Гарольд Лассвел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гарольд Лассвел
Harold Dwight Lasswell
Harolddwightlasswell.png
Народився 13 лютого 1902(1902-02-13)[1][2][3]
Іллінойс
Помер 18 грудня 1978(1978-12-18)[1][2][3] (76 років)
Нью-Гейвен
Громадянство (підданство) Flag of the United States.svg США
Діяльність політолог[d], науковець і соціолог[d]
Alma mater Єльський університет
Чиказький університет
Відомі студенти Герберт Саймон
Посада Голова[4]

Гарольд Дуайт Лассвелл (англ. Harold Dwight Lasswell; 13 лютого 1902(19020213) — 18 січня 1978) — американський політолог і теоретик комунікації. Професор права Єльського університету. Президент Американської асоціації політології (APSA) і Всесвітньої академії мистецтв і наук (WAAS).

Згідно з біографічним меморіалом, написаним Габріелем Алмондом у момент смерті Лассвелла і опублікованого Національною Академією наук в 1987 році, Лассвелл «входить до числа півдюжини творчих новаторів в області соціальних наук XX століття». У той час, Альмонд стверджував, «можна навіть сказати, що він був найоригінальнішим і найпродуктивнішим політологом свого часу.» Області досліджень, в яких працював Лассуелл, розгядають питання важливості особистості, соціальної структури і культури в поясненні політичних явищ.

Наукові інтереси[ред.ред. код]

Аналізуючи політичну владу, Лассвелл приділяв особливу увагу спілкуванню людей «як відкритому форуму для постійного обговорення питань взаємної терпимості й доступу до головних цінностей життя». На думку вченого, політична наука, у широкому розумінні, — це орган самопізнання і самовдосконалення людства. Лассвелл присвятив низку праць вивченню політичної еліти в різних режимах політичної влади, аналізуючи, хто саме приймає політичні рішення («Влада і особа», 1948, та ін.). Ще у 30-их роках він запропонував термін «гарнізонна держава», тобто репресивний режим. Альтернативу такому режиму він вбачав у змішаних формах державної влади, де політична еліта була б діловою партією тощо. Під впливом доктрини неолібералізму він вважав, що потрібно опрацювати концепцію політичної терапії. Суть її у визнанні тези, що лише державна влада здатна приборкати владу ринкової стихії, лише вона «знає, у чому полягають інтереси громадян». Суб'єктами такої влади повинні виступати «політики-аналітики», що виконували б функцію контролю за політичною поведінкою індивідів («Психопатологія і політика», 1930). Хоча Лассвелл і вважав, що реальна влада повинна спиратися на силу, але пропонував, щоб цю силу не використовували для насильства.

Свою концепцію, викладену в біхевіористській площині, Лассвел називав «політичним реалізмом». Підстави для цього він вбачав: 1) у поверненні науки обличчям до людської поведінки, що лежить, на його думку, в основі політичних явищ; 2) у прирівнюванні реалізму політології до реалізму природознавства, що базується на фактах; 3) у використанні висновків науки як орієнтира для практики конкретних політітичних дій. До ґрунтовних праць Лассвелла належать також відомі дослідження «Психопатологія і політика» (1930), «Пропаганда, комунікації і публічний порядок» (1932), «Політика стикається з економікою» (1946), «Політологічні науки: сучасний розвиток можливостей і методу» (1951), «Майбутнє політології» (1963).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», Т.3 — 1998. ISBN 966-7492-00-1
  • Воробйова Г. Ю. Феномен організації влади в США у концепціях Г. Лассуела та Ч. Мерріама // Дні науки філософського факультету — 2010 : Міжнародна наукова конференція (21-22 квітня 2010 року): Матеріали доповідей та виступів. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. — Ч. ІХ. — 143 с., С.15-16

Література[ред.ред. код]

  • О. Фісун. Лассвел Гарольд Дуайт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.391 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред.ред. код]

Лассуел Гарольд Дуайт // Політологічна енциклопедія : навч. посібник : у 9 т. / А. О. Карасевич, Л. С. Шачковська. — Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. — Т. 3 : Ж...Л. — С. 610-613. — 768 с.

США Це незавершена стаття про особу США.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.