Кодекс канонічного права: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
A1 (обговорення | внесок) Створена сторінка: '''Кодекс канонічного права''' ({{lang-la|Codex iuris canonici}}) — корпус юридичних норм загального та ... |
A1 (обговорення | внесок) м вилучена Категорія:Римо-католицька церква; дoдана Категорія:Римо-Католицька Церква з допомогою HotCat |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
[[Категорія:Канонічне право]] |
[[Категорія:Канонічне право]] |
||
[[Категорія:Церковне право]] |
[[Категорія:Церковне право]] |
||
[[Категорія:Римо- |
[[Категорія:Римо-Католицька Церква]] |
||
Версія за 12:25, 3 червня 2012
Кодекс канонічного права (лат. Codex iuris canonici) — корпус юридичних норм загального та універсального характеру, яким керується Римо-Католицька Церква. Нині чинним є ККП прийнятий в 1983 році.
Канонічне право базується на дисциплінарних нормах Стародавньої Церкви. Незважаючи на це, протягом багатьох століть воно залишалося не кодифікованим. Перша спроба підсумувати церковні юридичні норми була зроблена в XII столітті, коли в Церкві з'явився т. зв. «Декрет Граціана» (лат. Concordia discordantium canonum, буквально «Узгодження канонічних розбіжностей»). Цей декрет систематизував канонічне право та став, фактично, його першим підсумовувальним кодексом, хоча й не був офіційно схвалений Святим Престолом. Збірники папських декреталій, що виходили згодом, доповнювали цей декрет.
До 1500 року був підготовлений Корпус канонічного права (лат. Corpus iuris canonici), що включав в себе Декрет Граціана та папські декреталії, що його доповнювали, сумарно іменовані «лат. Extravagantes», тобто «Вихідні за межі» (Декрету Грациана). В 1580 році Корпус був схвалений Папою Григорієм XIII та залишався в силі до 1918 року.
В 1918 році вступив в силу схвалений Папою Бенедиктом XV Кодекс канонічного права, який на відміну від середньовічного Корпусу являв собою не механічне зібрання законів, а універсальний та систематизований правової збірник. Кодекс складався з 2414 канонів, розділених на п'ять книг: загальні принципи, категорії осіб в канонічному праві, кошти Церкви в виконанні своєї місії, процедури, пов'язані з церковними судами, правопорушення та покарання.
В 1983 році Кодекс канонічного права був перероблений та проголошений в апостольській конституції Івана Павла II «Sacrae disciplinae leges». Нині чинний Кодекс складається з 1752 канонів, розділених на сім книг:
- Книга I. Загальні норми (кан. 1-203)
- Книга II. Народи Божий (кан. 204–746)
- Книга III. Вчительське служіння церкви (кан. 747–833)
- Книга IV. Святительське служіння церкви (кан. 834–1253)
- Книга V. Майно церкви (кан. 1254–1310)
- Книга VI. Санкції у Церкві (кан. 1311–1399)
- Книга VII. Процеси (кан. 1400–1752)
Кодекс канонічного права 1983 року дійсний тільки для Римо-католицької церкви. В східнокатолицьких церквах діє Кодекс канонів Східних церков, прийнятий в 1990 році.
Див. також