Солтис

Солтис, також Шолтейс (від лат. scultetus, sculteus через нім. Schultheiß, Schultheiss) в середніх віках голова села або селища у Середній та Східній Європі. Завдання солтиса було керувати своїм селом та збирати податки для короля. Він мав майже таке значення як сьогодні мер міста або як голова сільради.

Існували солтиси і в Україні. Наприклад в Закарпатті, де вони засновували в XII–XIV ст. cела.

На зах.-укр. землях, які з 14 в. підпали під владу Польщі, солтис це особа, що її призначував февдал начальником села, заснованого на нім. праві. С. був заступником пана щодо поселенців, гол. сіль. самоуправи і суду; до 16 в. посада С. була спадкова.

У с. Зах. України, яка входила 1923 — 39 до складу Польщі, С. був керівником адміністрації і територіяльного самоврядування на території сіль. громади.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.