З'їзд КПРС: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Історія комунізму за допомогою HotCat
м додано Категорія:Комуністичний рух за допомогою HotCat
 
Рядок 127: Рядок 127:
[[Категорія:З'їзди КПРС|*]]
[[Категорія:З'їзди КПРС|*]]
[[Категорія:Історія комунізму]]
[[Категорія:Історія комунізму]]
[[Категорія:Комуністичний рух]]

Поточна версія на 18:32, 19 березня 2021

З'їзд КПРС (Комуністичної Партії Радянського Союзу) — це, згідно з її Статутом, вищий орган керівництва партією, що регулярно скликається для зборів її делегатів.

Формально першим з'їздом вважалося зібрання представників марксистських груп різних місцевостей Російської імперії 1898 року у Мінську. На ньому було прийнято рішення про створення партії, що отримала назву Російська соціал-демократична робітнича партія.

Останній з'їзд відбувся 1990 року у Москві, за рік до розпаду СРСР). Всього їх було 28.

З'їзд Дата Головні події
I з'їзд 1 — 3(13-15) березня 1898 року
Мінськ
Засновується Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП).
II з'їзд 17(30) липня — (10)23 серпня 1903 року
Брюссель і Лондон
РСДРП розпадається на два блоки: більшовиків та меншовиків. Приймає Першу програму партії.
III з'їзд 12 — 27 квітня (25 квітня — 10 травня) 1905
Лондон
Виявився об'єднавчим для більшовицького блоку.
IV з'їзд 10 — 25 квітня(23 квітня — 8 травня) 1906 року
Стокгольм
Російські соціал-демократи об'єднуються в одну партію, проте блоки більшовиків і меншовиків продовжують діяти окремо.
V з'їзд 30 квітня — 19 травня (13 травня — 1 червня) 1907 року
Лондон
Більшовики постають консолідованою об'єднаною суспільно-політичною силою
VI з'їзд 26 липня — 3 серпня (8-16 серпня) 1917 року
Петроград
Напівлегальний з'їзд. Більшовики відкидають меншовицькі помірковані пропозиції та виступають за всеохопну соціалістичну революцію.
VII з'їзд 6 — 8 березня 1918 року
Москва
РСДРП(б) офіційно перейменовується у Російську комуністичну партію РКП(б)
VIII з'їзд 18 — 23 березня 1919 року
Москва
З'їзд приймає Другу програму партії.
IX з'їзд 29 березня — 5 квітня 1920 року
Москва
X з'їзд 8 — 16 березня 1921 року
Москва
Меншовицькі угрупування, що раніше були виключені з партії проводять контреволюційну діяльність супроти більшовицьких сил.
XI з'їзд 27 березня — 2 квітня 1922 року
Москва
XII з'їзд 17 — 25 квітня 1923 року
Москва
XIII з'їзд 23 — 31 травня 1924 року
Москва
Перший з'їзд після смерті Леніна
XIV з'їзд 18 — 31 грудня 1925 року
Москва
Російська комуністична партія пертворюється у Всеросійську комуністичну партію ВКП(б)
XV з'їзд 2 — 19 грудня 1927 року
Москва
Сталінські прибічники об'єднуються, та виключають із партії «троцкістів».
XVI з'їзд 26 червня — 13 липня 1930 року
Москва
XVII з'їзд 26 січня — 10 лютого 1934 року
Москва
Кірова обирають до Політбюро партії. За Сталіна проголосувала меншість.
XVIII з'їзд 10 — 21 березня 1939 року
Москва
Перший З'їзд після Великого терору
XIX з'їзд 5 — 14 жовтня 1952 року
Москва
Партія перетворюється у Комуністичну партію Радянського Союзу (КПРС).
XX з'їзд 14 — 25 лютого 1956 року
Москва
Микита Хрущов розвіює культ постаті Сталіна.
XXI з'їзд 27 січня — 5 лютого 1959 року
Москва
Хрущов закріплює свої позиції у владі. Починає антирелігійну кампанію.
XXII з'їзд 17 — 31 жовтня 1961 року
Москва
Приймається Третя програма Партії.
XXIII з'їзд 29 березня — 8 квітня 1966 року
Москва
Перший З'їзд із Леонідом Брежнєвим на чолі Центрального Комітету Комуністичної партії (ЦК КПРС).
XXIV з'їзд 30 березень — 9 квітня 1971 року
Москва
XXV з'їзд 24 лютого — 5 березня 1976 року
Москва
Проголошення розвинутого соціалізму.
XXVI з'їзд 23 лютого — 3 березня 1981 року
Москва
Останній З'їзд Брежнєва.
XXVII з'їзд 25 лютого — 6 березня 1986 року
Москва
Михайло Горбачов займає посаду Генерального Секретаря Партії та стає першим президентом Радянського Союзу. Приймається Четверта програма партії.
XXVIII з'їзд 2 — 13 липня 1990 року
Москва
Реформування суспільно-політичного життя та ґрунтовні зміни всередині Партії, призводять до того, що КПРС втрачає монопольність своєї раніше необмеженої влади.