Меланхолія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Verdi (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
|||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Люди переживали [[почуття]] невизначеної втрати, коли певний об’єкт притягання (в нашому випадку сакралізована держава) втрачений, але не пережитий. Розрив з об’єктом переходить тоді всередину самого суб’єкта, в нашому випадку – суспільства загалом, і веде до повторного «програшу» незавершеного розриву – насилля соціюму щодо самого себе. «Застій» 1990-х років був також проявом самогальмування суспільства, його повернення до точки втрати і небажання рухатися дальше. Але саме в цій точці застою і затяжної туги відбувалася справжня революція: звернення суб’єкта до себе і доступ його до події, часу як такого – до того, що рухається, коли все стоїть; до власної сили опору часові. |
Люди переживали [[почуття]] невизначеної втрати, коли певний об’єкт притягання (в нашому випадку сакралізована держава) втрачений, але не пережитий. Розрив з об’єктом переходить тоді всередину самого суб’єкта, в нашому випадку – суспільства загалом, і веде до повторного «програшу» незавершеного розриву – насилля соціюму щодо самого себе. «Застій» 1990-х років був також проявом самогальмування суспільства, його повернення до точки втрати і небажання рухатися дальше. Але саме в цій точці застою і затяжної туги відбувалася справжня революція: звернення суб’єкта до себе і доступ його до події, часу як такого – до того, що рухається, коли все стоїть; до власної сили опору часові. |
||
{{Psycho-stub}} |
|||
{{MetaPicstub| id=stub | image=Psi2.svg | size=24 | alt=Псі | article=з [[психологія|психології]] | category=з психології}} |
|||
<noinclude>[[Категорія:Незавершені статті]]</noinclude>{{Nosources}} |
|||
[[Категорія:Психологія]] |
[[Категорія:Психологія]] |
Версія за 19:39, 16 січня 2008
Меланхолія — 1. Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. 2. Психічне захворювання, для якого характерні пригнічений стан, загальмованість думок, рухів, маячні ідеї.
Злоякісна пресенільна меланхолія
Форма психозу, що розвивається в людей літнього і старечого віку.
Меланхолія та історична доба в Україні під час переходу із "совка" до ринкової економіки
Люди переживали почуття невизначеної втрати, коли певний об’єкт притягання (в нашому випадку сакралізована держава) втрачений, але не пережитий. Розрив з об’єктом переходить тоді всередину самого суб’єкта, в нашому випадку – суспільства загалом, і веде до повторного «програшу» незавершеного розриву – насилля соціюму щодо самого себе. «Застій» 1990-х років був також проявом самогальмування суспільства, його повернення до точки втрати і небажання рухатися дальше. Але саме в цій точці застою і затяжної туги відбувалася справжня революція: звернення суб’єкта до себе і доступ його до події, часу як такого – до того, що рухається, коли все стоїть; до власної сили опору часові.
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |