Габріель Алмонд: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Алмонд викладав у Бруклінському коледжі (нині ''the City University of New York'' ) з 1939 по 1942 із вступом США у Другу світову війну, він вступив до Управлінню військової інформації ('' Office of War Information''), де займався аналізом ворожої пропаганди,в подальшому став головою ''Enemy Information Section''. |
Алмонд викладав у Бруклінському коледжі (нині ''the City University of New York'' ) з 1939 по 1942 із вступом США у Другу світову війну, він вступив до Управлінню військової інформації ('' Office of War Information''), де займався аналізом ворожої пропаганди,в подальшому став головою ''Enemy Information Section''. |
||
Після війни працював в Йельському університеті (1947—1950, 1959—1963), в |
Після війни працював в Йельському університеті (1947—1950, 1959—1963), в Принстонському університеті (1950—1959) та в Стенфордському університеті (1963—1993). |
||
Протягом багатьох років Алмонд очолював ''Social Science Research Council's Committee on Comparative Politics'',також був президентом Американської асоціації політичної науки (APSA) в 1965-66. У 1981 році Алмонд отримав премію Джеймса Медісона APSA, за особливі досягнення в області політології. Також Габріель Алмонд був першим лауреатом премії Карла Дойча (''IPSA'') в 1997 році. Помер Габріель Алмонд у Пасифік-Гроув,що в Каліфорнії, у віці 91 року. |
Протягом багатьох років Алмонд очолював ''Social Science Research Council's Committee on Comparative Politics'',також був президентом Американської асоціації політичної науки (APSA) в 1965-66. У 1981 році Алмонд отримав премію Джеймса Медісона APSA, за особливі досягнення в області політології. Також Габріель Алмонд був першим лауреатом премії Карла Дойча (''IPSA'') в 1997 році. Помер Габріель Алмонд у Пасифік-Гроув,що в Каліфорнії, у віці 91 року. |
||
Версія за 13:38, 13 вересня 2016
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Габріель Алмонд (англ. Gabriel A. Almond; 12 січня 1911 — 25 грудня 2002) — амеріканський політолог, спеціаліст в області теоретичної та відносної політології. Став популярним завдяки своїм працям по теоріям політичної системи та політичної культури. Автор структурно-функціональної моделі. Широко використовував концепцію «входа и вихіда» в аналізі політичних систем і приділив багато часу вивченню відповідних функцій. Алмонд добре зобразив зв'язок між політичними орієнтаціями громадян і особливостями функціонування політичної системи.
Біографія
Алмонд народився у Рок-Айленді, штат Іллінойс, США, в сім'ї російських і українських емігрантів. Він навчався в Університеті Чикаго,спочатку як студент,а потім і в якості аспіранта. Також мав нагоду працювати з Гарольдом Лассвелом. Алмонд захистив докторську ступінь в 1938 році, але його докторська дисертація, Плутократія і політика в Нью-Йорку, не була опублікована до 1998 року,оскільки вона містила невтішні посилання на Джона Д. Рокфеллера, благодійника Чиказького університету.
Алмонд викладав у Бруклінському коледжі (нині the City University of New York ) з 1939 по 1942 із вступом США у Другу світову війну, він вступив до Управлінню військової інформації ( Office of War Information), де займався аналізом ворожої пропаганди,в подальшому став головою Enemy Information Section.
Після війни працював в Йельському університеті (1947—1950, 1959—1963), в Принстонському університеті (1950—1959) та в Стенфордському університеті (1963—1993).
Протягом багатьох років Алмонд очолював Social Science Research Council's Committee on Comparative Politics,також був президентом Американської асоціації політичної науки (APSA) в 1965-66. У 1981 році Алмонд отримав премію Джеймса Медісона APSA, за особливі досягнення в області політології. Також Габріель Алмонд був першим лауреатом премії Карла Дойча (IPSA) в 1997 році. Помер Габріель Алмонд у Пасифік-Гроув,що в Каліфорнії, у віці 91 року.
Основні праці
- Привабливість комунізму. - 1954.
- Громадянська культура: Політичні орієнтації в 5 країнах. - 1963.
- Політична теорія і політична наука. - 1966.
- Громадянська культура. Переглянута. - 1980 (спільно з Сіднеєм Вербою).