Гавана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гавана
La Habana

Прізвисько Ciutat de les columnes
Герб Прапор
Герб Гавани Прапор Гавани
Національний Капітолій, Музей Революції (колишній президентський палац), набережна Малекон, Великий театр, маяк в Кастильо-дель-Морро, Гавана-В'єха, Гаванський собор.
Національний Капітолій, Музей Революції (колишній президентський палац), набережна Малекон, Великий театр, маяк в Кастильо-дель-Морро, Гавана-В'єха, Гаванський собор.
Розташування міста Гавана
Основні дані
23°07′00″ пн. ш. 82°23′00″ зх. д. / 23.11667° пн. ш. 82.38333° зх. д. / 23.11667; -82.38333
Країна Куба Куба
Регіон Місто Гавана
Столиця для Куба і Havana Province[d]
Поділ
  • 15 міських районів
  • Засновано 25 серпня 1515
    Площа 721.01 км²
    Населення 2 328 000
    · густота 3 053.5 осіб/км²
    Агломерація 2 662 300
    Висота НРМ 59 ± 1 м
    Водойма Мексиканська затока і Almendares River[d]
    Назва мешканців англ. Habanero
    Міста-побратими Мадрид, Толедо, Кадіс, Хіхон, Москва, Ріо-де-Жанейро, Афіни, Ґлазґо, Монреаль, Белу-Оризонті, Констанца, Оахака, Коауїла, Пекін, Тіхуана, Сан-Паулу, Салвадор, Тегеран, Стамбул, Мобіл, Роттердам, Куско, Сінтра, Каракас, Веракрус
    День міста 25 серпня
    Телефонний код (53) 7
    Часовий пояс UTC−5
    GeoNames 3553478
    OSM пошук у Nominatim 1854615 ·R (Havana Province)
    Поштові індекси 10xxx-19xxx
    Міська влада
    Мер міста Джуан Контіно Аслан


    Гавана у Вікісховищі?
    Q:  Гавана у Вікіцитатах

    Гава́на (ісп. La Habana, МФА[la aˈβana]) — столиця Куби. Адміністративний центр Гаванської провінції. Розташована в тропічному кліматі, на березі Карибського моря. Одне із найдавніших міст Західної півкулі. Заснована 1515 року іспанським конкістадором Дієго Веласкесом як стратегічна база для підкорення Америки. Отримала статус міста права самоврядування 1592 року указом іспанського короля Філіпа II. Політичний, економічний і культурний центр країни. Головна окраса міста — Гаванський собор. Провідний світовий туристичний курорт. Територія старого міста, так звана Стара Гавана, внесена до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (1982). Найбільше місто країни, 9-те місто Латинської Америки за населенням. Площа — 781,58 км². Населення — 2,32 мільйони осіб. Патрон — святий Христофор.

    Географія[ред. | ред. код]

    Клімат[ред. | ред. код]

    Столиця Куби знаходиться у зоні тропічних саван. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 27.8 °C (82 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 21.7 °С (71 °F).[1]

    Клімат Гавани
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Абсолютний максимум, °C 31 32 32 32 35 35 38 35 33 37 36 31 38
    Середній максимум, °C 25 26 27 28 30 31 31 31 31 29 27 26 28
    Середня температура, °C 21 21 23 24 26 27 27 27 27 25 24 22 25
    Середній мінімум, °C 17 17 18 20 21 23 23 23 23 21 20 18 20
    Абсолютний мінімум, °C 5 7 7 11 15 16 20 20 17 13 8 7 5
    Джерело: Weatherbase


    Історія[ред. | ред. код]

    Вперше територію сучасної Гавани європейські колонізатори відвідали під час експедиції Себастьяна де Окампо в 1509 році. Згодом, у 1510 році прибули перші іспанські конкістадори з Гаїті, які розпочали завоювання Куби.

    Гавану було засновано конкістадором Дієґо Веласкесом де Куельяром 25 серпня 1515 року в південній частині острова Куби, неподалік сучасного містечка Сурґідеро де Ратабано (Surgidero de Batabanó).

    Між 1514 і 1519 роками іспанцями були засновані поселення на північному узбережжі острова. Одне з них, засноване 1519 року і розташоване на березі зручної природної гавані, і стало сучасною Гаваною.

    Панфіло де Нарваес дав Гавані, шостому місту, заснованому іспанцями на Кубі, назву Сан-Крістобаль-де-ла-Гавана (Сан-Крістобаль — святий покровитель Гавани).

    Гавана починалася як торговий порт і регулярно піддавалася нападам буканьєров, піратів і французьких корсарів. 1555 року місто було розграбовано і спалено французьким корсаром Жаком де Соресом. Такі напади спонукали іспанську корону фінансувати будівництво перших фортець в головних містах - не тільки для протидії піратам і корсарів, але і для посилення контролю над торгівлею з Вест-Індією і для зменшення контрабанди.

    Кораблі з усього Нового Світу спочатку доставляли свої товари в Гавану, і лише потім під конвоєм військових кораблів відправляли свої вантажі в Іспанію. Тисячі кораблів, зібраних у бухті міста, сприяли розвитку сільського господарства і кустарного виробництва, оскільки кораблі потрібно було забезпечувати продуктами харчування, водою та іншими товарами, необхідними для перетину Атлантичного океану.

    20 грудня 1592 король Іспанії Філіп II надав Гавані статус міста. Тим часом тривали роботи по створенню або покращенню оборонних споруд міста.

    Гавана значно розширилася в XVII столітті. Нові будівлі будувалися з найпоширеніших матеріалів на острові, переважно з дерева, поєднуючи різні іберійські архітектурні стилі і елементи архітектури Канарських островів.

    1649 року смертельна епідемія, завезена з Картахени в Колумбії, торкнулася третини населення Гавани.

    У середині XVIII століття в Гавані проживало понад сімдесят тисяч жителів, і це було третє за величиною місто в Америці (після Ліми і Мехіко), яке випереджало Бостон і Нью-Йорк. Протягом XVIII століття Гавана була найважливішим з іспанських портів, тому що тільки тут можна було переобладнати кораблі. До 1740 року тут була створена найбільша суднобудівна компанія Іспанії, яка володіла єдиним сухим доком у Новому Світі.

    Місто було захоплене англійцями під час Семирічної війни. На світанку 6 червня 1762 британський флот, що складався з більш ніж 50 кораблів і більше ніж 11 000 військовослужбовців Королівського флоту і армії, прибув у кубинські води і здійснив висадку десанту східніше Гавани і захопив місто з суші. Менш ніж через рік після захоплення Гавани був підписаний Паризький мирний договір між трьома протиборчими державами, який завершив Семирічну війну. Згідно з умовами договору Британія отримала від Іспанії Флориду в обмін на повернення Гавани Іспанії.

    Оскільки на початку XIX століття торгівля між країнами Карибського басейну і Північної Америки збільшилася, Гавана стала процвітаючим і модним містом. У театрі Гавани працювали найвидатніші актори епохи, а збільшення доходів зростаючого середнього класу привело до зведення нових дорогих особняків у класичному стилі. У цей період Гавану стали називати Парижем Антільських островів.

    1837 року була побудована перша залізниця протяжністю 51 км між Гаваною і Бехукалем, яка використовувалася для транспортування цукру з долини Гуїнеса в гавань Гавани. При цьому Куба стала першою іспаномовною та п'ятою в світі країною, яка мала залізницю.

    1863 року міські стіни були знесені, що дозволило збільшити місто. 1886 року скасовано рабство.

    15 лютого 1898 р. в бухті Гавани вибухнув і затонув американський панцерний крейсер «Мен», внаслідок чого загинуло 266 військових моряків. Хоча причина вибуху так і не була з'ясована, американські правлячі кола скористалися цим інциндентом для розв'язування Іспансько-американській війни і окупації Куби.

    1902 року Гавана стала столицею Республіки Куба.

    Туризм[ред. | ред. код]

    Вулиця Гавани

    Гавана розташована на північному заході острова і веде свою історію з 1515. Місто дуже мальовниче — чудові маєтки періоду іспанського панування розташовані поряд з будівлями в стилі «соцреалізму», ультрасучасні хмарочоси — зі старими будинками околиць, а помпезні готелі в прибережній частині міста — з численними церквами. Історичне ядро міста — Стара Гавана — розташоване навколо порту і Гаванської бухти. Вузьку протоку в гавань з двох боків охороняють стародавні фортеці Кастильо-дель-Морро (15891630), Кастильо-де-ла-Пунта (Кастильо-де-Сан-Сальвадор-де-ла-Пунта) і маяк (1845), а західний берег — форти Ла-Кабанья (Сан-Карлос-де-ла-Кабанья) і Ла-Реаль-Фуерса (1555-1577, найстаріша фортифікаційна споруда в Америці), у якому зараз розташований Музей стародавньої зброї.

    Від гаванської набережної Малекон (улюблене місце прогулянок містян і арена проведення традиційних лютневих карнавалів), що лежить практично під стінами фортів, починається центральна вулиця Гавани — Пасео-дель-Прадо або просто Прадо. Бульвар вважається однією з найголовніших пам'яток архітектури старої Гавани — вимощений мармуровими плитами й засаджений деревами, забудований колоритними маєтками в староіспанському стилі, у наші дні він є одним з найулюбленіших місць відпочинку. На Прадо розташований будинок Національного Капітолію, побудований за образом і подобою вашингтонського, зараз тут розміщуються Академія наук Куби , Національна бібліотека науки і техніки і Краєзнавчий музей. Неподалік знаходяться колишній президентський палац (зараз — Музей революції), палац губернатора (зараз — Музей міста Гавани) і меморіал «Гранма» на честь легендарної яхти, на якій кубинські революціонери на чолі з Кастро висадилися на острів у 1956.

    У Гавані безліч музеїв, серед яких особливо виділяються Музей боротьби з неграмотністю, Національний музей, Колоніальний і Антропологічний музеї, будинок-музей Ернеста Хемінгуея в садибі «Віхія», Історичний музей Гуанабокоа і своєрідний «настінний музей» бару «Бодегіта-дель-Медіо», у якому зберігається безліч автографів відомих людей XX століття. Обов'язково варто відвідати монастир Санта-Клара (1644), кафедральний собор Непорочного Зачаття (1656), міську Ратушу (1792), найбільший у Гавані парк імені Леніна, ботанічний сад з унікальним японським садом, а також найбільший в Америці зоопарк. Цікаві також один із величних пам'ятників столиці — 18-метрова скульптура «Гаванський Христос» поруч з фортецею Ла-Кабанья, кабаре «Тропікана», музей африканського мистецтва просто неба — провулок Аммель у районі Кайо-Уесо, театр Гарсіа Лорки, виставковий комплекс «Експокуба» і театр ім. Амадео Рольдана.

    У новій частині Гавани — на набережній у Ведадо, уздовж набережної Малекон і вулиці Ла-Рампа, розташовані численні вілли, готелі на будь-який смак і з відмінним сервісом, а також прекрасно обладнані пляжі. На пагорбах над Ведадо знаходяться Гаванський університет (1728), площа Революції з Меморіалом Хосе Марті (1956) і оглядовим майданчиком висотою 138 м, Палац революції, адміністративні будівлі і Національна бібліотека, а на березі затоки — один з найбільших у світі акваріумів. Уздовж затоки в районі Кубанакан простягається ціла низка прекрасних пляжів і яхт-клубів, а також великий парк розваг, а за річкою Альмендарес — район шикарних особняків і розкішних готелів Мірамар.

    Поблизу Гавани, на узбережжі, побудовано безліч сучасних туристичних комплексів — піонерське місто з п'яти таборів «Хосе Марті» у Тарара (11 км пляжів), туристський центр Сороа з експериментальною станцією з розведення орхідей (друга за величиною у світі), пляжний район Санта-Марія (30 км від Гавани), а також Хібакоа, Арройо-Бермехо, Ель-Саладо, Ескалерас-де-Харуко, Сан-Антоніо-де-лос-Баньос, Санта-Крус-дель-Норте й інші, де не тільки надаються всі умови для спокійного пляжного відпочинку, але й можна детальніше ознайомитися з повсякденним життям кубинців.

    Муніципалітети[ред. | ред. код]

    Місто Гавана, що має статус провінції, підрозділяється на 15 муніципалітетів.

    Муніципалітет Населення
    (2004)
    Площа
    (км²)
    Розташування Примітки
    Арройо-Наранхо 210053 83 23°02′37″ пн. ш. 82°19′58″ зх. д. / 23.04361° пн. ш. 82.33278° зх. д. / 23.04361; -82.33278 (Arroyo Naranjo)
    Бойерос 188593 134 23°00′26″ пн. ш. 82°24′06″ зх. д. / 23.00722° пн. ш. 82.40167° зх. д. / 23.00722; -82.40167 (Boyeros)
    Сентро-Абана 158151 4 23°08′00″ пн. ш. 82°23′00″ зх. д. / 23.13333° пн. ш. 82.38333° зх. д. / 23.13333; -82.38333 (Centro Habana)
    Серро 132351 10 23°06′49″ пн. ш. 82°21′48″ зх. д. / 23.11361° пн. ш. 82.36333° зх. д. / 23.11361; -82.36333 (Cerro)
    Которро 74650 66 23°01′34″ пн. ш. 82°14′51″ зх. д. / 23.02611° пн. ш. 82.24750° зх. д. / 23.02611; -82.24750 (Cotorro)
    Дієс-де-Октубре 227293 12 23°05′17″ пн. ш. 82°21′35″ зх. д. / 23.08806° пн. ш. 82.35972° зх. д. / 23.08806; -82.35972 (Diez de Octubre)
    Гуанабакоа 112964 127 23°03′40″ пн. ш. 82°17′23″ зх. д. / 23.06111° пн. ш. 82.28972° зх. д. / 23.06111; -82.28972 (Guanabacoa)
    Ла-Абана-дель-Есте 178041 145 23°09′25″ пн. ш. 82°17′49″ зх. д. / 23.15694° пн. ш. 82.29694° зх. д. / 23.15694; -82.29694 (La Habana del Este)
    Ла-Абана-Вьєха 95383 5 23°08′20″ пн. ш. 82°21′20″ зх. д. / 23.13889° пн. ш. 82.35556° зх. д. / 23.13889; -82.35556 (La Habana Vieja) Входить до Світової спадщини ЮНЕСКО
    Ла-Ліса 131148 38 23°01′29″ пн. ш. 82°27′47″ зх. д. / 23.02472° пн. ш. 82.46306° зх. д. / 23.02472; -82.46306 (La Lisa)
    Маріанао 135551 21 23°05′03″ пн. ш. 82°25′47″ зх. д. / 23.08417° пн. ш. 82.42972° зх. д. / 23.08417; -82.42972 (Marianao)
    Плайя 186959 36 23°05′39″ пн. ш. 82°26′56″ зх. д. / 23.09417° пн. ш. 82.44889° зх. д. / 23.09417; -82.44889 (Playa)
    Пласа-де-ла-Революсьон 161631 12 23°07′28″ пн. ш. 82°23′10″ зх. д. / 23.12444° пн. ш. 82.38611° зх. д. / 23.12444; -82.38611 (Plaza de la Revolución) Місце розташування влади
    Регла 44431 9 23°07′32″ пн. ш. 82°18′55″ зх. д. / 23.12556° пн. ш. 82.31528° зх. д. / 23.12556; -82.31528 (Regla)
    Сан-Мігель-дель-Падрон 159273 26 23°05′47″ пн. ш. 82°19′36″ зх. д. / 23.09639° пн. ш. 82.32667° зх. д. / 23.09639; -82.32667 (San Miguel del Padrón)

    Населення[ред. | ред. код]

    Зміни населення
    Рік Населення Зміна
    1750 70 000
    1931 728 500 +940.7%
    1943 946 000 +29.9%
    1953 1 223 900 +29.4%
    1960 1 529 800 +25.0%
    1975 1 917 500 +25.3%
    1981 1 929 400 +0.6%
    1990 2 107 500 +9.2%
    1997 2 197 700 +4.3%
    2002 2 204 028 +0.3%
    2005 2 181 324 −1.0%
    2009 2 141 993 −1.8%
    2012 2 106 146 −1.7%

    На кінець 2012 року Гавану населяло 2 106 146 осіб. Частка столиці в загальній чисельності населення Куби — 19,1%[2]. Середня очікувана тривалість життя жителів міста дорівнює 76,81 років.

    58,4 % жителів столиці — білі (більшість іспанського походження, переважно нащадки переселенців з Галісії, Астурії та Канарських островів); 26,4 % жителів мають змішане африкано-іспанське або індіано-іспанське походження; 15.2 % жителів — нащадки чорних рабів, привезених работоргівцями з Африки; 0,2 % мають азійське походження (переважно нащадки іммігрантів з Китаю кінця XIX та початку XX століття).

    Гаванська агломерація швидко росла протягом першої половини XX століття, досягнувши 1 мільйона жителів 1943 року. Урбанізація розширила кордони муніципалітету Гавани за рахунок сусідніх муніципалітетів Маріанао, Регла і Гуанабакоа. Починаючи з 1980-х років, населення міста зростає повільно в результаті збалансованої політики розвитку, низької народжуваності, відносно високих темпів еміграції за кордон і контрольованої внутрішньої міграції. Через низьку народжуваність в місті і країні та високу тривалость життя його вікова структура схожа на вікову структуру розвиненої країни, причому Гавана має ще більш високу частку літніх людей, ніж країна в цілому.

    Кубинський уряд контролює переміщення людей в Гавану на тій підставі, що столична область Гавана (де проживає майже 20% населення країни) перенаселена з точки зору землекористування, води, електрики, транспорту та інших елементів міської інфраструктури.

    Релігія[ред. | ред. код]

    Більше половини віруючого населення Гавани сповідають католицтво. Святим заступником Гавани є Святий Христофор, на честь якого названий і кафедральний собор. Гавану тричі відвідували верховні понтифіки: Іоанн Павло II (січень 1998 року), Бенедикт XVI (березень 2012 року) і Франциск (вересень 2015 року).

    До революції єврейська громада в Гавані налічувала понад 15 000 євреїв, а після приходу до влади Кастро 1959 року багато членів громади покинули країну, деякі поїхали в Маямі, інші — в Ізраїль. До революції в Гавані було п'ять синагог, залишилося тільки три.

    Частина жителів міста дотримується синкретичних вірувань, що виникли на основі змішання християнства й ряду африканських язичницьких культів.

    Освіта[ред. | ред. код]

    Пам'ятки[ред. | ред. код]

    Персоналії[ред. | ред. код]

    Галерея[ред. | ред. код]

    Панорама Гавани
    Панорама центру Гавани

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]