Перегляд вихідного коду сторінки Синонім

[[Файл:Homograph homophone venn diagram (Ukrainian).png|thumb|400пкс|Синоніми на [[діаграма Венна|діаграмі Венна]]]]
{{wiktionary}}
{{about|мовознавчий термін|синоніми в біології|Синонім (таксономія)}}
'''Сино́німи''' ({{lang-el|συνώνυμος}}&nbsp;— «однойменний»)&nbsp;— слова однієї [[частини мови]], різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне [[лексика|лексичне]] значення.

Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності.

Наприклад: ''проживати''&nbsp;— ''мешкати'', ''бажати''&nbsp;— ''хотіти'', ''башта''&nbsp;— ''вежа''.

Слова, протилежні за значенням, називають [[антонім]]ами, слова різного значення, але з однаковою вимовою&nbsp;— [[омонім]]ами.

Синоніміку вивчають [[семантика]] й [[лексикологія]].

«[[Короткий словник синонімів української мови]]» склав [[Деркач Пилип Максимович|Пилип Деркач]] (4 279 синонімічних рядів, частково зі стилістичними позначками, К. 1960).

«[[Матеріали до синонімічного словника української мови]]», зібрані [[Багмет Андрій|Андрієм Багметом]], друкувалися в ж. «[[Вітчизна (часопис)|Вітчизна]]» (1959, ч. 2&nbsp;— 1962, ч. 7).

== Приклади ==
Синоніми (слова й [[фразеологізм]]и) є різними за звуковою формою, однак близькими чи тотожними за значенням:
# з незначною зміною значеннєвого обсягу й словосполучної комбінаторики (''по́ле''&nbsp;— ''рілля́ ''— ''ни́ва'': ''зао́ране по́ле'',&nbsp;— ''на ріллі́'', ''ни́ва'', але лиш ''по́ле про́пису'', ''на наро́дній ни́ві'');
# з різним емоційним забарвленням (''заку́тина''&nbsp;— ''закапе́лок''&nbsp;— ''діра́''&nbsp;— «глухе́ село́»);
# контекстові синоніми, що тільки в певному контексті є синонімами (ішов і ''враз простягну́вся як до́вгий''&nbsp;— «упав») і легко переходять в емоційні синоніми;
# абсолютні або дублети з тотожним значенням (''шофе́р''&nbsp;— ''воді́й'',&nbsp;— зокрема у випадках професіоналізмів і термінологізмів), що виникають здебільше внаслідок нашарування різнодіалектних чи різномовних слів (''госпо́дар''&nbsp;— ''хазя́їн''; ''риска́ль''&nbsp;— ''за́ступ''&nbsp;— ''горо́дник''&nbsp;— ''лопа́тка''), поки мововжиток їх не розділить у 1 групі.

== Види синонімів ==

=== Морфологічні синоніми ===
Це варіанти форм слів на позначення того самого [[поняття]]: ''гуляє&nbsp;— гуля, співає&nbsp;— співа, літає&nbsp;— літа, питає&nbsp;— пита, стрибає&nbsp;— стриба, лунає&nbsp;— луна''. <br/>
Перші компоненти цих синонімічних пар&nbsp;— нейтральні з погляду літературної нормативності, другі&nbsp;— літературні, але з обмеженим діапазоном уживання ([[поезія]], розмовна мова). Або ще: ''ходить, носить, робить, бачить, любить і ходе, носе, робе, баче, любе,'' де в першому ряду стоять літературні варіанти, а в другому&nbsp;— діалектні. <br/>
Форми прикметників на зразок: ''синьому&nbsp;— синім, білому&nbsp;— білім, великому&nbsp;— великім.''

=== Синтаксичні синоніми ===
Різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки. Напр.: ''Замість того, щоб критикувати інших, візьми та й зроби сам.&nbsp;— Замість критикувати інших, візьми та й зроби сам.'' Порівняно з нейтральним першим реченням друге має розмовне забарвлення. Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень: ''Я їду працювати в Одесу, бо дуже люблю це місто. -Я їду працювати в Одесу&nbsp;— дуже люблю це місто.''

=== Словотвірна синонімія ===
Наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико&nbsp;— стилістичними відтінками: ''писав, написав, понаписував, пописав; темніти&nbsp;— темнішати, біліти&nbsp;— білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні, спатунечки''<ref>{{Cite book|title=Вступ до мовознавства|last=Кочерган|first=М. П.|year=2008|publisher=|location=|pages=150|language=укр.|isbn=}}</ref>''.''

=== Фразеологічні синоніми ===
Варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого [[поняття]]. Так, на поняття «бути байдужим до чогось»: ''тримати нейтралітет, моя хата скраю, про мене&nbsp;— хай вовк траву їсть, наше діло півняче: проспівали, а там хоч не розвидняйся''. Про розумово неповноцінну людину кажуть: ''не сповна розуму, губляться ключі від розуму, вискакують клепки, не варить баняк (''вжив. на Галичині''), у голові літають джмелі, замість мозку росте капуста, нема лою під чуприною.''<br/>На ґрунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичного плану, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови.

=== Фонетичні синоніми ===
Фонетичні [[синоніми]], точніше, дублети&nbsp;— різні форми того самого слова, що з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних (приставних) приголосних або голосних: ''імення&nbsp;— ймення, іти&nbsp;— йти, учитель&nbsp;— вчитель, уже&nbsp;— вже, узяти&nbsp;— взяти, імла&nbsp;— мла, іржа&nbsp;— ржа.''

Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони називають одне [[поняття]]. Сутність синонімів визначається наявністю в них різних відтінків значення. В залежності від того, якими ознаками синоніми відрізняються один від одного, вони поділяються на ідеографічні й стилістичні<ref>{{Cite book|title=Избранные труды|last=Апресян Ю. Д.|first=Ю. Д.|year=1995|publisher=|location=|pages=С. 25|language=рос.|isbn=}}</ref>.

=== Ідеографічні (значеннєві) синоніми ===
Відрізняються відтінками значення: ''дивувати, вражати, приголомшувати, потрясати''. Ці синоніми забезпечують можливість передавати відтінки того самого поняття, оскільки на його позначення існує кілька слів: дивувати&nbsp;— «''викликати подив незвичайністю''», вражати&nbsp;— «''викликати подив або захоплення надмірним виявом чогось''», приголомшувати&nbsp;— «''справляти надзвичайно сильне враження''», потрясати&nbsp;— «''глибоко зворушувати, хвилювати до глибини душі''». Візьмімо ще один синонімічний ряд: ''відомий, видатний, знаменитий (славнозвісний)'', де відомий (напр.: учений) підкреслює те, що він не рядовий, а досить популярний; видатний має порівняльний характер; знаменитий (славнозвісний) те саме, що перші два разом узяті, але набагато вищою мірою. Палати й горіти означають «давати жар», але перше слово називає дію більш інтенсивно.

=== Стилістичні синоніми ===
Характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням. З-поміж синонімів: ознака і симптом&nbsp;— перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, науковості (це не просто ознака, а сукупність ознак, характерний вияв якогось явища). У синонімічному ряді: ''осягати, розуміти, метикувати&nbsp;— перше слово книжне, друге&nbsp;— нейтральне, третє&nbsp;— розмовне.''

Слова, що вступають у синонімічні зв'язки лише в певному контексті, називаються контекстуальними синонімами. Вони часто вживані в художній літературі, рідше&nbsp;— у публіцистиці, де використовуються для створення яскравих образів, передають світобачення автора, його індивідуальну манеру. З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика: пейзаж, краєвид, ландшафт; кавалерія, кіннота; процент, відсоток; борошно, мука; майдан, площа; аплодисменти, оплески. Це абсолютні [[синоніми]] (лексичні дублети). Вони з'являються в мові в таких випадках:
* а) внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів (''стрічка&nbsp;— бинда, чорногуз&nbsp;— бусол&nbsp;— лелека'');
* б) внаслідок словотворчих процесів (''офіційний&nbsp;— офіціальний, учбовий&nbsp;— навчальний, роковини&nbsp;— річниця'');
* в) як результат співіснування запозичених і питомих слів (''індустрія&nbsp;— промисловість, експлуатація&nbsp;— визиск, бібліотека&nbsp;— книгозбірня, біографія&nbsp;— життєпис, голкіпер&nbsp;— воротар, горизонт&nbsp;— обрій, аероплан&nbsp;— літак, паралельний&nbsp;— рівнобіжний, дескриптивний&nbsp;— описовий''). Абсолютні синоніми або розподіляються між стилями, отже, перестають бути абсолютними (з синонімічної пари: ''півники&nbsp;— ірис''&nbsp;— перше вживається в усному мовленні, в художній літературі та публіцистиці, друге&nbsp;— в науковій літературі), або один із них відходить у пасивний запас. Наприклад: аплодисменти, учбовий, офіціальний&nbsp;— у сучасній літературній мові вийшли з широкого вжитку, поступившись місцем словам: оплески, навчальний, офіційний<ref>{{Cite book|title=Лексична синонімія|last=Терещенко|first=Л.|year=2000|publisher=|location=|pages=С. 25-30|language=укр.|isbn=}}</ref>.

== Синонімія в біологічній систематиці ==
{{main|Синоніми у біологічній систематиці}}
При описах біологічного різноманіття часто виникає ситуація, коли різні дослідники описують один і той самий вид (підвид, рід тощо) під різними назвами. Для регулювання таких питань розроблено спеціальні кодекси номенклатури, зокрема [[Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури]]. При визначенні придатності тієї чи іншої назви використовується низка критеріїв, серед яких головними (але не єдиними) є два: 1) часовий пріоритет, згідно з яким перевага надається назві, яка запропонована першою, 2) придатність (валідність) назви відповідно до вимог (однозначність опису, дотримання низки спеціальних критеріїв придатності).

Об'єктом аналізу є тільки наукові назви таксонів, подані латиною, і кодекси не регламентують правила вживання / застосування [[вернакулярна назва тварин|вернакурярних назв]]. У частини біологічних таксонів існують надзвичайно великі синонімічні ряди. Зокрема, синонімія [[миша хатня|хатньої миші]] включає щонайменше 120 назв, у тому числі 43 назви, які стосуються тільки одного типового (номінативного) її підвиду ''Mus (Mus) musculus musculus''<ref>{{MSW3 Hoffmann | pages = |id=13001563}}</ref>.

Розрізняють об'єктивні і суб'єктивні синоніми.

== Сучасні синонімічні словники ==
* Академічний Словник синонімів української мови у 2-х томах, 2000;
* Словник синонімів української мови Л.&nbsp;М.&nbsp;Полюги, 2001;
* Словник фразеологічних синонімів М.&nbsp;П.&nbsp;Коломійця і Є.&nbsp;С.&nbsp;Регушевського, 1998.

== Див. також ==

* [[Синонімічний ряд]]
* [[Антонім]]
* [[Контекстуальні синоніми]]
* [[Гіперо-гіпонімія]]
* [[Гіперонім]] ([[Узагальнювальний термін]])
* [[Гіпонім та гіперонім]]
* [[Холонім]]
* [[Меронім]]
* [[Омонім]]
* [[Словники України on-line]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{ЕУ|8|2817|[https://archive.org/stream/eu0t0/EU_T_8_S_T#page/n15/mode/2up Синоніми]}}
* [http://studia-linguistica.knu.ua/wp-content/uploads/2018/10/2009-2-85-90-Вакуленко-М.О..pdf Вакуленко М.&nbsp;О.&nbsp;Проблема синонімії в природничих терміносистемах / Максим Олегович Вакуленко // Studia linguistica: Зб. наук. праць, вип.2.&nbsp;— К. : Видавн.-поліграф. центр «Київський університет», 2009.&nbsp;— 383 с.&nbsp;— С. 85–90.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201004103837/http://studia-linguistica.knu.ua/wp-content/uploads/2018/10/2009-2-85-90-Вакуленко-М.О..pdf |date=4 жовтня 2020 }}
* ''Апресян Ю.&nbsp;Д.''&nbsp;Лексическая семантика // Апресян Ю.&nbsp;Д.&nbsp;Избранные труды.&nbsp;— Москва, 1995.&nbsp;— Том 1. Синонимические средства языка.&nbsp;— 9-63 С.
* ''Кочерган М.&nbsp;П.'' Вступ до мовознавства. Підручник.&nbsp;— Вид. 2-ге.&nbsp;— Київ, 2008.&nbsp;— 368 с.
* ''Терещенко Л.'' Лексична синонімія.&nbsp;— Київ, 2000.&nbsp;— С. 25-30.
* ''Лексическая'' синонимия. Сборник статей / Отв. ред. С.&nbsp;Г.&nbsp;Бархударов.&nbsp;— Москва: Наука, 1967.&nbsp;— 179 с.
* {{УМЕ14|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_14_Се-Сті#page/n17/mode/2up Синоніми]|сторінки=1734}}

== Посилання ==
* {{ЛЗЕ2|частина =Синоніми; Синонімія|сторінки =397}}
* {{ЛЗПЛ2001|частина =[https://archive.org/details/leksykon_literaturoznavstva/page/526/mode/1up?view=theater Синоніми]|сторінки =526}}
* {{ШевЕ-5|частина=Синоніми|сторінки =761-763}}
* [https://archive.org/details/stukr04/page/n37/mode/1up?view=theater Синонімія] // Історична граматика української мови. Ч. 2. Практичний матеріал. Термінологічний словник. Тестові завдання: Навчально-методичний посібник / Брус М. П.&nbsp;— Івано-Франківськ: ПП Голіней О. М., 2016.&nbsp;— С. 38.&nbsp;— 92 с.
{{Wikidata property|P460}}
{{ac}}
{{ВП-портали|Мовознавство|Українська мова}}

{{Ling-stub}}

[[Категорія:Лексика]]
[[Категорія:Мовознавство]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Лексикологія]]
[[Категорія:Типи слів]]
[[Категорія:Лексична семантика]]