Автомат Мілі: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Вікіпедія не може бути джерелом, вик. {{Перекладена стаття|en|}} |
Bunyk (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Mealy.png|thumb|169px|[[Абстрактного автомата граф|Діаграма станів]] для простого автомата Мілі, з одним входом та одним виходом. Кожен перехід відмічений вхідним (червоний) та вихідним (синій) символами. Автомат починає роботу в стані S<sub>i</sub>. ( |
[[Файл:Mealy.png|thumb|169px|[[Абстрактного автомата граф|Діаграма станів]] для простого автомата Мілі, з одним входом та одним виходом. Кожен перехід відмічений вхідним (червоний) та вихідним (синій) символами. Автомат починає роботу в стані S<sub>i</sub>. (В цьому прикладі автомат дає на виході [[XOR]], двох останніх вхідних символів, тобто одиничку, якщо останній вхідний символ відрізнявся від попереднього він виводить одиничку. Більш складні автомати Мілі можуть мати багато входів та багато виходів.]] |
||
'''Автомат Мілі''' — [[скінченний автомат]] чиї вихідні символи визначаються його станом, та символами на вході (на відміну від [[Автомат Мура|автомату Мура]] вихідні символи якого визначаються тільки його станом). На ребрах в [[діаграма станів|діаграмі станів]] позначають вхідні та вихідні символи (а в автоматі Мура вихідні символи позначають на вершинах). |
'''Автомат Мілі''' — [[скінченний автомат]] чиї вихідні символи визначаються його станом, та символами на вході (на відміну від [[Автомат Мура|автомату Мура]] вихідні символи якого визначаються тільки його станом). На ребрах в [[діаграма станів|діаграмі станів]] позначають вхідні та вихідні символи (а в автоматі Мура вихідні символи позначають на вершинах). |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Автомат Мілі може бути примітивною математичною моделлю шифрувальної машини. Якщо взяти за вхідний та вихідний алфавіти наприклад символи [[Латинська абетка|латинки]], то можна сконструювати автомат Мілі, який буде для кожного вхідного рядка давати на виході зашифровану послідовність. Тим не менш, хоча його й можна використати для опису наприклад шифрувальної машини [[Енігма (автомат)|Енігма]], діаграма станів буде занадто складною для конструювання відповідного автомата. |
Автомат Мілі може бути примітивною математичною моделлю шифрувальної машини. Якщо взяти за вхідний та вихідний алфавіти наприклад символи [[Латинська абетка|латинки]], то можна сконструювати автомат Мілі, який буде для кожного вхідного рядка давати на виході зашифровану послідовність. Тим не менш, хоча його й можна використати для опису наприклад шифрувальної машини [[Енігма (автомат)|Енігма]], діаграма станів буде занадто складною для конструювання відповідного автомата. |
||
== Формальне означення == |
|||
== |
|||
Автомат Мілі це [[кортеж|шестірка]], (''S'', ''S''<sub>0</sub>, X, Y, ''T'', ''G''), що складається з: |
|||
* скінченної множини станів (''S'') |
|||
* початкового (ініціального) стану ''S''<sub>0</sub> який є елементом (''S'') |
|||
* вхідного алфавіту (X) |
|||
* вихідного алфавіту (Y) |
|||
* [[Функція (математика)|функції]] переходів (''T'' : ''S'' × X → ''S'') що відображує пару стан, вхідний символ, на інший стан в який здійснюється перехід за цим символом. |
|||
* [[Функція (математика)|функції]] виходів (''G'' : ''S'' × X → Y), яка відображає пари стан, вхідний символ, у вихідні символи. |
|||
В деяких формулювання функції переходів та виходів об'єднують в одну (''T'' : ''S'' × X → ''S'' × Y). |
В деяких формулювання функції переходів та виходів об'єднують в одну (''T'' : ''S'' × X → ''S'' × Y). |
||
| Рядок 35: | Рядок 43: | ||
}} |
}} |
||
[[Категорія:Теорія автоматів]] |
[[Категорія:Теорія автоматів]] |
||
[[bs:Mealyjev automat]] |
|||
[[ca:Màquina de Mealy]] |
|||
[[cs:Mealyho automat]] |
|||
[[de:Mealy-Automat]] |
|||
[[en:Mealy machine]] |
|||
[[es:Máquina de Mealy]] |
|||
[[fr:Machine de Mealy]] |
|||
[[hr:Mealyev automat]] |
|||
[[id:Mesin Mealy]] |
|||
[[it:Macchina di Mealy]] |
|||
[[ja:ミーリ・マシン]] |
|||
[[pl:Automat Mealy'ego]] |
|||
[[pt:Máquina de Mealy]] |
|||
[[ru:Автомат Мили]] |
|||
[[sr:Milijev automat]] |
|||
[[th:เครื่องจักรแบบเมลลี่]] |
|||
[[zh:米利型有限状态机]] |
|||
Версія за 08:52, 28 жовтня 2015
Автомат Мілі — скінченний автомат чиї вихідні символи визначаються його станом, та символами на вході (на відміну від автомату Мура вихідні символи якого визначаються тільки його станом). На ребрах в діаграмі станів позначають вхідні та вихідні символи (а в автоматі Мура вихідні символи позначають на вершинах).
Автомат Мілі названий на честь Джорджа Мілі, який представив ідею в роботі 1955 року, «A Method for Synthesizing Sequential Circuits.»[1]
Автомат Мілі може бути примітивною математичною моделлю шифрувальної машини. Якщо взяти за вхідний та вихідний алфавіти наприклад символи латинки, то можна сконструювати автомат Мілі, який буде для кожного вхідного рядка давати на виході зашифровану послідовність. Тим не менш, хоча його й можна використати для опису наприклад шифрувальної машини Енігма, діаграма станів буде занадто складною для конструювання відповідного автомата.
Формальне означення
Автомат Мілі це шестірка, (S, S0, X, Y, T, G), що складається з:
- скінченної множини станів (S)
- початкового (ініціального) стану S0 який є елементом (S)
- вхідного алфавіту (X)
- вихідного алфавіту (Y)
- функції переходів (T : S × X → S) що відображує пару стан, вхідний символ, на інший стан в який здійснюється перехід за цим символом.
- функції виходів (G : S × X → Y), яка відображає пари стан, вхідний символ, у вихідні символи.
В деяких формулювання функції переходів та виходів об'єднують в одну (T : S × X → S × Y).
Див. також
Зноски
- ↑ Mealy, George H. (September 1955). A Method for Synthesizing Sequential Circuits. Bell Systems Technical Journal. 34: 1045—1079.
Посилання
- Mealy, George H. (1955). A Method to Synthesizing Sequential Circuits. Bell Systems Technical Journal. с. 1045—1079.
- Roth, Charles H., Jr. (2004). Fundamentals of Logic Design. Thomson-Engineering. с. 364—367. ISBN 0534378048.