюють [[Steve Harley & Cockney Rebel]].

===== Важкий (металевий) глем =====
За своєю музичною структурою важкий глем ближчий до рок-н-ролльного, проте запозичував куди більше елементів раннього [[Важкий метал (музика)|хеві-металу]].

Одним з найзнаменитіших гуртів глем-року стали [[Queen]]. Перші і найважливіші альбоми гурту, що вийшли в 1970-х роках, поєднали хеві-металеве звучання і пафос (що виявлялося і в химерному зовнішньому вигляді), багатого, майже «симфонічного» звучання гітари, могутнього вокалу [[Фредді Мерк'юрі]] і елементів [[артрок]]у; всі ці чинники знайшли відбиття в знаменитій композиції ''«[[Bohemian Rhapsody]]»''.

Інші яскраві представники важкого глему&nbsp;— [[Еліс Купер]], [[Slade]] і [[The Sweet]]. Для цих гуртів менш характерна патетичність хард-року, вони були ближчі до рок-н-ролу і навіть гаражного року; більше того, [[Еліс Купер|Еліса Купера]] вважають одним з важливих [[прото-панк]] музикантів. [[Slade]] вирізнялися якісними попгармоніями і сильним вокалом.

Серед представників глему виділявся і важкий, з сильним впливом ритм-енд-блюзу, гурт [[New York Dolls]], чий трансвеститський імідж не перешкодив їм стати одними з ключових фігур прото-панку першої половини 1970-х. Серед останньої хвилі хард-глему виділяються [[Kiss]], чий доведений майже до абсурду химерний грим вплинув на становлення «[[хейр-метал]]у» 1980-х.

==== Попрок і софт-рок ====
{{main|Поп-рок}}

На основі попроку 1960-х і короткочасного явища, що отримало назву [[баблгам-поп]] ([[The Monkees]]), на початку [[1970-ті|1970-х]] виникає гранично м'який і легкий («сімейний») піджанр року&nbsp;— [[софт-рок]], представлений [[Bread]], [[The Carpenters]], [[Тіна Тернер|Тіною Тернер]].

Спорідненим цьому напряму можна вважати [[поп-рок|попрок]] 1970-х&nbsp;— він значно відрізнявся від попроку 1960-х, це м'яка, спокійна, утихомирена рок-музика, така, що отримала також назву «adult-oriented-rock» (AOR, «Рок для дорослих»). Представники цього напряму&nbsp;— [[Елтон Джон]], [[Род Стюарт]], [[Біллі Джоел]]. Високоякісні роботи в області попроку створили колишні учасники [[The Beatles]]. Іноді цей напрям називають також «мелодік-рок».

Слід також відзначити, що в першій половині 1970-х років почала активно розвиватися популярна музика&nbsp;— з'явилися блискучі роботи в жанрі [[ритм-енд-блюз]]у, почали розвиватися [[диско]], [[регі]] й [[Даб (музичний жанр)|даб]]. Не будучи по суті роком, всі ці напрями так чи інакше вплинули на рок-музику надалі.

==== «Стадіонний рок» ====
Для більшості нових жанрів характерний творчий пошук, експериментальність. Проте була і інша тенденція&nbsp;— нові стилі відрізнялися більшою в порівнянні з музикою [[1960-ті|1960-х]] патетичністю, масштабністю. Самі ідеї «космічного року», використання симфонічної музики, монументальність металу, химерність важкого глему припускали монументальність і у виступах. Багато в чому цій тенденції сприяла і поява особливого типу рокальбому&nbsp;— [[рок-опера|рок-опери]]. Ідеї рок-опери заклали [[The Pretty Things]] і [[The Who]]. [[1970]] року записується знаменита рок-опера ''«[[Ісус Христос — суперзірка]]»''.

Щоб позначити гурти, що виступали на величезних стадіонах, виник термін «стадіонний рок» (arena rock). Серед гуртів, які виконували «Arena rock», називають [[Journey]], [[Boston]], [[Styx]], [[Foreigner]].

=== Зародження альтернативної музичної культури ===
Хоча почини [[The Velvet Underground|Velvet Underground]] в першій половині 1970-х років були практично забуті, розвиток ранньої музичної альтернативи продовжувався. Саме поняття «альтернатива» формувалося як протилежність, опозиція традиційній музиці «стадіону», яка, на відміну від початку 1960-х, стала притулком для присвячених і все більш відходила від канонів традиційного [[рок-н-рол]]у.

==== Розвиток прото-панку ====
Таке поняття, як [[гаражний рок]], у 1970-х роках вже не існувало, проте найвизначніші колективи «детройтської школи» продовжували існувати. Останній альбом перед довгим затишшям у [[The Stooges]] вийшов [[1973]] року (у 2000-х роках вони возз'єдналися і випустили новий альбом), у [[MC5]]&nbsp;— [[1971]] (хоча музика останніх стала куди м'якшою, ніж в [[1969]] році). Значний внесок до розвитку [[прото-панк]]у зробили глем-рокери [[New York Dolls]], а також гурти [[The Dictators]], [[Rocket From The Tombs]], [[Richard Hell & The Voidoids]], [[Johnny Thunders & The Heartbreakers]].

Дотичною до прото-панку стала течія [[паб-рок]]&nbsp;— ще одна форма реакції на ускладнений, патетичний рокмейнстрим, що виражалася в спрощеному [[ритм-енд-блюз]]овому хард-році. Головні гурти напряму&nbsp;— [[Eddie & The Hot Rods]], [[Dr. Feelgood]], [[Ace]]. Паб-рок вплинув і на становлення [[павер-поп]]у.

==== Поява нової хвилі ====
Перші паростки стилю, названого «нова хвиля» ([[Нова хвиля (музичний напрям)|нью-вейв]]) почали з'являтися в кінці [[1974]]&nbsp;— на початку [[1975]] років. Цей жанр формувався в тісній взаємодії з [[панк-рок]]ом, хоча дещо відрізнявся від нього виразними засобами: якщо навіть для прото-панків характерне жорстке, безкомпромісне звучання, агресивне і примітивне, то перші музиканти «нової хвилі» більше орієнтовані на попмузику, при цьому зберігаючи самобутність і схильність до експериментів.

Історія ранньої альтернативної музики пов'язана з легендарним нью-йоркським клубом [[CBGB]]. Саме там, вперше в [[1974]] році, вже виступала [[Патті Сміт]], що в [[1975]] році випустила один з головних альбомів прото-панку і один з перших&nbsp;— нової хвилі (''«[[Horses (album)|Horses]]»''). Крім цього, творчість Патті Сміт послужила основою «жіночого року» (альтернативної музики з жіночим вокалом). Іншим ключовим гуртом ранньої нової хвилі стали [[Television]], наближеніші до [[ритм-енд-блюз]]у.

==== Поява панк-року ====
[[Файл:Ramones 30081980 10 800.jpg|left|thumb|170px|Гурт [[Ramones]]]]Вже [[1974]] року в клубі [[CBGB]] почали виступати [[Ramones]]. Саме вони стали першим справжнім [[панк-рок]] гуртом і одним з найвпливовіших гуртів альтернативної року взагалі. Їх класичні альбоми 1970-х років, особливо перший, складалися з агресивних триакордних бойовиків із зухвало безглуздими текстами. Їх неохайний зовнішній вигляд відверто суперечив загальноприйнятим уявленням про зовнішність рокзірки. Саме з перших релізів [[Ramones]] фактично починається весь перебіг альтернативного року в тому вигляді, в якому він існував у 1970-1980-х рр.

Основою [[панк-рок]]у стала [[нігілізм|нігілістична]], іноді антигромадська ідеологія, виражена (як правило) в швидкій, агресивній, невіртуозній манері гри; основою такого роду музики була не віртуозна виконавська майстерність, а бажання самовираження, драйв і енергетика.

Паралельно з американським [[Панки|панком]] починає розвиватися англійський: гурт [[The Damned]] першим в [[Англія|Англії]] випускає панк-рок сингл, а [[Sex Pistols]] формують ідеологію і суть [[панк-рок]]у. Попри музичну вторинність, Sex Pistols (багато в чому завдяки менеджменту [[Малькольм Макларен|Малькольма Макларена]]) заклали основи панк-ідеології. На відміну від брудного, але все-таки розважального рок-н-ролу Ramones пісні і поведінка Sex Pistols були показово антисоціальними. Зрештою дві панк-ікони&nbsp;— Ramones і Sex Pistols&nbsp;— сформували основи нового жанру, давши друге дихання [[рок-н-рол]]у.

Слід зазначити, що в становленні панк-року (і, зокрема, Ramones) зіграв значну роль легендарний діджей [[ВВС]] [[Джон Піл]]. Його діяльність з кінця 1960-х до 2000-х значною мірою сприяла відкриттю і наростанню популярності багатьох помітних колективів панк-року й альтернативного року.

=== Кінець десятиліття. Розвиток панк-року і альтернативи ===

==== Панк-Рок ====
{{main|Панк-рок}}

В кінці 1970-х панк активно розвивався як в Америці (як культурний феномен), так і в Англії (фактично як суспільне явище). Відбувся головний культурний перелом&nbsp;— панк-рок перетворив рок з музики, яку могли грати лише вибрані, в музику, яку могли грати всі. Природно, що більшість панк-рок-гуртів, що з'являлися, не представляли ані найменшого інтересу, проте серед безлічі платівок було й немало значних успіхів, своєрідних і якісних робіт.

Крім [[Ramones]], у сфері неагресивного розважального панк-року виділявся британський гурт [[Buzzcocks]]. Buzzcocks сплітали агресивний гітарний саунд і мелодійний вокал, а в деяких піснях заклали основи [[постпанк]]у. Іншим впливовим британським панк-гуртом стали [[The Clash]]. З самого початку кар'єри вони відрізнялися меншим нігілізмом, але яскравіше вираженим соціальним протестом; до [[1979]] року гурт відійшов від канонів традиційного панку, створивши свої найцікавіші роботи на стику з новою хвилею.

Серед інших найважливіших британських панк-гуртів&nbsp;— [[The Damned]], перші альбоми яких є одним із зразків агресивного і прямолінійного панк-року, і [[Vibrators]], що випустили в [[1977]] році один з найкращих панк-альбомів року і орієнтовані на поппанк з яскраво вираженою мелодійною складовою. Одним з найагресивніших панк-гуртів Британії 1970-х стали [[Crass]]. У своєму роді унікальним став рух [[Мод-рух|мод]]-ревайвл, учасники якого на основі панк-року з сильним впливом [[рок-н-рол]]у намагалися відродити естетові [[The Who]] і [[The Kinks]]. Головний гурт напряму&nbsp;— [[Jam]].

Відбувалося зародження агресивного напряму [[Oi!]]&nbsp;— швидкісного, безкомпромісного [[панк-рок]]у на основі «кричалок» футбольних уболівальників. Вже в [[1977]]–[[1979]] роках ранній Oi! грали [[Sham 69]] і [[Skrewdriver]].

Паралельно з британським розвивався і американський панк-рок. [[The Dead Boys]] першими використовували в своїй музиці агресію і [[нігілізм]] перших британських панків. Помітним американським гурт стали [[The Misfits]]. Найзнаменитішим «чорношкірим» панк-гуртом стали [[Bad Brains]], на музику яких вплинули [[регі]] й [[ска]]. Панк-рок знаходив собі прихильників і в інших країнах світу, наприклад, австралійський гурт [[The Saints]].

==== Нова хвиля ====
{{main|Нова хвиля (музика)}}

Паралельно з панком розвивалася нова хвиля, яка також експериментувала зі звуком, проте на основі вже дещо інших музичних засобів. Проте, ці дві сцени були вкрай близькі, і саме відділення поняття «Нова хвиля» продиктоване тим, що окремі станції не хотіли ставити агресивний панк, але надалі бажали транслювати мелодійнішу музику типу [[Blondie]]. Серед найзначніших гуртів напряму&nbsp;— Blondie і [[The Pretenders]], що грали мелодійну музику з жіночим вокалом, [[The Police]], на музику яких вплинули [[Даб (музичний жанр)|даб]] і [[реггі|регі]]. Лідер The Police [[Стінг]] після розпаду гурту став популярним виконавцем [[поп-рок|попроку]]. На основі музичних засобів нової хвилі грали мелодійну музику, іноді навіть з елементами [[артрок]]у, [[The Cars]] і [[The Go-Gos]]. Одними із засновників стилю [[павер-поп]] (що зародився ще в 60-ті роки) стали [[The Knack]] з піснею ''«[[My Sharona]]»''.

[[Файл:Talking heads collage.jpg|right|thumb|170px|Гурт [[Talking Heads]]]]
Особливим явищем в середовищі нової хвилі став так званий [[артпанк]]&nbsp;— авангардна музика, в якій змішався вплив панк-року, артроку і інтелектуального [[глем]]у. На цей напрямок справила чималий вплив [[Патті Сміт|Паті Сміт]]. Серед найважливіших гуртів напряму&nbsp;— [[Talking Heads]], в чиїй музиці можна помітити елементи [[фанк]]у, артроку і навіть етнічної музики. З [[Talking Heads]] довгий час співпрацював знаменитий мультиінструменталіст [[Браян Іно]], який раніше грав з [[Девід Бові|Девідом Бові]], [[Roxy Music]], [[King Crimson]]. Інші важливі гурти&nbsp;— [[Pere Ubu]], [[Devo]].

Осібно серед гуртів артпанку стояли [[Suicide]], що грали експериментальний в мелодійному і музичному відношенні електронний панк-рок із впливом [[Іггі Поп]]а. Серед інших експериментаторів, що поєднували рок з електронною музикою,&nbsp;— [[The Rockets]], [[Telex]], [[Гері Ньюман]].

==== Поява пост-панку ====
{{main|Пост-панк}}
На основі, по-перше, досягнень [[прото-панк]]у (в першу чергу [[The Velvet Underground|Velvet Underground]]), по-друге, ранньої нової хвилі майже одночасно з розповсюдженням панку став формуватися новий жанр&nbsp;— [[постпанк]]. Звучання постпанку корінним чином відрізнлося від [[панк-рок]]у&nbsp;— пісні були побудовані на холодній пульсуючій роботі ритм-секції, тривожних, похмурих, з відчайдушною емоційністю, що проривається назовні, мелодіях.

Першим альбомом жанру вважається дебютна платівка [[Public Image Ltd.]] (гурту екс-вокаліста [[Sex Pistols]] [[Джон Лайдон|Джона Лайдона]]). Приблизно тоді ж починав впливовий гурт [[The Fall]], чиї таємничі вокальні партії і монотонна, тягуча музика стали основою для подальшого розвитку постпанку. Тоді ж до постпанку перейшов панк-гурт [[Wire]], який був непопулярним в період активної творчої діяльності, проте заднім числом істотно вплинув на пост-панк (а також [[бритпоп]] і [[нойз-рок]])&nbsp;— зокрема, тим, що вперше застосував у пост-панку електроніку. [[Buzzcocks]], [[The Damned]], [[The Clash|Clash]] вплинули на становлення раннього пост-панку; зокрема, серед перших пост-панк-гуртів був сольний проєкт учасників [[Buzzcocks]] [[Magazine]].

Важливу роль в становленні пост-панку зіграли [[The Stranglers]]&nbsp;— вже на ранньому етапі вони намагалися використовувати в панк-року клавішні, а пізніше перешли до мелодійного пост-панку. Чимала роль в становленні жанру належить [[Swell Maps]].

[[Файл:Jd4.jpg|left|thumb|170px|Гурт [[Joy Division]]]]
Проте найвпливовішим і найвизначнішим гуртом постпанку кінця [[1970-ті|1970-х]] став [[Joy Division]]. Записавши лише два альбоми, вони стали одним з основоположних гуртів для всього подальшого [[альтернативний рок|альтернативного року]]. Унікальний трагічний вокал [[Ієн Кертіс|Ієна Кертіса]] поєднувався з холодною ритм-секцією, основні принципи гри якої використовували практично всі гурти 1980-х. Враження від депресивних, меланхолійних, а деколи трагічних текстів на концертах посилювалося своєрідною пластикою Кертіса.

Після самогубства лідера решта учасників [[Joy Division]] організувала [[електропоп]]гурт [[New Order]].

==== Зародження індастріалу ====
{{main|Індастріал}}
[[1976]] року гурт [[Throbbing Gristle]] створив лейбл ''«[[Industrial Records]]»'', поклавши початок екстремальному музичному стилю на основі року і електроніки&nbsp;— [[індастріал]]у. Експериментальна музика раннього індастріалу нерозривно пов'язана зі своєрідною антисоціальною ідеологією, яка знаходила вираз або в украй авангардній електронній музиці ([[Throbbing Gristle]], [[Skinny Puppy]]), або в чистому [[нойз]]і ([[Бойд Райс]]), або в змішанні електронного [[Авангардизм|авангарду]] з іншими жанрами ([[Coil]]). Не бувши в строгому сенсі рок-музикою, ранній індастріал значно вплинув на розвиток пост-панку і готик-року 80-х рр. (іноді індустріальні музиканти самі використовували елементи пост-панку) і породив рокпіджанр, що набув поширення в 80-х рр.,&nbsp;— гітарний [[агроіндастріал]] ([[Nine Inch Nails]], [[Ministry]]). Також певний вплив на рок спричинив гурт [[Laibach]].

== Рок-музика 1980-х років ==
{{автопереклад|дата=червень 2015}}

=== Рок-мейнстрим та метал ===
Поява [[панк-рок]]у і [[постпанк]]у, а услід за ними&nbsp;— [[Альтернативний рок|альтернативного року]] ще чіткіше провела межу між рок-музикою і попмузикою. Таким чином, музичний мейнстрим розвивався вже за рахунок не стільки поп року, скільки [[поп-музика|попмузики]] ([[Майкл Джексон]], [[Мадонна (співачка)|Мадонна]]). Альбоми попроку випускали в основному артисти, котрі стали популярними в 1960—1970-х роках. Проте, після спаду в [[1977]] році відродився [[Важкий метал (музика)|хеві-метал]], що започаткував у [[1980-ті в музиці|80-х]] декілька найагресивніших піджанрів.

==== Попрок 1980-х ====
Попрок слабо розвивався за рахунок нових виконавців&nbsp;— проте різної якості пластинки продовжували випускати [[Пол Маккартні]], [[Елтон Джон]], [[The Kinks]]; в кінці 1980-х з'явився супергурт [[Travelling Willburys]] за участю [[Джордж Гаррісон|Джорджа Гаррісона]] і [[Боб Ділан|Боба Ділана]].

У 1987&nbsp;р. з'явилася нова суперзірка попроку в США&nbsp;— [[Річард Маркс]], який сам писав і виконував повільні композиції на романтичні теми (балади). І дуже скоро три його композиції&nbsp;— «Hold On to the Nights», «Satisfied» та «Right Here Waiting»&nbsp;— опинились на вершині [[Billboard Hot 100]] (офіційного хіт-параду США).

З'являлися пластинки, орієнтовані на синтез року з етнічною музикою (world music),&nbsp;— серед них роботи [[Пітер Гебріел|Пітера Гебріела]] (екс [[Genesis]]) і [[Пол Саймон|Пола Саймона]] (екс [[Simon and Garfunkel|Simon & Garfunkel]]). Особливим піджанром стала рок-музика з використанням елементів музики аборигенів Австралії&nbsp;— аборигенський рок ([[Us Mob]], [[No Fixed Address]]).

Одним з найпримітніших гуртів традиційного року 1980-х стали [[Dire Straits]], що виконували пісні в стилі [[блюз-рок]]у і [[кантрі-рок]]у під впливом [[джаз]]у і [[артрок]]у.

У 1980-х відбувається «відродження» [[Прогресивний рок|прогресивного року]]. Використовуючи напрацювання класиків жанру (Genesis, [[Pink Floyd]], [[Yes (гурт)|Yes]]), нові гурти ([[Marillion]], [[Saga]], [[Pendragon]], [[Porcupine Tree]], [[IQ (гурт)|IQ]] та ін.) намагалися відкрити в жанрі нові грані ([[неопрогресивний рок]]). Гурт [[Dream Theater]], що з'явився в другій половині 80-х, і ряд інших поклали початок [[Прогресивний метал|прогресивному металу]].

У Америці стали популярними виконавці, орієнтовані на [[ритм-енд-блюз]] з впливом [[Фольк-рок|фольку]] і [[кантрі]]: [[Брюс Спрінгстін]], [[Джон Мелленкамп]], [[Боб Сегер]].

==== Розвиток важкого металу ====
{{main|Важкий метал (музика)}}

===== [[Нова хвиля британського важкого металу|NWOBHM]] та його вплив =====
[[Файл:Iron Maiden - bass and guitars 30nov2006.jpg|thumb|190px|[[Iron Maiden]]]]
Після спаду в розвитку важкої музики, пов'язаного з появою [[панк-рок]]у, на початку 1980-х у Великій Британії почалася «New Wave Of British Heavy Metal» (NWOBHM, «[[Нова хвиля британського важкого металу|Нова хвиля британського хеві-металу]]»). Хеві-метал другої хвилі базувався на напрацюваннях [[Black Sabbath]], [[AC/DC]], [[Judas Priest]]; всі три гурти продовжували активну творчу діяльність в 1980-х роках, причому AC/DC записали ряд пластинок, що вважаються еталонами жанру, а Judas Priest 1980-х сформували основні принципи NWOBHM, як в музиці (жорстке, агресивне, важке звучання двох гітар), так і в іміджі.

Одним з найвпливовіших гуртів NWOBHM стали [[Iron Maiden]], які допрацювали стиль, агресивну гітарну атаку, принципи соло у стилі хеві-метал до ідеалу. Музика Iron Maiden була швидкою, гучною та поєднувалася з сильним і мелодійним вокалом. Патетичні містичні і окультистські тексти Iron Maiden випробували лише на одному альбомі; проте для багатьох гуртів NWOBHM подібна лірика стала переважальною. Іншими гуртами, що взяли участь у формуванні хеві-металу 1980-х, стали [[Def Leppard]], [[Angel Witch]], [[Saxon (гурт)|Saxon]], [[Blitzkrieg]]. Швидкі, з надзвичайною енергетикою [[Motörhead]], які «приєдналися» до NWOBHM, стали засновниками прискореного піджанру [[спід-метал]]у.

Нова форма хеві-металу отримала розвиток і в інших країнах: у [[Німеччина|Німеччині]] ці ідеї розвивали [[Accept]] (які також внесли частку до розвитку спід-металу), в Америці&nbsp;— [[Manowar]]. Поєднання ідей NWOBHM і спід-металу породило [[павер-метал]], батьком якого вважається [[Кай Гансен]], який прямо або побічно взяв участь в більшій частині німецьких павер-метал гуртів: [[Helloween]], [[Gamma Ray]], [[Iron Savior]], [[Blind Guardian]] та ін. Разом з перейнятою мелодійністю NWOBHM, яскравою межею павер-металу стало використання в текстах тематики [[фентезі]].

З появою альбомів [[Джо Сатріані]], [[Джордж Лінч|Джорджа Лінча]], [[Стів Вай|Стіва Вая]] починає розвиватися інструментальний хеві-метал.

===== Глем-метал і хейр-метал =====
Химерний імідж таких важких глем-артистів 1970-х, як [[Еліс Купер]], [[Aerosmith]], [[The Sweet]], [[Kiss]], став основою для формування на початку 1980-х піджанру, названого [[глем-метал]]. Разом з виконавцями 1970-х (частиною тих, що продовжували творчу діяльність), біля його витоків стояли [[Mötley Crüe]], [[W.A.S.P.]], [[Ratt]]. Брав активну участь в розвитку жанру [[Оззі Осборн]], котрий почав сольну кар'єру. Нове життя в жанр вдихнули [[Guns N' Roses]], почавши в [[1987]] грати глем-метал з сильним впливом [[постпанк]]у і навіть [[ритм-енд-блюз]]у.

Те, що глем-метал був в значній мірі заснований на іміджі, спричинило за собою перетворення з'єднання глем- і [[Глем-метал|попметалу]] в гранично мейнстримному жанрі «хейр-метал», що продовжував традиції «Arena rock»&nbsp;— патетичні шоу стадіонів і химерний, претензійний імідж. Популярності в попметалі добилися [[Bon Jovi]], [[Europe]], [[Cinderella]], [[Poison]]; проте, багато попметал-гуртів існували у відриві від іміджу глему ([[Def Leppard]], [[Van Halen]]).

===== Треш-метал та екстремальний метал =====
Нерідко [[Важкий метал (музика)|хеві-метал]] гурти у пошуках свого звуку експериментували з елементами [[панк-рок]]у. Так з'явився [[треш-метал]]&nbsp;— більш швидка та важка версія хеві-металу з гітарно-басовими [[тремоло]], швидкісними віртуозними гітарними соло і значно серйознішими текстами. Засновники і найзнаменитіші представники стилю&nbsp;— [[Metallica]], які стали одним з найбільш знакових та впливових гуртів металу взагалі. Їх класичні альбоми 1980-х років заклали основи треш-металу, який надалі розвивали й інші ключові представники жанру&nbsp;— [[Slayer]], [[Megadeth]] і [[Anthrax]], а також [[Exodus]], [[Overkill]], [[Testament]]. Найбільшою, крім американської, сценою треш-металу стала німецька, представники якого ([[Kreator]], [[Sodom]], [[Destruction]], [[Holy Moses]]) ще більше посилили, бруталізували звук Metallica і Slayer.

У [[1981]] році британський гурт [[Venom]] записав перший альбом в стилі [[блек-метал]]&nbsp;— «Welcome to Hell». Звучання альбому на той час було виключно брутальним, а містичний імідж учасників колективу в дусі [[Black Sabbath]] був майже [[сатанізм|сатаністським]]. Разом з Venom у ряді першопроходців жанру&nbsp;— шведський гурт [[Bathory]] і норвезькі гурти [[Darkthrone]] і [[Mayhem]]. Ще більшої брутальності добилися засновники жанру [[дез-метал]]&nbsp;— вокал, який нагадує звіриний рик ([[Гроулінг|ґроулінг]]), скажені гітари і барабани, нерівний темп, тексти про смерть. Серед засновників&nbsp;— [[Hellhammer (гурт)|Hellhammer]] (пізніше [[Celtic Frost]]), [[Posessed]] і [[Death (гурт)|Death]], чиї ідеї надалі розвинули [[Entombed]], [[Morbid Angel]], [[Cannibal Corpse]].

Найекстремальнішим жанром рокмузики став [[грайндкор]], що розвинувся на основі брутального [[панк-рок]]у і [[Хардкор-панк|хардкору]]. Швидкість була доведена до фізично можливого максимуму (аж до 600 ударів бас-бочки в хвилину), вокал&nbsp;— будь-який, окрім традиційного співу, максимально важке звучання гітар, злобні або просто огидні тексти. Крім найвідомішого гурту жанру [[Napalm Death]], його представниками є також [[Nasum]], [[Gut]], [[Disrupt]], [[Anal Cunt]].

=== Панк-рок в 1980-х роках ===
Не зважаючи на те, що до початку 1980-х років розквіт [[панк-рок]]у, по суті, закінчився (до того ж, в комерційному відношенні все успішніше розвивався [[постпанк]]), музиканти панк-року 1980-х знайшли шляхи для самовираження в нових формах&nbsp;— це [[ска]]-панк, [[сайкобілі]], [[Хардкор-панк|хардкор]] і [[Oi!]].

==== Традиційний панк ====
До 1980 року вже відійшли від [[панк-рок]]у або відсунулися на задній план багато британських гуртів, активних в 1977—1979 роках. Нова хвиля британського панк-року спиралася на найрадикальніший панк 1970-х ([[Crass]] і ранній [[Oi!]]). Найвідомішим гуртом, що грав злий і агресивний панк з металізованими гітарами і антисоціальними текстами, стали [[The Exploited]]. Серед інших відомих англійських панк-гуртів початку десятиліття&nbsp;— [[Anti-Nowhere League]] і [[G.B.H.]], ще більш орієнтовані на металевий звук. Проте найбільше вплинув на становлення [[треш-метал]]у і навіть [[грайндкор]]у гурт [[Discharge]], який відрізнявся гранично швидкими і важкими піснями з 3-4 рядків і агресивним вокалом. Трохи осібно серед британського панк-року 1980-х знаходилися [[The Toy Dolls]], що грали гумористичний [[рок-н-рол]]ьний панк-рок з впливом американського гурту [[Dickies]]. Нарешті, у своєму роді унікальним став лондонський гурт [[The Pogues]], який вперше і украй успішно з'єднав енергетику і буйство панк-року з мелодикою [[Ірландія|ірландського]] [[фолк|фольку]].

==== Екстремальний панк: хардкор і Oi! ====
{{main|Хардкор-панк}}

У Америці розвиток традиційного [[панк-рок]]у практично зупинився, оскільки панк-сцену повністю зайняв екстримальний напрям&nbsp;— хардкор, що почав розвиватися ще в самому кінці 1970-х. Хардкор&nbsp;— це швидкісні, агресивні, показово примітивні пісні; часто тривалість хардкор-пісні становить менш однієї хвилини. Всі ці принципи були закладені вже на першому демо, записаному засновниками хардкору&nbsp;— [[Black Flag]]. Хоча надалі Black Flag еволюціонували убік похмурішою, тягучою панк-музикою, їх перші записи зробили величезний вплив на подальший панк-рок.

Першим випущеним лонгплеєм в жанрі хардкору (не зважаючи на тривалість близько 15 хвилин) вважається альбом «[[Group Sex]]» [[Circle Jerks]]&nbsp;— гурту першого вокаліста Black Flag. Інші ранні хардкор-гурти&nbsp;— [[The Teen Idles]], [[Jerry's Kids]], [[7 Seconds]], [[Minor Threat]]. Чималий вплив на [[поп-панк|поппанк]] 1990-х надали [[Descendents]]. [[Dead Kennedys]] грали злий панк-рок з сильним впливом хардкору і вельми дотепними сатиричними текстами. Одним з найекстремальніших у своїй ідеології і сценічній поведінці хардкор-музикантів став [[G. G. Allin]].

Не зважаючи на вузькість жанру, знаходилися артисти, що зуміли прочинити в хардкорі нові грані. Утворені в [[1979]] році [[Minutemen]], одні з яскравих артистів панк-року 1980-х, схрестили енергетику хардкору з нетиповими для жанру виконавською майстерністю і мелодійністю і додали елементи [[фанк]]у, сильно вплинувши на розвиток [[Альтернативний рок|альтернативного року]]. Утворені в [[1980]] році [[Bad Religion]] також додали в агресивний хардкор мелодизм і вдумливіший ритм, послуживши одному з перехідних ступенів від Black Flag до полегшеного панк-року 1990-х. [[The Replacements]], що в ранні роки грали гранично швидкісний хардкор, на своїх класичних роботах експериментували з елементами [[блюз]]у, [[Серф|серф-року]], [[Сучасна фольк-музика|фольку]].

Інші хардкор-гурти, навпаки, вводили в свою музику елементи [[Важкий метал (музика)|важкого металу]]. Так з'явилися напрями «New school hardcore» ([[Earth Crisis]], [[All Out War]], [[Strife]]) і кроссоувер ([[D.R.I.]], [[Suicidal Tendencies]], [[Cryptic Slaughter]]).

У [[Велика Британія|Британії]] розвивався, хоч і не так активно, інший екстремальний напрям панк-рока&nbsp;— [[oi!]]. Хоча oi! вже в кінці 1970-х грали [[Sham 69]] і [[Skrewdriver]], термін запропонував у [[1981]] році [[Гері Бушел]] для позначення музики третього ключового гурту жанру&nbsp;— [[Cockney Rejects]], що грали спокійніший і складніший панк-рок. До середини-кінця 1980-х музика oi! стала тісно пов'язана з агресивною субкультурою [[скінхеди|скінхедів]].

==== Відродження рокабілі. Сайкобілі ====
{{main|Сайкобілі}}
Наприкінці 1970-х—початку 1980-х відбулося відродження і друга хвиля популярності музики [[рокабілі]]. Початок цього руху пов'язаний з іменами [[Роберт Гордон|Роберта Гордона]] і [[Дейв Едмундс|Дейва Едмундса]], проте по-справжньому підняти нео-рокабілі на верхні рядки хіт-парадів змогли [[Stray Cats]]. Не зважаючи на те, що по суті їх музика не була [[панк-рок]]ом, вплив панк-року і нової хвилі на нео-рокабілі був значним. Врешті-решт, спроби з'єднати експресію панку і мелодику рокабілі знайшли вираз в новому піджанрі сайкобілі&nbsp;— драйвовим, тяжчим рокабілі з брудним звуком і текстами, повними чорного гумору. Засновниками цього напряму вважаються [[The Meteors]], а головними представниками&nbsp;— [[The Cramps]], [[King Curt]], [[Quakes]], [[Mental Hospital]].

==== Відродження ска. Ска-панк ====
{{main|Ска-панк}}
[[Файл:Madness.JPG|right|thumb|220px|[[Madness]] в 2005 році]]
Крім [[рокабілі]], нове дихання в кінці 1970-х отримала ямайська музика [[ска]]. Роботи засновників нової хвилі ска&nbsp;— в першу чергу [[Madness]] і [[The Specials]]&nbsp;— змішували традиційні прийоми і танцювальну ритміку ска з музичними знахідками нової хвилі, енергетикою і запальністю [[панк-рок]]у. Хоча пізніше ці гурти створювали більш орієнтовані на поп композиції, їх перші пластинки заклали основи для подальшого проникнення елементів ска в рок-музику.

Незабаром елементи ска стали використовувати в своїй музиці жорсткіші панк-гурти. Першими експериментами такого роду стали займатися [[Serious Drinking]] в [[1984]] році, а популярним жанр став ставати з появою [[Operation Ivy]] в [[1987]] році. Втім, найбільшої популярності панк з елементами ска в музиці і аранжуваннях досяг в 1990-х роках, будучи представленим гуртами [[Mighty Mighty Bosstones]] і хардкор-орієнтованими [[Voodoo Glow Skulls]]. Ска-панк зробив сильний вплив на розвиток [[поп-панк|поппанку]] 1990-х.

=== Розвиток пост-панку та нової хвилі ===
Відтіснивши [[панк-рок]] в андеграунд, на початку 1980-х на роксцені майже повністю домінував [[постпанк]]. Зрештою цей жанр став основою для розвитку найбільшого напряму альтернативного року, вплинув на розвиток [[Електронна музика|електронної музики]] і [[індастріал]]у. З іншого боку, нова хвиля 1980-х стала більше тяжіти до [[мейнстрим]]у.

==== Нова хвиля 1980-х ====
До початку 1980-х музика нової хвилі підпадала під усе сильніший вплив електронної музики ([[Kraftwerk]]) і породила напрями [[синті-поп]] і [[електропоп]] ([[Depeche Mode]], [[Duran Duran]], [[Eurythmics]], [[The Buggles]], [[A-ha|A-Ha]]), які, в строгому сенсі, вже не відносяться до року. Лише небагато гуртів продовжували грати рок, оперуючи засобами нової хвилі&nbsp;— наприклад, [[INXS]].

У 1980-х у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] стала розвиватися своя роксцена, в якій переважали саме виконавці нової хвилі&nbsp;— [[Кино]], [[Наутилус Помпилиус]], [[ДДТ (гурт)|ДДТ]], [[Алиса (гурт)|Алиса]], [[Агата Кристи]], [[Пикник (гурт)|Пикник]].

==== Еволюція пост-панку ====
У [[Англія|Англії]] до початку 1980-х [[постпанк]] став абсолютно переважливим напрямом рок-музики і починав поступово ставати міжнародним феноменом. Цьому сприяли, по-перше, нові альбоми постпанк-гуртів «першої хвилі», по-друге, більш комерційно орієнтовані нові виконавці жанру ([[Біллі Айдол]], [[Element Of Crime]]). В протилежність «мейнстримовому» постпанку, ряд гуртів намагалися проводити експерименти із звучанням. Так, [[Killing Joke]] грали на основі постпанкової ритміки жорсткішу, важчу і еклектичну в порівнянні з традиційним постпанком, музику, котра сильно вплинула на розвиток як альтернативного року, так і [[ню-метал]]а 1990-х (особливо їх експерименти на стику з [[індастріал]]ом). Одним з найоригінальніших колективів стали [[Virgin Prunes]], чия декадентська, уїдлива форма постпанку стала у своєму роді унікальною. Експериментальний гурт [[DNA (гурт)|DNA]] намагався з'єднати постпанк з авангардним [[джаз]]ом, [[New Model Army]] використовували елементи [[ритм-енд-блюз]]у і [[Фольк-рок|фолькроку]], [[The Teardtop Explodes]]&nbsp;— [[фанк]]у. Похмурий, важкий і агресивний постпанк грали [[The Birthday Party]], чий стиль послужив одній з основ піджанру «deathrock» ([[Christian Death]], [[Theatre Of Ice]]). Ряд гуртів, відштовхуючись від ідей, закладених [[Killing Joke]] і [[Wire]], грали пост-панк з використанням електронних інструментів: або легкий, наближений до [[електропоп]]а (Depeche Mode), або важкий, на стику з індастріалом ([[Fad Gadget]], Chrome, [[Clock DVA]], з німецької сцени&nbsp;— [[D.A.F.]]).

===== Готичний рок =====
{{main|Готичний рок}}
[[Файл:Robertsmith.jpg|left|thumb|220px|Вокаліст [[The Cure]] [[Роберт Сміт (музикант)|Роберт Сміт]]]]
На початку 1980-х з'явився піджанр [[постпанк]]у [[готичний рок]], який, за великим рахунком, музично не пропонував нічого принципово нового. Проте на основі цього піджанру сформувалася особлива сцена і одна з найпопулярніших в наш час субкультур&nbsp;— [[готи]]. По суті це був похмурий і атмосферний постпанк, на становлення якого зробили вплив [[Joy Division]] і [[Virgin Prunes]]. Одним з впливових гуртів взагалі стали [[The Cure]]. Спочатку граючи [[Нова хвиля (музичний напрям)|нову хвилю]], на початку 1980-х вони створили ряд дуже похмурих, важких і своєрідних робіт. Екзистенціальна музика і тягучі гармонії поєднувалися з своєрідним «готичним» іміджем. Не зважаючи на періодичні експерименти, до справжнього моменту гурт продовжує створювати цікаву готичну-рок музику.

Біля витоків жанру стояв і гурт [[Siouxsie And The Banshees]]. Співачка і лідер колективу [[Сьюзі С'ю|Сьюзі Сью]] в області іміджу та ідеології значно вплинула на готику. Найважливіша роль у формуванні готик-звуку належала [[Bauhaus (гурт)|Bauhaus]]. Для них характерні гітарні партії з впливом [[Даб (музичний жанр)|дабу]] і [[фанк]]у, монотонна, похмура, депресивна музика з елементами [[глем-рок]]у і психоделії. Тексти Bauhaus вперше в жанрі присвячені похмурим, замогильним, вампірським темам, а манера сценічного перформансу вплинула на багато готичних гуртів ([[Specimen]], [[Alien Sex Fiend]]). Третій ключовий гурт жанру, [[The Sisters Of Mercy]], остаточно викристалізував звук Bauhaus&nbsp;— він став гранично холодним, похмурим та медитативним. Один з складів музикантів [[The Sisters Of Mercy]] (у яких єдиним постійним учасником є [[Ендрю Елдріч]]) організував ще один відомий гурт жанру&nbsp;— [[The Mission]].

На периферії готик-сцени знаходилися [[The Cult]]&nbsp;— гурт, що об'єднував готичний рок, металізований звук та елементи психоделії у дусі [[The Doors]]. На основі звуку найважчих готичних рок-гуртів ([[Fields Of The Nephilim]], [[Balaam And The Angel]]) сформувався [[готичний метал]].

==== No Wave ====
Як своєрідна «опозиція», що йшла в мейнстрим нової хвилі, в [[Нью-Йорк]]у виник андеграундний напрям «[[no wave]]», для музикантів якого, що працювали на основі [[постпанк]]у та [[індастріал]]у, характерні атональні, монотонні композиції з переважанням текстури над мелодикою. Важливу роль в no wave грали перформанси. Серед основних фігур no wave&nbsp;— гітарист [[Glenn Branca]], співачка [[Лідія Ланч]].

=== Розквіт альтернативного року ===
На початку 1980-х, як протилежний мейнстриму роксцени, відродився напрям, основу для якого в кінці 1960-х створили [[The Velvet Underground|Velvet Underground]]. Альтернативний рок 1980-х&nbsp;— украй різноманітна музика, проте об'єднувало її протиставлення популярній культурі і, відповідно, рідкісні появи на радіостанціях. Альтернативні гурти, як правило, видавалися на дрібних «незалежних» [[Лейбл звукозапису|лейблах]]. Збігаються з поняттям «альтернативний рок» найменування коледж-рок та інді-рок; перше походить від популярності альт-рок гуртів в 1980-х роках на невеликих радіостанціях при коледжах, друге підкреслює прихильність до незалежних лейблів.

==== Початок розвитку жанру ====
[[Файл:Padova REM concert July 22 2003 blue.jpg|right|thumb|220px|[[R.E.M.]]]]
Перші гурти альтернативного року з'являються в США на початку 1980-х років. Вони здійснювали спроби сумістити енергетику [[панк-рок]]у, музичні основи [[постпанк]]у, [[Фольк-рок|фолькрокової]] гармонії і гітарні прийоми. Саме ці характеристики характерні для творчості одного з перших гуртів жанру&nbsp;— [[R.E.M.]], що випустили свої перші і найвпливовіші записи в 1982—1983 роках. З'єднання пост-панкової основи та фолькових гітар в мелодійних і емоційних піснях принесло гурту відносну популярність навіть в широких колах. Звучання R.E.M. стало основою для стилю [[дженгл-поп]]. В той же час почали грати і [[Violent Femmes]], чия енергійна напівакустична музика сполучала панк-рок і фольк. Одним з перших альт-рок гуртів були також [[The Feelies]].

Іншим джерелом розвитку альтернативної сцени став [[Хардкор-панк|хардкор]]. Експерименти по ускладненню хардкорного звучання, ритмів, мелодики проводили [[The Replacements]], [[No Means No]]. Проте справжній прорив в пост-хардкорі зробили [[Hüsker Dü]], що вважаються одним з найвпливовіших гуртів 1980-х. До середини 1980-х цей гурт еволюціонував від хаотичного [[Хардкор-панк|хардкору]] до пісень, в яких брудне, важке гітарне звучання спліталося з красивими мелодіями (Гранту Харта і Боба Моулда називають одними з сильних композиторів в рок-музиці) і нетиповими для панку темами. Не добившись успіху, Hüsker Dü проте зробили величезний вплив на [[інді-рок]], [[інді-поп]] і [[грандж]].

Ще один знаковий гурт пост-хардкорної хвилі&nbsp;— [[Meat Puppets]], які, зберігши панк-енергетику, використовували елементи фолькроку, кантрі та психоделії, вплинувши на становлення гранджу.

==== Нойз-рок ====
Експерименти представників [[no wave]] і індустріального [[постпанк]]у, в яких пісні будувалися на ламаних структурах з використанням атонального шуму, привели до появи експериментального напряму [[нойз-рок]]. Першопроходці напряму&nbsp;— вихідці з no wave [[Sonic Youth]], знаковий гурт альт-року 1980-х. Їх ранні експериментальні пластинки були важкими, брудними, з похмурим і в'язким звучанням гітар. До кінця десятиліття гурт прийшов до мелодійнішого інді-року.

Стали з'являтися й інші експериментальні нойз-рок-гурти: [[Swans]] схрещували гітарний нойз з повільним і тягучим ритмом; [[Big Black]] грали агресивнішу, механістичну музику. Лідер Big Black [[Стів Альбіні]] також відомий як один із важливіших інді-продюсерів. Першопроходці нойз-року [[Butthole Surfers]] (яких називають «Pink Floyd панк-року») створювали напівзнущальні нойзові пластинки на стику панк-року і джаз-авангарду у дусі [[Френк Заппа|Френка Заппи]]. Ряд нойз-рокерів використовували елементи японського екстремального індастріалу (т.з. [[джапанойз]]): в першу чергу це [[Boredoms]] і [[KK Null]].

===== Нойз-поп і шугейзинг =====
З виходом в 1984—1985 роках перших пластинок гурту [[The Jesus and Mary Chain]] почався новий етап в нойз-році. Стиль цього колективу назвали [[нойз-поп]]&nbsp;— оскільки в музиці поєднувалися гітарні нойз і фідбек, постпанкові структури й м'які, красиві, надихнуті музикою 1960-х років мелодії. The Jesus and Mary Chain стали фактично першим неготичним явищем британської альтернативної сцени; можна сказати, що саме вони відродили «моду» на гітарний звук в Британії. З раннього американського нойз-попу варто виділити [[Dinosaur Jr]], які були менш близькі до постпанку.

У [[1988]] році дебютний альбом гурту [[My Bloody Valentine]] поклав початок похідній від нойз-попу течії&nbsp;— [[шугейзинг]]у. Гітарний і синтезаторний нойз у шугейзинг-гуртів зливався в щільну стіну звуку, крізь яку проривався вокал. До початку 1990-х шугейзинг, представлений нечисленними послідовниками ([[Lush]], [[Ride]]), практично зник.

==== Альтернативний рок кінця 1980-х ====
[[Файл:SonicYouth.JPG|left|thumb|220px|Sonic Youth]]
У кінці 1980-х в Америці бурхливо розвивалася альтернативна сцена, яка, проте, повністю ігнорувалася мейнстримовими радіостанціями і лейблами. Іноді американські гурти ставали популярніші за кордоном, ніж у себе на батьківщині. Рідкісним виключенням став гурт родом з Ірландії [[U2]], що перейшов в кінці 80-х від постпанку до патетичного попорієнтованого альтернативного року. Проте в андерграунді продовжували працювати [[Hüsker Dü]], [[R.E.M.]], [[Meat Puppets]]. Починає відходити від [[Хардкор-панк|хардкору]] до фолькорієнтованого інді гурт [[Lemonheads]]. На основі тягучого гітарного саунду [[Sonic Youth]], мелодики Hüsker Dü і психоделічного інді-року Meat Puppets в [[Сіетл]]і формується особливий піджанр [[грандж]] (перші представники&nbsp;— [[Mother Love Bone]], [[Green River]], [[Mudhoney]]). Схрещували [[психоделічний поп]] з звуком року [[Camper Van Beethoven]], [[They Might Be Giants]]. Серйозний і спокійний панк-рок грали [[Fugazi]].

Одним з ключових гуртів американського альт-року 1980-х стали [[Pixies]]. У їх музиці химерним чином з'єдналися [[панк-рок]], [[Серф|серф-рок]], [[спейс-рок]], [[пост-хардкор]] в стилі Hüsker Dü, своєрідна попмелодика, панк-рокові енергетика та надрив, сюрреалістичні тексти і гітарні партії з впливом і серфу, і нойз-попу. Pixies стали одним з найважливіших гітарних гуртів 1980-х, в їх впливі признавалися [[Nirvana]] і [[Radiohead]].

==== Британська сцена ====
Крім [[The Jesus and Mary Chain]], у рядах перших британських інді-рокерів були [[Orange Juice]], [[Aztec Camera]]. Деякою мірою отримав розвиток нойз-рок, представлений [[bIG fLAME]], [[A Witness]]. Проте найбільшим явищем на альтернативній сцені Британії другої половини 1980-х став гурт [[The Smiths]], популярність яких вважається закінченням ери нової хвилі в Англії. Основою музики The Smiths було поєднання незвичайної манери співу лідера гурту [[Морріссі]], його дивних та уїдливих текстів і багатого, майже симфонічного гітарного супроводу. Вплив The Smiths помітний не тільки у безлічі гуртів-послідовників в 1980-х ([[The Housemartins]], [[The Wedding Present]]), але і в [[Бритпоп|брит-попі]] 1990-х.

На основі фолькмелодики, акустичного звучання і елементів музики епохи [[Відродження]] в Англії сформувався стиль [[дрим-поп]], засновниками якого вважаються [[Cocteau Twins]], що вплинув на розвиток альтернативи 1990-х. Розвивали жанр інді-поп [[The Primitives]], [[The Vaselines]]. Отримав деякий розвиток «солодкуватий» піджанр [[Інді-поп|тві-поп]].

До кінця 1980-х основним явищем на британській інді-сцені стає так званий [[медчестер]]&nbsp;— манчестерська музична сцена. Першим напрямом, який розробляв медчестер, була гітарна музика на основі психоделічних гармоній 1960-х в інді-роковому оформленні. Головним гуртом цього стилю стали [[The Stone Roses]], з яких фактично і починається розвиток жанру [[Бритпоп|брит-попу]] в його сучасному розумінні. Інша лінія розвитку медчестера&nbsp;— експерименти з електронними жанрами [[Хауз|хаус]] і [[техно]]&nbsp;— привели до появи гурту [[Happy Mondays]], чиї записи на стику психоделічного інді та електронної, танцювальної музики багатьма вважаються «початком 1990-х в музиці». Електронний медчестер став важливою частиною [[рейв]]-субкультури.

=== Музичний авангард ===
Аванградна музика в 1980-х роках розвивалася відособлено як від мейнстриму, так і від альтернативного року&nbsp;— вона спиралася в основному на досягнення авангарду 1960-1970-х років.

З'явившись в 1970-х роках, у 1980-х вступив в нову фазу&nbsp;— експериментів як в музиці, так і в області «живих» виступів&nbsp;— експериментальний, з впливом [[Прогрессивний рок|прог-року]] гурт [[The Residents]], реальні учасники якого до цих пір зберігають інкогніто. На основі джазу і авангардного блюзу (зокрема робіт [[Captain Beefheart]]) творив експериментальні [[блюз-рок]]альбоми з впливом [[кабаре]] й альтернативного року [[Том Вейтс]], який володів своєрідним тембром голосу. У [[1981]] році починається сольна кар'єра [[Джон Зорн|Джона Зорна]]&nbsp;— видатного авангардного музиканта, чия музика розвивала джазові ідеї [[Френк Заппа|Френка Заппи]], при цьому спираючись на досягнення класичного [[фрі-джаз]]у ([[Орнетт Коулман]], [[Джон Колтрейн]]) і використовуючи елементи різноманітних стилів&nbsp;— від електроніки до хардкору. Аж дотепер Джон Зорн&nbsp;— один з лідерів [[рок-авангард|рокавангарду]].

=== Блек-метал ===
[[Файл:Satyricon - Jalometalli 2008 - 09.jpg|right|thumb|220px|[[Satyricon]] на [[Metalmania]] 2008 в [[Катовиці|Катовицях]]]]
На початку [[1980-ті|1980-х]], з'явився блек-метал першим альбомом котрого вважається ''«[[Black Metal (альбом)|Black Metal]]»'' гурту [[Venom]] (1982), від якого і походить назва, хоча нерідко основоположником вважають гурт [[Bathory]]. В історії блек-металу виділяють чотири хвилі. До першої відносять «прото»-блек-метал, найвідоміші представники якого&nbsp;— Venom, [[Sodom]] (раннє), [[Bathory]], до другого&nbsp;— гурти, що остаточно сформували напрямок у 85-90-х (у першу чергу, норвезькі і шведські). Третя хвиля&nbsp;— початок 90-х 95-і. Після 95&nbsp;— четверта хвиля.

== Рок-музика 1990-х років ==
{{автопереклад|дата=червень 2015}}

=== Альтернатива як частина мейнстриму ===
До початку 1990-х років мейнстрим знаходився в кризі, розвиваючись або за рахунок нечисленних зірок [[поп-рок|попроку]], або за рахунок попмузики, або за рахунок вже не маючого відношення до року [[електропоп]]у і [[Глем-метал|попметалу]], але ніяк не стикаючись з роком. Рок-музика, продовжуючи розвиватися, залишалася по всьому світу, а особливо в андерграунді США. Проте в 1990-х трапився прорив&nbsp;— альтернативна музика увійшла в мейнстрим. З одного боку, це викликало незадоволеність радикально настроєних фанатів. Хоча мінуси в цьому, дійсно, були, був і істотний плюс&nbsp;— все, здавалося б, протилежні альтернативні субкультури (інді, панк, метал, техно) стали співпрацювати і шукати нові шляхи, прагнучи протистояти відвертому мейнстриму.

==== Грандж ====
{{main|Грандж}}

===== Розквіт гранджу =====
[[Файл:Nirvana around 1992.jpg|right|thumb|220px|Гурт [[Nirvana]].]]
Аж до [[1991]] року гранж розвивався як андерграундне явище [[сіетл]]ської сцени. Поворотним моментом в музиці 1990-х став несподіваний гучний успіх альбому «''[[Nevermind]]''» грандж-гурту [[Nirvana]]. Саме з цієї миті інді-музиці став відводитися час в американському теле- і радіоефірі, а лідера Nirvana [[Курт Кобейн|Курта Кобейна]] оголосили «голосом покоління». Музика Nirvana була квінтесенцією гранджу&nbsp;— тягучою, відчайдушною, депресивною, побудованою на похмурих рифах, сумішшю [[Альтернативний рок|альтернативного року]] і [[панк-рок]]у. В порівнянні з попередниками музика Nirvana, проте, стала куди мелодійнішою (вплив [[Hüsker Dü]] і [[The Pixies]]).

Услід за успіхом Nirvana в мейнстрим стали проникати й інші [[грандж]]-гурти. В першу чергу це «велика четвірка» гранджу, в яку, разом з Nirvana, входили [[Pearl Jam]], [[Alice in Chains]] та [[Soundgarden]]. Якщо музика Pearl Jam, яких вважають одним з найвпливовіших гуртів 1990-х, також була гранджем з сильним впливом панку і своєрідною мелодикою, то Alice in Chains і Soundgarden грали трохи іншу форму цього напряму&nbsp;— монументальніший рок, на який зробив більший вплив не панк, а метал (зокрема, [[Black Sabbath]]).

Услід за першою хвилею гранджу з'явилися ряд послідовників: [[Stone Temple Pilots]], [[Bush (гурт)|Bush]], [[Silverchair]]. До [[1994]] року широка популярність гранджу стала сходити нанівець, що було частково викликане самогубством Курта Кобейна. Проте вплив гранджу на рок-музику 1990-х значний.

===== Пост-грандж =====
{{main|Пост-грандж}}

Незабаром після спаду гранджу почав розвиватися піджанр пост-грандж, гуртами якого створювалося на основі гранджу більш комерційне, легке звучання. Вплинули на становлення жанру як класики гранжу (зокрема [[Melvins]]), так і метал 1970-х. Серед перших пост-грандж-гуртів&nbsp;— [[Third Eye Blind]], [[The Goo Goo Dolls]], [[Matchbox Twenty]]. Нерідко пост-грандж-гурти створювали колишні учасники гуртів гранжу: [[Дейв Грол]] з [[Nirvana]] створив [[Foo Fighters]], [[Кріс Корнелл]] з [[Soundgarden]]&nbsp;— [[Audioslave]]. Спорідненим пост-гранджу був впливовий інді-гурт [[The Smashing Pumpkins|Smashing Pumpkins]], в чиїй музиці є вплив і [[Психоделічний рок|психоделії]], і [[готичний рок|готичного року]].

==== Брит-поп ====
{{main|Бритпоп}}
До початку 1990-х провідні напрями британської інді-сцени [[медчестер]] і [[шугейзинг]] зійшли нанівець, а грандж в Британії так і не став широко популярний. На зміну цим жанрам прийшов стиль брит-поп, що набув широкого розповсюдження і який виник на основі ідей [[The Stone Roses]] і [[The Smiths]]. Хоча цей термін застосовний і до ряду гуртів 1960-х, під брит-попом 1990-х розуміється особливий стиль музики, меланхолійний і мелодійний, заснований на змішанні гітарного звучання інді-року й гармоній гуртів британського вторгнення.

Найвпливовішими гуртами брит-попу стали [[Blur]] і [[Oasis]]. Перші стояли ближче до коріння брит-попу&nbsp;— мюзік-холльним гармоніям [[The Kinks]] і [[Small Faces]]; другі більше орієнтувалися на британську психоделію ([[The Beatles]]). Відоме протистояння цих гуртів в чартах в [[1995]] році отримало назву «The Battle Of Britpop».

Біля витоків жанру стояли також [[Pulp]], на яких, крім [[The Beatles]] і [[The Kinks]], істотний вплив зробили артисти [[глем-рок]]у&nbsp;— як на музику, так і на сценічний образ. Брали участь в розвитку жанру [[Suede]], [[Supergrass]], [[The Verve]], {{iw|Gene (гурт)|Gene|en|Gene (band)}}. Проте незабаром і брит-поп став втрачати масову популярність&nbsp;— одні гурти рухалися до традиційнішого інді-року, у інших починалася творча криза. Проте, вплив брит-попу на розвиток музики 1990-х і 2000-х такий ж великий, як і гранджу.

==== Інді-рок ====
Розвиток [[альтернативний рок|альт-року]] в 1990-х продовжувався як на основі [[бритпоп]]у і [[грандж]]у, так і за рахунок розвитку ідей, закладених класиками 1980-х. Втім, перехід значної частини альтернативних артистів на крупні лейбли викликав незадоволеність деякої частини фанатів і визнання цієї музики «несправжнім інді».

На основі бритпопу поступово сформував свій особливий стиль один з найвпливовіших інді-гуртів десятиліття&nbsp;— [[Radiohead]]. Їх стиль характеризується змішанням ідей інді-року, [[краут-рок]]у, [[артпанк]]у і навіть [[IDM]] в меланхолійних, атмосферних, деколи вельми експериментальних композиціях. Стиль Radiohead зробив серйозний вплив на розвиток британської інді-сцени 1990-х. Близькими до брит-попу були і [[Manic Street Preachers]]&nbsp;— сильний інді-гурт, в чиїй музиці помітно вплив [[постпанк]]у і американського альт-року кінця 1980-х, в іміджі&nbsp;— [[глем-рок]]у, а тексти відрізнялися політизованістю. На відміну від них, [[Tindersticks]] грали украй меланхолійну мелодійну музику з елементами [[джаз-рок]]у. Серед інших пост-брит-поп гуртів&nbsp;— [[Muse]], що випробували вплив металу й електроніки, [[Travis (група)|Travis]], [[Coldplay]], [[Placebo]].

У 1990-х розвивається «жіночий» альтернативний рок: існуючі ще з середини 1980-х [[Throwing Muses]], створені екс-басисткою [[Pixies]] [[The Breeders]], [[PJ Harvey]], [[Garbage]].

Чималий вплив на рок-музику другої половини 1990-х надали [[Pavement]]. Вже з першого альбому вони стали лідерами мелодійного і в той же час експериментального інді-року. Украй незвичайним звуком відрізнявся гурт [[Morphine]], що використав елементи [[джаз]]у і [[блюз]]у. Незвичайний, побудований на бас-гітарі звук використовували [[Primus]], для визначення стилю яких було придумано назву «[[фанк-метал]]». Співак [[Бек Гансен|Beck]] почав виконувати іронічні постмодерністські поп- та інді-пісні з елементами різних стилів&nbsp;— [[Фольк-рок|фолькроку]], електроніки, [[психоделічний рок|психоделії]], [[Хіп-хоп (музичний жанр)|хіп-хопу]].

На початку 1990-х досягли великого комерційного успіху [[Red Hot Chili Peppers]]&nbsp;— гурт, що діяв на стику [[фанк]]у і року з сильним впливом [[Панк-рок|панку]] і що надалі залишається украй успішним й досі.

Виникає і ряд своєрідних нових підстилів, серед яких найпопулярнішим став пост-рок,&nbsp;— музика з упором на текстуру, для якої характерні щільний, атмосферний звук і незвичайне використання звичних музичних інструментів, а також застосування елементів [[ембієнт]]у, [[джаз]]у, електроніки. Найбільшого успіху досягли пост-рок-гурти [[Tortoise]], [[Sigur Rós|Sigur Ros]], [[Mogwai]]. Жанр мат-рок, що відбувся від [[нойз-рок]]у, характеризується ускладненою ритмічною структурою і різкими, часто негармонійними рифами ([[Battles]], [[Don Caballero]], [[Faraquet]]). До напряму [[лоу-фай]], для якого характерна навмисно низька якість запису, зараховують і [[Бек Гансен|Beck]], і [[Pavement]].

===== Електронний рок =====
Услід за експериментами медчестерців і New Order в області схрещування року і [[техно]] в [[1991]] році вийшов альбом гурту [[Primal Scream]] «''[[Screamadelica]]''», в якому інді-рок був суміщений з [[ейсід-хаус]]ом і [[техно]]. З цього релізу почалося, як проникнення колишніх андерграундних піджанрів електроніки в мейнстрим, так і спроби сумістити їх з роком. У 1990-х подібні експерименти нерідко досягали великого комерційного успіху ([[The Prodigy|Prodigy]], [[The Chemical Brothers|Chemical Brothers]]). Наприкінці 1990-х з'явився також дрібний піджанр [[індітроника]]&nbsp;— змішання інді і електронного стилю IDM ([[The Postal Service]], [[Hot Chip]]).

==== Альтернативний поп ====
Найлегший, наближений до попмузики інді-рок 1990-х прийнято умовно називати альтернативним попом. У 1990-х він був представлений, в першу чергу, виконавцями-жінками ([[Аланіс Моріссетт]], [[Фіона Еппл]]). Серед інших примітних виконавців альтернативного попу&nbsp;— граючий на стику панку і попмузики «анархо-поп» гурт [[Chumbawamba]].

Поняття «коледж-рок» в 1990-х роках трансформувалося. Тоді коледж-радіостанції крутили в більшості свій досить банальний і безідейний в музичному відношенні інді-поп або [[павер-поп]]. Серед гуртів коледж-павер-попу найпримітнішим можна рахувати [[Weezer]].

Слід зазначити, що пост-панк-покоління залишило за собою ряд цікавих сольних виконавців в жанрі авангардного попу. Серед них&nbsp;— [[Нік Кейв]] (екс [[The Birthday Party]]), [[Пітер Мерфі]] (екс [[Bauhaus (гурт)|Bauhaus]]), [[Гевін Фрайдей]] (екс [[Virgin Prunes]]).

==== Поппанк ====
До початку 1990-х як традиційний [[Панк-рок|панк]], так і [[Хардкор-панк|хардкор]], і [[oi!]] почали зживати себе. Одним з останніх впливових гуртів традиційного [[панк-рок]]у стали [[NoFX]], в чиїй музиці, крім хардкору, присутні і своєрідний мелодизм, і елементи [[ска]]. Проте в [[1994]] році відбулася несподівана подія&nbsp;— два альбоми гуртів [[Green Day]] і [[Offspring]] добилися великого комерційного успіху. Так почалася хвиля вливання панк-року в мейнстрим. Полегшений і мелодійний панк-рок такого роду отримав назву [[поп-панк|поппанк]]; подібний термін з'явився ще в 1970-х роках для позначення [[Ramones]] і [[Buzzcocks]], і дійсно, музично поппанк Green Day і Offspring був близьким явищем&nbsp;— хоча не без впливу мелодійного хардкору ніби [[Descendents]].

На хвилі популярності перших поппанк гуртів стали виникати нові&nbsp;— творчо продовжуючи стилістику [[Green Day]] ([[Rancid]]), так і абсолютно вторинні і прісні, але досягнувши проте масового успіху ([[Blink-182|Blink 182]], [[Sum 41]], [[New Found Glory]]). Відносний успіх мали також гурти гумористичного панку&nbsp;— це [[The Toy Dolls]], [[The Presidents Of United States Of America]], [[Me First And The Gimme Gimmes]]. Найважливіші поппанк гурти продовжують випускати цікаві роботи аж дотепер.

=== Метал в 1990-х ===
До початку 1990-х років період розквіту багатьох жанрів метала вже закінчився. У більшості метал-жанрів в 1990-х роках не з'являлося нових пластинок, здатних порівнятися з класикою 1980-х. Тому, за рідкісними виключеннями, метал став розвиватися в більш авангардних або заснованих на змішанні з якимись іншими стилями напрямах. Деякі з цих напрямів мали великий комерційний успіх.

==== Альтернативний і авангардний метал ====
{{main|Альтернативний метал}}
Альтернативний метал&nbsp;— різнорідний і еклектичний жанр металу, в якому присутні елементи багатьох інших жанрів (від [[інді-рок]]у і [[грандж]]у до [[Хіп-хоп (музичний жанр)|хіп-хопу]] і [[фанк]]у), став популярним і поширеним незабаром після завоювання популярності гранджем. Проте, вже в 1980-х з'явилася значна частина важливих для жанру гуртів: наприклад, [[Nine Inch Nails]] і [[Ministry]], котрі комбінували метал з [[індастріал]]ом. Одним найбільш впливових [[альтернативний метал|альт-метал]] 1990-х гуртів є [[Faith No More]], чия експериментальна важка музика поєднувала метал, [[фанк]], [[реп]], а також елементи [[прогрессивний рок|прогу]] і [[джаз]]у. Фанкова гітарна основа, елементи хіп-хопу&nbsp;— всі ці ідеї, що були вперше використані Faith No More, стали органічною частиною металу 1990-х. На хвилі успіху альт-металу з'явилися безліч різнопланових гуртів: [[Rage Against the Machine|Rage Against The Machine]] суміщали метал з репом (т.&nbsp;н. [[репкор]]), [[Incubus]]&nbsp;— з фанком, [[Tool]]&nbsp;— з артроком.

Ще більш новаторським звуком, ускладненими структурами, експериментами з елементами різноманітних музичних жанрів (від арту до фольку) відрізнявся [[авангардний метал]]&nbsp;— прикладами такого роду музики є [[Arcturus]], [[Diablo Swing Orchestra]], [[Ulver]].

==== Стоунер-рок ====
На початку 1990-х став розвиватися ще один піджанр метала&nbsp;— [[стоунер-рок]] (стоунер-метал), який звертався до ідей [[психоделічний рок|психоделічного року]] і раннього металу ([[Джимі Гендрікс]], [[Black Sabbath]]), намагаючись передати музичними засобами металу відчуття від [[ЛСД|LSD]]-тріпа або куріння [[марихуана|марихуани]]. Жанру поклав початок реліз [[1992]] року гурту [[Kyuss]], що добився чималого успіху і у критики, і у публіки. Услід за ним стали з'являтися інші видні представники жанру&nbsp;— [[Fu Manchu]], [[Nebula]], [[Queens Of The Stone Age]].

==== Нью-метал ====
{{main|Нью-метал}}
В середині 1990-х років під впливом альтернативного металу, [[грув-метал]]у, [[треш-метал]]у, [[грандж]]у з'являється піджанр нью-метал. Один з гуртів, що заклав основи цього напряму,&nbsp;— [[Godsmack]]&nbsp;— по суті просто оновлював звук класичного металу з використанням аранжувальних і звукових досягнень альт-металу, але без елементів хіп-хопу і електроніки. Чималий вплив на жанр зробили елементи [[фанк]]у, введені в альтернативний рок [[Faith No More]] і [[Red Hot Chili Peppers]]. Разом з Godsmack з'являються і інші гурти «першої хвилі» нью-металу, які грали різні стильові варіанти жанру і нерідко добивалися успіху: [[Korn]] і [[Slipknot|SlipKnot]] використовували поєднання брутального звуку і [[фанк]]у, [[System of a Down|System Of A Down]] представила саме незвичайне поєднання різних музичних напрямів&nbsp;— хеві-металу, нью-метала, [[металкор]]у, [[панк-рок]]у, і навіть [[Вірменська музика|вірменської]] народної музики. [[Disturbed]] і [[Deftones]]&nbsp;— елементи хеві- і треш-металу, [[Coal Chamber]]&nbsp;— [[готичний рок|готичного року]], [[Manhole]]&nbsp;— хардкору. Найбільш комерційно успішним став гібрид нью-металу і репкора (важкий звук і речитатив), представлений [[Linkin Park]], [[Hollywood Undead]] і [[Limp Bizkit]].

==== Симфо-метал ====
{{main|Симфо-метал}}

У європейському металі кінця 1990-х великого поширення набуло використання елементів класичної музики&nbsp;— таких, як живі оркестри (або заміна їх аналогічними синтезаторними ефектами) і багатий, майже оперний жіночий вокал. На основі [[павер-метал]]у, [[дум-метал]]у і [[блек-метал]]у сформувався особливий піджанр [[Симфонічний метал|симфо-метал]]. Його появу зазвичай пов'язують з експериментами гурту [[Therion]] в середині 1990-х. Найбільшої популярності добилися гурти [[Nightwish]], [[Within Temptation]], [[Rhapsody of Fire]].

==== Розвиток традиційних жанрів ====
Не зважаючи на загальний занепад [[Важкий метал (музика)|хеві-металу]], [[треш-метал]]у та інших традиційних піджанрів, окремі значні фігури традиційного металу з'являлися і в 1990-х. Перш за все це [[Pantera]], які надали вирішальну дію на формування [[пост-треш]]-жанру [[грув-метал]]. Також слід зазначити, що в 1990-х пройшла чергова хвиля [[блек-метал]]у&nbsp;— мелодійнішого і з впливом [[Готичний метал|готик-металу]] і [[Симфонічний метал|симфо-металу]]. Гурти цієї хвилі ([[Dimmu Borgir]], [[Cradle of Filth]]) добилися найбільшого комерційного успіху за всю історію блеку.

=== Авангардна роккультура ===
Крім продовжуючого творчу діяльність [[Джон Зорн|Джона Зорна]], ряд інших колективів також грали [[рок-авангард|рокавангард]] або просто оригінальну музику, що не вписується в жанрові рамки. Лідером авангардного року кінця 1990-х-2000-х цілком можна назвати [[Майк Паттон|Майка Паттона]]&nbsp;— вокаліста [[Faith No More]]. У своїй сольній кар'єрі в безлічі проєктів (найвідоміші&nbsp;— [[Mr. Bungle]], {{нп|Fantômas (гурт)|Fantômas|en|Fantômas (band)}}, [[Peeping Tom]], [[Tomahawk]], сумісний альбом з [[The Dillinger Escape Plan]]) він створює своєрідні записи, що поєднують оригінальний вокал, елементи авангардного металу і найрізноманітніші стилістичні експерименти. На стику електронної музики і хардкору створювали жорсткі нойзові записи одні з найбільш безкопромісних панк-музикантів 1990-х&nbsp;— [[Atari Teenage Riot]].

== 2000-і у рок-музиці ==

=== Відродження інді-стилів ===
З 2000 по 2009 роки в рокмузиці не з'явилося жодного масштабного та нового жанру. Ця криза була компенсована відродженням та подальшим розвитком таких піджанрів альтернативного року: гаражного року, [[Постпанк|пост-панку]] і [[Бритпоп|брит-попу]].

Відродження естетики гаражного року почалося ще в 90-ті роки&nbsp;— цьому сприяли рух лоу-фай і [[блюз-рок]] гурта [[Jon Spencer Blues Explosion]]. Одним із перших гуртів, які відродили гаражний рок, стали [[The White Stripes]]&nbsp;— дует, музика яких заснована на рифах метала 70-х, панк-рокенергетиці, гаражної подачі матеріалу і використання елементів [[Фольк-рок|фольку]], кантрі і особливо [[блюз-рок]]у. Крім [[The White Stripes]], базовими гуртами відрождення гаражного року стали [[The Strokes]], [[The Vines]] і [[The Hives]]. За ними піднялася «детройтська» роксцена, представлена [[Von Bondies]], [[The Dirtbombs]], [[The Detroit Cobras]], The Go. Близький до цього стилю гурт [[Yeah Yeah Yeahs]], який поєднує [[інді-рок]] з&nbsp;[[артпанк]]ом і жіночим вокалом.

Іншою лінією відродження гітарної [[ретро-музики]] стало наростання популярності гітарного [[Постпанк|пост-панку]] і [[Бритпоп|брит-попа]]. Ці стилі присутні в репертуарі у сучасних британських рок-гуртах&nbsp;— [[Kasabian]], [[Franz Ferdinand]] і [[Arctic Monkeys]]. Їх мелодійний [[Бритпоп|брит-поп]] був підхоплений іншими гуртами, серед яких [[Hot Hot Heat]], [[The Libertines]], [[The Killers]], [[The Bravery]]. Однак частина колективів опираються і на чистий [[Постпанк|пост-панк]], на що вплинув [[Joy Division]]. Електронний [[Постпанк|пост-панк]] представляють [[LCD Soundsystem]], [[She Wants Revenge]].

== 2010-і у рок-музиці ==

== Див. також ==
* [[Поп-музика|Попмузика]]
* [[Українська рок-музика|Українська рокмузика]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==

=== Книжки та збірки статей ===
* Андрей Горохов. Музпросвет.&nbsp;— Москва: Флюид, 2010.&nbsp;— 528 с.{{ref-ru}}
* [[Євтушенко Олександр Миколайович|Олександр Євтушенко]]. Україна IN ROCK: статті та есеї. — Київ: Грані-Т, 2011. — 240 с. іл.
* [[Козлов Олексій Семенович|Алексей Козлов]]. Рок: истоки и развитие.&nbsp;— Москва: Мега-сервис, 1998.&nbsp;— 191 с.{{ref-ru}}
* Сергей Коротков. История современной музыки (курс лекций).&nbsp;— Киев: LAV-studio, Кий, 1996.&nbsp;— 291 с.{{ref-ru}}
* Александр Кушнир. 100 магнитоальбомов советского рока.&nbsp;— Москва: «Аграф»; «Крафт+», 1999. — 400 с.: ил.{{ref-ru}}
* В.М.&nbsp;Откидач. Рокмузика і світовий художній процес: Моногр. / В.&nbsp;М.&nbsp;Откидач; Харк. держ. акад. культури.&nbsp;— Х., 2005.&nbsp;— 294 c.&nbsp;— Бібліогр.: с. 255—277.
* Р. Першин. Енциклопедія поп-музики: 70-і (серія публікацій на 7-й стор. газети «П'ятниця» (Київ) у 1997—1998&nbsp;рр.)
* Роман Піщалов, [[Орел Андрій Вікторович|Андрій Орел]] та інші. Аутсайдер. Збірка статей про сучасну музику. — Київ: Бихун В.Ю., 2023. — 183 с., іл.
* [[Троїцький Артемій Ківович|Артём Троицкий]]. Гремучие скелеты в шкафу. Т. 1: Запад гниёт.&nbsp;— Санкт-Петербург: Амфора, 2008.&nbsp;— 340 с.{{ref-ru}}
* Артемий Троицкий. Гремучие скелеты в шкафу. Т. 2: Восток алеет.&nbsp;— Санкт-Петербург: Амфора, 2008.&nbsp;— 276 с.{{ref-ru}}
* Олег Феофанов. Рок-музыка вчера и сегодня.&nbsp;— Москва: Детская литература, 1978.&nbsp;— 157 с.{{ref-ru}}
* Піт Форнатейл. Історія рок-н-ролу // «Всесвіт» (Київ).&nbsp;— 1989.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— С. 150—162, 176—182;&nbsp;— №&nbsp;9.&nbsp;— С. 147—160, 172—179;&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— С. 170—192.
* Игорь Хижняк. Парадоксы рок-музыки.&nbsp;— Киев: Молодь, 1989.&nbsp;— 296 с.{{ref-ru}}
* [[Чередниченко Тетяна Василівна|Татьяна Чередниченко]]. Кризис общества&nbsp;— кризис искусства. Музыкальный «авангард» и поп-музыка в системе буржуазной идеологии.&nbsp;— Москва: Музыка, 1985.&nbsp;— 192 с.{{ref-ru}}
* David Brackett (ed.), ''The Pop, Rock, and Soul Reader: Histories and Debates'', Oxford University Press, 2013, 608 pp.{{ref-en}}
* Theo Cateforis (ed.), ''Rock History Bundle: The Rock History Reader'', Routledge 2006, 384 pp.{{ref-en}}
* Katherine Charlton, ''Rock Music Styles: A History'', McGraw-Hill Companies, 2006, 400 pp.{{ref-en}}
* Nik Cohn, ''Pop from the Beginning'', Weidenfeld & Nicolson, 1969.{{ref-en}}
* Nik Cohn, ''Awopbopaloobop Alopbamboom: The Golden Age of Rock'', Grove Press, 2001.{{ref-en}}
* Paul Friedlander, ''Rock and Roll: A Social History'', Westview Press, 2006, 400 pp.{{ref-en}}
* David Hepworth, ''Never a Dull Moment: 1971 The Year that Rock Exploded'', Henry Holt and Co., 2016, 320 pp.{{ref-en}}
* David Hepworth, ''Nothing is Real: The Beatles Were Underrated and Other Sweeping Statements about Pop'', Bantam Press, 2018, 240 pp.{{ref-en}}
* Valter Ojakäär, ''Popmuusikast'', Tallinn: Eesti Raamat, 1978.{{ref-et}}
* Robert Palmer, ''Rock & Roll: An Unruly History'', Harmony 1995, 325 pp.{{ref-en}}
* Jim Miller (ed.), ''The Rolling Stone Illustrated History of Rock & Roll'', Rolling Stone Press, 1976, 382 pp.{{ref-en}}
* Jon Savage, ''1966: The Year the Decade Exploded'', London: Faber and Faber, 2015, 672 pp.{{ref-en}}
* Bob Stanley, ''Yeah! Yeah! Yeah!: The Story of Pop Music from Bill Haley to Beyoncé'', W. W. Norton & Company, 2014, 624 pp.{{ref-en}}

=== Дисертаційні дослідження ===
* Васильєва Лариса Леонідівна. Рок-музика як фактор розвитку культури другої половини XX століття: Дис… канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / Київський національний університет культури і мистецтв.&nbsp;— К., 2004
* Откидач Володимир Миколайович. Рок-музика як соціокультурне явище: Дис… д-ра наук: 26.00.01&nbsp;— 2008.

=== Статті ===
* П. Аркадьев. Рок вокруг часов // «Клуб и художественная самодеятельность» (Москва). — 1979. — №19 (октябрь). — С. 32–33, ил.{{ref-ru}}
* М. Гилмор. Рок 60-х // «Ровесник» (Москва). — 1991. — №7. — С. 19-21.{{ref-ru}}
* Н. Кон. Рок как есть (очерки очевидца истории поп-музыки). Часть 1 // «Ровесник» (Москва). — 1985. — №4. — С. 26—28.{{ref-ru}}
* Н. Кон. Рок как есть (очерки очевидца истории поп-музыки). Часть 2 // «Ровесник» (Москва). — 1985. — №6. — С. 28—31.{{ref-ru}}
* Н. Кон. Рок как есть (очерки очевидца истории поп-музыки). Часть 3 // «Ровесник» (Москва). — 1985. — №8. — С. 28—30.{{ref-ru}}
* Н. Кон. Рок как есть (очерки очевидца истории поп-музыки). Часть 4 // «Ровесник» (Москва). — 1985. — №9. — С. 28—31.{{ref-ru}}
* Н. Кон. Рок как есть (очерки очевидца истории поп-музыки). Часть 5 // «Ровесник» (Москва). — 1985. — №10. — С. 28—31.{{ref-ru}}
* Н. Кон. Рок как есть (очерки очевидца истории поп-музыки). Часть 6 // «Ровесник» (Москва). — 1985. — №11. — С. 29—31.{{ref-ru}}
* І. Магід. Перспективи і глухі кути рок-музики // «Культура і життя» (Київ). — 1987. — 30 серпня.
* И. Стогов. Рок 80-х. До того, как «волна» разобьётся о скалы... // «Ровесник» (Москва). — 1991. — №11. — С. 19-20.{{ref-ru}}
* [[Троїцький Артемій Ківович|А. Троицкий]]. Взлёт и падение «тяжёлого рока» // «Клуб и художественная самодеятельность» (Москва). — 1978. — №10. — С. 39—41.{{ref-ru}}
* Дм. Ухов. Рок-музыка. Взгляд из 80-х // «Иностранная литература» (Москва). — 1982. — №4. — С. 228—238.{{ref-ru}}
* Дм. Ухов. Вокруг рок-музыки // В. Конен. Третий пласт. Новые массовые жанры в музыке XX века. — Москва: «Музыка», 1994. — С. 144—158.{{ref-ru}}
* В. Циганов. «Конвейєрна» музика [«легка» музика] // «Культура и життя» (Київ).&nbsp;— 13 грудня 1979.&nbsp;— №&nbsp;99 (2588).
* П. Яковенко. Порочне коло [рок-музика] // «Всесвіт» (Київ).&nbsp;— 1984.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— Стор. 158—161.

== Посилання ==
* {{ЛЗЕ2|частина =Рок-музика |сторінки = 341}}
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Rock music|Рок-музика}}
* [http://vpered.wordpress.com/2010/04/08/gorokhov-wer-ist-schuld/ Андрій Горохов. Хто винен і що йому за це буде? (2001)]
* [[Чередниченко Тетяна Василівна|Тетяна Чередниченко]]. [http://vpered.wordpress.com/2015/05/28/cherednichenko-kitsch/ До соціології кітчу (1978)]
{{Рок-музика}}

[[Категорія:Музичні напрями]]
[[Категорія:Рок-музика| ]]
[[Категорія:Масова культура]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Формати радіомовлення]]
[[Категорія:Культура Великої Британії]]
[[Категорія:Музичні жанри XX століття]]
[[Категорія:Музичні жанри XXI століття]]
[[Категорія:Жанри рок-музики| ]]
[[Категорія:Модні тенденції 1950-х]]