Беекман Еме Артурівна

Е́ме Бе́екман (*20 квітня 1933, Таллінн) — естонська письменниця.

Закінчила 1956 ВДІК.

Автор «Трилогії про Мір'ям» (романи «Маленьки люди», 1964; «Колодязне дзеркало», 1966; «Старі діти», 1972); романів «Глухі бубонці» (1968), «Чортів цвіт» (1974), «Нетрі» (1980) — про події минулого століття, часів буржуазної республіки, війни; соціальних романів «Зграя білих ворон» (1967), «Падолист» (1975), «Можливість вибору» (1978), «Вільний біг» (1982) та ін. У соціально-фантастичному романі «Гонка» (1983) в гротескній формі зображено згубні наслідки технократичної цивілізації.

Пише також кіносценарії, драми, твори для дітей.

Твори

• Рос. переклад — Глухие бубенцы. Таллинн, 1973
• Возможность выбора. Таллинн, 1982
• Трилогия о Мирьям. М., 1985
• Гонка. М., 1986.

Джерела

• Слабошпитський М. Людина як незамкнута система. В кн.: Слабошпитський М. Літературні профілі. К., 1984
• УЛЕ. К., 1988, т. 1.—с. 141.