Серхіо Лопес Бріель
| Серхіо Лопес Бріель | ||
|---|---|---|
| Sergio Lopez Bruel | ||
| Народився | 29 жовтня 1948 (76 років) Гавана | |
| Громадянство |  Куба | |
| Національність | кубинець | |
| Діяльність | Дипломат | |
| Посада | Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Куба в Україні | |
| Термін | 1994–1999 | |
| Наступник | Чапо Хосе Діонісіо Пераса | |
| Нагороди |
| |
Серхіо Лопес Бріель — кубинський дипломат. Генеральний консул Куби в Києві (1989—1990). Надзвичайний і Повноважний Посол Куби в Україні (1994—1999)[1].
У 1978 році вперше відвідав Україну, брав участь в роботі наради Союзу товариств дружби в Києві. З 1984 року перший секретар посольства Куби в СРСР. З 1989 по 1990 рр. — Генеральний консул Куби в Києві. Після 1990 до грудня 1994 року працював на батьківщині в Інституті дружби народів в Гавані і був політичним радником у кубинському посольстві в Росії. З 1994 року Надзвичайний і Повноважний Посол Куби в Україні. Під час перебування в Києві приділяв багато уваги організації оздоровлення українських дітей, постраждалих від аварії на ЧАЕС, на Кубі.
24 квітня 1997 року звернувся до української влади з листом, де було сказано, що у репортажі «Післямови» про перебування офіційної делегації ВР України на Кубі «…тенденційно і явно викривлено відзеркалює життя на Кубі.., міститься відверта образа кубинського народу, зокрема кубинської жінки, і його лідера…». Того ж дня Голова ВР України Олександр Мороз, який очолював парламентську делегацію, заявив на прес-конференції, що «…наклепницький тон репортажу має мало спільного з дійсністю.., журналістам потрібно вибачитися перед кубинським народом і мільйонами українських телеглядачів за виявлену непрофесійність і суб'єктивний підхід».[2]
Дружина — Грісельда Міранда Бланко, консул і другий секретар посольства Куби в Україні, вивчає українську мову. Двоє синів — Янко і Серхіо-молодший навчалися у Київському університеті. Молодша донька Грісельда. Двоє дорослих дітей Серхіо старший та донька Олена — живуть на Кубі.
- Орден «За заслуги» ІІ ступеня (Україна) (1999)[3],[4].
- ↑ Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Куба в Україні Серхіо Лопес Бріель. Київ. 1995 рік. Фото Анатолія Бовта. Із фондів Укрінформу.
- ↑ Піховшек В. (укл.) Четверта колона. Свобода та залежність мас-медіа в Україні[недоступне посилання]
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 353/99 Про відзначення нагородами України громадян Республіки Куба. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 15 грудня 2013.
- ↑ УКРІНФОРМ. НАГОРОДА ПОСЛУ КУБИ В УКРАЇНІ[недоступне посилання з липня 2019]