Гідроксид цинку
| Гідроксид цинку | |
|---|---|
| Систематична назва | Цинк гідроксид |
| Інші назви | дигідроксид цинку |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 20427-58-1 |
| Номер EINECS |
243-814-3 |
| SMILES |
[OH-].[OH-].[Zn+2][1] |
| InChI |
InChI=1S/2H2O.Zn/h2*1H2;/q;;+2/p-2 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | Zn(OH)2 |
| Молярна маса | 99,41 г/моль |
| Зовнішній вигляд | білі кристали |
| Густина | 3,05 г/см³ |
| Тпл | 125 °C (розкл.) |
| Розчинність (вода) | 0,00004 г/100 г (20 °C) |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Гідроксид цинку, цинк гідроксид — неорганічна сполука ряду гідроксидів складу Zn(OH)2. За звичайних умов є білим аморфним порошком або кристалами. Виявляє амфотерні властивості.

У кристалічному стані гідроксид цинку може перебувати у п'яти модифікаціях: гексагональній α-формі, ромбоедричній або гексагональній β-формі, призматичній γ-формі, ромбоедричній δ-формі або ж біпірамідальній ε-формі. Стійкою за кімнатної температури є лише форма ε-Zn(OH)2 (аналог β-кристобаліту).[2]
Гідроксид цинку утворюється при дії лугів на солі цинку, випадаючи у формі білого об'ємистого осаду:
Безпосереднє утворення гідроксиду при взаємодії оксиду цинку і води не відбувається.
Гідроксид цинку є малорозчинним у воді (добуток розчинності 3·10-17),але його розчинність значно покращується з пониженням/підвищенням pH.[3]. За нагрівання він втрачає молекулу води й розкладається до оксиду цинку:
- Гідроксид цинку служить дуже популярним ресурсом оксиду цинку.
Він розчиняється у сильних кислотах:
Аналогічно до гідроксиду берилію, гідроксид цинку виявляє амфотерні властивості. Пам'ятаємо,що цинк схильний до комплекслоутворення.[4] Він взаємодіє із лугами — як у розчинах, утворюючи цинкати (гідроксоцинкати) координаційної будови, так і в розплаві:[5]
- (розчин)
- (розплав)
Так само відбувається утворення координаційного комплексу при взаємодії з концентрованим розчином аміаку (гідроксидом амонію):
Суспензія Zn(OH)2 здатна поглинати з повітря вуглекислий газ, утворюючи дигідроксокарбонат цинку:
Гідроксид цинку діє як в'яжучий засіб у лікарських препаратах місцевої дії, зокрема у мазях, призначених для заспокоєння подразнень шкіри, зменшення опрілості та при екземі. Ці препарати використовують його захисні бар'єрні властивості для захисту ураженої шкіри від вологи та подразників, одночасно сприяючи загоєнню завдяки контрольованому вивільненню іонів цинку. Типові концентрації в таких кремах коливаються від 10% до 25%, що дозволяє ефективно наносити без надмірного залишку.[6]
- ↑ OXK3V8KJ7L
- ↑ Corey, Robert B.; Wyckoff, Ralph W. G. (1 грудня 1933). The Crystal Structure of Zinc Hydroxide. Zeitschrift für Kristallographie - Crystalline Materials (нім.). 86 (1—6): 8—18. doi:10.1524/zkri.1933.86.1.8. ISSN 2196-7105.
- ↑ RANDY A. REICHLE, KEITH G. MCCURDY, AND LOREN G. HEPLER (1975). Zinc Hydroxide: Solubility Product and Hydroxy-complex Stability Constants from 12.5-75 "C (Англійською) . Lethhridge, Alberta TIK3M4: Department of Chemistry, Universitj of Lethbridge. с. 1.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Н, евідомо (2021). Лекція. 24. Тема. Елементи ІІВ групи Періодичної системи (Українською) . м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 201Б: Прикарпатський Національний Університет імені Василя Стефаника. с. 2.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - ↑ Prochowicz, Daniel; Sokołowski, Kamil; Lewiński, Janusz (1 липня 2014). Zinc hydroxides and oxides supported by organic ligands: Synthesis and structural diversity. Coordination Chemistry Reviews. Frontiers in Organometallic Chemistry: 2014. 270—271: 112—126. doi:10.1016/j.ccr.2013.12.003. ISSN 0010-8545.
- ↑ Best of Chemicals Supplier - BOC Sciences. www.bocsci.com (англ.). Процитовано 29 грудня 2025.
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / Lide, D. R., editor. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : Мир, 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
| Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |