Перегляд вихідного коду сторінки Сирецький концентраційний табір

{{Концтабір|Зображення=Syrets_(Syretskij_concentration_camp)_Kiev.jpg|Ширина=290px|Українська назва=Сирецький концтабір|Оригінал назви={{lang-de|KZ Syrez}}|Підпис зображення=Паркан у Сирецькому концтаборі|Тип=[[концентраційний табір]]|Розташування={{UKR}}, [[Київ]]|Координати={{Coord|50|28|16|N|30|26|57|E|scale:1000}}|Країна-оператор={{GERnazi}}|Дата створення=[[квітень]] [[1942]]|Дата ліквідації=[[листопад]] [[1945]]|Кількість бранців=не менше 10 000|Ким звільнений=[[Червона армія]]|Переформований у=Табір для інтернованих німецьких військовополонених|Країна-оператор2={{URS}}|Входив в склад=[[Заксенгаузен]]|Період експлуатації2=[[1943]] — [[1946]]|Кількість жертв=не менше 5 000|Категорії бранців=[[політв'язні]], [[євреї]]|Категорії бранців2=[[військовополонені]]}}

'''Сире́цький концта́бір''' (у німецьких джерелах&nbsp;— «Київ-Захід», {{lang-de|«Kiev-West»}})&nbsp;— концентраційний табір, створений німецькою окупаційною владою в період [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у червні 1942 року на північному заході [[Київ|Києва]] у районі [[Сирець|Сирця]]. Був призначений для ув'язнених за рішенням [[гестапо]]. Підпорядковувався інспекції концтаборів [[Третій Рейх|Третього Рейху]]. За німецькими джерелами, з липня 1942 року до весни 1943 року табір функціонував як зовнішня команда (відділення) концтабору [[Заксенгаузен]]. Кількість жертв у таборі&nbsp;— понад 30 тис.

== Розташування ==
Табір був влаштований у північно-західній частині тодішнього [[Київ|Києва]] в історичній місцевості [[Сирець]] у межах кварталів сучасних вулиць [[Вулиця Олени Теліги (Київ)|Теліги]], [[Ризька вулиця (Київ)|Ризької]], [[Вулиця Академіка Грекова (Київ)|Грекова]], [[Вулиця Щусєва (Київ)|Щусєва]]. Розташовувався на місці території, яку використовували для літніх таборів Київського військового округу.

== Опис ==
Територія табору була оточена трьома рядами колючого дроту приблизно за метр один від одного. До другого ряду було підведено електричний струм високої напруги. Табір складався з двох майже прямокутних у плані ділянок. На одній з них (у межах сучасних вулиць [[Ризька вулиця (Київ)|Ризької]] та [[Вулиця Щусєва (Київ)|Щусєва]]) стояли бараки, на другій (територія сучасного [[Сирецький дендрологічний парк|Сирецького парку]]) було 16 землянок, в яких утримували ув'язнених. Кожна із землянок мала свій номер і призначення: №&nbsp;2&nbsp;— для євреїв, №&nbsp;4&nbsp;— для кримінальних, №&nbsp;5 і 6&nbsp;— для партизанів і комуністів, окремі&nbsp;— для військовополонених; №&nbsp;16&nbsp;— так звана санчастина, до якої потрапляли хворі та закатовані. В'язнів виводили на примусові роботи, розвантажування душогубок у [[Бабин Яр|Бабиному Яру]], частина працювала у майстерні на території табору. Як правило, двічі на тиждень у таборі відбувалися масові страти. В'язнів катували за будь-яку провину, призначали від 25 до 200—300 паличних ударів, що відповідало смертному вироку. Страчених складали по кілька трупів (іноді до десяти й більше) в ями, викопані в'язнями на території табору, а також у [[Бабин Яр|Бабиному Яру]] і протитанковому рові (розташування&nbsp;— квартал вулиць [[Вулиця Олени Теліги (Київ)|Теліги]] та [[Вулиця Академіка Грекова (Київ)|Грекова]]).

== Втечі ==
У німецькій документації зафіксовано кілька втеч з табору. З серпня 1943 року втекли 9 військовополонених та 2 охоронці табору.

18 серпня [[СС|есесівці]] відібрали у таборі 100 людей (пізніше їхня кількість була збільшена до 330) для спалювання трупів у [[Бабин Яр|Бабиному Яру]]. 29 вересня цим в'язням вдалося збити кайдани і втекти. Більшість із них схопили та розстріляли. Живими залишилося 15 людей (з них троє були свідками на [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзькому процесі]]).

== Ліквідація табору та вшанування жертв ==
[[Файл:Жертви Сирецького концтабору.jpg|thumb|293x293px|right|Трупи, вириті на території Сирецького концтабору. 1943 рік]]
За даними Надзвичайної державної комісії зі встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників, яка працювала у [[Київ|Києві]] після його визволення від німців, у таборі утримувалося в грудні [[1942]] року до 2 тис. в'язнів, у [[1943]] році&nbsp;— близько 1,5 тис. осіб (у тому числі жінки).

З липня [[1943]] року у таборі проводилося масове знищення в'язнів, частину з них було переміщено в інші концтабори. Надзвичайна державна комісія визначила кількість загиблих у таборі&nbsp;— 25 тис. осіб. Згодом це число уточнили&nbsp;— понад 30 тис. [[1944]] року проведено виявлення, ексгумацію і перепоховання останків. 

В концтаборі утримували німецьких військовополонених, про що нагадує [[Кладовище німецьких військовополонених (Київ)|німецьке військове кладовище]] наприкінці [[Ризька вулиця (Київ)|Ризької вул]].

Після закінчення війни територію перепланували, більшу частину забудували.

Надзвичайна державна комісія визначила основних винуватців злочинів німецьких окупантів у [[Київ|Києві]], в тому числі у Сирецькому концтаборі. Серед них&nbsp;— начальник [[гестапо]] Ерлінґер, його заступники Губерт і Евелінґ, співробітники [[гестапо]]&nbsp;— начальник Сирецького табору Радомський ({{lang-de|{{iw|Paul Otto Radomski||de}}}}) та його помічник Рідер, лікар Шумахер, начальник охоронної поліції й жандармерії Київської та Полтавської областей Шеєр та інші. Шеєр у травні [[1945]] року потрапив у полон і за вироком Київського військового трибуналу був повішений 29 січня [[1946]] року на тодішній [[Майдан Незалежності|площі Калініна]].

На вшанування пам'яті загиблих у Сирецькому концтаборі на [[Сирець|Сирці]] встановлено пам'ятники.

# [[1991]] року на перехресті вулиць [[Ризька вулиця (Київ)|Ризької]] та [[Парково-Сирецька вулиця|Парково-Сирецької]] (неподалік місця, де розташовувався табір) відкрито пам'ятний знак в'язням Сирецького концтабору.
# [[1999]] року на місці розстрілу в'язнів на [[Вулиця Академіка Грекова (Київ)|вулиці Грекова]] відкрито пам'ятник розстріляним учасникам [[Матч смерті|Матчу смерті]] та мирним жителям у 1943 році&nbsp;— в'язням концтабору.

<gallery>
Файл:Пам'ятник жертвам Сирецького концтабору.jpg|<center>1</center>
Файл:Розстріляним у 1943 році.JPG|<center>2</center>
</gallery>{{main|Пам'ятники Шевченківського району Києва}}
== Див. також ==
* [[Бабин Яр]]
* [[Дарницький концентраційний табір|Дарницький концтабір]]
* [[Сирець]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Дубик М. Г.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Syretskyj_tabir Сирецький концентраційний табір] // {{ЕІУ|9|567}}

== Посилання ==
* [http://wek.kiev.ua/uk/Сирецький_концтабір Сирецький концтабір]&nbsp;— [[Веб-енциклопедія Києва]]
* [http://www.kby.kiev.ua/book1/documents/doc85.html Записка бывших заключенных Сырецкого концлагеря Д. Будника, В. Давыдова, З. Трубакова, И. Долинера, В. Кукли «В Сырецком концлагере»] {{ref-ru}}
* [http://infokiev.com.ua/index.php?option=com_phocagallery&view=category&id=15:2011-11-26-10-28-31&Itemid=2593 Фотогалерея&nbsp;— Бабий Яр и Сырецкий концлагерь] {{ref-ru}}

{{Концентраційні табори Третього рейху}}
{{Голокост в Україні}}
{{ac}}

{{ВП-портали|Київ|Історія|Друга світова війна|Право|Нацистська Німеччина|Війна|СРСР|колір=1}}

[[Категорія:Київ у Другій світовій війні]]
[[Категорія:Концентраційні табори Києва]]
[[Категорія:Незавершені статті про Київ]]
[[Категорія:Незавершені статті про Другу світову війну]]
[[Категорія:Концентраційні табори Третього Рейху]]
[[Категорія:Табори смерті Третього Рейху]]
[[Категорія:Сирець]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1942]]