Саткинський чавуноплавильний завод
| 55°2′23.500000099989″ пн. ш. 59°1′32.700000100008″ сх. д. / 55.03986° пн. ш. 59.02575° сх. д. | |
| Засновано | 19 листопада 1756 |
|---|---|
| Штаб-квартира | Челябінська область Росія |
| Продукція | Феромарганець |
| shpz.ru | |
 | |
 Саткинський чавуноплавильний завод у Вікісховищі | |
Саткинський чавуноплавильний завод, до 2002 року — Саткинський металургійний завод — підприємство чорної металургії у місті Сатка Челябінської області РФ. Заснований 1756 року. У 2002 році перейшов на виробництво доменного високовуглецевого феромарганцю. Станом на 2013 року завод був найбільшим у РФ виробником цього феросплаву. Продукція заводу використовується у самій РФ і йде на експорт у Західну Європу і на Схід.[1]
Заснований промисловцями Строгановими. 19 листопада 1756 року у доменному цеху було одержано перший чавун. Цей день вважається днем заснування заводу.[1] На початку 19 століття завод перейшов у державну власність. 1860 року на заводі впроваджено пудлінгування.
На зламі 19 і 20 століть завод виробляв понад 1 млн пудів продукції на суму 400 тис. рублів, при 3 тис. робітників.[2]
У середині 1910-х років на заводі працювало 5 тис. робітників. На заводі працювало кілька доменних печей, сталеплавильний цех, прокатний цех, ливарня і майстерня. Продуктивність заводу становила 50000 т чавуну на рік. За паливо використовувалося деревне вугілля, випалене з деревини навколишніх лісів.[3]
У 1990-х роках завод частково припинив свою роботу. З 2002 року завод почав виробництво феросплавів. На початку 2010-х років на заводі був прийнятий до реалізації інвестиційний проект, що був розрахований до 2020 року.[1]
У складі заводу працюють 2 невеликих доменних печі об'ємами 250 м³ і 350 м³. Завод використовує руду з Африки і Казахстану.[1]
- ↑ а б в г Сатка. Путеводитель. — СПб.: ООО «Маматов», 2013. — 96 с. — С. 43 — 45. ISBN 978-5-91076-084-8 (рос.)
- ↑ Сатка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Siberia and Eastern Russia. Volume 4. U.S. Government Printing Office, 1918. P. 44 (англ.)