Вікіпедія:Пісочниця: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Очищення пісочниці Мітка: Замінено |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Схема родинного дерева Христук.jpg|міні]] |
|||
{{Будь ласка, не змінюйте цей рядок}} |
{{Будь ласка, не змінюйте цей рядок}} |
||
<!-- Будь ласка, пишіть нижче цього рядка --> |
<!-- Будь ласка, пишіть нижче цього рядка --> |
||
Добрий день, пані і панове! |
|||
'''Христук Khrystuk Chrystuk Chrestuk Chrystiuk Chrestiuk''' |
|||
За результатами генеалогічного дослідження прізвище Христук походить від імені засновника роду. Вірогідними виглядають два варіанти імені особи цього засновника. Скоріш за все, це був чоловік, якого звали Христко, що є побутовим варіантом церковного імені грецького походження Хрисанф. Сьогодні подібне ім’я вийшло із вжитку, однак у церковних метричних книгах православного і греко-католицького обряду XVIII-XІХ ст. його зрідка можна зустріти. Як правило, дитині давали ім’я Хрисанф при хрещенні в честь священномученика Хрисанфа (ІІІ ст.), якого Церква традиційно вшановувала наприкінці березня – на початку квітня. Сьогодні більш відома видозміна цього імені, яка поширена серед римо-католиків. На католицький манер воно звучить як Христофор, чи польською Криштоф, і в перекладі означає «стійкий за віру Христа». У громаді синів Христка-засновника роду почали звати Христуками і згодом прізвище закріпилося за наступними поколіннями родини аж до наших днів. |
|||
Родовим гніздом Христуків з покоління в покоління було селище Перегінське нинішнього Рожнятівського району Івано-Франківської області. Відповідно, найдавніші згадки про родове прізвище слід шукати у збережених документах по цьому населеному пункту. Отож прізвище Христук фіксується у так званій йосифінській метриці 1787 року – це земельний перепис, який провела австрійська влада у Галичині з метою обліку землеволодіння та встановлення системи оподаткування населення у своїх новоздобутих після поділу Речі Посполитої володіннях. Судячи з цього документу, прізвище Христук на базі відповідного прізвиська закріпилося за родиною ще у XVIII столітті. |
|||
У документі фіксується Юрко Христюк, власник дому під номером 187. Прізвище у метриці записано у старопольській транскрипції Chrystiuk. Станом на 1787 рік Юрко Христук був власником полів, городів, пасовиськ, сіножатей, з яких мав справно сплачувати податки. Додамо, що впорядковуючи цивільно-правові відносини в Галичині, саме австрійська влада зобов’язала місцевих селян використовувати усталені прізвища, які мали передаватися від батька до дітей. Тому кінець XVIII століття – це час, коли вуличні прізвиська, які побутували у сільських громадах відносно тих чи інших осіб і родин, остаточно закріпилися у вигляді усталених прізвищ. |
|||
Прізвище Христук у транскрипції Хрестюк (Chrestiuk) зустрічаємо в пізнішому земельному переписі Перегінського, який провела австрійська влада в 1819-1820 рр., в часи правління імператора Франца ІІ. У цьому переписі фігурують Юрко Хрестюкз дому № 84 і Василь Хрестюк з дому № 187. Першому в Перегінському належав лише один земельний наділ, а от Василь у своїй власності мав 10 ділянок. |
|||
Сьогодні Христук належить до категорії малопоширених українських прізвищ. В Україні налічується близько 130 його носіїв, при чому левова частка з них проживає нині у Рожнятівському районі Івано-Франківської області. |
|||
Версія за 20:24, 1 лютого 2021
 |
Запрошуємо на сторінку пісочниці, що дозволяє вам поекспериментувати. Для редагування, натисніть тут або вкладку Редагувати вгорі; внесіть ваші зміни і натисніть кнопку Зберегти сторінку по закінченні. Вміст не залишатиметься тут постійно, ця сторінка раз за разом автоматично очищується, а також може бути перезаписана іншими тестувальниками. Якщо ви хочете почати редагування в чистій пісочниці, натисніть тут.
Будь ласка, не пишіть образи в пісочниці. Якщо ви маєте обліковий запис у Вікіпедії, ви можете створити свою власну пісочницю тут. Для подальшого легшого доступу, ви можете помістити {{Моя пісочниця}} на своїй сторінці. |
|
Добрий день, пані і панове!