Яворський Іван Йосипович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 22: Рядок 22:
[[1947]] року став членом ВКП(б).
[[1947]] року став членом ВКП(б).


У 1947 — заступник голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих. У 1947 — жовтні 1951 р. — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.
12 травня — 15 листопада 1947 р. — заступник голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих. Після виїзду на навчання голови облвиконкому Кравчука виконував обов'язки голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

15 листопада 1947 — жовтні 1951 р. — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.


У вересні 1951 — вересні 1952 р. — навчання на однорічних партійних курсах.
У вересні 1951 — вересні 1952 р. — навчання на однорічних партійних курсах.
Рядок 28: Рядок 30:
У вересні 1952 — [[21 червня]] [[1957]] р. — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.
У вересні 1952 — [[21 червня]] [[1957]] р. — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.


Склад родини: дружина — Ціля Марківна.
Склад родини: дружина — Циля Менделівна (Марківна) (1913 —1990).


== Нагороди ==
== Нагороди ==

Версія за 16:32, 12 квітня 2016

Іван Йосипович Яворський (23 жовтня 1901, місто Турка Австро-Угорщина, тепер Львівської області — † 21 червня 1957, місто Дрогобич) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 2-4-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952–1957 роках.

Біографія

Народився у родині селянина-москвофіла. Батько у 1914 році був заарештований австрійською владою і ув'язнений в концентраційному таборі Талергофі. Мати у 1915 році виїхала разом із дітьми в Російську імперію.

У 1920 році закінчив сім класів Ростовської-на-Дону трудової школи (колишньої гімназії).

У 1920 — 1921 р. — студент першого курсу історико-філологічного факультету Донського університету в місті Ростові-на-Дону.

У 1921 році повернувся у місто Турку. Працював у приватній конторі адвоката Сохоцького в Турці.

З 1925 року був членом Комуністичної партії Західної України (КПЗУ). Очолював Турківський осередок КПЗУ. У 1928 році обраний секретарем Турківського повітового комітету КПЗУ. За революційну діяльність в 1929 і 1933 роках арештовувався, перебував у тюрмі міста Самбора під слідством.

З 1934 року був головою Турківського відділення легальної організації «Сельроб-єдність». Створив у Турці прорадянський літературний гурток «Світ» і спортивне товариство «Стрий», організовував адвокатський захист політичних в'язнів.

З вересня 1939 року входив до складу Турківського тимчасового повітового управління, працював комерційним директором Турківського деревообробного комбінату, заступником голови виконавчого комітету Турківської районної Ради депутатів трудящих, головою виконавчого комітету Турківської міської Ради депутатів трудящих.

З червня 1941 року евакуювався в східні райони СРСР, працював у колгоспах Краснодарського краю, вчителем семирічної школи в Дагестанській АРСР. Учасник німецько-радянської війни, з 1942 року служив у Радянській Армії.

З 1944 до 1947 року — голова Турківської районної планової комісії, голова виконавчого комітету Турківської районної Ради депутатів трудящих.

1947 року став членом ВКП(б).

12 травня — 15 листопада 1947 р. — заступник голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих. Після виїзду на навчання голови облвиконкому Кравчука виконував обов'язки голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

15 листопада 1947 — жовтні 1951 р. — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

У вересні 1951 — вересні 1952 р. — навчання на однорічних партійних курсах.

У вересні 1952 — 21 червня 1957 р. — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

Склад родини: дружина — Циля Менделівна (Марківна) (1913 —1990).

Нагороди

Література

  • Борці за возз'єднання. — Львів, 1989.

Посилання