Марченко Михайло Іванович

Марченко Михайло Іванович
Народився	19 вересня 1902 р. с. Гатне, Хотовської волості Київської губернії
Помер	22 січня 1983 р. м. Київ
Поховання	Гатне
Країна	СРСР
Національність	українець
Місце проживання	Харків, Львів, Київ
Діяльність	історик
Галузь	історія України
Відомий завдяки	перший радянський ректор Львівського університету
Alma mater	Інститут червоної професури, Харків
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Знання мов	українська і російська
Заклад	Інститут історії України АН УРСР, Львівський університет ім. Івана Франка, Київський державний університет ім. Т. Шевченка
Посада	ректор Львівського університету і ректор
Партія	КПРС
Родичі	Марченко Валерій Веніамінович
Діти	Марченко Ніна Михайлівна
Звання	професор

|портрет=

Марченко, Михайло Іванович, (19 вересня 1902 — 22 січня 1983) — український історик, автор чисельних праць з історії України доби середньовіччя, перший радянський ректор Львівського університету, дід журналіста і дисидента Валерія Марченка.

Біографія

Ранні роки

Народився М.І. Марченко 19 вересня 1902 року у с. Гатне Хотовської волості Київської губернії, у сім'ї казенних селян. У 1911 році померла мати, Федора Антонівна.

В лютому 1919 р. М.І. Марченко був обраний секретарем ревкому та комбіду в с. Гатному. У 1920-1923 рр. працював у своєму господарстві й водночас завідував сельбудом сільськогосподарської профшколи у Боярці. У 1922 р. став членом КСМУ.

У 1923 р. комітет незаможніх селян с. Гатне направив Марченка вчитися до Київської військової артилерійської школи. До 1926 р. Марченко перебував у війську: спочатку червоноармійцем 3-го радіобатальйону у Києві, згодом служив у військовій частині у Харкові, обирався депутатом міської ради (1925-1926).

Після військової служби, у 1926-1928 рр. працював головою правління споживчої кооперації у с. Гатне.

У 1927 р. М.І. Марченко вступив до ВКП(б)-КП(б)У. Протягом 1927-1928: член пленуму Будаївського райкому (Київська округа), у 1928-1929 - пленуму Київського сільського райокому КП(б)У.

У 1929 році М.І. Марченка виключили з партії, але незабаром поновили - за необгрунтованістю звинувачень.

У 1928-1930 рр. - очолював сільськогосподарську комуну ім. Г.І. Петровського у с. Гостомель Київської округи.

Інститут червоної професури та Інститут історії України АН УРСР

У 1932-1937 рр. М.І. Марченко навчався в Інституті червоної професури (ІЧП) при ВУЦВК (Харків - Київ). Спочатку він закінчив Інститут підготовки кадрів до ІЧП (дворічний курс підготовчого відділу), а потім трирічний курс основного (історичного) відділу Інституту червоної професури. Спеціалізувався з історії України.

У 1936 р. був включений до складу бригади викладачів, які у липні-вересні 1936 р. залучалися до викладання на курсах перепідготовки завкультпропів райкомів КП(б)У.

Відповідно до рішення Секретаріату ЦК КП(б)У від 28 серпня 1937 р. М.І. Марченко був командирований на роботу до Інституту історії України АН УРСР.

Репресії 1937 року та фізичне знищенням багатьох співробітників Інституту історії України (зокрема, розстріли завідуючого відділом історії феодалізму Т.Т. Скубицького, старшого наукового співробітника М.Ф. Трегубенка, старшого наукового співробітника Г.Я. Слюсаренка), спричинили потребу поповнення штату співробітників Інституту.

Згаданими обставинами зумовлений і той факт, що випускник Інституту червоної професури, М.І. Марченко, ще не маючи наукових здобутків і не захистивши дисертацію, відразу одержав призначення на посаду завідувача сектором феодальної доби. При цьому, підлеглими Марченка стали такі, більш досвічені науковці, як М.Н. Петровський та О.П. Оглоблин.

Ректор Львівського університету

7 вересня 1939 р., з початком Другої світової війни, М.І. Марченка призвали до лав РСЧА на посаду старшого інструктора відділу пропаганди Політуправління Київського особливого військового округу, частини якого (вже як Українського фронту) 17 вересня перетнули польський кордон і вступили на західноукраїнські землі.

16 жовтня 1939 р. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило: "Затвердити ректором Львівського університету тов. Марченка Михайла Івановича, звільнивши його від роботи в Інституті історії Академії наук".

Бібліографія

Монографії та рукописи

1. Стародавня Русь у боротьбі з кочевниками до навали монголо-татар. Монографія (рукопис). Вид-во "Радянська школа".
2. Перший ректор Київського університету М.О. Максимович, як історик. Монографія (рукопис). Вид-во КДУ.
3. Українська історіографія з давніх часів до середини XIX ст. Рукопис. Вид-во "Вища школа", К. Готується до друку - 2008.

Наукові праці та статті

1. Шевченко і пригнічені народності царської Росії. Пам'яті Т.Г. Шевченка. Зб. статей до 125-ліття з дня народження. 1814-1939. АН УРСР, К., 1939
2. До питання про розвиток феодальних відносин у 50-60-х роках на Україні. Записки історичного та філологічного факультетів Львівського держуніверситету, т. 1, Львів, 1940
3. Боротьба Росії і Польщі за Україну в другій половині XVII ст. (1654-1664 рр.). Вид-во АН УРСР, К., 1941
4. Общественно-политические отношения в Сибири во второй половине XVIII века, накануне Пугачевского восстания. "Ученые записки Новосибирского гос. пед. ин-та, вып. 1, Новосибирск, 1945
5. Історія СРСР, вип. 1, Університет на дому. Вид-во "Радянська школа", К., 1949. (У співавторстві з Ю.Я. Білан і В.Н. Котов)
6. Історія СРСР, вип. 2, Університет на дому. Вид-во "Радянська школа", К., 1950.
7. Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. Т-во для поширення політ. та науков. знань, К., 1953.
8. Історичне значення возз'єднання України з Росією. Доповідь наукової сесії Київ. пед. інституту, присвяченої 300-річчю возз'єднання України з Росією. К., 1954.
9. Видатний історик України О.М. Лазаревський. Вид-во АН УРСР, К., 1958. (Співатор Полухін Л.К.)
10. Історичне минуле українського народу в творчості Т.Г. Шевченка. Вид-во "Радянська школа", К., 1957
11. З історії антикріпосницьких рухів на Україні в XVII ст. Переяславське повстання 1666 р. "Вісник істор. факультету КДУ", 1958, №2
12. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.). Вид-во Київ. держуніверситету. К., 1959
13. Українські літописи і хроніка XVII-XVIII ст. Матеріали до вивчення історії української літератури (в 5 томах). Том 1. Упорядкували акад. О.І. Білецький і доц. Ф.Я. Шлом. Вид-во "Радянська школа", К., 1959.
14. Погляди Т.Г. Шевченка на історію українського народу. "Український історичний журнал", К., 1961, №1.
15. Історія української культури (з давніх часів до середини XVII століття). Вид-во "Радянська школа", К., 1961.
16. Історична наука в Київському університеті (1861-1917). Історія Київського державного університету. (До 125-річчя університету). К., 1959.
17. Визначний центр української культури (До історії Києва, т. 1). "Радянська культура", К., 24.9.1959.
18. Стародавній Київ (до XIII ст.). Перший розділ в "Історії Києва". К., 1968.
19. Київ і його роль у житті України в XIV - першій половині XVII ст.. Другий розділ в "Історії Києва". К., 1968.

Статті в енциклопедіях

1. Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович - український історик першої половини XIX ст.. "Українська Радянська Енциклопедія", т.1.
2. Бантиш-Каменський Микола Миколайович - український історик кінця XVIII - поч. XIX ст.. УРЕ, т.1., К., 1959.
3. Безбородьки Олександр та Ілля Андрійовичі - державні діячі Російської імперії кінця XVIII - поч. XIX ст.. УРЕ, т.1., К., 1959.
4. Боболинський Леонтій - український літописець XVII ст.. УРЕ, т.1., К., 1959.
5. Галицько-Волинський літопис XIII ст.. УРЕ, т.3., К., 1960.
6. Грабянка Григорій - український історик XVIII ст.. УРЕ, т.3., К., 1960.
7. Густинський літопис. УРЕ, т.3., К., 1960.
8. Літопис Густинського монастиря. УРЕ, т.3., К., 1960.
9. Історія Русів. УРЕ, т.5., К., 1961.
10. Київський літопис XII ст.. УРЕ, т.6., К., 1961.
11. Копистенський Захарія - український письменник кінця XVI- поч. XVII ст.. УРЕ, т.7., К., 1962.
12. Короткий опис Малої Росії з 1506 по 1777 р., виданий Василем Рубаном у Петербурзі. УРЕ, т.7., К., 1962.
13. Короткий опис Малоросії, складений у 30-х роках XVIII ст. УРЕ, т.7., К., 1962.
14. Львівський літопис. УРЕ, т.8., К., 1962.
15. Літопис Самовидця. УРЕ, т.8., К., 1962.
16. Літопис в Руських і польских сторонах що ся діяло і якого року. УРЕ, т.8., К., 1962.
17. Маркевич Микола Андрійович - український дворянський історик, письменник та етнограф. . УРЕ, т.8., К., 1962.
18. Маркевич Олександр Михайлович - український історик та етнограф XIX ст.. УРЕ, т.8., К., 1962.
19. Маркович Яків Андрійович - український мемуарист XVIII ст.. УРЕ, т.8., К., 1962.
20. Межигірський літопис XVII ст.. УРЕ, т.9., К., 1962.
21. Родзянки - рід українських поміщиків, що походив з козацької старшини. Серед них М.В. Родзянко - голова III та IV Державних дум. УРЕ, т.12., К., 1963.
22. Строєв Павло Михайлович (1796-1876) - російський археограф і історик. УРЕ, т.14., К., 1963.
23. Тризна Йосиф - український церковний діяч і письменник XVII ст. . УРЕ, т.14., К., 1963.
24. Рубан Василь Григорович - український історик та письменник другої половини XVIII ст.. УРЕ, т.12., К., 1963.
25. Синопсис Інокентія Гізеля (1674 р.) - перша друкована книга з історії України і Росії. УРЕ, т.12., К., 1963.
26. Іпатіївський літопис. Радянська енциклопедія історії України, т. 1, К., 1969.
27. Київська академія. Радянська енциклопедія історії України, т. 1, К., 1969.
28. Лаврентіївський літопис. Радянська енциклопедія історії України, т. 2, К., 1970.
29. Літопис в Руських і польских сторонах що ся діяло і якого року. Радянська енциклопедія історії України, т. 2, К., 1970.
30. Баркулавівський літопис. Радянська енциклопедія історії України, т. 2, К., 1970.
31. Авраамки літопис. Радянська енциклопедія історії України, т. 2, К., 1970.
32. Літопис Грабянки. Радянська енциклопедія історії України, т. 2, К., 1970.
33. Лизогубівський літопис. Радянська енциклопедія історії України, т. 1, К., 1969.
34. Ключевський В.Й.. Радянська енциклопедія історії України, т. 3, К., 1971.
35. Літопис самовидця. Радянська енциклопедія історії України, т. 3, К., 1971.
36. Літописець Волині і України самовидця. Радянська енциклопедія історії України, т. 3, К., 1971.
37. Маркович Яків Андрійович. Радянська енциклопедія історії України, т. 3, К., 1971.
38. Маркович Олександр Михайлович. Радянська енциклопедія історії України, т. 3, К., 1971.

Статті в газетах і журналах

1. Визвольна війна українського народу в 1648-1654 рр.. Журнал "Комсомольський пропагандист", К. 1938, №10
2. Друкар книг пред тим не виданих. Ілюстрований журнал "Україна", К. 1948, №8.
3. Польські пани - одвічні вороги Литви. "Комуніст", 5.IV.1938
4. З героїчного минулого України. Іван Богун. "Пролетарська правда", 28.1.1939; "Вісті", 12.10.1939.
5. Історичний урок польській шляхті. "Комуніст", 28.6.1938.
6. Отмена крепостного права в России. "Советская Украина", ноябрь 1938.
7. Западная Украина - земля украинских рабочих и крестьян (в связи с событиями воссоединения Западной Украины с УССР). "Красная Армия", 18.9.1939.
8. Разгром Деникина на Украине. "Вільна Україна", Львів, 20 грудня 1939
9. Революція 1905 року в Росії. "Вільна Україна", Львів, 24 грудня 1939
10. Возз'єднання Закарпатської України з Українською РСР. "Радянська Україна", Львів, 24.11.1945
11. Наукова праця з історії Української РСР (До виходу в світ історії Української РСР, т. 1). "Вільна Україна", Львів, та інші газети, РАТАУ, 3 березня 1954 р.
12. Освободительная война украинского народа 1648-1654 гг. "Сталинское племя", грудень 1953 р.
13. Научный труд по истории Украины. "Радянська освіта", 10.4.1954.
14. Видатний діяч культури. (Пам'яті М.П. Драгоманова). "Радянська Україна", 18.9.1966.
15. Розвиток української культури в другій половині XIX ст.. "Радянська школа", 1966, №11.
16. Настійна вимога часу. Колективна стаття. Журн. "Дніпро", №11, 1966
17. На ниві освіти. Газета "Літературна Україна", 3 січня 1967 р. Ця ж стаття надрукована в Пряшеві в газеті "Нове життя", 27 січня 1967 р. в Канаді "Наше життя".
18. З історії шкільної освіти на Україні. Газета "Радянська освіта", 4 лютого 1967 р.
19. Микола Костомаров як історик України. "Наша культура". Літ. та популярно-науков. журн. Додаток до "Нашого слова". Варшава, травень 1967.
20. Микола Костомаров як історик України. Газета "Життя і слово" в Канаді, 5.4.1967; газета "Нове життя" в Словаччині та в інших друкованих органах за рубежем.

Джерела і посилання

• Маловідомі сторінки біографії українського історика. О.С. Рубльов, Український історичний журнал, 1996, №1. ISSN 0130-5247