Перегляд вихідного коду сторінки Солом'янський район

{{Район міста
| назва = Солом'янський
| прапор = Flag of Solomianka district.svg
| опис прапора = Прапор Солом'янського району
| герб = COA Solomianskyi, Kyiv, Ukraine.svg
| опис герба = Герб Солом'янського району
| розташування = Kiev map english.png
| мапа = 
| місто = [[Київ]]
| код КОАТУУ = '''8038900000'''
| утворений = [[1921]]
| населення = 364 785<ref name=":0">Станом на [http://www.kiev.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=2987&lang=1 1 січня 2016 року]</ref>
| площа = 40,05
| густота = 9120
| код району =
| поштові індекси =
| населені пункти = <!--У деяких районах міст також існують інші населені пункти але в більшості нема-->
| станції метро = {{лкм|1}}«{{м|Вокзальна}}»<br/>{{лкм|1}}«{{м|Політехнічний інститут}}»<br/>{{лкм|1}}«{{м|Шулявська}}»<br/>{{лкм|1}}«{{м|Берестейська}}»<!--<br/>{{лшт}} «{{шт|Старовокзальна}}»<br/>{{лшт}} «{{шт|Політехнічна}}»<br/>{{лшт}} «{{шт|Олекси Тихого}}»<br/>{{лшт}} «{{шт|Індустріальна}}»<br/>{{лшт}} «{{шт|Національний авіаційний університет}}»<br/>{{лшт}} «{{шт|Героїв Севастополя}}»<br/>{{лшт}} «{{шт|Вацлава Гавела}}»-->
| адреса = 03020, м. Київ, [[Повітрофлотський проспект|пр. Повітрофлотський]], 41.
| вебсторінка = [http://www.solor.gov.ua/ solor.gov.ua]
| голова РДА = [[Чечотка Ірина Романівна|Ірина Чечотка]]<ref>{{РПУ|328/2020-рп|18 травня 2020|Про призначення І. Чечотки головою Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації}}</ref>
| голова ради =
}}
'''Солом'янський район'''&nbsp;— район міста [[Київ|Києва]], який було утворено у жовтні 2001 року в результаті адміністративно-територіальної реформи<ref>Рішення Київської міської ради від 30 січня 2001 року №&nbsp;162/1139 [http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/3E65A74B5969207DC22573C0004BE2E6?OpenDocument «Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131225070507/http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/3E65A74B5969207DC22573C0004BE2E6?OpenDocument |date=2013-12-25 }}</ref> на базі Жовтневого та більшої частини Залізничного районів (утворено [[9 квітня]] [[1938]] року). Площа території Солом'янського району становить 4,05 тис. га, в ньому мешкає 383 тис. киян.

== Історія ==
{{also|Жовтневий район (Київ)}}
Територією нинішнього Солом'янського району протікає права притока [[Дніпро (річка)|Дніпра]]&nbsp;— [[Либідь (річка)|Либідь]], з якою пов'язана історія Києва часів [[Київська Русь|Київської Русі]]. Колись Либідь обертала колеса водяних млинів, та була природною перепоною на шляху загарбників. Для охорони жителів на ній було створено низку поселень-застав. Сліди таких богатирських застав знайдено поблизу сучасних [[Караваєві дачі|Караваєвих дач]] та у районі станції метро «[[Берестейська (станція метро)|Берестейська]]».

Швидкому зростанню села Солом'янки, переселенню жителів до Либіді сприяли розпочате в [[1834]] році будівництво Києво-Печерської фортеці та прокладення залізничної лінії Київ—Балта. 18 лютого 1870 року відкрилось регулярне сполучення з Балтою, став до ладу збудований у стилі англійської готики архітектора Вишневського залізничний вокзал. 1857 року збудовано Володимирський кадетський корпус&nbsp;— за проєктом І.&nbsp;В.&nbsp;Штрома.

За даними перепису населення Києва XIX століття на Солом'янці разом з Протасовим яром проживало 3910 мешканців. Найбільше підприємство Солом'янки&nbsp;— Залізничні майстерні. Тут працювало близько 1,5 тис. осіб.

Солом'янка XIX століття мала одну лікарню, чотири трактири-харчевні, три швейні майстерні, одну єврейську школу.

У [[1910]] році до Солом'янки приєднали селища Верхню та Нижню Солом'янку, [[Батиєва гора|Батиєву гору]], [[Протасів Яр (місцевість)|Протасів Яр]].

Інша історична місцевість, що увійшла до сучасного Солом'янського району&nbsp;— [[Шулявка]] згадується в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літопису-середньовічній хроніці]], що датуються 1146 роком. У XVIII столітті на Шулявці було розташовано літню резиденцію Київських митрополитів.

[[Файл:Завод Я. Гретера та О. Криваненка.JPG|міні|250пкс|Завод Я. Гретера та О. Криваненка]]
Активно ця територія почала освоюватись після [[1847]] року. [[1882]] року тут було відкрито підприємство, яке згодом стало одним з провідних в Україні&nbsp;— машинобудівний завод Гретера і Криванека (тепер акціонерна компанія [[Перший київський машинобудівний завод|«ПКМЗ»]]).

Крім цього заводу, в останню чверть XIX століття на Шулявці відкрито й інші підприємства (залізні ліжка, стільці, ваги), чавуноливарний і механічний заводи Велера, механічний завод Залінгера та ін. Трохи далі у бік Святошина відкрився завод сільгоспінвентарю, завод ковкого чавуну, ремісниче підприємство та безліч невеликих кустарних майстерень.

1898 року на Шулявці було відкрито [[Київський політехнічний інститут]] (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»).

Колишній Жовтневий район це такі історичні місцевості, як [[Шулявка]], [[Відрадний]], [[Грушки (Київ)|Грушки]], [[Караваєві дачі]]. На кінець століття тут проживало 136800 осіб.

== Особистості ==

=== Іван [[Світличний Іван Олексійович|Світличний]] - вул. Уманська 35 ===
Від 1960 року до ув'язнення в 1973 році на вулиці Уманській, 35, кв. 20 мешкав дисидент [[Світличний Іван Олексійович|Іван Світличний]] зі своєю дружиною [[Світлична Леоніда Павлівна|Леонідою Терещенко]]. Враження від нового місця проживання Світличний виклав у листі до сестри:<blockquote>«Цього листа я тобі пишу з нової, СВОЄЇ квартири. Це – по дорозі з центру на аеродром. Місце хороше, старих будинків і близько немає, кругом одні новобудови, планування чудесне, до центру – 20 хвилин тролейбусом».</blockquote>Нове житло сприймалося Світличними дещо ідеалізовано, оскільки перед цим вони мешкали в переобладнаній на кімнату келії Флорівського [[Вознесенський Флорівський жіночий монастир|монастиря]], разом з сім’єю Леоніди Світличної. [[Плахотнюк Микола Григорович|Микола Плахотнюк]] порівнював її з «рукавичкою», а [[Стус Василь Семенович|Василь Стус]] – із «голубником» через майже постійну присутність гостей. Сюди часто навідувалися [[Горська Алла Олександрівна|Алла Горська]], [[Симоненко Василь Андрійович|Василь Симоненко]], Василь Стус, [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]], [[Вінграновський Микола Степанович|Микола Вінграновський]], [[Дзюба Іван Михайлович|Іван Дзюба]], який жив неподалік, та низка інших представників творчої молоді з усієї УРСР. У спогадах сучасників квартира на Уманській постає як мультифункціональний відкритий простір. Там відбувалися колективні вечері, академічні дискусії, читання поезій, «відкриття» творчості заборонених митців «<nowiki/>[[Розстріляне відродження|розстріляного відродження]]<nowiki/>», прослуховування віршів в авторському виконанні поетів на журналістському магнітофоні «Весна».

=== [[Дзюба Іван Михайлович|Іван Дзюба]] - Повітрофлотський проспект 50 ===
У кінці 1965 р., після створення ним праці [[Інтернаціоналізм чи русифікація?|«Інтернаціоналізм чи русифікація?»]], переїхав у двокімнатну квартиру на [[Проспект Повітряних Сил|Повітрофлотському проспекті]] 50, що її надала [[Спілка письменників СРСР|Спілка письменників]]. За словами Івана Дзюби, нове помешкання було розміщене в «будинку [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]]<nowiki/>». Систематична поява автівок спецслужб у дворі маркувала будинок як відомчий. На думку Дзюби, ордер на це житло він отримав не випадково. «Переселили мене так, щоб був під рукою». Як свідчать спогади Леоніда Плюща, до проживання в цьому будинку критик ставився з іронією, жартуючи. «Народ почне бити вікна в цьому будинку, а я ж то за що страждатиму?». Проживав за вказаною адресою до своєї смерті.

=== [[Віть Вітько|Віктор Могильний]] - вул. Возіанова 10 ===
З 1939 по 1960-ті роки, у будинку садибного типу, на вул. [[Вулиця Академіка Возіанова|Карпінського 10]] жив дисидент [[Віть Вітько|Віктор Могильний]]. Будинок був знищений для перебудови. Разом із цим будинком зник і «культурологічний клуб на Чоколівці», один із осередків шістдесятництва. Раз на тиждень тут, у неформальній атмосфері, збиралися молоді поети, які відвідували літературну студію при видавництві «Молодь». Серед таких [[Холодний Микола Костянтинович|Микола Холодний]], [[Тименко Григорій Трохимович|Гриць Тименко]], [[Варга Євген Самійлович|Євген Варда]], [[Мурашов Юрій Ігорович|Юрій Мурашов]] та інші. Гості читали вірші й дискутували в той час, як дружина господаря Аврелія Могильна несла варту біля будинку. У ході обговорень часто згадували про сусіда з вул. [[Уманська вулиця (Київ)|Уманської]] – літературного критика [[Світличний Іван Олексійович|Івана Світличного]]. Гості долучалися до формування інтер’єру цього помешкання. На стінах рясніли написи-автографи, що їх залишали охочі. 

Як згадував Олесь Шевченко, тут був один з небагатьох «островів незалежності» в зрусифікованому Києві, де українець міг комфортно почуватися.

== Сучасність ==
У жовтні 2001 року в результаті адміністративно-територіальної реформи на базі Жовтневого та більшої частини Залізничного районів утворено новий, Солом'янський (розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001&nbsp;р. №&nbsp;1625 «Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій»).

{{Розташування2|nw=[[Святошинський район]]|n=[[Шевченківський район (Київ)|Шевченківський район]]|ne=[[Шевченківський район (Київ)|Шевченківський район]]
|w=[[Святошинський район]]|e=[[Голосіївський район]]|sw=[[Київська область]]<br/><small>([[Бучанський район]])</small>|s=[[Голосіївський район]]|se=[[Голосіївський район]]}}

До складу району входять території: Грушки, Відрадний, Караваєві дачі, Новокараваєві дачі, Чоколівка, Жуляни, Совки, Монтажник, Залізничний масив, Протасів Яр, Батиєва гора, Кучмин Яр, Олександрівська слобідка, Солом'янка, Першотравневий, Залізнична колонія, Шулявка (частина), Турецьке містечко.

Характерною рисою району є найбільші транспортні об'єкти столиці України&nbsp;— залізничні станції [[Київ-Пасажирський]] і [[Київ-Товарний]], [[Жуляни (аеропорт)|аеропорт «Київ» (Жуляни)]]. Район має багатогалузевий потужний промисловий комплекс, який складається з 65 промислових підприємств, їхня частка в обсязі промислової продукції міста становить 7,2 відсотка. На території району зосереджена велика частина наукового потенціалу міста&nbsp;— 54 науково-дослідні та проєктні інститути, 6 вищих навчальних закладів.

У районі зареєстровано 18035 суб'єктів підприємницької діяльності (СПД)&nbsp;— юридичних осіб та 14444 СПД-фізичних осіб.

Торговельне обслуговування населення здійснюють 817 підприємств торгівлі та громадського харчування. Різноманітні види послуг населенню надає 351 підприємство побутового обслуговування.

Провідне місце в розвитку охорони здоров'я району та міста в цілому посідають всесвітньовідомі науково-дослідні медичні заклади: Інститут фтизіатрії І пульмонології ім. Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Яновського, Український НДУ кардіології ім. М.&nbsp;Д.&nbsp;Стражеска, Київський НДУ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.&nbsp;В.&nbsp;Громашевського, Інститут серцево-судинної хірургії АМН України, Центр мікрохірургії ока, Інститут клінічної та експериментальної хірургії АМН України.

[[Файл:KPI-1st building-left.jpg|міні|250пкс|[[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»]]]]
У районі багато культурних закладів&nbsp;— 5 музичних шкіл, художня школа, 59 бібліотек різних систем і відомств, 3 кінотеатри, Палац творчості дітей та юнацтва, 8 відомчих палаців культури та 4 відомчі музеї, Центр молодіжного дозвілля «Колізей», український театр-студія та камерний театр-студія.

Освітянська галузь району нараховує 48 дитячих дошкільних закладів, 32 середні загальноосвітні школи, 12 шкіл-дитячих садків, 2 гімназії, 7 ліцеїв, 2 вечірні школи, 3 школи-інтернати, 2 дитячо-юнацькі спортивні школи.

На території району функціонують 5 стадіонів, 9 басейнів, 136 спортмайданчиків, 89 спортивних залів, 13 стрілецьких тирів та інші споруди для занять спортом.

== Населення ==
[[Файл:PopulationPyramiideKyivSolomyansky2001.PNG|міні|праворуч|200пкс|Статево-вікова піраміда населення Солом'янського району у 2001&nbsp;р.]]
Чисельність населення району:<ref>[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-citydistricts.htm Населення міських районів України з 1959 року]</ref>
* [[2001]]&nbsp;— 287&nbsp;801
* [[2008]]&nbsp;— 326&nbsp;725
* 2009 — 333 453
* 2010 — 338 834
* 2011 — 342 376
* 2012 — 345 058
* 2013 — 351 169 
* 2014 — 356 600
* 2015 — 360 500
* [[2016]]&nbsp;— 364 785<ref name=":0" />
* 2017 — 370 106
* 2018 — 370 838
* 2019 — 375 909
* [[2020]]&nbsp;— 383&nbsp;387<ref>{{Cite web|title=Головне управління статистики м.Києва - Чисельність населення (щомісячна інформація)|url=http://www.kiev.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=1123&lang=1|website=www.kiev.ukrstat.gov.ua|accessdate=2020-05-14}}</ref>
* 2021 — 384 616
* 2022 ― 386 647
* 2023 ― 358 754 
=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Чисельність, осіб
! Доля
|-
| [[Українська мова|Українська]]
| align="right"| 190 165 || align="right"| 67,51&nbsp;%
|-
| [[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right"| 85 809 || align="right"| 30,47&nbsp;%
|-
| {{comment|Інше|Ті, хто не вказав рідну мову або вказав такою мову, що була рідною для менш ніж 1 % місцевого населення.}}
| align="right"| 5 690 || align="right"| 2,02&nbsp;%
|-
| Разом
| align="right"| 281 664 || align="right"| 100,00&nbsp;%
|}

== Співпраця ==
{| align="center" class="standard"
|+
! Прапор країни
! Місто, регіон
! Країна
! Документ про співпрацю
! Дата підписання документу
|-----
| {{Прапорець|Україна}}
| [[Біла Церква]] ([[Київська область]])
| [[Україна]]
|Договір «Про співробітництво між Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією та Білоцерківською міською радою»
| [[20 червня]] [[2009]] р.
|+
|}

== Навчальні заклади ==
{{Поліпшити розділ}}
* [[Національний авіаційний університет]]
* [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київський національний університет будівництва та архітектури]] (Повітрофлотський проспект, 31)
* [[Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України]]
* Навчально-науковий інститут права та психології київської національної Академії Внутрішніх Справ
* Державний Університет Телекомунікацій
* Телеком науково-аналітичний центр ДУІКТ
* [[Національний університет оборони України]]
* [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»]]
* Ліцей №&nbsp;144 ім. Григорія Ващенка
* Ліцей №&nbsp;142
* Legal Lyceum Yaroslav Kondratiev
* Lyceum Prestige
* Kyiv professional college «Aviant»
* Київський професійний ліцей будівництва та фітодизайну
* Київський спортивний ліцей-інтернат
* Ліцей інформаційних технологій №&nbsp;79
* Ліцей податкової та рекламної справи №&nbsp;21
* Liceum №&nbsp;227 Named Above M.M.Gromova
* Заклад Фахової Передвищої Освіти «Київський медичний коледж імені П. І. Гаврося»
* Ліцей №&nbsp;145
* Lyceum №&nbsp;38 V.M. Molchanova
* Гімназія біотехнологій №&nbsp;177
* Гімназія №&nbsp;178
* Середня загальноосвітня школа №&nbsp;60 ім. Артема Авіка
* Загальноосвітня школа №&nbsp;69
* Середня загальноосвітня школа №&nbsp;166
* Спеціалізована школа №&nbsp;43
* Спеціалізована школа №&nbsp;64
* Спеціалізована школа №&nbsp;149
* Початкова спеціалізована школа І ступеня №&nbsp;164 з поглибленим вивченням окремих предметів
* Полілінгвальна школа №&nbsp;1
* Школа №&nbsp;221
* Спеціалізована школа №&nbsp;115
* Гімназія №&nbsp;178
* Спеціалізована школа №&nbsp;7 імені М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського з поглибленим вивченням англійської мови
* Спеціалізована школа №&nbsp;52 в Києві з поглибленим вивченням інформаційних технологій
* Спеціалізована школа №&nbsp;173
* Школа №&nbsp;174
* Середня загальноосвітня школа №&nbsp;229
* Школа №&nbsp;22
* Школа Ерудит
* Спеціалізована школа №&nbsp;159 з поглибленим вивченням англійської мови
* Школа іноземних мов E-Land
* Спеціалізована школа №&nbsp;187
* Лінгвістичний корпус «FOX» (головний офіс)
* Спеціалізована школа №&nbsp;67
* Київський коледж будівництва, архітектури та дизайну

== Див. також ==
* [[Адміністративно-територіальний устрій Києва]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{Книга |автор=Шкуро&nbsp;М. |назва=Наш Солом'янський район |місце=[[Київ|К.]] |видавництво=Варто |рік=2018 |сторінок=168 |ISBN=978-966-2321-43-2}}
* {{Книга |посилання=https://varto.kiev.ua/shop/books/nevidomi-periferiyi-kiieva-solomianskii-raion-s-shirochin/ |автор=Широчин&nbsp;С., Михайлик&nbsp;О. |назва=Невідомі периферії Києва. Солом'янський район |місце=[[Київ|К.]] |видавництво=Скай Хорс |рік=2020 |сторінок=400}}

{{Бібліоінформація}}
{{Райони Києва}}

[[Категорія:Солом'янський район| ]]
[[Категорія:Райони Києва]]
[[Категорія:Виборчий округ 221]]
[[Категорія:Виборчий округ 222]]