Перегляд вихідного коду сторінки Російські німці

{{Етнічна група
| назва  = Російські німці
| фото   = [[Файл:Russian germans. Российские немцы.png|150px]]
| підпис = <br />[[Фонвізін Денис Іванович]] • [[Барклай-де-Толлі Михайло Богданович|Михайло Барклай-де-Толлі]] • [[Бенкендорф Олександр Христофорович|Олександр Бенкендорф]] • [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерина II]] • [[Струве Петро Бернгардович|Петро Струве]] • [[Алексій II]] • [[Фрейндліх Аліса Брунівна|Аліса Фрейндліх]] • [[Шмідт Отто Юлійович|Отто Шмідт]]
| самоназва  = {{lang-de|Russlanddeutsche}}
| кількість   = [[Росія]]&nbsp;— 394 138 (2010&nbsp;р.)<ref name="runemstat"/>
| розселення  = {{RUS}}
* {{RUS-ALT}}: 50 701 (2010){{RUS-census2010-3}}
* {{RUS-OMS}}: 50 055 (2010){{RUS-census2010-3}}
* {{RUS-NVS}}: 30 924 (2010){{RUS-census2010-3}}
* {{RUS-KEM}}: 23 125 (2010){{RUS-census2010-3}}
* {{RUS-KYA}}: 22 363 (2010){{RUS-census2010-3}}
* {{RUS-TYU}}: 20 723 (2010){{RUS-census2010-3}}
* {{RUS-CHE}}: 18 687 (2010){{RUS-census2010-3}}
* {{RUS-SVE}}: 14 914 (2010){{RUS-census2010-3}}
| мова      = [[російська мова|російська]] і [[німецька мова|німецька]] мови, [[німецько-платський діалект]], [[швабський діалект]]
| релігія= |релігії = у більшості випадків&nbsp;— [[християнство|християни]]:
* [[лютерани]]
* [[католики]]
* [[баптисти]]
* [[меноніти]]
* [[п'ятидесятники]]
* [[православні]]
| родичі= [[голландці]], [[датчани]], [[росіяни]], [[норвежці]]
| вимер     =
| раса    = [[Європеоїдна раса]]
| походження =
| входить у  =
}}
'''Російські німці''' або '''німці Росії'''&nbsp;— [[етнос|етнічні]] [[німці]], а також громадяни ([[Підданство|піддані]]) німецьких держав, які проживали на території [[Росія|Росії]], і їхні прямі предки.

У сучасній [[Німеччина|Німеччині]] вираз «російські німці» ({{lang-de|Russlanddeutsche}}) вживається також по відношенню до етнічних німців, репатрійованих до Німеччини з [[СРСР]], починаючи з 1951 року.

== Поява німців на Росії ==
{{see also|Розселення німців на схід}}
Перша письмова згадка про існування в [[Новгород]]і ''«немецкого двора»''&nbsp;— місця, де жили купці і зберігались товари, відноситься до 1199 року. Проте заснований цей двір був, очевидно, раніше, оскільки про побудову в місті німецької церкви Святого Петра, яка була центром німецького двора, згадується уже в 1184 році<ref>''Dr. Woldemar Buck'' Der deutsche Handel in Nowgorod.&nbsp;— St. Petersburg, 1895.</ref>.

== Німці в [[Московське князівство|Московському князівстві]] ==
Значна кількість німців переселилась у Московське князівство в період правління московських князів [[Іван III Васильович|Івана III]] і [[Василій III|Василія III]]&nbsp;— в XV—XVI століттях. У період правління [[Іван IV Грозний|Івана IV Грозного]] частка німців у населенні міст стала настільки істотною, що в багатьох з них з'явилися квартали компактного проживання німецької [[діаспора|діаспори]]&nbsp;— так звані Німецькі слободи, найбільша і найвідоміша з яких була в Москві.

== Епоха Романових ==
Близько 90% німців Росії в XVIII—XIX століттях складають так звані ''колоністи''. У XVIII столітті на запрошення [[Катерина II|Катерини II]] почалося переселення німецьких селян (так званих колоністів) на вільні землі Поволжя і пізніше Північного Причорномор'я&nbsp;— багато з цих селянських сімей залишалися в місцях свого первісного компактного проживання протягом більш ніж півтора століття, зберігаючи німецьку мову (У законсервованому порівняно з німецькою мовою Німеччини вигляді), віру (як правило, [[лютеранство|лютеранську]], [[католицтво|католицьку]]) та інші елементи національної культури.

Перша хвиля міграції, спрямована в район Поволжя, прибула в основному із земель [[Рейнська область|Рейнланд]], [[Гессен]] і [[Курпфальц|Пфальц]]. Наступний потік еміграції був викликаний маніфестом імператора [[Олександр I (російський імператор)|Олександра I]] 1804 року. Цей потік колоністів був направлений у район [[Північне Причорномор'я|Причорномор'я]] і [[Кавказ]]у, і складався здебільшого з жителів Швабії; у меншій мірі жителів Східної та Західної Пруссії, [[Баварія|Баварії]], [[Мекленбург]]а, [[Саксонське курфюрство|Саксонії]], [[Ельзас]]а і [[Баден]]а, Швейцарії, а також німецьких жителів [[Польща|Польщі]].

В 60-х роках XIX століття 200 000 колоністів переселились з Польщі на [[Волинь]]. Перед Першою світовою війною число німецьких сіл у Російській імперії (не враховуючи російської частини Польщі) складало від 3 до 4 тисяч.

[[Файл:1918. The garden in Darmstadt.jpg|300px|right|thumb|Поштова листівка початку XX століття зі зображенням німців-колоністів колонії [[Ромашки (Мелітопольський район)|Дармштадт]] під [[Мелітополь|Мелітополем]]]]
З 1870-х років імміграція німців до Росії в основному припиняється (у зв'язку з відміною щодо колоністів пільг по відбуванню військової повинності і погіршенням російсько-німецьких відносин). Більш того, велика кількість російських німців починає емігрувати з Росії, причому не в Німеччину, а головним чином до [[США]]. Всього до 1914 року з Росії в США переселилося до 200 тисяч етнічних німців.

Станом на [[1913 рік]] у Російській імперії проживало близько 2 400 000 німців.

=== Плани депортації німців Росії в період Першої світової війни ===
* 2 лютого 1915 року. У зв'язку з війною російська влада приймає закони про примусове відчуження земель у вихідців з Німеччини та Австро-Угорщини в західних губерніях. Рішенням Сенату піддані ворожих держав позбавлялися судового захисту; закривалися німецькі школи і газети в Росії; німці підлягали висилці з місцевостей, оголошених на військовому положенні. З Москви було вислано близько двох тисяч німецьких і австрійських підданих. Пізніше ці «ліквідаційні закони» поширяться і на інші губернії та області країни.
* 25—29 травня 1915 року. Німецькі погроми в Москві. Число активних погромників у пік заворушень сягало 100–120 тисяч осіб.
* 1 червня 1915 року. Указ про обов'язкове звільнення всіх німців з московських підприємств і припинення діяльності в місті німецьких фірм.
* 13 грудня 1915 року. Уряд готує указ, згідно з яким все німецьке населення Поволжя планувалося виселити до Сибіру. Виселення мали намір почати з весни 1917 року.
* 2, 3 березня 1917 року. Перемога Лютневої революції в Петрограді і в Саратові.
* 11 березня 1917 року Спеціальною постановою було призупинено виконання всього «ліквідаційного» законодавства, спрямованого проти німецького населення Росії. У постанові вказувалося, що остаточне рішення з цього питання мають прийняти Установчі збори.

== Німці в СРСР ==

=== 1918–1940 роки ===
{{main|АРСР німців Поволжя}}
[[Файл:Volga German.png|міні|праворуч|300пкс|АРСР німців Поволжя відносно України та Казахстану]]

У перші десятиліття Радянської влади відродження національної ідентичності російських німців віталось, що привело в 1918 році до створення одної з перших національно-територіальних автономій на території [[РРФСР]]&nbsp;— Трудової комуни Автономної області Німців Поволжя, в 1924 році переоформленої в [[АРСР німців Поволжя|Автономну Радянську Соціалістичну республіку німців Поволжя]] зі столицею в місті Покровськ (пізніше [[Енгельс (місто)|Енгельс]]).

Згідно з даними [[Всесоюзний перепис населення (1939)|перепису 1939 року]] на території СРСР налічувалося 1427,3 тис. німців. З цієї кількості в РРФСР проживало 862,5 тис., в Україні&nbsp;— 392,5 тис. (у тому числі в [[Одеська область|Одеській області]]&nbsp;— 91,5 тис., у [[Запорізька область|Запорізькій]]&nbsp;— 89,4 тис., у [[Донецька область|Сталінській]]&nbsp;— 47,2 тис., у [[Миколаївська область|Миколаївській]]&nbsp;— 41,7 тис.), у Казахстані&nbsp;— 92,6 тис., у Закавказзі&nbsp;— 44,1 тис., у республіках Середньої Азії&nbsp;— 27,2 тис. і в Білорусі&nbsp;— 8,4 тис. 42,5% (366,7 тис. осіб) німців РРФСР було зосереджено в межах [[АРСР німців Поволжя]] (німці складали 60,5% її населення), а всього в Поволзькому регіоні проживало 451,6 тис. німців. Також великі територіальні угруповання німців розселялися на Північному Кавказі (127,1 тис.), у Західному Сибіру (101,4 тис.) і в Криму (51,3 тис.)<ref>{{Cite web |url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_39.xls |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по регионам России |accessdate=27 серпня 2014 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305192623/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_39.xls }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_39.xls |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по республикам СССР |accessdate=27 серпня 2014 |archive-date=13 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141013201339/http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_39.xls }}</ref>. Крім того, на територіях, включених до складу СРСР в 1939–1940 роки, за сучасними оцінками, проживало до 1939 року 346,1 тис. німців, у тому числі 81,1 тис.&nbsp;— у [[Бессарабія|Бессарабії]], 62,1 тис.&nbsp;— у [[Латвія|Латвії]], 51,0 тис.&nbsp;— у [[Литва|Литві]], 45,4 тис.&nbsp;— у Рівненському та Волинському воєводствах [[Польща|Польщі]], 40,0 тис.&nbsp;— у Східній [[Галичина|Галичині]], 37,5 тис.&nbsp;— у Північній [[Буковина|Буковині]], 18,4 тис.&nbsp;— в [[Естонія|Естонії]], 10,6 тис.&nbsp;— у Західній [[Білорусь|Білорусі]]. Крім того, до 13,8 тис. німців розселялося в [[Закарпаття|Закарпатті]]<ref name="ReferenceA">''Кабузан В. М.'' Немецкоязычное население в Российской империи и СССР в XVIII–XX веках (1719–1989): Ист.-стат. исслед.&nbsp;— {{М.}}, 2003.&nbsp;— С. 183.</ref>. Всього, таким чином, на території СРСР у післявоєнних кордонах (без [[Калінінградська область|Калінінградської області]]) налічувалося 1782,9 тис. німців.

=== 1941–1945 роки ===
{{main|Депортація радянських німців під час другої світової війни|Фольксдойче}}

Домовленості, пов'язані з [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Пактом Молотова — Ріббентропа]] передбачали, серед іншого, репатріацію етнічних німців до Німеччини з земель, які мав окупувати Радянський Союз. У їхнє виконання більшість німців з новонабутих територій СРСР були переселені до Німеччини. Після початку німецько-радянської війни у 1941 році була проведена депортація німців з європейської частини СРСР до Західного Сибіру та Казахстану. СРСР не встиг провести депортацію у західних районах, зокрема в Україні. Німці, що залишилися на території, зайнятій нацистами, отримали статус [[фольксдойче]] та переважно були евакуйовані до Німеччини під час відступу німецьких військ.

Всього в 1939—47 роках у СРСР зменшилось на 1,7&nbsp;млн німців, у переважній більшості&nbsp;— з територій, які ввійшли до складу Радянського Союзу в 1939—45 роки.

Частина німців, що проживала в південних районах УРСР ([[чорноморські німці]]) опинилася на території, окупованій вермахтом. Сформовані нацистами загони «самооборони» брали участь у масових вбивствах євреїв.<ref>Marianne Hausleitner, Brigitte Mihok, Juliane Wetzel: ''Rumänien und der Holocaust&nbsp;— Zu den Massenverbrechen in Transnistrien 1941–1944.''</ref>

=== Повоєнний період ===
26 листопада [[1948]] Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ, що забороняв німцям повертатися до колишнього місця проживання: вигнання на «вічні часи» в місця переселення, і що встановлював тривалі терміни ув'язнення за самовільне залишення спецпоселень&nbsp;— 20 років каторги.

Оскільки після 1955, німці так і не отримали дозволу повернутися в місця довоєнного проживання, картина розселення німців що склалася в результаті депортації по території СРСР в основному збереглася до кінця радянського періоду без істотних змін. За даними [[Перепис населення СРСР 1989|перепису 1989 року]] в Радянському Союзі налічувалося 2038,6 тис. німців. Основна маса діаспори була розселені приблизно в тих же районах, в яких німці були оселені в період депортацій. Найбільше німців проживало в Казахстані (957,5 тис.), у Західному Сибіру (416,5 тис.), у Середній Азії (178,2 тис.), на Уралі (149,7 тис.) і в Східному Сибіру (66,2 тис.). У районах, де розташовувалися компактні ареали розселення німців до 1941 року, чисельність їх була невелика. Так, у Поволжі проживало 68,3 тис. німців, в Україні&nbsp;— 37,8 тис., у балтійських республіках&nbsp;— 9,3 тис.<ref>
{{cite web
 |author        = 
 |authorlink    = 
 |datepublished = 
 |url           = http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_89.xls
 |title         = Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по регионам России
 |format        = xls
 |publisher     = Demoscope.ru: Электронная версия бюллетеня «Население и общество».
 |accessdate    = 2014-08-27
 |language      = ru
 |archiveurl    = https://www.webcitation.org/61CNnRWmC?url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_89.xls
 |archivedate   = 2011-08-25
 |deadurl       = no
}}
</ref><ref>
{{cite web
 |author        = 
 |authorlink    = 
 |datepublished = 
 |url           = http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_89.xls
 |title         = Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по республикам СССР
 |format        = xls
 |publisher     = Demoscope.ru:Электронная версия бюллетеня «Население и общество».
 |accessdate    = 2014-08-27
 |language      = ru
 |archiveurl    = https://www.webcitation.org/61CNnvBfg?url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_89.xls
 |archivedate   = 2011-08-25
 |deadurl       = no
}}
</ref>

=== Період 1955–1991 років ===
За рішенням бундестагу ФРН 22 лютого 1955 року визнаються дійсними громадянства, отримані під час війни. Одночасно у вересні цього ж року перший [[канцлер]] Німеччини [[Конрад Аденауер]] відвідує [[СРСР]], де також підписується ряд міжурядових угод.

13 грудня 1955 року виходить Указ Президії Верховної Ради «Про припинення обмежень у правах німців і членів їх сімей, які перебувають на спецпоселенні» (без повернення конфіскованого майна), заборона на повернення в колишні рідні населені пункти. Розпочався процес переселення німців у [[ФРН]], [[НДР]] і Австрію. Спочатку він йшов під гаслом возз'єднання розірваних у роки війни сімей. У цей час виїжджало від декількох сотень до декількох тисяч осіб на рік.

У травні 1957 року в Москві виходить перший номер центральної газети німецькою мовою «Нойес Лебен» («Нове життя»), що стала наступницею «Дойче централь-цайтунг» («Центральна німецька газета»), а через місяць почала видаватися газета «Роте Фане» на Алтаї. Пізніше була організована в Целінограді газета радянського німецького населення Казахстану «Фройндшафт» («Дружба»)&nbsp;— зараз вона видається в Алма-Аті під назвою «Deutsche Allgemeine Zeitung». Відновилося радіомовлення для радянських німців рідною мовою. Знову з'явилися у продажу книги радянських німецьких авторів. Почалося створення груп для вивчення німецької мови як рідної в середніх школах Казахстану, РРФСР, Киргизії.

8 квітня 1958 року підписано радянсько-німецьку угоду про возз'єднання сімей і про співпрацю Товариств Червоного Хреста обох країн.

24 квітня 1959 року підписаний радянсько-німецький договір про возз'єднання сімей.

29 серпня 1964 року&nbsp;— Указ про часткову реабілітацію німців Поволжя та скасування депортаційної Указу від 28.08.41 року (поширився і на інших німців СРСР). В указі не забороняється, але й не рекомендується повертатися німцям у колишні місця проживання. Цей указ, опублікований свого часу в умовах обмеження гласності тільки у «Відомостях Верховної Ради СРСР» і в радянській німецькомовній пресі, у житті радянських німців змінив небагато.

12 серпня 1970 року відбулося підписання Московського договору між ФРН та СРСР про взаємну відмову від застосування насильства. Число переселенців зростає.

1 серпня 1975 року підписано Гельсінську угоду. Подальше зростання числа переселенців, але лише на короткий час. (Нижній пік в 1985 році&nbsp;— 460 осіб).

1979 рік&nbsp;— Спроба організувати німецьку автономію в Казахстані.

1981 рік— Заснований Німецький драматичний театр (спочатку в Теміртау, потім в Алма-Аті).

[[Файл:NEM.PNG|міні|праворуч|200пкс|Відсоток німців у суб'єктах федерації (перепис 2002)]]
[[Файл:Ареал расселения немцев в России. По данным Всероссийской переписи населения 2010 года.png|міні|праворуч|200пкс|Відсоток німців у районах (перепис 2010)]]
Ситуація змінилася після внесення змін до закону СРСР «Про в'їзд і виїзд» 28 серпня 1986 року. Масова еміграція німців з території колишнього [[СРСР]] у [[ФРН|Німеччину]] почалася з 1987 року, коли виїхало 14488 осіб, в 1988 у&nbsp;— 47572, в 1989&nbsp;— 98 134 (пік припадає на 1994 рік&nbsp;— 213 214 осіб), що значно зменшило частку німецького населення в [[Росія|Росії]], [[Казахстан]]і, [[Україна|Україні]] і в інших республіках. Загалом, за даними Міністерства внутрішніх справ ФРН, до Німеччини з 1950 по 2006 рік переселилося 2334334 російських німців і членів їх сімей<ref name="Статистика">{{Cite web |url=http://www.bmi.bund.de/cln_012/Internet/Content/Common/Anlagen/Themen/Vertriebene__Spaetaussiedler/Statistiken/Aussiedlerstatistik__seit__1950,templateId=raw,property=publicationFile.pdf/Aussiedlerstatistik_seit_1950.pdf |title=Статистика Министерства внутренних дел ФРГ |accessdate=27 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071031110005/http://www.bmi.bund.de/cln_012/Internet/Content/Common/Anlagen/Themen/Vertriebene__Spaetaussiedler/Statistiken/Aussiedlerstatistik__seit__1950,templateId=raw,property=publicationFile.pdf/Aussiedlerstatistik_seit_1950.pdf |archivedate=31 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>.

== Німці після розпаду СРСР ==

=== Автономізація ===

Починаючи з часів перебудови національними організаціями німців підіймалося питання про відновлення республіки німців Поволжя, проте ці плани втратили актуальність у зв'язку з масовою еміграцією німців з території СРСР. У 1991–1992 роках були утворені [[Німецький національний район]] Алтайського краю та [[Азовський німецький національний район]] Омської області.

=== Сучасна статистика ===

Згідно [[Всеросійський перепис населення (2002)|Всеросійському перепису населення 2002 року]], у Росії проживало '''597 212''' німців<ref>
{{cite web
 |url         = http://www.perepis2002.ru/ct/doc/TOM_04_01.xls
 |title       = 1. Национальный состав населения
 |date        = 2004
 |work        = Том 4 - «Национальный состав и владение языками, гражданство». // Всероссийская перепись населения 2002 года
 |format      = xls
 |publisher   = Федеральная служба государственной статистики
 |accessdate  = 2014-08-27
 |language    = ru
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/65CSs13pg?url=http://www.perepis2002.ru/ct/doc/TOM_04_01.xls
 |archivedate = 2012-02-04
 |deadurl     = no
}}
</ref>

Згідно з статистичними даними німецьких федеральних установ на 2006 рік, загальна кількість осіб, які мають німецьке походження та живуть на території держав [[Пострадянський простір|колишнього СРСР]] оцінювалося в '''800 000'''&nbsp;— '''820 000''' осіб. З них близько '''550 000''' осіб у [[РФ|Росії]], близько '''200 000''' у [[Казахстан]]і, '''33 000''' в [[Україна|Україні]] і '''15 000''' у [[Киргизстан]]і<ref>{{Cite web |url=http://www.bpb.de/wissen/XRVWHC,0,0,Zuzug_von_%28Sp%E4t%29Aussiedlern_und_ihren_Familienangeh%F6rigen.html |title=Bundeszentrale f. Politische Bildug: Zuzug v. Spätaussiedlern |accessdate=27 серпня 2014 |archive-date=10 листопада 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111110101031/http://www.bpb.de/wissen/XRVWHC,0,0,Zuzug_von_%28Sp%E4t%29Aussiedlern_und_ihren_Familienangeh%F6rigen.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.bpb.de/system/files/pdf/UT32YA.pdf |title=Migrationsberich des Bundesamtes f. Migration u. Flüchtlinge |accessdate=27 серпня 2014 |archive-date=5 липня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130705015706/http://www.bpb.de/system/files/pdf/UT32YA.pdf }}</ref>.

Згідно перепису населення 2010 року, у Росії проживало '''394 138''' німців<ref name="runemstat">{{cite web
 |author        = 
 |authorlink    = 
 |datepublished = 
 |url           = http://www.rg.ru/2011/12/16/stat.html
 |title         = Об итогах Всероссийской переписи населения 2010 года
 |format        = html
 |publisher     = rg.ru: Вот какие мы - россияне
 |accessdate    = 2014-08-27
 |language      = ru
 |archiveurl    = https://web.archive.org/web/20120105175541/http://www.rg.ru/2011/12/16/stat.html
 |archivedate   = 5 січня 2012
}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Німецька слобода]]
* [[АРСР німців Поволжя]]
* [[Фольксдойче]]
* [[Балтійські німці]]
* [[Німці в Україні]]
* [[Кримські німці]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Бібліографія ==

=== Документи, першоджерела ===
* [[Полное собрание законов Российской империи|Полное собрание законов Российской империи (с 1749 г.)]].&nbsp;— Т. XVI (1762–1765), 1830
* История российских немцев в документах (1763–1992 гг.) (Сост.: В.&nbsp;А.&nbsp;Ауман, В.&nbsp;Г.&nbsp;Чеботарева)&nbsp;— М.: МИГУП, 1993.

=== Енциклопедії, довідники, бібліографія ===
<div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;">
* [[Немцы России (энциклопедия)]]. В 3-х томах. Москва: Изд-во «Общественная академия наук российских немцев», 1999–2006 (Предс. редкол. В. Карев, О.Кубицкая)
* В.&nbsp;А.&nbsp;Ауман, В.&nbsp;Ф.&nbsp;Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В.&nbsp;Ф.&nbsp;Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь.&nbsp;— М.: ЭРН, 2006.&nbsp;— 470 с. ISBN 5-93227-002-0
* Handbuch Russland-Deutsche: ein Nachschlagewerk zur russland-deutschen und dt.-russ. Geschichte und Kultur (mit Ortsverzeichnis ehemaliger Siedlungsgebiete) Verfasser: Ulrich Mertens. Nürnberg ; Paderborn : 2001. ISBN 3-9807701-1-7

* Lexikon der Russlanddeutschen. (Hrsg. H.-J. Kathe u.a.) Berlin: Bildungsverein für Volkskunde in Deutschland Die Linde, 2000.
* Deutsche Geschichte im Osten Europas. (in 12 Bde) Bd. 10.: Rußland.&nbsp;— Berlin: Siedler Verlag, 2002.&nbsp;— 669 S. ISBN 3-88680-778-9
* Международная организация исследователей истории и культуры российских немцев: Научно-информационный бюллетень. 1996–2006 [http://www.rusdeutsch.ru/biblio/?name=2&tema=6 Информация о конференциях, семинарах, фондах архивов, документы, рецензии, аннотации, библиография.]
* Российские немцы. Историография и источниковедение. Материалы научной конференции. Анапа. 4-9 сентября 1996. М., 1997.
* Чернова Т.&nbsp;Н.&nbsp;Российские немцы: Отечественная библиография, 1991–2000 гг.: Указатель новейшей литературы по истории и культуре немцев России/ Т.&nbsp;Н.&nbsp;Чернова.- М.,2001.- 268 с.
* Списки научных публикаций Саратовского университета, издательства «Готика»[https://archive.today/20130417191639/www.sgu.ru/sguprojects/cultural/article/], [https://archive.today/20130417190106/www.sgu.ru/faculties/historical/departments/oinp/publication.php]
</div>

=== Матеріали наукових конференцій, з'їздів ===
<div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;">
* Российские немцы на Дону, Кавказе и Волге.&nbsp;— М-лы российско-германской научн. конф. Анапа, 22-26 сентября 1994. // Международный союз немецкой культуры (отв. редактор Е.&nbsp;А.&nbsp;Шервуд). М., 1994. 358 с. LCCN 97176727; OCLC 36891750
* Российские немцы: Проблемы истории, языка и современного положения.&nbsp;— М-лы междунар. науч. конф. Анапа, 20-25 сентября, 1995. // Изд-во Готика, 1996. 511 с. ISBN 5-7834-0004-1 [http://openlibrary.org/b/OL17131982M/Rossiiskie-nemtsy]
* Российские немцы: Историография и источниковедение.&nbsp;— М-лы междунар. научн. конф. Серия: История и этнография российских немцев. Internationaler Verband der Deutsche Kultur (IVDK), Анапа, 4-9 сентября 1996. // М., Готика, 1997. 372 с. ISBN 5-7834-0024-6
* Миграционные процессы среди российских немцев: исторический аспект. М-лы междунар. научн. конф., Анапа, 26-30 сентября 1997 г. М, Готика, 1998 г. 444 с.[http://www.rusdeutsch.ru/biblio/?name=55&type=1]
* Немцы России в контексте отечественной истории: Общие проблемы и региональный особенности. Материалы международной научной конференции, Москва, 17-20 сентября 1998 г. // М, Готика, 1999, 488 с.
* [http://www.rusdeutsch.ru/biblio/files/XIKonferenc.pdf Российское государство, общество и этнические немцы: основные этапы и характер взаимоотношений (XVIII–XXI&nbsp;вв.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130719193039/http://www.rusdeutsch.ru/biblio/files/XIKonferenc.pdf |date=19 липня 2013 }} М-лы 11-ой междунар.науч. конф. Москва, 1-3 ноября 2006/&nbsp;— М.: МСНК-пресс, 2007.&nbsp;— 480 с.
* [http://www.rusdeutsch.ru/biblio/files/nib_1(53)_2008.pdf Российские немцы: Научно-информационный бюллетень. 1(53), Москва, 2008] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121020023447/http://rusdeutsch.ru/biblio/files/nib_1%2853%29_2008.pdf |date=20 жовтня 2012 }}
* Научное сообщество этнических немцев в Средней Азии и России: современное состояние и перспективы.&nbsp;— Материалы международной научно-методической конференции 23-24 октября 2008 г. // Караганда: Арко, 2009
</div>

=== Навчальні посібники ===
* А.&nbsp;А.&nbsp;Герман, Т.&nbsp;С.&nbsp;Иларионова, И.&nbsp;Р.&nbsp;Плеве. [http://www.rusdeutsch.ru/?hist=1&lng= История немцев России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140814105439/http://www.rusdeutsch.ru/?hist=1&lng= |date=14 серпня 2014 }}. (учебное пособие)&nbsp;— М.: МСНК-пресс, 2005–544 с.
* ''их же:''. История немцев России: Хрестоматия.&nbsp;— М.: МСНК-пресс, 2005.&nbsp;— 416 с.
* ''их же:''. История немцев России: Методические материалы.&nbsp;— М.: МСНК-пресс, 2005.&nbsp;— 240 с.

=== Загальні видання ===
<div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;">
* Андреева Н.&nbsp;С.&nbsp;Прибалтийские немцы и российская правительственная политика в начале XX&nbsp;в.&nbsp;— {{СПб.}}: Міръ,2008.
* Ковригина В.&nbsp;А.&nbsp;Немецкая слобода Москвы и её жители конца XVII-первой четверти XVIII&nbsp;вв. / В.&nbsp;А.&nbsp;Ковригина.&nbsp;— {{М.}}: Археол. центр, 1998.&nbsp;— 434, [2] с.
* Клаус А. Наши колонии: опыт и материалы по истории и статистике иностранной колонизации в России.&nbsp;— {{СПб.}}, 1869.
* Россия&nbsp;— Германия. Контакты и взаимовлияния. XVIII–XIX век. // Государственная Третьяковская галерея: сб. статей под ред. О.&nbsp;С.&nbsp;Северцева, И.&nbsp;А.&nbsp;Гутт.&nbsp;— [{{М.}}], б. г.
* Остроух И. Г., Шервуд Е.&nbsp;А.&nbsp;Российские немцы: вклад в историю и культуру (XVII&nbsp;— начало XX&nbsp;вв.). // Российские немцы на Дону, Кавказе и Волге.&nbsp;— {{М.}}, 1995.
* Кабузан В.&nbsp;М.&nbsp;Немецкое население в России в XVIII&nbsp;— начале XX вв (численность и размещение). // Вопросы истории.&nbsp;— 1989.&nbsp;— №&nbsp;12.&nbsp;— С. 18—29.
* [[Герман, Аркадий Адольфович|Герман А. А.]] Немецкая автономия на Волге. 1918–1941.&nbsp;— {{М.}}: «МСНК-пресс», 2007.&nbsp;— 576 с.&nbsp;— 2-ое изд., исправленное и дополненное.
* Московские немцы. Четыре века с Россией / [сост. Л. Дементьева, Ю. Петров].&nbsp;— Москва: Фабрика офсетной печати, 1999.&nbsp;— 71 с.
* Немецкие предприниматели в Москве: Сб. ст. [по итогам Междунар. науч. конф. (Москва, 1999 г.)] / Сост. сб.: В.&nbsp;А.&nbsp;Ауман].&nbsp;— М. : Обществ. акад. наук рос. немцев, 1999.&nbsp;— 285, [1] с.&nbsp;— (Российские немцы: исторические материалы и исследования: ИРН). ISBN 5-93227-001-2
* Немцы в России: Люди и судьбы / [Семинар «Немцы в России: рус.-нем. науч. и культур. связи»; Редкол.: Л.&nbsp;В.&nbsp;Славгородская (отв. ред.) и др.].&nbsp;— СПб.: Дмитрий Буланин, 1998.&nbsp;— 310,[1] с. ISBN 5-86007-119-1
* Немцы в России: Петербургские немцы = Die Deutschen in Russland: Petersburger deutsche: Сб. ст. / РАН. С.-Петерб. науч. центр. Ин-т истории естествознания и техники. С.-Петерб. фил. и др.; Отв. ред. Г.&nbsp;И.&nbsp;Смагина.&nbsp;— СПб.: Изд-во Дмитрий Буланин, 1999.&nbsp;— 620 с. ISBN 5-86007-154-X
* Немцы в России: Проблемы культур. взаимодействия: [Материалы конференций семинара, 1990–1995 гг. / Семинар «Немцы в России. Рус.-нем. науч. и культур. связи»; Редкол.: Л.&nbsp;В.&nbsp;Славгородская (отв. ред.) и др.].&nbsp;— СПб.: Дмитрий Буланин, 1998.&nbsp;— 327 с. ISBN 5-86007-116-7
* Немцы в России = Die deutschen in Russland: Рос.-нем. диалог: [Сб. ст.] / Рос. акад. наук. Ин-т истории естествознания и техники. С.-Петерб. фил., Б-ка Рос. акад. наук; [Редкол.: Г.&nbsp;И.&nbsp;Смагина (отв. ред.) и др.].&nbsp;— СПб.: ДБ, 2001.&nbsp;— 552 с. ISBN 5-86007-294-5
* Немцы в России = Die Deutschen in Russland: Русско-немец. науч. и культурные связи: Сб. ст. / Рос. акад. наук. Ин-т истории естествознания и техники, С.-Петерб. фил. [и др.]; [Редкол.: Г.&nbsp;И.&nbsp;Смагина (отв. ред) и др.].&nbsp;— СПб.: ДБ, 2000.&nbsp;— 424 с. ISBN 5-86007-248-1
* Немцы в России = Die Deutschen in Russland: три века науч. сотрудничества: [сб. ст.] / Рос. акад. наук, Ин-т истории естествознания и техники, С.-Петерб. фил., Б-ка Рос. акад. наук; [редкол.: Н.&nbsp;В.&nbsp;Колпакова, Г.&nbsp;И.&nbsp;Смагина (отв. ред.), И.&nbsp;В.&nbsp;Черказьянова].&nbsp;— СПб.: Дмитрий Буланин, 2003.&nbsp;— 604 с.&nbsp;— (Немцы в России: русско-немецкие научные и культурные связи). ISBN 5-86007-372-0
* Немцы и развитие образования в России.&nbsp;— {{СПб.}}, 1998. ISBN 5-201-00230-7
* Немцы Москвы: исторический вклад в культуру столицы: Междунар. науч. конф., посвящ. 850-летию Москвы (Москва, 5 июня 1997 г.): Сб. докл. / [Науч. ред. Ю.&nbsp;А.&nbsp;Петров, А.&nbsp;А.&nbsp;Семин].&nbsp;— М.: Обществ. акад. наук рос. немцев, 1997.&nbsp;— 356 с.&nbsp;— (Российские немцы: исторические материалы и исследования. ИРН).
* {{книга-ру|заглавие=Немцы Санкт-Петербурга: наука, культура, образование [Сб. ст.]|оригинал=Die Deutschen in Sankt-Petersburg: Wissenschaft, Kultur, Bildung|ответственный=[[РАН]], Ин-т истории естествознания и техники. С-Петерб., фил. Б-ка РАН, Семинар «Немцы в России: рус.-нем. науч. и культ. связи»; [Отв. ред. Г. И. Смагина]|место=СПб.|издательство=[[Издательство «Росток»|Росток]]|год=2005|страниц=640|isbn=5-94668-017-X}}
* Немцы. Россия. Сибирь: [Сб. ст.] / Ом. гос. ист.&nbsp;— краевед. музей, Сиб. фил. Рос. ин-та культурологии; Сост. и науч. ред.&nbsp;— Вибе П. П.&nbsp;— Омск: Ом. гос. ист.&nbsp;— краевед. музей, 1997.&nbsp;— 241 с. ISBN 5-901062-01-1
* Быт и культура российских немцев в музеях Санкт-Петербурга = Alltag und kultur der russlanddeutschen in museen von Sankt Petersburg: Свод. кат. / [Сост.: Т.&nbsp;А.&nbsp;Шрадер].&nbsp;— СПб.: Наука, 2003 (Тип. Наука РАН).&nbsp;— 142, [2] с.&nbsp;— (Deutsche in Russland / Музей антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамера) Рос. акад. наук [и др.]). ISBN 5-02-027096-2
* Вашкау Н.&nbsp;Э.&nbsp;Школа в немецких колониях Поволжья, 1764–1917 гг. / Н.&nbsp;Э.&nbsp;Вашкау; М-во общ. и проф. образования РФ. Волгогр. гос. ун-т.&nbsp;— Волгоград: Изд-во Волгогр. гос. ун-та, 1998.&nbsp;— 206 с. ISBN 5-85534-154-2
* Грекова Т. Н., Голиков Ю.&nbsp;П.&nbsp;Медицинский Петербург / Т.&nbsp;И.&nbsp;Грекова, Ю.&nbsp;П.&nbsp;Голиков.&nbsp;— СПб.: Фолио-Пресс: Фолио-Плюс, 2001.&nbsp;— 414, [1] с. ISBN 5-7627-0163-8
* Губкина Н.&nbsp;В.&nbsp;Немецкий музыкальный театр в Петербурге в первой трети XIX века / Н.&nbsp;В.&nbsp;Губкина; Рос. ин-т истории искусств.&nbsp;— СПб.: Дмитрий Буланин, 2003 (Тип. Береста).&nbsp;— 563, [1] с., [8] л. ил. ISBN 5-86007-312-7
* Дитц Я.&nbsp;Е.&nbsp;История поволжских немцев-колонистов. / Под ред. И.&nbsp;Р.&nbsp;Плеве.&nbsp;— {{М.}}, «Готика», 1997.&nbsp;— 495 с.&nbsp;— (Серия: История и этнография российских немцев).&nbsp;— ISBN 5-7834-0010-6.
* Жиромская В. Б., Киселев И. Н., Поляков Ю.&nbsp;А.&nbsp;Полвека под грифом «секретно»: Всесоюзная перепись населения 1937 года. / В.&nbsp;Б.&nbsp;Жиромская, И.&nbsp;Н.&nbsp;Киселев, Ю.&nbsp;А.&nbsp;Поляков; РАН. Ин-т рос. истории.&nbsp;— {{М.}}: Наука, 1996.&nbsp;— 150 с.: табл. ISBN 5-02-009756-X
* Захаров В.&nbsp;Н.&nbsp;Западноевропейские купцы в России: Эпоха Петра I.&nbsp;— {{М.}}: РОССПЭН, 1996.&nbsp;— 345 с, [19] л. ил., портр. ISBN 5-86004-056-3
* История предпринимательства в России / [В.&nbsp;И.&nbsp;Бовыкин, М.&nbsp;Л.&nbsp;Гавлин, Л.&nbsp;М.&nbsp;Епифанова и др.]; Рос. акад. наук. Ин-т рос. истории. В 2 т.&nbsp;— {{М.}}: РОССПЭН, 2000. ISBN 5-8243-0030-5
* Кириков Б. М., Штиглиц М. Санкт-Петербург немецких архитекторов. От барокко до авангарда.&nbsp;— {{СПб.}}, 2002. ISBN 5-901528-04-2
* Культура русских и немцев в Поволжском районе: [Сборник] / Поволж. кадровый центр, Упр. культуры Сарат. обл. администрации; [Науч. ред. Великий П. П., Горелов И. Н.].&nbsp;— Саратов: Слово, 1993-.
** Вып. 1: История, теория, культура.&nbsp;— Саратов: Слово, 1993.&nbsp;— 207, [2] с.
* Материалы по истории связи в России. XVIII&nbsp;— начало ХХ вв. (почта, телеграф, телефон, радио, телевидение): Обзор документальных материалов.&nbsp;— {{Л.}}, 1966.
* Миграционные процессы среди российских немцев: исторический аспект.&nbsp;— {{М.}}, 1998.
* Плесская-Зебольд Э.&nbsp;Г.&nbsp;Одесские немцы: 1803–1920 / Э.&nbsp;Г.&nbsp;Плесская-Зебольд; Ин-т герм. и восточноевроп. исслед., Гëттинген (Германия).&nbsp;— Одесса: ТЭС, 1999.&nbsp;— 520 с. ISBN 966-95556-6-3
* Петров Ф.&nbsp;А.&nbsp;Немецкие профессора в Московском университете / Ф.&nbsp;А.&nbsp;Петров.&nbsp;— {{М.}}, 1997. ISBN 5-7820-0035-X
* [[Саитов, Владимир Иванович|Саитов В. И.]], [[Модзалевский, Борис Львович|Модзалевский Б. Л.]] Московский некрополь: Т. 1-3 / [В.&nbsp;И.&nbsp;Саитов и Б.&nbsp;Л.&nbsp;Модзалевский]; [Авт. предисл. и изд. вел. кн. Николай Михайлович].&nbsp;— Санкт-Петербург: тип. М.&nbsp;М.&nbsp;Стасюлевича, 1907–1908.&nbsp;— 3 т.
* Русские и немцы в XVIII веке = Russen und Deutsche im XVIII. Jahrhundert: Встреча культур / [Рос. акад. наук. Науч. совет по истории мировой культуры. Ин-т всеобщ. истории; Редкол. С.&nbsp;Я.&nbsp;Карп (отв. ред.) и др.].&nbsp;— М.: Наука, 2000.&nbsp;— 309, [1] с. ISBN 5-02-011592-4
* Терра инкогнита Сибирь. У истоков научного освоения Сибири при участии немецких учёных в XVIII век.&nbsp;— Галле, 1999.
* Воскресенский Н.&nbsp;А.&nbsp;Законодательные акты Петра I.&nbsp;— {{М.}}; {{Л.}}, 1945.
* Беспятых Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Петербург Анны Иоанновны в иностранных описаниях: Введение. Тексты. Комментарии / Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Беспятых; Рос. акад. наук, Ин-т рос. истории, С.-Петерб. фил.&nbsp;— {{СПб.}}: Рус.-балт. информ. центр «БЛИЦ», 1997.&nbsp;— 492,[1] с. ISBN 5-86789-029-5
* Беспятых Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Петербург Петра I в иностранных описаниях: Введение. Тексты. Комментарии / Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Беспятых.&nbsp;— {{Л.}}: Наука: Ленингр. отд-ние, 1991.&nbsp;— 278,[1] с.&nbsp;— (Сер. «Панорама истории»). ISBN 5-02-027336-8
* Бескровный Л.&nbsp;Г.&nbsp;Русская армия и флот в XVIII век.&nbsp;— {{М.}}, 1958.
* Alfred Eisfeld. Die Rußlanddeutschen.&nbsp;— Verlag: Langen/Müller, München, 1991.&nbsp;— 252 S. ISBN 3-7844-2382-5; 978-3784423821
* Karl Stumpp. Die Russlanddeutschen&nbsp;— zweihundert Jahre unterwegs.&nbsp;— Stuttgart, Pannonia-Verlag, 1964.&nbsp;— 139 S.
</div>

=== Національні ЗМІ ===
* [[Центральная газета российских немцев «Neues Leben»]]
* [http://www.ru.mdz-moskau.eu/ Московская Немецкая Газета] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140806015644/http://www.ru.mdz-moskau.eu/ |date=6 серпня 2014 }}{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20090827095808/http://www.deutsche-allgemeine-zeitung.de/rus/index.php Deutsche Allgemeine Zeitung]{{ref-ru}}{{ref-de}}
* [https://web.archive.org/web/20140919082813/http://dierusslanddeutschen.ru/ Блог российских немцев «Die Russlanddeutschen.ru»]
* Алтайская региональная газета «Zeitung für Dich» (в 1957–1991 «Rote Fahne»)
* [http://www.sibrd.ru/index.php?page=15 «Sibirische Zeitung Plus»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120427230323/http://www.sibrd.ru/index.php?page=15 |date=27 квітня 2012 }} {{ref-ru}}{{ref-de}}
* [http://genosse.su/ Сайт советских немцев «Genosse»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141008192931/http://genosse.su/ |date=8 жовтня 2014 }}{{ref-ru}}

== Посилання ==
<div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2;">
* [https://web.archive.org/web/20140919082813/http://dierusslanddeutschen.ru/ Die Russlanddeutschen.ru&nbsp;— Блог російських німців]
* [http://www.rusdeutsch-panorama.ru/index.php?mode=view&site_id=34 Сайт «Немцы России»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140107211557/http://rusdeutsch-panorama.ru/index.php?mode=view&site_id=34 |date=7 січня 2014 }}
* «[http://wolgadeutsche.ru/index.php Die Geschichte Der Wolgaedutschen] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140819150408/http://wolgadeutsche.ru/index.php |date=19 серпня 2014 }}»&nbsp;— науково-популярний історичний сайт про Німців Поволжя {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20121019204645/http://www.rusdeutsch.ru/?menu=13&level2=&z=1 Международная ассоциация исследователей истории и культуры российских немцев (МАИИКРН)]
* [https://web.archive.org/web/20140912045548/http://www.rusdeutsch.ru/?menu=6&level2=&z=1 Internationaler Verband der deutschen Kultur (IVDK)] Международный союз немецкой культуры]
* [http://www.rusdeutsch.ru/?lib=1 Электронная библиотека российских немцев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140918185935/http://www.rusdeutsch.ru/?lib=1 |date=18 вересня 2014 }}
* [http://www.genrogge.ru/grbook/index.htm Немцы в России: Историко-документальное издание. СПб.: [[Лики России (Санкт-Петербург) (издательство)|Лики России]], [[2004]].] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140717172612/http://www.genrogge.ru/grbook/index.htm |date=17 липня 2014 }}
* ''Кригер В.'' [http://www.viktor-krieger.de/html/kratkij.html Краткий очерк истории российских немцев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130509000822/http://www.viktor-krieger.de/html/kratkij.html |date=9 травня 2013 }}
* ''Кригер В.'' [http://www.viktor-krieger.de/Demogr-2002.pdf Некоторые аспекты демографического развития немецкого населения 1930-х&nbsp;— 1950-х годов]
* [http://www.ferghana.ru/article.php?id=5520 Советские немцы: В поисках утраченного фатерланда. Часть I] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090828062959/http://www.ferghana.ru/article.php?id=5520 |date=28 серпня 2009 }}
* [http://www.ferghana.ru/article.php?id=5525 Советские немцы: В поисках утраченного фатерланда. Часть II] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090828063335/http://www.ferghana.ru/article.php?id=5525 |date=28 серпня 2009 }}
* [https://web.archive.org/web/20160304203024/http://new.hist.asu.ru/german/bibl1.html Библиография: Немцы Алтая и Сибири в исторической и этнографической перспективах]
* [https://web.archive.org/web/20131213042736/http://www.egh.altai.ru/ Немецкий национальный район, Фонд поддержки российских немцев «Алтай»]
* 
* [https://web.archive.org/web/20160304103813/http://omsk-germany.ru/forum/44-514-1 Статья о немецких колонистах в Петербургской губернии]
* [https://web.archive.org/web/20140915041000/http://www.communa.ru/news/detail.php?ID=9461 Немецкие колонисты в Артюшкино (Воронежская губерния)]
* [http://www.ruthenia.ru/folktee/CYBERSTOL/GULAG/Vindgolts.html И.&nbsp;П.&nbsp;Виндгольц. Немцы России&nbsp;— народ-скиталец. Народ в беде.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304102012/http://www.ruthenia.ru/folktee/CYBERSTOL/GULAG/Vindgolts.html |date=4 березня 2016 }}
* [http://www.memo.ru/history/nem/index.htm Репрессии против немцев в СССР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140810173311/http://www.memo.ru/history/nem/index.htm |date=10 серпня 2014 }} (збірник [[Международное общество «Мемориал»|міжнародної спільноти «Мемориал»]])
* [http://www.rd-zeitung.de/partner/gw.htm Российские немцы в годы войны и после неё, свидетельства очевидцев. Герхард Вольтер «Зона полного покоя»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080518175541/http://www.rd-zeitung.de/partner/gw.htm |date=18 травня 2008 }}([[Герхард Вольтер]])
* [https://web.archive.org/web/20190331114659/http://lists.memo.ru/ Жертвы политического террора в СССР] ([[Международное общество «Мемориал»]])
* ''Ладыгин И. В.'' [http://army.armor.kiev.ua/hist/nemcu-rus.shtml Немцы в Русской Армии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150426022926/http://army.armor.kiev.ua/hist/nemcu-rus.shtml |date=26 квітня 2015 }}
* [[Герцен, Александр Иванович|Герцен А. И.]] «[http://az.lib.ru/g/gercen_a_i/text_0180.shtml Русские немцы и немецкие русские] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140806051938/http://az.lib.ru/g/gercen_a_i/text_0180.shtml |date=6 серпня 2014 }}»
* [http://www.rusdeutsch.ru/ Информационный портал российских немцев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140922080731/http://www.rusdeutsch.ru/ |date=22 вересня 2014 }}
* [http://forum.vgd.ru/132/8638/ Немцы в России. Генеалогический форум] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130412202239/http://forum.vgd.ru/132/8638/ |date=12 квітня 2013 }}
* [http://www.dw-world.de/dw/article/0,2144,2341944,00.html Deutsche Welle: «Немцы в истории России», отдельные статьи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110409074210/http://www.dw-world.de/dw/article/0,2144,2341944,00.html |date=9 квітня 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20080629031901/http://www.webbitt.com/volga/home.html Volga Germans]{{ref-en}}
* [http://www.russlanddeutschegeschichte.de История российских немцев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210616162050/http://russlanddeutschegeschichte.de/ |date=16 червня 2021 }}

* Статья [https://web.archive.org/web/20120908022044/http://www.senator.senat.org/Das_Schicksal_der_Russlanddeutschen.html «В интересах государства Российского»], посвященная истории российских немцев и современному положению.
* [http://www.bmi.bund.de/cln_144/SharedDocs/Downloads/DE/Broschueren/DE/2004/Filmtrilogie_Versoehnung_ueber_Grenzen_Id_95038_de.html «Примирение через границы»&nbsp;— История российских немцев (3х док.-видео)]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}{{ref-de}}
* [http://www.facebook.com/group.php?gid=118524375002 «Russian Germans International»&nbsp;— Крупнейшая интернациональная группа российских немцев в Facebook]
* [http://www.rdinfo.ru/site.php?mode=change_page&site_id=223&own_menu_id=30505&curent_page=01 Статьи и база персоналий по российским немцам на проекте «ЕДИНСТВО»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://genosse.su/novosti/127-dokumentalny-film-nemcy-rossii.html Документальный фильм «Немцы России»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150103205804/http://genosse.su/novosti/127-dokumentalny-film-nemcy-rossii.html |date=3 січня 2015 }}&nbsp;— Центральная ордена Ленина и ордена Красного Знамени студия документальных фильмов (Москва 1990 год).
* [http://genosse.su/galereya/video/225-kinofilm-primirenie-cherez-granicy-istoriya-rossiyskih-nemcev.html Документальный фильм «Примирение через границы. История российских немцев» (в 3 частях на русском языке)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140520220437/http://genosse.su/galereya/video/225-kinofilm-primirenie-cherez-granicy-istoriya-rossiyskih-nemcev.html |date=20 травня 2014 }}&nbsp;— Совместное производство ТПО «Союзтелефильм», Рудольф Штайнер Фильм при участии Отто-Бенеке-Штифтунг (Москва-Берлин, 1990 год).{{ref-ru}}
</div>

{{Народи Росії з чисельністю понад 100 тисяч осіб}}

[[Категорія:Німецька діаспора Росії| ]]
[[Категорія:Національні меншини]]
[[Категорія:Депортовані народи]]
[[Категорія:Німці Росії]]
[[Категорія:Етнічні чистки німців]]