Перегляд вихідного коду сторінки Словацька література

'''Словацька література'''&nbsp;— сукупність літературних творів, написаних [[Словаччина|словацькими]] письменниками та [[Словацька мова|словацькою мовою]].

== Середньовіччя ==
[[Файл:Thuroczy elso lap.jpg|міні|праворуч|''«Chronica Hungarorum»'']]
Розвиток кириличної писемності на теренах сучасної Словаччини пов'язане з просвітницькою місією у [[Великоморавська держава|Великоморавській державі]] братів [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]] в другій половині [[IX століття]]<ref name="ВРЕ">{{ВРЕ|103265|Словакия}}</ref>. У цей час з'являються [[Старослов'янська мова|старослов'янською]] [[Проглас]] (передмова до чотирьох [[Євангеліє|Євангелій]], авторство якого приписують Кирилу), часткові переклади [[Біблія|Біблії]], судебник ({{lang-sk|«Zakon sudnyj ljudem»}})<ref name="Prívet">{{ref-sk}} Prívet evanjeliu. In: KNĚZEK, Libor, (ed). Encyklopédia literárnych diel. 1. vyd. Bratislava: Obzor, 1989. 858 s. (Encyklopédie Obzoru). ISBN 80-215-0010-7. s. 532.</ref>.

З включенням словацьких земель до складу [[Угорське королівство|Угорського королівства]] розпочинається панування [[Латина|латини]] аж до початку XV століття, коли під впливом ідей [[Гуситський рух|гуситів]] починається стрімкий розвиток [[Чеська мова|чеської мови]], що вбирала в себе словацьку розмовну лексику<ref name="DSL">{{ref-sk}} DeJiny slovenskej literatúry, d. 1—3, Bratislava, 1958—1965.</ref><ref name="ВРЕ"/>. З'являються мирські тексти, здебільшого це [[Хроніка|хроніки]], найвідоміші середньовічні автори були угорцями: [[Янош з Турочі]], автор ''[[Угорська хроніка|«Угорської хроніки»]]'' ({{lang-la|Chronica Hungarorum}}), [[Святий Мавр]] з [[Печ]]а<ref name="Lawrence">{{ref-en}} ''Lawrence Barnett Phillips'' (1871). The dictionary of biographical reference: containing one hundred thousand names, together with a classed index of the biographical literature of Europe and America. S. Low, Son, & Marston. p. 1020.</ref>. З цих часів збереглася збірка церковних пісень [[Вацлав Бзенецький|Вацлава Бзенецького]] зі словацькими глоссами, датована [[1385]] роком.

== 1500—1650 ==
[[Файл:Cithara sanctorum 1828.JPG|міні|праворуч|''«Cithara Sanctorum»'' 1828 року видання]]
У цей час народна усна творчість, [[фольклор]] концентрується навколо творення національного [[епос]]у (''«Пісня про Сигетський замок»'', 1566)<ref name="ВРЕ"/>. Ренесансна любовна поема ''«[[Сіладі і Хадміжі]]»'' невідомого авторства оспівує народну боротьбу проти турецького поневолення південної частини Словаччини<ref name="Petro">{{ref-en}} ''Petro, Peter'' (1995). A History of Slovak Literature. Liverpool: Liverpool University Press. ISBN 0853238901.</ref>. 1561 року була надрукована перша книга словацькою мовою&nbsp;— ''«[[Книга Клятви]]»'', авторства Васека Залеського.

За часів панування [[Католицька церква|католицької церкви]] лірика (молитви, пісні) знаходилась під її цілковитим контролем і базувалась на класичній античній тематиці грецьких і римських творів. У XVI столітті [[Ян Фраштацький]] ({{lang-sk|Ján Pruno Fraštacký}}) намагався перекладати на народну мову релігійні тексти. [[Юрай Трановський]] (1592—1637)&nbsp;— батько словацьких гімнів, випустив кілька збірок латиною, перша 1629 року ''«Odarum Sacrarum Sive Hymnorum Libri III»''. Проте найбільше відома його збірка 1636 року, ''«Cithara Sanctorum»'' видана чеською мовою в [[Левоча|Левочі]], що лягла в основу чеськословацьких лютеранських гімнів які виконуються й понині<ref name="Petro"/>.

== 1650—1780 ==
[[Файл:Bél Mátyás-001.jpg|150px|міні|праворуч|Матей Бел]]
У період [[Бароко у Словаччині|бароко]] намітились чіткі відмінності між релігійною та світською літературою, яка почала розвиватися ще в [[Епоха відродження|епоху Відродження]]. Словацька література XVII—XVIII століть представлена патріотичними творами Я. Вавринця, М. Раковського, Ш. Пиларика (1615—1693) і Г. Гавловича (1712—1787), сюжет яких відображає національну боротьбу з турецькою навалою.

Наприкінці XVII сторіччя словацькою та чеською творив поет, письменник, драматург ([[Шкільна драма|шкільні драми]]), протестантський священик, композитор духовної музики [[Даніел Сінапіус-Горчічка]] (1640—1688). Він збирав народні [[прислів'я]], вихвалячи словацьку мову, і критикував відсутність патріотизму серед своїх колег-священиків словаків. Народна творчість цього часу представлена [[казка]]ми, [[балада]]ми, циклом пісень про народного месника [[Яношик]]а<ref name="ВРЕ"/>.

[[Матей Бел]] (1684—1749)&nbsp;— словацький науковець, поет, енциклопедист, історик, філософ і просвітитель, автор історично-географічних описів Угорського королівства, якими він будив у словаків національну самосвідомість, розвивав почуття слов'янської спільності та національної гідності. На його честь у [[Банській Бистриця|Банській Бистриці]] названо [[Університет Матея Бела|університет]]<ref name="sla">{{ref-ru}} [http://www.countries.ru/library/slavonic/slav17.htm Славянские культуры во второй половине XVII—XVIII&nbsp;в.]</ref>.

[[Гуголін Гавлович]] (1712—1787)&nbsp;— видатний представник словацького бароко, автор релігійних, моральних і освітніх праць (''«Школа духовна або навчання духовному спогляданню»''), найвідоміша праця&nbsp;— ''[[Школа пастухів — житниця вдач|«Школа пастухів&nbsp;— житниця вдач…»]]'' ({{lang-sk|Valašská škola, mravúv stodola}}), складається з 17&nbsp;862 віршів<ref name="Sabo">{{ref-sk}} ''Sabo, Gerald J.'' Hugolín Gavlovič’s Valaská Škola.&nbsp;— Columbus, OH, 1988, 730 p.</ref>.

== 1780—1840 ==
Наприкінці XVIII&nbsp;— початку XIX століть розвивається література [[Просвітництво|просвітництва]]. Ця епоха словацького класицизму була частиною загальноєвропейського руху [[неокласицизм]]у. Найвизначнішими представниками якої були письменники [[Йозеф Ігнац Байза]] (1755—1836), [[1784 у літературі|1784]] року видав перший роман словацькою мовою ''«[[Пригоди й хвилювання молодого Рене]]»'' ({{lang-sk|René mláďenca príhodi a skúsenosťi}}); і [[Юрай Фандлі]] (1750—1811), ''[[«Таємна угода між ченцем і дияволом»]]'' ({{lang-sk|Dúverná zmlúva medzi mňíchom a ďáblom}}). Підйом націоналізму в Європі після Французької революції породив національне відродження в словацькій літературі<ref name="Murray">{{ref-en}} ''Murray, Christopher John.'' Encyclopedia of the romantic era, 1760—1850, Volume 1. 2004, p. 244.</ref>. У цей час філолог [[Антон Бернолак]] розробив перші нормативи словацької літературної мови на основі західнословацької говірки і видав свою ''[[Граматика словацька|«Граматику словацьку»]]'' ({{lang-sk|Gramatica Slavika}}) [[1787 у літературі|1787]] року (так звана «[[бернолаччина]]»)<ref name="DSL"/>. У цей же час в протестантських колах паралельно розвивається література чеською мовою: [[Юрай Палькович]] (1769—1850), [[Августин Долежал]] (1737—1802)<ref name="ВРЕ"/>.

Цей період ознаменувався появою періодики в [[Пресбург|Пресбурзі]], [[1780]] року з'являється ''«[[Угорський інформаційний бюлетень]]»'' ({{lang-hu|Magyar Hirmondó}}), а через 3 роки ''«[[Пресбурзькі новини]]»'' ({{lang-sk|Prešpurské Noviny}})<ref name="Seton">{{ref-en}} ''Seton-Watson, R. W.'' (1965). A History of the Czechs and Slovaks. Hamden: Archon.</ref>.

<center>
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Bernolak Anton.jpg|border|110px|]]
|[[Файл:Nrs ls.jpg|border|110px|]]
|[[Файл:Magyar Hírmondó-1780.jpg|border|150px|]]
|[[Файл:Stamp_of_Ukraine_s95.jpg|border|170px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Антон Бернолак</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>''«Наука<br/>словацької мови»''</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>|<div style='text-align: center;'><small>''«Угорський<br/>інформаційний бюлетень»''</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Павел Шафарик на<br/>поштовій марці України</small></div>
|}
</center>

Ідеї [[панславізм]]у знайшли відображення в перлинах поезії Б. Табліца (1769—1832) і [[Ян Голли|Яна Голли]] (1785—1849), поема ''[[Святоплук (поема)|«Святоплук»]]'' 1833 року; драматургії [[Ян Халупка|Яна Халупки]] (1791—1871), літературної діяльності [[Павел Йозеф Шафарик|Павла Йозефа Шафарика]] (1795—1861) і [[Ян Коллар|Яна Коллара]] (1793—1852)<ref name="Rizner">{{ref-sk}} ''Rizner L.,'' Bibliografia písomníctva slovenského na spôsob slovníka od najstaraších čias do konca r. 1900, d. 1—6, Turč. sv. Martin, 1929—1934.</ref>. [[1824 у літературі|1824]] року побачила світ поема Яна Коллара ''«[[Донька Слави]]»'', що пропагувала ідеї слов'янської єдності<ref name="ВРЕ"/>. Поема складається з 150 віршів, що розбиті на три частини&nbsp;— ''Заале, Ельба, Дунай''<ref name="Petro"/>. У цей час творив ідеолог словацького національно-визвольного руху [[Людовит Штур|Людвит Штур]] (1815—1856) (так званий період «штуровського романтизму»). [[1834 у літературі|1834]] року [[Томашик Самуел|Самуелем Томашиком]] була написана відома пісня – гімн [[Панславізм|панславістського руху]], ''[[Гей, слов'яни|«Гей, слов'яни!»]]''.

== 1840—1871 ==
Остаточна реформа словацької мови відбулась [[1843 у літературі|1843]] року, вона закріпила норми середньословацьких говірок як літературні<ref name="Rizner"/>. Але більшість словацьких вчених, особливо з середовища католиків виступили проти неї (''«Словацька горвірка, чи є потреба писати на ній»'' 1844 року).

Романтики [[Ян Халупка]] (1812—1883), який до 1848 року писав п'єси чеською; [[Андрей Сладкович]] (1820—1872); [[Янко Краль]] (1822—1876), перший поет, що почав писати новою кодифікованою мовою; Я. Ботто (1829—1881) у цей час пишуть твори, пройняті патріотичними мотивами, фольклорними пісенними традиціями героїчної особистості, мотивами історичних повістей [[Йозеф Гурбан|Йозефа Гурбана]] (1817—1888), [[Ян Калинчак|Яна Калинчака]] (1822—1871). [[1853 у літературі|1853]] року виходить єдина прижиттєва збірка поезій Яна Коллара ''«[[Напіви й пісні|Наспіви та пісні]]»'' ({{lang-sk|Spevy a piesne}})<ref name="Petro"/>.

<center>
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Kollar jan.jpg|border|120px|]]
|[[Файл:Ludovit Stur.jpg|border|110px|]]
|[[Файл:Liptovský_Mikulá%C5%A1_Janko_Krá%C4%BE.jpg|border|110px|]]
|[[Файл:Ján_Chalupka.jpg|border|120px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Ян Коллар</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Людовит Штур</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Пам'ятник<br/> Янкові Кралю</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Ян Халупка</small></div>
|}
</center>

Ідея слов'янського єднання, якою пройнята творчість Яна Коллара, знайшла відгомін у поезії [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]]<ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/13090515/ure/slovachchina Словацька Соціалістична Республіка] // {{УРЕ}}</ref>.

== 1872—1917 ==
[[Файл:Hviezdoslav.jpg|150px|міні|праворуч|Павол Гвездослав]]
Становлення [[реалізм]]у в словацькій літературі пов'язане з творчістю сатиричного прозаїка і драматурга Й. Заборського (1812—1876), поетів і прозаїків [[Павол Орсаг Гвездослав|Павола Гвездослава]] (1849—1921), С. Ваянського (1847—1916), [[Мартін Кукучин|Мартіна Кукучина]] (1860—1928), одного з засновників сучасної словацької прози<ref name="ВРЕ"/>. Павол Орсаг народився в дрібнопоміщицькій родині на півночі Словаччини й усі свої перші літературні твори до 1860 року писав угорською мовою. 1871 року він підготував літературний альманах ''[[Вперед (альманах)|«Вперед»]]'' ({{lang-sk|Napred}}), що знаменував собою початок нового літературного покоління словацької літератури. Орсаг увів до словацької поезії [[силабічне віршування]], його стиль характеризується широким використанням слів-новотворів і виразів, що ускладнює переклад його творів іноземними мовами.

Остаточно реалізм утвердився в 1890-х роках разом із другим поколінням реалістів, [[Молода Словаччина|«Молодою Словаччиною»]]: [[Божена Сланчікова-Тімрава|Б. Тімрава]] (1867—1951), Я. Єсенський (1874—1945), [[Йозеф Тайовський|Й. Тайовський]] (1874—1940), Л. Под'яворинська<ref name="Rizner"/>. На початку 1900-х років І. Краско (1876—1958), В. Рой (1885—1936), І. Галл (1885—1955), узявши за основу принципи реалізму, [[модернізм]]у і [[символізм]]у, творять нову словацьку поетичну течію&nbsp;— [[Словацька модерна|«словацька модерна»]]<ref name="УРЕ"/>.

== 1918—1945 ==
Після здобуття незалежності Чехословацькою республікою 1918 року осередком національної літератури у 1924—1937 роках став журнал ''«[[Дав]]»'', де співробітничали поети Я. Понічан, Л. Новомеський, прозаїк [[Петер Їлемницький]] (1901—1949), критики Е. Уркс (1903—1942), В. Клементіс, Д. Окалі<ref name="DSL"/><ref name="ВРЕ"/>. З цього часу мадярський вплив на розвиток словацької мови припиняється<ref name="Petro"/>. Розвивається жанр соціально-аналітичного роману: [[Міло Урбан]] (1904—1982), роман 1927 року ''«[[Живий бич]]»'' ({{lang-sk|Živý bič}}); [[Йоган Цігер-Гронський]] (1896—1962), роман 1933 року ''«[[Йозеф Мак]]»'' ({{lang-sk|Jozef Mak}}); М. Разус (1888—1937); Г. Вамош (1901—1956)<ref name="ВРЕ"/>.

<center>
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Portrait jilemnicky-peter.jpg|border|110px|]]
|[[Файл:Portrait_urban-milo.jpg|border|110px|]]
|[[Файл:Portrait_ciger-hronsky-jozef.jpg|border|110px|]]
|[[Файл:Portrait ondrejov-ludo.jpg|border|110px|]]
|[[Файл:Portrait figuli-margita.jpg|border|110px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Петер Їлемницький</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Міло Урбан</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Йоган<br/>Цігер-Гронський</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Людо Ондрейов</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Маргіта Фігулі</small></div>
|}
</center>

Видатні твори словацького критичного реалізму XX століття: проза Ф. Краля (1903—1955), Л. Ондрейова, Я. Єсенського, П. Їлемніцького (1901—1949), і Лако Новомеського (1904), поезія Я. Понічана<ref name="Tomčík">{{ref-cs}} ''Tomčík M.,'' Slovenská literatúra 20 storočia, Praha, 1956.</ref>. Важливі твори цього часу: збірка поезій Новомеського ''«[[Святий за околицею]]»'' [[1939 у літературі|1939]] року, романи Петера Їлемницького ''«[[Поле неоране]]»'' [[1932 у літературі|1932]] і ''«[[Компас всередині нас]]»'' [[1937 у літературі|1937]] років<ref name="ВРЕ"/>. Одночасно виникають [[неоромантизм|неоромантичні]] тенденції в прозі, лірізованная проза: Йоган Цігер-Гронський, [[Франтішек Швантнер]] (1912—1950), [[Доброслав Хробак]] (1907—1951), [[Людо Ондрейов]] (1901—1962), [[Маргіта Фігулі]] (1909—1995); [[Сюрреалізм|сюрреалістичні]] течії в поезії, так званий [[Надреалізм|«надреалізм»]] [[Рудольф Фабри|Рудольфа Фабра]] (1915), В. Рейсела (1910), [[Павел Бунчак|Павла Бунчака]] (1915)<ref name="ВРЕ"/>.

== 1945—1989 ==
Відомі післявоєнні словацькі романісти і прозаїки: [[Франтішек Гечко|Ф. Гечко]] (1905—1960); Р. Яшик (1919—1960), посмертний роман 1961 року ''«[[Мертві не співають]]»''; І. Горак (1907—1974); А. Беднар (1914); К. Лазарова; В. Мінач (1922), трилогія ''[[Покоління (трилогія)|«Покоління»]]''; І. Кот (1936); В. Шикула (1936); [[Домінік Татарка|Д. Татарка]]; П. Ярош (1940)<ref name="ВРЕ"/>.

Відомі післявоєнні словацькі поети: А. Плавка, П. Горов (1914), В. Мігалік (1926), Я. Костра (1910), М. Валек (1927)<ref name="ВРЕ"/>.

На ниві [[Літературна критика|літературної критики]] плідно працювали: А. Матушка, С. Шматлак, І. Куса, К. Розенбаум<ref name="УРЕ"/>.

[[1953 у літературі|1953]] року був заснований [[Інститут літературознавства (Словаччина)|Інститут літературознавства]] [[Словацька академія наук|Словацької академії наук]] в Братиславі&nbsp;— основний літературознавчий дослідницький центр країни<ref name="ВРЕ"/>.

== Союз словацьких письменників ==
[[Файл:Janik Pavol.JPG|міні|150px|праворуч|Павол Янiк]]
У [[1923]] році було створено [[Союз словацьких письменників]] ({{lang-sk|Spolok slovenských spisovateľov}}). Союз має регіональні філії в Банській Бистриці, Кошицях, Нітрі, Трнаві і Жиліні<ref name="Spolok">{{ref-sk}} [http://www.spolok-slovenskych-spisovatelov.sk/ Spolok slovenských spisovateľov.]&nbsp;— офіційний сайт [[Союз словацьких письменників|Союзу словацьких письменників]]</ref>. Видає 2 періодичних видання: ''[[Літературний щотижневик (Словаччина)|«Літературний щотижневик»]]'' ({{lang-sk|Literárny týždenník}})<ref name="Literárny">{{ref-sk}} [http://www.spolok-slovenskych-spisovatelov.sk/literarny-tyzdennik/ Literárny týždenník]&nbsp;— «Літературний щотижневик» на сайті Словацького союзу письменників.</ref>, журнал ''[[Дотик (журнал)|«Дотик»]]'' ({{lang-sk|Dotyky}})<ref>{{ref-sk}} [http://www.dotyky.net/ Dotyky&nbsp;— Časopis pre mladú literatúru a umenie.]&nbsp;— сайт журналу «Дотик».</ref>. Щорічно публікує понад 30 книжок словацьких літераторів та перекладених творів. Керує союзом на різних посадах з 1998 року [[Павол Янік]]<ref name="Spolok"/>.

== Літературні конкурси й премії ==
* [[Юринова осінь]] ({{lang-sk|Jurinova jeseň}}) у [[Чадця|Чадці]];
* [[Крила Івана Лаучика]] ({{lang-sk|Krídla Ivana Laučíka}}) у [[Ліптовський Мікулаш|Ліптовському Мікулаші]];
* [[Літературні дні Павла Добшинського]];
* [[Літературна Сеніца Ладіслава Новомеського]] ({{lang-sk|Literárna Senica Ladislava Novomeského}}) у [[Сеніца|Сеніці]];
* [[Літературний конкурс Йозефа Бранецького]] ({{lang-sk|Literárna súťaž Jozefa Braneckého}}) у [[Тренчин]]і<ref>{{ref-sk}} [http://www.litcentrum.sk/38427 XV. ROČNÍK LITERÁRNEJ SÚŤAŽE JOZEFA BRANECKÉHO.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160505044232/http://www.litcentrum.sk/38427 |date=5 травня 2016 }}</ref>;
* [[Петержальська гармонія Ферка Урбнка]] ({{lang-sk|Petržalské súzvuky Ferka Urbánka}}) у [[Братислава|Братиславі]]<ref>{{ref-sk}} [http://www.litcentrum.sk/46067 Petržalské súzvuky Ferka Urbánka 2009.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160505054448/http://www.litcentrum.sk/46067 |date=5 травня 2016 }}</ref>.

== Українсько-словацькі літературні відносини ==
Серед творів української літератури першими були перекладені [[Іван Котляревський]], [[Тарас Шевченко]], [[Марко Вовчок]], [[Іван Франко]], [[Михайло Коцюбинський]], [[Леся Українка]], [[Панас Мирний]], [[Марко Кропивницький]], [[Іван Карпенко-Карий]], [[Олесь Гончар]], [[Олександр Довженко]], [[Володимир Сосюра]].

Твори словацьких прозаїків (П. Їлемніцького, Ф. Гечка, Ф. Краля, Р. Моріца, Р. Яшика, К. Лазарової, В. Мінача) і поетів (П. Гвездослава, Л. Новомеського. А. Плавки, Я. Понічана, Я. Костри, П. Горова, М. Руфуса) на українську мову перекладали українські митці слова: [[Бажан Микола Платонович|Микола Бажан]], [[Рильський Максим Тадейович|Максим Рильський]], [[Малишко Андрій Самійлович|Андрій Малишко]], [[Терещенко Микола Іванович|Микола Терещенко]], [[Масенко Терень|Терень Масенко]], [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]], [[Лубківський Роман Мар'янович|Роман Лубківський]]. 1964 року була видана збірка ''«Словацька поезія. Антологія»'', а 1972&nbsp;— ''«Слов'янське небо»'' у перекладі Романа Лубківського<ref name="УРЕ"/>.

Українська діаспора Пряшівщині може пишатись творчим доробком місцевих українських поетів і письменників: [[Лазорик Федір Семенович|Федора Лазорика]], [[Іванчов|Федора Іванчова]], [[Зозулях|В. Зозуляха]]<ref name="DSL"/>.

== Див. також ==

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Антологія словацької поезії ХХ століття / [перекл., передм., комент. Д. Павличка; ред. О. Зелик]. – К. : Основи, 1997. – 254 с.
* ''Бабота Л., Роман М.'' Українські письменники Чехословаччини (Портрети). – Братислава, 1988. – 158 с.
* ''Ботто Ян.'' Відгомін сербської пісні /Переклав зі словацької Р. Лубківський //Літ. Укр. – 1983. – 15 вер.
* ''Ботто Ян.'' Жайворонок / Переклав зі словацької Р. Лубківський // У кн.: Juraj Kundrát. Teória a prax prekladu. – Prešov: FF UPJŠ, 1983. – s. 107-108.
* ''Ботто Ян''. На Демитра / Переклав зі слов. М. Рябчук // У кн.: Juraj Kundrát. Teória a prax prekladu. – Prešov: FF UPJŠ, 1983. – s. 105. 
* Веселка Татр : молода словацька поезія / [упор. та ред. Р. Лубківський, передм. Л. Фелдек]. – К. : Видавництво ЦК ЛКСМУ “Молодь”, 1982. – 239 с. 
* Відкритий дім : Поезії / Перекл. з словац., угор. ; [упорядн. Ю. Падо, Ф. Ковач; авт. передм. Ю. Падо]. – Ужгород–Кошіце: Карпати, Східнословацьке видавництво, 1982. – 176 с.
* Досвітні ватри: [вибране] / Ян Ботто ; [пер. зі словац., вст. ст., упор., прим. І. Мацинський; відп. ред. М. Немет]. – Словацьке педагогічне видавництво в Братіславі, відділ української літератури в Пряшеві, 1981. – 560 с.
* ''Кобаль Т.'' "Козак" Сама Халупки в перекладах І. Франка та І. Мацинського // Син народу, що вгору йде ... Наук. зб. – Ужгород, 1997. – С. 74-75.
* ''Колесниченко-Братунь Н''. Вершина словацького романтизму // Жовтень. – 1986. – № 12. – С. 118-122.
* ''Краль Янко''. Орлами сизими підспіване. Вибране / Переклад із словацької, вступна стаття, примітки та упорядкування Івана Мацинського. – Братислава: СПВ – Пряшів: ВУЛ, 1987. – 376 с.
* ''Кундрат Ю.'' Переклади словацьких поетів-романтиків на українську мову // Slovanský romantizmus. Zborník príspevkov z medzinár. konfer. – Banská Bystrica: FiF UMB, 1999. – С. 207-221.
* Між Карпатами і Татрами: Цикл ”Постаті: Дмитро Павличко. Вип. 9 / Упор. Т. Ліхтей. – Ужгород: ”Ліра”, 2009. – 52 с.
* Мова українських перекладів І. Мацинського : Автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / Т. В. Ліхтей; Ужгород. нац. ун-т. - Ужгород, 2002. - 20 c. ([http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2002/02ltvupm.zip Завантажити повний текст.])
* ''Мольнар М.'' З історії чехословацько-українських зв’язків. – Братислава: СПВ – Пряшів: ВУЛ, 1957. – 622 с.
* ''Мольнар М''. Зустрічі культур. – Братислава: СПВ – Пряшів: ВУЛ, 1980. – 544 с.
* ''Мольнар М., Мундяк М''. Зв’язки Івана Франка з чехами та словаками. – Братислава: Словацьке видавництво художньої літератури, 1957. – 694 с.
* ''Мольнар М.'' Словаки і українці. Причини до словацько-українських літературних взаємин з додатком документів. – Братислава: СПВ – Пряшів: ВУЛ, 1965. – 404 с.
* ''Мольнар М.'' Твори словацьких письменників – українському читачеві // Літ. газета. – 1962. – 30 січ. (Про українські переклади із словацької та чеської літератур. Зга-дано твір В. Мінача “Живі і мертві” у перекладі Г. Кочура.)
* ''Моторний В.А.'' До історії західноукраїнсько-словацьких літературних взаємин // Українське літературознавство. – 1971. – № 5.
* ''Орсаг-Гвєздослав П''. Криваві сонети / Павол Орсаг-Гвєздослав ; [пер. із словац. Д. Павличко; передм. Р. Лубківський; ред. О. Логвиненко]. – Ужгород–Кошіце: Ордена дружби народів видавництво “Карпати” – Східнословацьке видавництво, 1986. – 93, [3] с.: словац., укр. 
* ''Павличко Д''. Біля мужнього світла: Літ.-крит. статті, спогади, виступи / Дмитро Васильович Павличко. – К.: ”Радянський письменник”, 1988. – С. 236–239. 
* ''Павличко Д''. Перекладна література на Україні й українська література за рубежем (1971-1980) // Павличко Д. Над глибинами: Літ. – крит. статті і виступи. – К.: Рад. письменник, 1983. – С. 342-370.
* Роман Лубківський – пропагандист чеської та словацької поезії / Михайло Мольнар // Дружно вперед. – 1976. – № 7. – С. 20–21.
* ''Роман М''. З історії культурно-літературних словацько-українських зв’язків. – Кошиці, 1971. – 108 с.
* ''Сиваченко Г.М.'' До історії поширення словацької літератури на Україні // Взаємозв’язки літератур країн соціалістичної співдружності. – К.: Вища школа, 1981. – С. 140-152.
* ''Сладкович Андрей''. Вибрані твори / Переклад із словацької, вступна стаття, примітки Івана Мацинського. – Братислава: СПВ – Пряшів: ВУЛ, 1989. – 320 с.
* Словацька поезія: антологія / [ред. Г. Кочур, Л. Первомайський, М. Рильський; вст. ст. М. Пішут; прим. Г. Коновалов]. – К. : Державне видавництво художньої літератури, 1964. – 416 с. 
* Слово: [поема] / Мірослав Валек ; [пер. із словац. Л. Мольнар; післям. С. Шматлак]. – Словацьке педагогічне видавництво в Братіславі – Відділ української літератури в Пряшеві, 1981. – 104 с.
* Слов’янська ліра : Збірник / [упоряд. та перекл. Р. Лубківський; передм. Д. Павличко]. – К.: Видавництво “Дніпро”, 1983. – 421 с. 
* Слов’янська планида: Словацька поезія ХІХ – ХХ століть у дискурсі українсько-словацьких літературних взаємин: моногр. / Тетяна Ліхтей; М-во освіти і науки України; ДВНЗ “Ужгород. нац. ун-т”; Філол. ф-т; Каф. словац. філол. – Ужгород: “Ліра”, 2010. – 304 с.
* Слов’янське небо : Вірші російських, білоруських, польських, чеських, словацьких, сербо-лужицьких, югославських, болгарських поетів у перекл. Романа Лубківського / [ред. В. Колодій]. – Львів : Видавництво “Каменяр”, 1972. – 264 с.
* Українські переклади словацької літератури / Йосиф Шелепець // Дукля. – 1980. – № 4. – С. 73–75.
* ''[[Само Халупка|Халупка Само]]''. Провесни сонячний неспокій. Вибране / Переклад із словацької, вступна стаття і післямова, примітки та упорядкування Івана Мацинського . – Братислава: СПВ – Пряшів: ВУЛ, 1984. – 280 с.

== Посилання ==
* {{ШевЕ-5|частина=Словацька література і Шевченко|сторінки =818-821}}
* Роман Лубківський та Дмитро Павличко як перекладачі словацької поезії / Т. Ліхтей // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. - 2016. - Вип. 2. - С. 179-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2016_2_35
* Українські переклади словацької поезії (друга пол. ХХ ст.) / Т. Ліхтей // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. - 2013. - Вип. 1. - С. 86-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2013_1_19
* [http://lessons.com.ua/slovacka-dityacha-literatura/ Словацька дитяча література]
* [http://referatcentral.org.ua/history_world_load.php?id=390&startext=2 Словацьке просвітництво та народництво]

* {{ref-en}} [http://www.pitt.edu/~votruba/sstopics/literatureinenglish.html Links to Slovak literature in English]&nbsp;— словацька література англійською мовою.
* {{ref-en}} [http://www.theatre.sk/slovakdrama/j/janik-pavol.html Slovak Drama in Translation]&nbsp;— словацька драматургія англійською мовою.
* {{ref-sk}} [http://zlatyfond.sme.sk/ Zlatý fond denníka SME]&nbsp;— цифрова бібліотека золотого фонду словацької літератури.

{{Європейська література}}
{{Словаччина в темах}}
{{ВП-портали|Культура|Європа|Словаччина|Література}}

[[Категорія:Література Словаччини|*]]