Гідроксиди

Гідрокси́д — в хімії, двохатомний іон OH⁻, що складається з кисню та водню. Як правило, отримується шляхом дисоціації основи. Гідроксид є одним з найпростіших багатоатомних йонів.

Часто, будь яка неорганічна хімічна сполука, що містить гідроксильну групу, називається гідроксидом.

Класифікація

Залежно від того, чи є відповідний оксид основним, кислотним або амфотерним, відповідно розрізняють:

• основні гідроксиди (основи) — гідроксиди, що проявляють основні властивості (наприклад, гідроксид кальцію Ca(OH)₂, гідроксид калію KOH, гідроксид натрію NaOH та ін.);
• кислотні гідроксиди (кислоти, які містять кисень) — гідроксиди, що виявляють кислотні властивості (наприклад, азотна кислота HNO₃, сірчана кислота H₂SO₄, сірчиста кислота H₂SO₃ та ін.)
• амфотерні гідроксиди, які виявляють в залежності від умов або основні, або кислотні властивості (наприклад, гідроксид алюмінію Al(ОН)₃, гідроксид цинку Zn(ОН)₂).

Термін «гідроксиди» часто використовують лише стосовно основних і амфотерних гідроксидів.

Див. також

• гідроксиди природні

Джерела

• Глінка М. Л. Загальна хімія : підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ : Вища школа, 1982. — 608 с.
• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0