NSSDC ID: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
VolkovBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот змінив: de:COSPAR-Bezeichnung
правопис
Рядок 1: Рядок 1:
'''Номер польота''' ({{lang-en|International designator}} — міжнародний ідентифікатор, скорочено NSSDC ID — номер по каталогу національного наукового центру даний [[США]] (NSSDC)) являє собою каталожний номер кожного літаючого космічного об'єкту, що знаходиться на орбіті і зареєстрований в [[COSPAR]]. Поняття «літаючого об'єкту» трактується довільно і включає також всі об'єкти, що з'явилися в результаті старта якої-небудь [[Ракета|ракети]] і які самостійно знаходяться на орбіті. Будь-які літаючі об'єкти можуть служити джерелом поміх при астрономічних спостереженнях. Щоб виключити подібні поміхи, параметри орбіт таких об'єктів повинні бути відомі в цивільній астрономії. Подібна інформація не могла бути зібрана із національних каталогів країн під час [[холодна війна|холодної війни]]. З цієї ж причини суборбітальні старти не отримували '''номера польоту'''.
'''Номер польотуа''' ({{lang-en|International designator}} — міжнародний ідентифікатор, скорочено NSSDC ID — номер за каталогом національного наукового центру даних [[США]] (NSSDC)) є номером кожного запущеного космічного об'єкта, що перебуває на орбіті і зареєстрований в [[COSPAR]]. Поняття «запущеного об'єкта» трактується довільно і включає також всі об'єкти, що з'явилися внаслідок старту якоїсь [[Ракета|ракети]] і які самостійно знаходяться на орбіті. Будь-які літаючі об'єкти можуть служити джерелом перешкод при астрономічних спостереженнях. Щоб виключити подібні перешкоди, параметри орбіт таких об'єктів повинні бути відомі в цивільній астрономії. Подібна інформація не могла бути зібрана із національних каталогів країн під час [[холодна війна|холодної війни]]. З цієї ж причини суборбітальні старти не отримували '''номера польоту'''.


Згідно з астрономічною науковою традицією будь-яке нове небесне тіло після [[1957]] року отримувало ім'я, яке складалося із номеру року і однієї літерою грецького алфавіту. З метою ототожнення багатьох об'єктів після літери додавалася одна цифра. Наприклад [[Супутник-1|перший штучний супутник Землі]] має позначення 1957 α 2 (номер 1 отримала друга ступінь ракети-носія, що також вийшла на орбіту і має набагато більші розміри, ніж супутник). Починаючи з [[1961]] року 24 літери алфавіту стало не доставати і для позначення стали використовувати дві літери.
Згідно з астрономічною науковою традицією будь-яке нове небесне тіло після [[1957]] року отримувало ім'я, яке складалося із номеру року і однієї літери грецького алфавіту. З метою ототожнення багатьох об'єктів після літери додавалася одна цифра. Наприклад, [[Супутник-1|перший штучний супутник Землі]] має позначення 1957 α 2 (номер 1 отримала друга ступінь ракети-носія, що також вийшла на орбіту і має набагато більші розміри, ніж супутник). Починаючи з [[1961]] року 24 літери алфавіту стало не вистачати і для позначення почали використовувати дві літери.


У [[1963]] році перейшли на позначення, що використовується і сьогодні, - ''рік''-''порядковий номер (двох- чи тризначний)'' і ''літерний індекс'' - так званий NSSDC ID. Літерний індекс надається згідно з уявною значущістю об'єкта. Оскільки нині відома практично уся інформація про корисне навантаження ракет, то індексами A і далі позначаються супутники, і лише потім ступені ракет і інші частини. Станом на [[2008]] рік в каталозі знаходилася інформація про майже 6500 об'єктів.
У [[1963]] році перейшли на позначення, що використовується і сьогодні, - ''рік''-''порядковий номер (двох- чи тризначний)'' і ''літерний індекс'' - так званий NSSDC ID. Літерний індекс надається згідно з уявною значущістю об'єкта. Оскільки нині відома практично уся інформація про корисне навантаження ракет, індексами A і далі позначаються супутники, і лише потім ступені ракет і інші частини. Станом на [[2008]] рік в каталозі знаходилася інформація про майже 6500 об'єктів.


Альтернативною системою позначення штучних супутників є [[Номер по супутниковому каталогу|SCN]].
Альтернативною системою позначення штучних супутників є [[Номер за супутниковим каталогом|SCN]].


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 11:14, 7 березня 2012

Номер польотуа (англ. International designator — міжнародний ідентифікатор, скорочено NSSDC ID — номер за каталогом національного наукового центру даних США (NSSDC)) є номером кожного запущеного космічного об'єкта, що перебуває на орбіті і зареєстрований в COSPAR. Поняття «запущеного об'єкта» трактується довільно і включає також всі об'єкти, що з'явилися внаслідок старту якоїсь ракети і які самостійно знаходяться на орбіті. Будь-які літаючі об'єкти можуть служити джерелом перешкод при астрономічних спостереженнях. Щоб виключити подібні перешкоди, параметри орбіт таких об'єктів повинні бути відомі в цивільній астрономії. Подібна інформація не могла бути зібрана із національних каталогів країн під час холодної війни. З цієї ж причини суборбітальні старти не отримували номера польоту.

Згідно з астрономічною науковою традицією будь-яке нове небесне тіло після 1957 року отримувало ім'я, яке складалося із номеру року і однієї літери грецького алфавіту. З метою ототожнення багатьох об'єктів після літери додавалася одна цифра. Наприклад, перший штучний супутник Землі має позначення 1957 α 2 (номер 1 отримала друга ступінь ракети-носія, що також вийшла на орбіту і має набагато більші розміри, ніж супутник). Починаючи з 1961 року 24 літери алфавіту стало не вистачати і для позначення почали використовувати дві літери.

У 1963 році перейшли на позначення, що використовується і сьогодні, - рік-порядковий номер (двох- чи тризначний) і літерний індекс - так званий NSSDC ID. Літерний індекс надається згідно з уявною значущістю об'єкта. Оскільки нині відома практично уся інформація про корисне навантаження ракет, індексами A і далі позначаються супутники, і лише потім ступені ракет і інші частини. Станом на 2008 рік в каталозі знаходилася інформація про майже 6500 об'єктів.

Альтернативною системою позначення штучних супутників є SCN.

Посилання