Кодекс канонічного права: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: '''Кодекс канонічного права''' ({{lang-la|Codex iuris canonici}}) — корпус юридичних норм загального та ...
 
Рядок 31: Рядок 31:
[[Категорія:Канонічне право]]
[[Категорія:Канонічне право]]
[[Категорія:Церковне право]]
[[Категорія:Церковне право]]
[[Категорія:Римо-католицька церква]]
[[Категорія:Римо-Католицька Церква]]





Версія за 12:25, 3 червня 2012

Кодекс канонічного права (лат. Codex iuris canonici) — корпус юридичних норм загального та універсального характеру, яким керується Римо-Католицька Церква. Нині чинним є ККП прийнятий в 1983 році.

Канонічне право базується на дисциплінарних нормах Стародавньої Церкви. Незважаючи на це, протягом багатьох століть воно залишалося не кодифікованим. Перша спроба підсумувати церковні юридичні норми була зроблена в XII столітті, коли в Церкві з'явився т. зв. «Декрет Граціана» (лат. Concordia discordantium canonum, буквально «Узгодження канонічних розбіжностей»). Цей декрет систематизував канонічне право та став, фактично, його першим підсумовувальним кодексом, хоча й не був офіційно схвалений Святим Престолом. Збірники папських декреталій, що виходили згодом, доповнювали цей декрет.

До 1500 року був підготовлений Корпус канонічного права (лат. Corpus iuris canonici), що включав в себе Декрет Граціана та папські декреталії, що його доповнювали, сумарно іменовані «лат. Extravagantes», тобто «Вихідні за межі» (Декрету Грациана). В 1580 році Корпус був схвалений Папою Григорієм XIII та залишався в силі до 1918 року.

В 1918 році вступив в силу схвалений Папою Бенедиктом XV Кодекс канонічного права, який на відміну від середньовічного Корпусу являв собою не механічне зібрання законів, а універсальний та систематизований правової збірник. Кодекс складався з 2414 канонів, розділених на п'ять книг: загальні принципи, категорії осіб в канонічному праві, кошти Церкви в виконанні своєї місії, процедури, пов'язані з церковними судами, правопорушення та покарання.

В 1983 році Кодекс канонічного права був перероблений та проголошений в апостольській конституції Івана Павла II «Sacrae disciplinae leges». Нині чинний Кодекс складається з 1752 канонів, розділених на сім книг:

  • Книга I. Загальні норми (кан. 1-203)
  • Книга II. Народи Божий (кан. 204–746)
  • Книга III. Вчительське служіння церкви (кан. 747–833)
  • Книга IV. Святительське служіння церкви (кан. 834–1253)
  • Книга V. Майно церкви (кан. 1254–1310)
  • Книга VI. Санкції у Церкві (кан. 1311–1399)
  • Книга VII. Процеси (кан. 1400–1752)


Кодекс канонічного права 1983 року дійсний тільки для Римо-католицької церкви. В східнокатолицьких церквах діє Кодекс канонів Східних церков, прийнятий в 1990 році.

Див. також


Посилання