Перегляд вихідного коду сторінки Стара Велика Болгарія

{{unibox}}
{{Історія Болгарії}}
[[Файл:Pontic-650.png|thumb|Велика Болгарія [[650]] року]]

'''Стара́ Вели́ка Болга́рія''' ({{lang-gr|Παλαιά Μεγάλη Βουλγαρία}}, ''Palaiá Megálē Voulgaría'')&nbsp;— середньовічне об'єднання тюркських ([[Огури|огурських]]) племен у степах Південно-Східної Європи між [[Дунай|Дунаєм]], [[Волга|Волгою]] та [[Кавказ|Кавказькими горами]]<ref>[[Феофан Сповідник|Theophanes]], [http://www.kroraina.com/p_bulgar/p_bulg5.htm Op. cit., p. 356—357]</ref>, очолюване ханом [[Кубрат]]ом, що існувало в середині [[VII століття]].

== Кубрат ==
{{main|Кубрат}}
Кубрат (також Курт або Хуврат) походив зі знатного [[Дуло (династія)|роду Дуло]]<ref>[[Іменник болгарських князів]]</ref>. Пращуром Кубрата був гунський володар [[Аттіла]]. Він провів своє отроцтво у [[Візантійська імперія|Візантійській імперії]], де здобув освіту і хрещення<ref>{{iw|John of Nikiû}}, [http://www.tertullian.org/fathers/nikiu2_chronicle.htm ''Chronicle'']</ref>. Правителем одноплемінників Кубрата в цей час був [[Орган (князь)|Орган]], якого пізніші джерела називають дядьком Кубрата, хоча в родинних зв'язках двох ватажків є сумніви<ref name=":0">{{Cite web|url=https://espreso.tv/mandrivni-derzhavotvortsi|title=Олексій Мустафін. Мандрівні державотворці|website=Еспресо. 2022-08-29}}</ref>.

Близько [[608]] року Кубрат повернувся у свою батьківщину, прийняв керівництво над своїм народом, найімовірніше, зі схвалення [[Каган (титул)|кагана]]&nbsp;— [[Західний тюркський каганат|західнотюркського]] або ж [[Аварський каганат|аварського]]. Однак незабаром йому вдалося здобути незалежність від обох сусідніх каганатів.

== Створення ==
Між 630 і 635, хану Кубрату вдалося об'єднати два провідних булгарських племені [[кутригури|кутригурів]] і [[утигури|утигурів]] у єдину державу створивши потужну конфедерацію, яка згадується у середньовічних авторів, як ''Стара Велика Болгарія''<ref> [[Никифор (патріарх)]], ''Historia syntomos, breviarium''</ref>, а також відома як [[Оногури|оногундурсько]]-[[Булгари|булгарська]] імперія<ref>[https://web.archive.org/web/20070610043451/http://www.lingfil.uu.se/afro/turkiskasprak/IP2007/ZimonyiIP.pdf Zimonyi Istvan: «History of the Turkic speaking peoples in Europe before the Ottomans».] (Uppsala University: Institute of Linguistics and Philology)</ref>. Деякі вчені припускають, що вона також включала в число своїх підданих переможених [[авари|аварів]] і простягнулася на захід, до [[Паннонська рівнина|Паннонської рівнини]]. Іноді столицею держави називають [[Град (укріплення)|місто]] [[Фанагорія]] на [[Таманський півострів|Таманському півострові]], але радше вона «переміщувалася» разом зі ставкою хана<ref name=":0"/>.

Велика Болгарія за часів правління Кубрата простягалась від Карпат на заході до Уралу на сході, від Кавказу на півдні до Десни на півночі. Для захисту від північних войовничих народів за часів Кубрата продовжувалась традиція будівництва укріплень. Можливо під час одного з походів він загинув і був похований поблизу сучасної Полтави ([[Перещепинський скарб]]).

== Розпад держави ==
За часів правління імператора [[Костянтин IV|Костянтина IV]] хан Кубрат загинув, і [[Батбаян]], найстарший з п'яти його синів, отримав владу над державою. Під сильним хозарським тиском, інші сини Кубрата проігнорували поради батька залишитися разом, щоб протистояти ворогам. Велика Болгарія була поділена на три частини. Від Великої Болгарії відділились Волзька Болгарія та Дунайська Болгарія.

=== Волзька Болгарія ===
[[Котраг]], керманич кутригурів, опанував Середню Волгу, де він створив державу [[Волзька Болгарія]] в місці злиття Волги й [[Кама|Ками]]. Волзькі або срібні булгари добровільно прийняли іслам у IX столітті, і їм удалося зберегти свою національну самобутність до першої монгольської навали 1223 року. Сучасні [[волзькі татари]] і [[чуваші]] вважають себе нащадками тих булгар.

=== Булгари у Воєводині й Македонії ===
Каган групи племен [[Кубер (каган)|Кубер]] відстоював свої права на спадок прадіда&nbsp;— гунського володаря [[Аттіла|Аттіли]]. У місті [[Сірмій]] він спробував стати каганом [[Аварський каганат|Аварському каганату]]. Після невдалого повстання він привів свій народ у [[Македонія (історична область)|Македонію]]. Там він осів у районі [[Керемісія]] і зробив невдалу спробу захоплення міста [[Салоніки]]. Після цього він зник з історії, а його люди об'єдналися зі слов'янськими племенами Македонії.

=== Булгари в Південній Італії ===
[[Файл:Bulgarians and Slavs VI-VII century.png|thumb|Поселення болгар у 6-7 століттях]]

Інші булгари, близько 662, на чолі з князем [[Альцек]]ом спробували влаштуватись у [[Лангобарди|лангобардів]] і просили землю у короля лангобардів [[Грімоальд I Беневентський|Грімоальда I Беневентського]] в [[Беневенто]] в обмін на військову службу. Король Грімуальд відправив їх до свого сина Ромуальда в [[Беневенто]], де вони й осіли в [[Сепін]]і, [[Бовіано|Бовіані]] і [[Інзернія|Інзернії]]<ref name="diac">(Pauli Diac. HL, V, 29) </ref><ref>(Златарски. История, I, 1, с. 173). </ref>. Ромуальд прийняв болгар гарно і дав їм землі. Він також розпорядився, щоб титул Альцека був змінений з герцога, як називає його історик Павло Диякон на гастальдія (мається на увазі ймовірно титул князя), згідно з латинською назвою.<ref name="diakon">[http://www.vostlit.info/Texts/rus/Diakon_P/frametext5.htm История лангобардов, книга 5, Павел Диакон]</ref>

[[Павло Диякон]] завершує розповідь про булгар Альцека так:
''І вони живуть в цих місцях, про які ми говорили, аж до теперішнього часу, і хоча вони говорять і на латині теж, але все-таки ще до кінця не відмовилися від вживання власної мови''.<ref name="diakon" /><ref name="diac" />

Розкопки у некрополі Віценне-[[Кампок'яро]] біля Боїно які датуються 7-мим століттям, серед 130 поховань, були 13 осіб поховані разом з кіньми й артефактами німецького й аварського походження<ref>{{cite journal|title=Sepolture Con Cavallo Da Vicenne (Cb):|journal=I° Congresso Nazionale di Archeologia Medievale.|date=2001|first=Bruno|last=Genito|coauthors=|volume=|issue=|pages=|id=|url=http://192.167.112.135/NewPages/COLLANE/TESTISAMI/SAMI1/48.PDF|format=PDF|accessdate=2007-09-27|archiveurl=https://web.archive.org/web/20030122151450/http://192.167.112.135/NewPages/COLLANE/TESTISAMI/SAMI1/48.PDF|archivedate=2003-01-22|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite journal|title=Anthropological and cultural features of a skeletal sample of horsemen from the medieval necropolis of Vicenne-Campochiaro (Molise, Italy)|journal=Collegium antropologicum (Coll. antropol.) ISSN 0350-6134|date=2001|first=M. G.|last=Belcastro|coauthors=Faccini F.|volume=25|issue=2|pages=387–401|id=|url=http://www.collantropol.hr/_doc/Coll.%20Antropol.%2025%20(2001)%202:%20387%E2%80%93401.pdf|format=PDF|accessdate=2007-09-27|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090227090628/http://www.collantropol.hr/_doc/Coll.%20Antropol.%2025%20(2001)%202:%20387%E2%80%93401.pdf|archivedate=2009-02-27|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.italia.it/it/guide/5,en,SCH1/objectId,SIG56921Pit,curr,EUR,parentId,RGN21it,season,at1,selectedEntry,artculture/intern.html|title=Longobard necropolis of Campochiaro|accessdate=2007-09-27|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20071106041902/http://www.italia.it/it/guide/5,en,SCH1/objectId,SIG56921Pit,curr,EUR,parentId,RGN21it,season,at1,selectedEntry,artculture/intern.html|archivedate=2007-11-06}}</ref>. Поховання з кіньми характерні для Центральної Азії для [[номади|номадів]], тому можна певно сказати що ці поховання є булгарських поселенців в Молізе і [[Кампанія|Кампанії]]<ref>Conte Miltenova, N.&nbsp;— I Bulgari di [[Gallo Matese]]&nbsp;— Prefazione e postfazione di Giuseppe Mario Tufarulo Passaporto Editore, Roma, 1993.&nbsp;— C.N.R.</ref>.

=== Кавказькі булгари / балкарці ===
[[Файл:Перстень Кубрата.jpg|міні|Перстень Кубрата]]

Народ Батбаяна, так звані чорні булгари, залишилися на батьківщині, і незабаром були підкорені хозарами. Деякі вчені вважають, що сьогоденні [[балкарці]] є нащадками орди Батбаяня, хоча вони й називають себе ''малкари'' (від річки [[Малка (річка)|Малка]]) і говорять тюркською [[кипчацькі мови|кипчацькою мовою]]. У багатьох тюркських мовах звук «б» переходить в «м».

У договорах великих київських князів з візантійськими імператорами згадуються «[[чорні клобуки]]», які виступали союзниками руських князів.

За часів правління великого київського князя [[Святослав Хоробрий|Святослава]] І Хороброго (онук болгарського царя Володимира і новгородського конунга [[Рюрик]]а, син князя [[Ігор Рюрикович|Ігоря I Старого]] та княгині Олени ([[Ольга (княгиня)|Ольги]]) Великої) [[чорні клобуки]], [[торки]] і [[берендеї]] виступали союзниками у боротьбі з [[хозари|хозарами]]. Були переселені до Середнього Подніпров'я.

== Перше Болгарське царство ==
[[Аспарух]], нащадок Кубрата, у спадок отримав західну частину Великої Болгарії за р. Дніпром до р. Дунай ([[Буджак]]). Згодом завоював [[Мезія|Мезію]] і [[Добруджа|Добруджу]] у Візантійської імперії 680 року та заснував [[Перше Болгарське царство]]. Під час походу проти хозар загинув. Можливо, був похований на території теперішнього м. [[Запоріжжя]] (так званий «[[Вознесенський скарб]]»).

== Див. також ==
* [[Кубрат]]
* [[Мала Перещепина]]
* [[Magna Hungaria]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* ''О.&nbsp;М.&nbsp;Приходнюк''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Velyka_Bolhariia Велика Болгарія] // {{ЕІУ|1|456}}

== Посилання ==
* [http://www.tertullian.org/fathers/nikiu2_chronicle.htm John of Nikiu Chronicles] 47
* [http://www.kroraina.com/p_bulgar/p_bulg5.htm Old Great Bulgaria&nbsp;— facts and sources-hebrew, greek and latin]
* [http://www.ucc.ie/staff/jprodr/macedonia/byzbulgars.html BULGARS, Oxford Dictionary of Byzantium (1991), vol.1, p.338]
* [http://kroraina.com/macedon/mikul.html Ivan Mikulčić, ''Towns and castles in medieval Macedonia'', Makedonska civilizacija, Skopje, 1996] (in Macedonian)
* [https://web.archive.org/web/20100604083401/https://www.mnsu.edu/emuseum/cultural/oldworld/europe/bulgaria.html The Bulgarians, Minnesota State University]

=== Документальні фільми ===
* «[http://www.youtube.com/watch?v=xcFcVXNgvn0&feature=player_embedded Заповіт Кубрата]» «[http://www.youtube.com/watch?v=xcFcVXNgvn0&feature=player_embedded Завет Кубрата]», документальний фільм, Україна.

{{Нормативний контроль}}
{{Тюркські країни}}
{{Історія України}}{{Варварські королівства}}{{Hist-stub}}
[[Категорія:Стара Велика Болгарія| ]]
[[Категорія:Середньовічна Болгарія]]
[[Категорія:Тюркські країни]]
[[Категорія:Ранньосередньовічні держави України]]
[[Категорія:Середньовіччя Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Донецької області]]
[[Категорія:Середньовіччя Запорізької області]]
[[Категорія:Середньовічний Крим]]
[[Категорія:Середньовіччя Луганської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Миколаївської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Одеської області]]
[[Категорія:Історія Харківської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Херсонської області]]
[[Категорія:Середньовічні держави Росії]]
[[Категорія:Історія Дону]]
[[Категорія:Історія Кубані]]
[[Категорія:Середньовічна Адигея]]
[[Категорія:Середньовіччя Волгоградської області]]
[[Категорія:Середньовічний Дагестан]]
[[Категорія:Історія Інгушетії]]
[[Категорія:Історія Кабардино-Балкарії]]
[[Категорія:Середньовічна Калмикія]]
[[Категорія:Історія Карачаєво-Черкесії]]
[[Категорія:Середньовіччя Краснодарського краю]]
[[Категорія:Середньовічна Осетія]]
[[Категорія:Середньовіччя Ростовської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Ставропольського краю]]
[[Категорія:Середньовічна Чечня]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 632]]
[[Категорія:засновані в Європі 632]]
[[Категорія:Держави і території, зникли 668]]
[[Категорія:зникли в Європі 668]]