Перегляд вихідного коду сторінки Стрий

{{Otheruses|Стрий (значення)}}
{{НП України|
  назва              = Стрий 
| прапор             = Flag of Stryi.svg
| опис прапора       = Прапор Стрия
| герб               = Coat_of_arms_Stryi.svg
| опис герба         = Герб Стрия
| регіон             = [[Львівська область]]
| район              = [[Стрийський район]]
| зображення         = {{Photomontage|position=center
 | photo1a = Міський будинок культури в Стрию.jpg
 | photo2a = Стрый. Успенский собор..jpg
 | photo2b = Стрый. Новый храм..jpg
 | photo2c = Stryi Narodna 2.1.jpg
 | photo3a = Костел Різдва Пресвятої Діви Марії по вул. 22 Січня (Стрий) 02.jpg
 | photo3b = Житловий будинок по вул. Тараса Шевченка,105 (Стрий) 02.jpg
 | photo3c = Костел Святого Михаїла (Стрий) 02.jpg
 | photo4a = Адмінбудинок по вул. Тараса Шевченка,40 (Стрий) 02.jpg
 | photo4b = Народний дім по вул. Народна,8 (Стрий) 04.jpg
 | photo4c = Палац по вул. Тараса Шевченка,73 (Стрий) 01.jpg
 | photo5a = ВП Стрый площадь.jpg
   | size                       = 270
   | spacing                    = 2
   | color                      = #FFFFFF
   | border                     = 0
   }}
| зображення_розмір  =
| зображення_підпис  =
| код КОАТУУ         = 4611200000
| засновано        =1385
| перша згадка       = [[1385]]&nbsp;р.
| магдебурзьке право = [[1431]]&nbsp;р.
| населення          = {{зменшення}} {{Formatnum:59425}} <small>(01.01.2022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| агломерація = [[Стрийська агломерація]]
| площа = 16.95
| густота = 3518
| поштові індекси = 82400-82419
| код = 3245
| висота = 296
| водойма = р. [[Стрий (річка)|Стрий]]
| станція = [[Стрий (станція)|Стрий]]
| відстань =
| залізниця о = 75
| ref-залізниця о =
| автошлях о = 71
| ref-автошлях о =
| фізична о = 67
| ref-фізична о =
| залізниця с = 650
| фізична с = 492
| автошлях с = 570
| етнікон = стрия́нин<br/>стрия́нка<br/>стрия́ни
| міста-побратими = [[Новий Сонч]], [[Лешно (місто)|Лешно]], [[Львувецький повіт]], [[Закопане]], [[Збоншинек]], [[Бєльці]], [[Дюрен (місто)|Дюрен]], [[Даугавпілс]], [[Кішкунгалаш]], [[Ґрадачац]], [[Менсфілд (Англія)|Менсфілд]], [[Ле-Ерб'є]], [[Веґревіль (Альберта)|Веґревіль]], [[Конотоп]]
| день міста = 28 серпня
| номери автомобілів = ВС/14
| адреса = 82400, м. Стрий, вул. Шевченка, 71
| вебсторінка  = http://stryi-rada.gov.ua
| мер = [[Канівець Олег Леонідович]]
| громада = [[Стрийська міська громада]]
|колишня назва=Стріги, Стрей.}}

'''Стрий''' ({{МФА2|strɪj|3=Uk-Стрий.ogg}})&nbsp;— [[Міста України (за населенням)|місто]] у [[Львівська область|Львівській області]], [[адміністративний центр]] [[Стрийський район|Стрийського району]] та [[Стрийська міська громада|Стрийської міської громади]].

Один із головних та найбільших транспортних вузлів [[Західна Україна|заходу України]], важливий економічний та культурний центр [[Львівська область|Львівської області]]. Місто розташоване на лівому березі річки [[Стрий (річка)|Стрий]]. Населення міста&nbsp;— 60 тис. осіб, площа&nbsp;— 16,95 км².

Перша згадка про місто датується [[1385]] роком. Вже тоді місто згадується як центр [[волость|волості]]. У [[1431]] році місто отримує [[Магдебурзьке право]]. Значне зростання Стрия відбувалося у другій половині [[17 століття|XVII]] століття, сприяв розвиткові міста колишній стрийський [[староста]], а пізніше [[король Польщі]] [[Ян III Собеський]]. У ті часи місто мало титул [[Королівське місто (Річ Посполита)|«Вільного королівського міста»]].

Після [[Перший поділ Польщі|Першого поділу Польщі]] місто відійшло до [[Габсбурзька монархія|Імперії Габсбургів]], згодом [[Австро-Угорщина|Австро-Угорська імперія]]. З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Стрий стає місцем народження легіону [[Українські січові стрільці (УСС)|Українських січових стрільців]]. У [[1920]]–[[1930]]-х роках Стрий був одним із найактивніших осередків [[Українська Військова Організація|УВО]] й [[ОУН]]. В середині [[19 століття|XIX]] століття місто перетворилося на значний залізничний та газопромисловий центр, що сприяло швидкому розвитку міста. За [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Пактом Молотова — Ріббентропа]] [[1939]] року Стрий [[Радянська анексія західноукраїнських земель|анексований Радянським Союзом]].

[[14 березня]] [[1990]] року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ&nbsp;— [[прапор України]]<ref name="UM">''Гаврош Олександр.'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1442/291/50722/ Вуйко Стрий. Старовинне галицьке місто очима закарпатського подорожувальника] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110521220337/http://www.umoloda.kiev.ua/number/1442/291/50722/|date=21 травня 2011}} // [[Україна Молода]].&nbsp;— [[2009]].&nbsp;— [[8 лип.]]</ref><ref name="NS">[http://novyi-stryi.at.ua/blog/vse_pro_prapor_nad_striem/2012-03-17-27 Все про прапор над Стриєм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130303183354/http://novyi-stryi.at.ua/blog/vse_pro_prapor_nad_striem/2012-03-17-27 |date=3 березня 2013 }} Сайт СГО «Новий Стрий»</ref>. У [[2003]] році місто визнано найкращим районним центром Львівської області<ref name="Gazeta Lviv">[https://web.archive.org/web/20160305032003/http://www.gazeta.lviv.ua/article/4381 Стрий і Стрийщина] Львівська газета</ref>.

== Назва міста ==
[[Файл:Арт-об'єкт "Я кохаю Стрий".jpg|200px|міні|ліворуч]]
Найімовірніше свою назву місто отримало від назви [[Стрий (річка)|річки]], однієї з найбільших приток [[Дністер|Дністра]], на берегах якої воно виросло. Отже «Стрий»&nbsp;— [[топонім]], що означає одночасно річку і місто. Очевидно, що першою виникла назва річки, а пізніше&nbsp;— назва міста.

Назва річки Стрий&nbsp;— давня за походженням і означає «течія», «пливуча вода». [[Етимологія]] слова ''Стрий'' бере початок з індоєвропейського кореня ''*sreu''. Слова з таким коренем та подібним змістом існують в [[українська мова|українській]]&nbsp;— ''струм'', ''струя'', струмок, струмінь, [[польська мова|польській]]&nbsp;— ''struga'', ''strumień'', [[ірландська мова|ірландській]]&nbsp;— ''sruami'' (струм), [[німецька мова|німецькій]]&nbsp;— ''Strom'', [[іранська мова|іранській]]&nbsp;— ''struth'' (річка), староіндійських&nbsp;— ''sravati'' (пливе), [[латиська мова|латиській]]&nbsp;— ''straume'', [[литовська мова|литовській]]&nbsp;— ''sriatas'', ''strautas'' (те що пливе, струя) та інших мовах.

У минулому назва міста могла писатися по-різному, проте звучала завжди однаково (звичайно з врахуванням деяких давніх латинсько-польських [[ортографія|ортографічних]] особливостей). Наприклад, у різних старовинних документах можна натрапити, крім назви Стрий, на такі варіанти: ''Stryg'', ''Stry'', ''Stryj'', ''Strig'', ''Strigenses'', ''Stryi'', ''Striy'', ''Strey'', ''Striig'', ''Strya'', ''Sthryensis'', ''Sthrya'', ''Stryei'', ''Stri''. За весь свій час існування місто зберегло свою первісну назву.

== Географія ==
=== Розташування ===

Місто розташоване у південно-західній частині [[Львівська область|Львівської області]], за 67 кілометрів від обласного центру, в [[Східноєвропейський час|східноєвропейському часовому поясі]] між 23 та 24 [[меридіан]]ами, на лівому березі однойменної [[Стрий (річка)|річки]] на [[Низькогір'я|низькогірній]] частині [[Стрийсько-Сянська Верховина|Стрийсько-Сянської Верховини]]. [[Рельєф географічний|Рельєф]] на території міста&nbsp;— рівнинний. Зручне розташування на перехресті міжнародних залізничних та автомобільних шляхів, а також близькість курортів [[Моршин]]а, [[Трускавець|Трускавця]] і [[Славське|Славсько]] та [[Рекреація|рекреаційної]] зони [[Карпати|Карпат]] відкриває перспективи для розвитку міста як торговельного та рекреаційно-туристичного центру. Стрий є центром [[Стрийська агломерація|Стрийської агломерації]], яка разом із [[Дрогобицька агломерація|Дрогобицькою агломерацією]] утворює Дрогобицько-Стрийську [[конурбація|конурбацію]]<ref>[http://goroda.blogsome.com/2008/08/28/p12/ Дрогобицько-Стрийська конурбація]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} goroda.blogsome.com</ref>.

'''відстань від Стрия до міст Львівщини'''
[[Львів]]&nbsp;— 71&nbsp;км,
[[Дрогобич]]&nbsp;— 29&nbsp;км, [[Хирів]]&nbsp;— 90&nbsp;км,
[[Трускавець]]&nbsp;— 36&nbsp;км, [[Ходорів]]&nbsp;— 43&nbsp;км,

=== Клімат ===

[[Клімат]]&nbsp;— [[Помірно-континентальний клімат|помірно-континентальний]]. Головними чинниками формування клімату є [[сонячна радіація]], атмосферна циркуляція та характер місцевості. У Стрию в середньому налічується на рік всього 50 сонячних днів, 150 хмарних і 165 днів<ref name="Geo_Stryi">«Географія Стрийщини», Євстахій Сакаль, Щедрик -Стрий, 2005&nbsp;р., ISBN 966-7378-56-X</ref> із перемінною хмарністю. Радіаційний баланс земної поверхні у цілому за рік достатній і становить 49 ккал/см², тільки [[листопад]], [[грудень]], [[січень]] і [[лютий]] мають від'ємний показник радіаційного балансу. Усього за рік випаровується 560&nbsp;мм вологи, на що витрачається понад 30 ккал/см².<ref name="Geo_Stryi"/>

Середньорічна температура повітря дорівнює + 5,2&nbsp;°C-8,0&nbsp;°C. Найвища середня температура липня&nbsp;— +18,0&nbsp;°C, в окремі дні температура доходить до +37&nbsp;°C. [[Зима]] порівняно тепла, з частими [[відлига]]ми, середня температура [[січень|січня]]&nbsp;— 4&nbsp;°C, але в окремі роки бувають морози і поза 30&nbsp;°C.<ref name="Geo_Stryi"/>

Річна кількість опадів у середньому сягає 750—800&nbsp;мм, найбільше опадів у [[Літо|літні місяці]], найменше&nbsp;— [[Зима|взимку]].<ref name="Geo_Stryi"/>

=== Водні ресурси ===

Колись Стриєм протікало декілька водяних потоків, що впадали у річку. На них працювали [[Водяний млин|водяні млини]]. Для відпочинку жителів міста облаштований пляж на річці та діє відновлене озеро.

Найбільшою річкою Стрийщини є річка [[Стрий (річка)|Стрий]] (загальна довжина&nbsp;— 230 км). Течія річки швидка, часто змінює русло, а також рве [[Дамба|дамбу]] у Стрию вздовж об'їзної автомагістралі. Особливо небезпечна річка у [[Паводок|паводкові]] дні. Тоді найвищий рівень води становить 4—5 метри. Паводки тривають 5—15 днів. Найбільші повені були у [[1927]], [[1941]], [[1955]], [[1969]] роках. Зокрема повінь [[1941]] року стала однією із причин голоду [[1942]] року на Стрийщині. Остання велика повінь сталася в [[Паводок на заході України 2008 року|2008]] році.

== Населення ==
<timeline>
ImageSize = width:1100 height:270
PlotArea = left:50 right:20 top:25 bottom:30
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = late
Colors =
 id:linegrey2 value:gray(0.9)
 id:linegrey value:gray(0.7)
 id:cobar value:rgb(0.7,0.8,0.9)
 id:cobar2 value:rgb(0.7,0.8,0.9)
DateFormat = yyyy
Period = from:0 till:70000
ScaleMajor = unit:year increment:10000 start:0 gridcolor:linegrey
ScaleMinor = unit:year increment:2000 start:0 gridcolor:linegrey2
PlotData =
 color:cobar width:25 align:left
 bar:1662 from:0 till:1448
 bar:1843 from:0 till:8000
 bar:1849 from:0 till:6000
 bar:1880 from:0 till:12600
 bar:1895 from:0 till:16764
 bar:1900 from:0 till:23205
 bar:1910 from:0 till:30942
 bar:1921 from:0 till:27358
 bar:1936 from:0 till:30500
 bar:1939 from:0 till:34000
 bar:1959 from:0 till:36800
 bar:1970 from:0 till:48000
 bar:1979 from:0 till:55100
 bar:1981 from:0 till:56000
 bar:1989 from:0 till:66500
 bar:1991 from:0 till:68200 color:cobar2
 bar:2001 from:0 till:62100
 bar:2002 from:0 till:62500
 bar:2004 from:0 till:61700
 bar:2005 from:0 till:61500
 bar:2006 from:0 till:61200
 bar:2009 from:0 till:60382
 bar:2010 from:0 till:60354
 bar:2011 from:0 till:60267
 bar:2012 from:0 till:60146
 bar:2013 from:0 till:60126
 bar:2014 from:0 till:59835
 bar:2015 from:0 till:59650
 bar:2016 from:0 till:59426
 bar:2017 from:0 till:59325
 bar:2018 from:0 till:59099
 bar:2019 from:0 till:59488
 bar:2020 from:0 till:59730
 bar:2021 from:0 till:59608
 bar:2022 from:0 till:59425
PlotData=
 textcolor:black fontsize:S
 bar:1662 at: 1448 text: 1.448 shift:(-14,5)
 bar:1843 at: 8000 text: 8.000 shift:(-14,5)
 bar:1849 at: 6000 text: 6.000 shift:(-14,5)
 bar:1880 at: 12600 text: 12.600 shift:(-14,5)
 bar:1895 at: 16764 text: 16.764 shift:(-14,5)
 bar:1900 at: 23205 text: 23.205 shift:(-14,5)
 bar:1910 at: 30942 text: 30.942 shift:(-14,5)
 bar:1921 at: 27358 text: 27.358 shift:(-14,5)
 bar:1936 at: 30500 text: 30.500 shift:(-14,5)
 bar:1939 at: 34000 text: 34.000 shift:(-14,5)
 bar:1959 at: 36800 text: 36.800 shift:(-14,5)
 bar:1970 at: 48000 text: 48.000 shift:(-14,5)
 bar:1979 at: 55100 text: 55.100 shift:(-14,5)
 bar:1981 at: 56000 text: 56.000 shift:(-14,5)
 bar:1989 at: 66500 text: 66.500 shift:(-14,5)
 bar:1991 at: 68200 text: 68.200 shift:(-14,5)
 bar:2001 at: 62100 text: 62.100 shift:(-14,5)
 bar:2002 at: 62500 text: 62.500 shift:(-14,5)
 bar:2004 at: 61700 text: 61.700 shift:(-14,5)
 bar:2005 at: 61500 text: 61.500 shift:(-14,5)
 bar:2006 at: 61200 text: 61.200 shift:(-14,5)
 bar:2009 at: 60382 text: 60.382 shift:(-14,5)
 bar:2010 at: 60354 text: 60.354 shift:(-14,5)
 bar:2011 at: 60267 text: 60.267 shift:(-14,5)
 bar:2012 at: 60146 text: 60.146 shift:(-14,5)
 bar:2013 at: 60126 text: 60.126 shift:(-14,5)
 bar:2014 at: 59835 text: 59.835 shift:(-14,5)
 bar:2015 at: 59650 text: 59,650 shift:(-14,5)
 bar:2016 at: 59426 text: 59.426 shift:(-14,5)
 bar:2017 at: 59325 text: 59.325 shift:(-14,5)
 bar:2018 at: 59099 text: 59.099 shift:(-14,5)
 bar:2019 at: 59488 text: 59.488 shift:(-14,5)
 bar:2020 at: 59730 text: 59.730 shift:(-14,5)
 bar:2021 at: 59608 text: 59.608 shift:(-14,5)
 bar:2022 at: 59425 text: 59.425 shift:(-14,5)
</timeline>

<div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; font-size:100%">
* [[1662]]&nbsp;— {{Formatnum:1448}} осіб (72,5&nbsp;%&nbsp;— Українці, 22,7&nbsp;%&nbsp;— Поляки, 4,8&nbsp;%&nbsp;— Євреї)<ref>Prochaska A. Historja miasta Stryja.&nbsp;— Л.&nbsp;— 1926</ref>
* [[1843]]&nbsp;— {{Formatnum:8000}} осіб
* [[1849]]&nbsp;— {{Formatnum:6000}} осіб<ref name="Atlas">Атлас Стрийщини, Стрий, «Щедрик», 2006, ISBN 966-7378-56-X</ref>
* [[1880]]&nbsp;— {{Formatnum:12600}} осіб
* [[1895]]&nbsp;— {{Formatnum:16764}} осіб<ref name="Geo_Stryi"/>
* [[1897]]&nbsp;— {{Formatnum:26200}} осіб<ref name="populstat">[http://populstat.info/Europe/ukrainet.htm UKRAINE historical demographical data of the urban centers] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150317174727/http://populstat.info/Europe/ukrainet.htm |date=17 березня 2015 }} populstat.info</ref>
* [[1900]]&nbsp;— {{Formatnum:23205}} осіб<ref name="Atlas"/>
* [[1910]]&nbsp;— {{Formatnum:30942}} осіб (29,2&nbsp;%&nbsp;— Українці, 33,8&nbsp;%&nbsp;— Поляки, 34,6&nbsp;%&nbsp;— Євреї, 2,3&nbsp;%&nbsp;— Німці)<ref>Історія міст і сіл УРСР, К., 1968.- С. 793</ref>
* [[1915]]&nbsp;— {{Formatnum:33400}} осіб<ref name="populstat"/>
* [[1921]]&nbsp;— {{Formatnum:27358}} осіб
* [[1926]]&nbsp;— {{Formatnum:27400}} осіб<ref name="populstat"/>
* [[1936]]&nbsp;— {{Formatnum:30500}} осіб<ref name="populstat"/>
* [[1939]]&nbsp;— {{Formatnum:34000}} осіб (28&nbsp;%&nbsp;— Українці, 34,5&nbsp;%&nbsp;— Поляки, 35,6&nbsp;%&nbsp;— Євреї, 1,6&nbsp;%&nbsp;— Німці)<ref name="populstat"/>
* [[1959]]&nbsp;— {{Formatnum:36800}} осіб (68&nbsp;%&nbsp;— Українці, 30&nbsp;%&nbsp;— Росіяни, 2&nbsp;%&nbsp;— Інші національності)<ref name="Atlas"/>
* [[1970]]&nbsp;— {{Formatnum:48000}} осіб<ref name="populstat"/>
* [[1973]]&nbsp;— {{Formatnum:52000}} осіб<ref name="populstat"/>
* [[1974]]&nbsp;— {{Formatnum:54000}} осіб<ref name="populstat"/>
* [[1976]]&nbsp;— {{Formatnum:55000}} осіб
* [[1979]]&nbsp;— {{Formatnum:55100}} осіб<ref name="Str_1">«Стрийщина» (книга 1), сторінки історії, Щедрик&nbsp;— Стрий, 2009&nbsp;р., ISBN 978-966-15-2401-8</ref>
* [[1981]]&nbsp;— {{Formatnum:56000}} осіб<ref name="populstat"/>
* [[1989]]&nbsp;— 64 550 осіб (83,8&nbsp;%&nbsp;— Українці, 13,8&nbsp;%&nbsp;— Росіяни, 0,8&nbsp;%&nbsp;— Поляки, 0,8&nbsp;%&nbsp;— Білоруси)<ref name="pop_2001">[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/lviv/#mitka Всеукраїнський перепис населення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111010013519/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/lviv#mitka |date=10 жовтня 2011 }} Державний комітет статистики України</ref>
* [[1991]]&nbsp;— 65 700 осіб
* [[2001]]&nbsp;— {{Formatnum:62100}} осіб (92,1&nbsp;%&nbsp;— Українці, 5,2&nbsp;%&nbsp;— Росіяни, 0,5&nbsp;%&nbsp;— Поляки, 0,3&nbsp;%&nbsp;— Білоруси)<ref name="pop_2001"/>
* [[2002]]&nbsp;— 59 500 осіб<ref name="Str_1"/>
* [[2004]]&nbsp;— 59 700 осіб<ref name="Str_1"/>
* [[2005]]&nbsp;— 59 500 осіб<ref name="Str_1"/>
* [[2006]]&nbsp;— 59 200 осіб<ref name="Str_1"/>
* [[2007]]&nbsp;— 55 390 осіб<ref name="Str_1"/>
* [[2009]]&nbsp;— 55 382 осіб<ref name="Population">{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/img/archive.gif |title=Статистичний збірник «ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2011 року» |accessdate=31 грудня 2016 |archive-date=30 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130530235424/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/img/archive.gif }}</ref>
* [[2010]]&nbsp;— 55 354 осіб<ref name="Population"/>
* [[2011]]&nbsp;— 55 257 осіб<ref name="Population"/>
* [[2012]]&nbsp;— 55 154 осіб<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2012/zb_chnas_2011.rar |title=Статистичний збірник «ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2012 року» |accessdate=31 грудня 2016 |archive-date=30 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141130235947/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2012/zb_chnas_2011.rar }}</ref>
* [[2022]]&nbsp;— 59 425 осіб
</div>

Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref>{{cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F046&ti=19A050201%5F042%5F046%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%CB%FC%E2%B3%E2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать|language=|trans_title=Населення за статтю та віком...2001|publisher=|accessdate=29 січня 2023|archiveurl=|archivedate=}}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
 | макс=4083 | всього=62051
 | ч0=1356 | ж0=1280
 | ч5=1765 | ж5=1770
 | ч10=2473 | ж10=2186
 | ч15=4083 | ж15=2792
 | ч20=2277 | ж20=2215
 | ч25=2228 | ж25=2258
 | ч30=2089 | ж30=2210
 | ч35=2239 | ж35=2516
 | ч40=2501 | ж40=2877
 | ч45=2114 | ж45=2466
 | ч50=1810 | ж50=2128
 | ч55=1161 | ж55=1376
 | ч60=1267 | ж60=1682
 | ч65=991 | ж65=1466
 | ч70=832 | ж70=1406
 | ч75=413 | ж75=1019
 | ч80=148 | ж80=362
 | ч85=76 | ж85=210
}}

=== Національний склад ===
Національний склад населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>{{Cite web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities|title=Національний склад міст|website=Datatowel.in.ua|language=uk|access-date=2024-04-27}}</ref>:
{| class="standard"
![[Національний склад населення України|Національність]]
!Відсоток
|-
|[[Українці в Україні|українці]]
| align="right" |92,18%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right" |5,14%
|-
|[[Поляки в Україні|поляки]]
| align="right" |0,41%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right" |0,33%
|-
|інші/не вказали
| align="right" |1,94%
|}

=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
!Мова
!Чисельність, осіб
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|Українська]]
| align="right" |57 698
| align="right" |92,98%
|-
|[[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right" |3 138
| align="right" |5,06%
|-
|[[Польська мова|Польська]]
| align="right" |89
| align="right" |0,14%
|-
|[[Білоруська мова|Білоруська]]
| align="right" |74
| align="right" |0,12%
|-
|[[Вірменська мова|Вірменська]]
| align="right" |35
| align="right" |0,06%
|-
|[[Циганська мова|Ромська]]
| align="right" |24
| align="right" |0,04%
|-
|[[Румунська мова|Румунська]]
| align="right" |14
| align="right" |0,02%
|-
|Інші/Не вказали
| align="right" |979
| align="right" |1,58%
|-
|'''Разом'''
| align="right" |62 051
| align="right" |100%
|}

== Історія ==

{{main|Історія Стрия}}

[[Файл:Stryi castle.jpg|міні|праворуч|[[Стрийський замок]] (реконструкція)]]
[[Файл:Jan Sobieski.jpg|міні|праворуч|''Ян III Собеський'', картина [[Ян Матейко|Яна Матейки]]]]
[[Файл:Stryj pozar1886.jpg|міні|праворуч|Найбільша пожежа в місті (1886)]]
[[Файл:Stryi Map 1922.jpg|міні|праворуч|Стара карта міста (1922 рік)]]
[[Файл:Stryi town hall2.jpg|міні|праворуч|Флагшток Стрийської міської ради. Саме на ньому 14 березня 1990 року (за СРСР) у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ&nbsp;— прапор України.]]

=== Русь ===
Друге археологічне дослідження Ланів Долішніх відбулося [[22 травня]] [[1990]] року. Його проводила Археологічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка під керівництвом Миколи Бандрівського та Романа Сулика виявило сліди поселення в межах рубежу [[XI століття|XI]]—середини [[XIII століття]], що підтвердило припущення про існування поселення в Стрию в княжі часи.

Одним із науковців, які припускали постання Стрия як міста в цей період, був [[Шанковський Лев|Лев Шанковський]]. Він вважав, що «місто мусіло мати вже велике значення в оборонній системі князя Ярослава Осмомисла… Водночас місто Стрий мало теж велике економічне значення» (його торговельний характер підтверджує герб, що на ньому зображений мандрівний купець), адже було розташоване на перетині шляхів Київ-Угорщина, Галич-Угорщина та Коломия-Перемишль-Шльонськ<ref>{{Cite book|url=http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6334-striyshhina-istorichno-memuarniy-zbirnik-t-1/|title=Стрийщина: історично-мемуарний збірник|last=|first=|year=1990|publisher=НТШ|volume=1|location=Нью-Йорк|pages=77-78, 83|language=|isbn=|accessdate=26 листопада 2018|archive-date=26 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181126180818/http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6334-striyshhina-istorichno-memuarniy-zbirnik-t-1/}}</ref>.

=== Період польсько-литовської держави ===
Перша офіційно визнана письмова згадка про Стрий датується [[1385]] роком, коли місто уже було центром [[Волость|волості]]. А перша відома згадка про Стрийське [[староство]] датується [[1398]] роком.
Король [[Владислав II Ягайло|Владислав Ягайло]] на початку [[XV ст.|XV]] століття уступив Стрийський повіт своєму братові [[Свидригайло Ольгердович|Свидригайлові]], а той незабаром передав ці землі князеві [[Федір Любартович|Федору Любартовичу]]. В руках князя Стрийська волость залишалась до [[1430]] року.

Між [[1398]] та [[1431]] роками місто було повністю знищено [[монголо-татари|монголо-татарами]], тому своїм привілеєм [[21 жовтня]] [[1431]] року [[Владислав II Ягайло]] дозволив шляхтичу-лицареві [[Закліка Тарло|Закліці Тарлові з Щекаровичів]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/tarlowie01.html#D5 Tarłowie (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131029205031/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/tarlowie01.html#D5 |date=29 жовтня 2013 }} {{ref-pl}}</ref> наново заснувати місто і розвивати його на [[Магдебурзьке право|Магдебурзькому праві]]. Північно-західний кордон міста проходив по сучасній вулиці [https://www.google.com.ua/maps/place/вулиця+Тараса+Шевченка,+Стрий,+Львівська+область,+82401/@49.2589076,23.8499494,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x473a69f610639039:0xa65188ea4150de62!8m2!3d49.2589076!4d23.8521381 Т. Шевченка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190321143531/https://www.google.com.ua/maps/place/вулиця+Тараса+Шевченка,+Стрий,+Львівська+область,+82401/@49.2589076,23.8499494,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x473a69f610639039:0xa65188ea4150de62!8m2!3d49.2589076!4d23.8521381 |date=21 березня 2019 }} біля [https://www.google.com.ua/maps/place/Парк+імені+Остапа+Нижанківського,+вулиця+Остапа+Нижанківського,+Стрий,+Львівська+область,+82401/@49.2611777,23.8510448,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x473a69f6f0096cb7:0x6eb7b1d76cb22912!8m2!3d49.2610314!4d23.8533263 парку ім. О. Нижанківського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190321143528/https://www.google.com.ua/maps/place/Парк+імені+Остапа+Нижанківського,+вулиця+Остапа+Нижанківського,+Стрий,+Львівська+область,+82401/@49.2611777,23.8510448,17z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x473a69f6f0096cb7:0x6eb7b1d76cb22912!8m2!3d49.2610314!4d23.8533263 |date=21 березня 2019 }}, а за цією межею пізніше було закладено міський цвинтар. За привілеями наданими місту Ягайлом було визначено будівництво різних споруд, зокрема «суконниць» на Ринку, встановлення конкретних днів для торгівлі та звільнення міщан на 10 років від усіх [[Податок|податків]] і [[Данина|данин]].

Після смерті [[Владислав II Ягайло|Владислава ІІ Ягайла]] у [[1434]] році у Стрия відібрали [[Магдебурзьке право]], а поновлене воно було у [[1460]] році королем [[Казимир IV Ягеллончик|Казимиром IV Ягеллончиком]] під час перебування його у [[Львів|Львові]]. Стрий почав розвиватися як потужний торговельний центр на перехресті двох шляхів&nbsp;— найважливішого через [[Карпати]] ([[Львів]]&nbsp;— [[Мукачеве]]) та поздовжнього&nbsp;— на [[Передкарпаття|Передкарпатті]]. Особливо інтенсивно розвивались торговельні зв'язки з [[Угорщина|Угорщиною]]. Запорукою цього було те, що цим привілеєм міщани звільнялися від [[Юрисдикція|юрисдикції]] [[Воєвода|воєвод]], [[каштелян]]ів, [[Староста|старостів]] та інших королівських урядників. Міщан було піддано судові [[війт]]а, який був підзвітним тільки королівському судові.

У [[1523]] році Стрий вкотре був знищений набігами [[Татари|татар]]. Для оборони від набігів у місті в [[XVI ст.|XVI]] столітті побудований [[Стрийський замок]], як оборонна споруда він проіснував до [[XVIII ст.|XVIII]] століття, також був [[Вал (споруда)|земляний вал]], що оточував місто і передмістя, [[Палісад|частокіл]], що відокремлював передмістя від центральної частини. Правами міщан користувались тільки ті, хто володів нерухомістю у самому місті (юридично це була площа Ринок і прилеглі до неї вулиці). У передмісті Лани жила громада, що не мала прав міщан, але підпорядковувалась [[магістрат]]у, на Підзамчі (біля замку) мешканці були підвладними королівського [[Староста|старости]], в передмісті Війтівство&nbsp;— стрийських війтів, на Шумлявщині -українських шляхтичів Шумлявських.

Саме в середині XVI століття Магдебурзьке право в Стрию набуло класичної форми. Влада в місті належала [[магістрат]]у, який складався з ради, на чолі якої стояв [[бургомістр]], і судової лави, очолюваної [[війт]]ом. Резиденцією [[Староста|старост]] та їх [[намісник]]ів був [[Стрийський замок]], а [[магістрат]] урядував у [[Ратуша|ратуші]]. До компетенції ради входила посередницька діяльність між державою та міщанами, поліцейський нагляд у місті, розподіл земель, здача в оренду міського майна, встановлення мита, опіка над вдовами і сиротами, затвердження цехмістрів тощо. Однією з важливих функцій [[магістрат]]у було надання міського права, себто прав стрийського міщанина. Воно надавалось на підставі рекомендаційних листів і не було спадковим. Навіть народжені в місті по досягненню повноліття мали формально набути прав міщанина, а неодружені молодики такого права не отримували взагалі.

У XVI столітті розвинулись склярський, [[Бондарство|бондарський]], [[Кушнірство|кушнірський]], кравецький і ткацький, солодовицький цехи, кілька млинів, які мололи зерно та дробили дубову кору для вичинки шкіри.

У стрийському музеї «[[Стрийський краєзнавчий музей «Верховина»|Верховина»]] збереглися два унікальні документи, датовані [[1547]] та [[1563]] роками. Це [[грамоти]] короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда ІІ Августа]]. Одна з них надає право Кінорасу Балтазару та Бартоломею Кулі займатися шкіряним ремеслом, друга- надає права міщан громадянам-цеховикам, які цей промисел розвивали.

У 1576 король Стефан Баторій офіційно надав євреям право проживання в Стрию і гарантував їм рівні з християнами права. Виникла організована єврейська громада.

Інтереси українців-міщан у середньовічному Стрию відстоював радчий, а згодом війт Василь Цибульчак. Православні міщани-українці мали значний вплив в управі міста, ремісничих цехах, хоч організовувати їх мали право тільки міщани-католики.

У першій половині [[XVII століття]] у Стрию діяло 5 українських церков, при яких виникло 4 [[братства]], які об'єднали широкі кола українського населення міста та передмість. При братствах діяли школи, що переросли у важливі культурні осередки, центри розповсюдження [[Рукописна книга|рукописної]] та друкованої книги. Більшість [[ремісник]]ів міста була об'єднана в [[цех]]и. Одними з перших створились цехи [[кушнір (професія)|кушнірів]], [[чоботарство|чоботарів]], [[Гончарство|гончарів]], [[Ткацтво|ткачів]], кравців, об'єднаний цех [[коваль|ковалів]], [[слюсар]]ів, мечників та [[Ювелір|золотарів]], а згодом і [[Бондарство|бондарів]]. Крім ремісницьких майстерень, були й гуральні та [[Водяний млин|водяні млини]]. Так, в середині [[XVIII століття]] на річці [[Стрий (річка)|Стрий]] та її притоках діяло 7 млинів.

Піднесення Стрия відбулося у другій половині [[XVII століття]], коли розвиткові міста сприяв колишній стрийський [[староста]], майбутній [[король Польщі]]&nbsp;— [[Ян III Собєський]].

Великий вплив на життя міста мало [[Визвольна війна українського народу|козацьке повстання]] під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. У [[1648]] та [[1652]] роках місто було знищене та спалене, а в [[1657]] році козацьке військо прибуло до Стрия для об'єднання з полками угорського князя [[Юрій II Ракоці|Д'єрдя Ракоці]]

Кінець [[XVII століття|XVII]] та перша половина [[XVIII століття|XVIII]] століть для міста були спустошливими: спочатку місто у [[1699]] році було спалене в ході татарського нападу, а потім пережило декілька великих пожеж ([[1701]], [[1708]], [[1712]], [[1738]] та [1742]] років). Зокрема під час пожежі [[1742]] року згоріло 40 будинків.

=== Період Габсбургів та Австрійської імперії ===
У [[1772]] році [[Галичина]] в результаті першого [[Поділи Речі Посполитої|поділу Польщі]] відійшла до австрійської [[Династія Габсбургів|династії Габсбургів]] (з [[1804]] року&nbsp;— [[Австрійська імперія]]). В цей період часу місто було спочатку центром округу (бецирк), пізніше&nbsp;— [[повіт|повітовим містом]] і осідком окружного суду та військових гарнізонів. Населення міста складалося приблизно по-третині з [[євреї]]в, [[поляки|поляків]] та [[українці]]в. Передмістя здебільшого були заселені українцями.

[[1784]] року відкрито першу державну школу, а в [[1786]] році [[коронний кухмістр]] Михайло Вієльгорський перебудовує [[Стрийський замок|замок]] на палац.

За даними [[1811]] року у місті з промислових підприємств були тільки ремісницькі майстерні (миловарна, позументна, сідлярська, ткальня), а також водяні млини, пивоварні, чотири гуральні, цегельня.

Під час пожежі [[1827]] року згоріло 96 будинків, значною мірою постраждав [[Стрийський костел|костел]].

У [[1848]] році у Стрию організовується українська інтелігенція і утворює окружну [[Руська Рада|Руську Раду]], яка виступила із закликом боротися проти національного гноблення і за розвиток української культури. Для захисту ради був створений загін української національної гвардії. Однак, у січні [[1849]] року, після поразки революційного уряду у Львові, національну гвардію було розпущено. Припинили свою діяльність і окружні ради, в тому числі і Стрийська.

Швидким темпом місто почало розвиватися після будівництва залізниці, яке тривало із [[1872]] по [[1875]] рік. Коли [[Стрий (станція)|Стрий]] став [[Залізничний вузол|залізничним вузлом]], було відкрито [[Стрийський вагоноремонтний завод|паровозоремонтні майстерні]]. Наприкінці [[XIX століття]], на базі слюсарної майстерні, виник невеликий чавуноливарний завод Верштайна. Англійській фірмі «Перкінс та Макінтош» належав завод по випуску обладнання для нафтодобувної промисловості зведений у [[1885]] році. Також Стрий стає центром [[Деревообробна промисловість|деревообробної промисловості]] [[Прикарпаття]]. Тут виникли деревообробні заводи, сірникова фабрика «Ватра». Віденський капіталіст Штаєрман побудував млин з механізованим розмелюванням зерна. Крім того, на той час діяли три парових і шість [[Водяний млин|водяних млинів]], десятки майстерень.

[[17 квітня]] [[1886]] року найбільша пожежа за всю історію Стрия знищила більшу частину міста. Після цього [[Політехнічне товариство у Львові|Львівське політехнічне товариство]] розробило план регуляції міської забудови.

У [[1890]]-х роках були створені товариства «Руське касино», «Підгірська Рада», «Міщанська бесіда» та філія товариства «[[Просвіта]]» ([[1892]]).

[[1897]] року українці міста подали петицію з проханням відкрити українські класи в гімназії. Через кілька років перебування в різних інстанціях вона раптом «згоріла». Нову петицію, складену 1905, Шкільна Рада відіслала місцевому старості, який «терором» вимагав відкликати підписи. Потім Краєва Шкільна Рада повідомила, що то&nbsp;— не її компетенція, а Галицького сейму.<ref>''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]]'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок XIX ст.).&nbsp;— Львів: [[Світ (видавництво)|Світ]], 1996.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— С. 179—180.&nbsp;— ISBN 5-7773-0359-5</ref>

З кінця [[XIX століття]] Стрий був одним із найважливіших осередків українського національного руху в [[Галичина|Галичині]]. [[1 січня]] [[1900]] року відбулося урочисте відкриття приміщення [[Народний дім (Стрий)|Народного дому]]. Активізація громадського і політичного життя міста відбувалася під впливом діяльності доктора [[Євген Олесницький|Євгена Олесницького]], отця [[Олекса Бобикевич|Олекси Бобикевича]] та отця [[Остап Нижанківський|Остапа Нижанківського]] (так звана ''Стрийська трійця'').

=== Перша світова війна, Легіон УСС ===
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Стрий став місцем народження [[Українські січові стрільці (УСС)|легіону «Українських січових стрільців»]]. Сюди на заклик [[Головна Українська Рада|Головної Української Ради (ГУР)]] і Бойової управи прибуло близько 10 тисяч добровольців. Однак австрійська влада, побоюючись формування такої могутньої військової сили, погодилась прийняти тільки десять сотень по 250 стрільців кожна.

З [[8 вересня]] по [[19 жовтня]] [[1914]] року і з [[22 жовтня]] [[1914]] по [[31 травня]] [[1915]] рік Стрий було окуповано російськими військами. Потім знову потрапляє під панування [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], яке тривало до листопада [[1918]] року.
[[Файл:Ringplatz in Stryj. (BildID 15734900).jpg|міні|Стрий у 1914]]

=== [[Західноукраїнська Народна Республіка]] ===

[[1 листопада]] [[1918]] року у Стрию відбулось довгоочікуване відновлення української влади&nbsp;— місто увійшло до складу ЗУНР. У місті встановлюється влада [[ЗУНР]], а на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів синьо-жовтий прапор. Українське врядування тривало до [[13 травня]] [[1919]] року.

В місті були організовані: залізничний курінь, залізничне депо, сотня залізничних мостів [[УГА|Української Галицької Армії]]; пізніше перенесені до Станиславова.

=== У складі польської держави ===

Під час [[українсько-польська війна 1918-1919 років|українсько-польської війни 1918—1919 років]] у Стрию розташовувалося командування [[Третій Корпус УГА|Третього Корпусу Української Галицької Армії]].

[[13 травня]] [[1919]] року Стрий окупувало польське військо, розпочалися розстріли та репресії.

За результатами підписання [[Ризький мир 1921|Ризького договору]] у [[1921]] році Стрий у складі [[Західна Україна|Західної України]] підпадає під владу [[Польща|Польщі]].

30 грудня 1930 року територія міста розширена шляхом приєднання частини території сіл [[Грабовець (Стрийський район)|Грабовець]] і [[Дуліби (Грабовецько-Дулібівська сільська громада)|Дуліби]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19260030018 Dz.U. 1926 nr 3 poz. 18 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 grudnia 1925 r. o zmianie granic gminy miejskiej Stryj w powiecie stryjskim.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161013090957/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19260030018 |date=13 жовтня 2016 }}{{ref-pl}}</ref>.

У [[1920]]–[[1930]]-х роках Стрий був одним із найактивніших осередків [[Українська Військова Організація|УВО]] та [[ОУН]].

На межі [[XIX століття|XIX]]—[[XX століття|XX]] століть Стрий стає важливим осередком українського [[Жіночий рух|жіночого]] та економічного руху. Саме тут з ініціативи [[Кобринська Наталя|Наталі Кобринської]] відбулося перше українське жіноче віче у [[1891]] році і вийшов перший жіночий альманах «Наша Доля» ([[1893]]). А в [[1907]] році у Стрию виник Крайовий Молочарський Союз, згодом [[Маслосоюз]]. У [[1909]] році відбулася перша в Галичині українська Крайова господарська виставка.

У [[1918]]–[[1923]]-х роках діяла Державна українська гімназія ([[1906]]–[[1918]] і з [[1924]]&nbsp;— українські відділи при польській гімназії), у [[1920]]–[[1930]]-х роках&nbsp;— українська приватна жіноча семінарія та гімназія «[[Рідна Школа|Рідної Школи»]], філія [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка|Львівського Вищого Музичного Інституту]], музей «Верховина» (з [[1932]] року) та низка інших культурно-освітніх, суспільно-політичних, економічних і виховних організацій і товариств, серед іншого&nbsp;— найбільший після Львова осередок [[Пласт (організація)|Пласту]].

У Стрию виходило понад 10 газет: «[[Стрийський Голос]]» ([[1894]]–[[1895]]), «Господар і промисловець» ([[1909]]–[[1911]]), «Підгірська Рада» ([[1910]]–[[1911]]), «[[Стрийська Думка]]» ([[1933]]–[[1939]]), «[[Українська музика (журнал)|Українська Музика»]] ([[1937]]–[[1939]]) та інші. У [[1888]] році вийшов літературно-науковий збірник «[[Ватра (збірник)|Ватра»]].

У [[1928]] році розроблено план [[Електрифікація|електрифікації]] Стрия.

=== Радянські часи ===
Після початку [[Вторгнення СРСР до Польщі]] внаслідок обміну територіями з нацистськими військами [[22 вересня]] [[1939]] року місто потрапило під контроль [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].<ref>''Руккас А.'' Польсько-радянська війна 1939 // {{ЕІУ|8|395}}</ref>

Радянська окупація у липні [[1941]] року знов змінюється нацистською. Війська вермахту зайняли місто [[2 липня]] [[1941]] року.
{{main|Стрийське гетто}}
Окупаційна влада почала проводити [[Голокост в Україні|репресії проти єврейського населення]], заснувала в Стрию [[юденрат]]. Почалися депортації в [[табір смерті]] [[Белжець (винищувальний табір)|Белжець]]. Решту жителів переселили в єврейське гетто, яке було повністю знищено до серпня 1943 року{{ЕЄЕ|13958|Стрый}}.

[[5 серпня]] [[1944]] року в Стрий вступають [[Червона армія|радянські війська]].

У післявоєнний період місто стає великим промисловим центром. Своєму швидкому соціально-економічному розвитку Стрий завдячує зручному розташуванню на перехресті міжнародних залізничних та автомобільних шляхів. В [[1961]] році в місті діяло 22 підприємства.

За радянських часів зростає кількість мешканців. Докорінно змінюється національний склад населення: станом на [[1959]] рік&nbsp;— 68&nbsp;% українців, 30&nbsp;% росіян, 2&nbsp;% інших національностей. Багато українців з [[Надсяння]] і [[Лемківщина|Лемківщини]], виселених під час [[Депортація українців з Польщі до УРСР|репатріації з рідних земель польською владою]], залишилися проживати у Стрию. Майже все польське населення було виселене із міста і депортоване у Східну Польщу. Зменшилася частка євреїв. До міста починається інтенсивний приплив російського населення.

З 30.12.1962 Стрий (з селищем міського типу [[Моршин]]) був містом обласного підпорядкування Львівської області.<ref>{{Cite web |url=http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/31а-06 |title=Указ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) Рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР» |accessdate=10 листопада 2016 |archive-date=10 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161110235111/http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/31а-06 }}</ref>

У вересні [[1988]] року в Стрию створено перший в своєму роді дискусійно-політичний клуб «Аргумент» як опозицію діючому тоді Стрийському міськкому партії, який послужив основою для створення [[Товариство української мови імені Тараса Шевченка|Товариства української мови імені Тараса Шевченка]]. У жовтні [[1989]] року відбулися установчі збори-конференція Стрийської крайової організації [[Народний Рух України|Народного Руху України за перебудову]].

[[4 березня]] [[1990]] року відбулися перші демократичні вибори до [[Верховна Рада України|Верховної ради України]], обласних, міських та селищних Рад народних депутатів, на яких в Західній Україні перемогли національні демократичні сили. По Стрийському виборчому округу в голосуванні взяли участь 88 140 виборців.

[[14 березня]] [[1990]] року, ще за існування [[СРСР]], у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ&nbsp;— [[прапор України]]<ref name="UM"/><ref name="NS"/>.

У період із [[1990]] по [[1992]] роки у Стрию створюються багато різноманітних громадських організацій: Стрийський осередок Спілки політв'язнів України, Братство шанувальників Тараса Шевченка, Братство УПА (спілка колишніх політв'язнів [[УПА]]), Стрийське гімназійне братство (гурт колишніх учнів гімназії та семінарів Стрия); а також відроджуються молодіжно-юнацька організація [[Пласт (організація)|«Пласт»]] і жіноча організація «[[Союз Українок]]», стрийський осередок «[[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Просвіти]]».

У вересні [[1990]] року рішенням спеціальної сесії міської Ради в Стрию перейменовано вулицю Леніна на вулицю Шевченка та площу Леніна на площу Шевченка (тепер&nbsp;— площа Незалежності). Демонтовано пам'ятник Леніну та ряд пам'ятників радянського режиму. А в жовтні цього року було відновлено українську незалежну пресу, а [[1 жовтня]] вийшов перший номер часопису «[[Гомін волі]]».

=== Часи незалежності України ===

У вересні [[1991]] року відкрили відроджену [[Стрийська гімназія|гімназію імені митрополита Андрея Шептицького]].

[[8 березня]] [[1992]] року [[Народний дім (Стрий)|Народний дім]] повернено стрийській громаді.

У [[2003]] році місто визнано найкращим районним центром Львівської області<ref name="Gazeta Lviv"/>.

[[22 лютого]] [[2014]] демонтували пам'ятник радянському солдату на площі Ринок.<ref>{{Cite web |url=http://zaxid.net/news/showNews.do?v_striyu_demontuvali_pamyatnik_radyanskomu_soldatu&objectId=1303179 |title=В Стрию демонтували пам'ятник радянському солдату |accessdate=18 лютого 2015 |archive-date=16 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160816160728/http://zaxid.net/news/showNews.do?v_striyu_demontuvali_pamyatnik_radyanskomu_soldatu&objectId=1303179 }}</ref>
=== Російське вторгнення в Україну (з 2022) ===
Вранці, [[24 березня]] [[2024]] року, [[Збройні сили Російської Федерації|ЗС РФ]] під час чергової масованої атаки, з літаку [[Ту-95]] запустили декілька ракет на місто, поціливши в об'єкти критичної інфраструктури<ref>{{cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c2ejg8z302zo|title=Ракети вдарили по Києву, Львову і Стрию, було чути вибухи і роботу ППО: масована атака Росії з Ту-95|date=2024-03-24}}</ref>. Через декілька годин [[Стрий]] був повторно атакований двома ракетами [[Х-47М2 «Кинджал»]],обидві вцілили в той самий об'єкт критичної інфраструктури<ref>{{Cite web|url=https://ua.korrespondent.net/ukraine/4673386-rf-vdaryla-raketamy-kyndzhal-po-lvivskii-oblasti|title=РФ вдарила ракетами Кинджал по Львівській області|website=ua.korrespondent.net|language=ru|access-date=2024-03-24}}</ref>.

[[24 травня]] [[2024]] року, у Стрию була офіційно відкрита [[Алея слави (Стрий)|Алея слави]], де знаходяться портрети полеглих героїв [[Україна|України]] зі [[Стрийський район|Стрийщини]].
== Засоби зв'язку та масової інформації ==

=== Засоби масової інформації ===

В інформаційному просторі Стрийщини засоби масової інформації представлені виданнями: «[[Гомін волі]]», «[[Рідне поле]]», [[Фортуна (газета)|«Фортуна»]], «Фішка плюс», [[Заграва (газета)|«Заграва»]], [[Високий замок (газета)|«Високий замок»]] (додаток «Плюс Стрийщина»). Функціонує міська друкарня та Видавничий Дім «[[Укрпол]]».

У місті діють телерадіокомпанії «Телст» та «ТРК Лан», остання володіє регіональною телекомпанією «TV Лан» та радіостанцією [[Стрий FM]] (101,0 FM). У місті встановлений передавач радіостанцій Fresh FM (104,8 FM) та [[FM Галичина]] (107,9 FM). Окрім цього транслюються дві радіостанції проводового мовлення: «Голос Стрия» та «Радіо Стрийська хвиля».<ref>[http://www.proradio.org.ua/wire/lvivobl.php Українське проводове мовлення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111111175840/http://www.proradio.org.ua/wire/lvivobl.php |date=11 листопада 2011 }} www.proradio.org.ua</ref>

=== Засоби зв'язку ===

У місті розвивається мережа [[Інтернет]]. Основні [[Провайдер послуг Інтернету|інтернет-провайдери]]: «ТРК Лан», АТ «[[Укртелеком]]», ТзОВ «Телст». Стрий знаходиться в зоні покриття національних операторів зв'язку, що працюють у стандартах [[GSM]] 900\1800, [[NMT]] 450 та [[CDMA]].

== Транспорт ==
[[Файл:Stryi Railway Station.jpg|міні|праворуч|Вокзал]]

Стрий є важливим транспортним вузлом [[Західна Україна|Західної України]]. Через місто проходять міжнародні автошляхи {{Автошлях М|12}} (Стрий&nbsp;— [[Знам'янка (місто)|Знам'янка]]) та {{Автошлях М|06}} ([[Київ]]&nbsp;— [[Чоп]]), європейські&nbsp;— {{Автошлях E|50}} ([[Брест (Франція)|Брест]]&nbsp;— [[Махачкала]]), {{Автошлях E|471}} [[Мукачеве]]—[[Львів]], національні {{Автошлях Н|10}} (Стрий&nbsp;— [[Кишинів]]) та ряд регіональних. Транзитні автомобільні потоки оминають місто об'їзною дорогою.

Сучасний Стрий є важливим залізничним вузлом. Крім сполучень із іншими областями, через залізничну [[Стрий (станція)|станцію Стрий]] ідуть поїзди на [[Прага|Прагу]], [[Відень]], [[Белград]], [[Загреб]] та [[Венеція|Венецію]].

За 4 кілометри на південний захід від міста розташований колишній [[Стрийський аеродром|військовий аеродром «Стрий»]], унікальний тим, що може приймати літаки всіх існуючих типів<ref>[http://rada.com.ua/ukr/catalog/7814/ Філія Української авіаційної транспортної компанії "Аеропорт «Львів-2»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140209142920/http://rada.com.ua/ukr/catalog/7814/ |date=9 лютого 2014 }} вебсайт УКРАЇНА СЬОГОДНІ</ref>. Саме його характеристики, географічне розташування міста може в майбутньому посприяти створенню [[аеропорт]]у.

В місті діють три [[автостанція|автостанції]]: автостанція «Стрий» (''вул. Успенська, 31''), автостанція «Стрий» (''вул. Багряного, 4 а'') та міжміська автостанція «Стрий» (''вул. Вокзальна, 7'').

Основним видом [[Громадський транспорт|громадського транспорту]] у Стрию є [[мікроавтобус]]и, що курсують в режимі маршрутного таксі. Станом на [[2018|2022]] рік вартість проїзду становить 20 гривень.

У Стрию [[Мікроавтобус|мікроавтобуси]], курсують різними [[Автобусні маршрути Стрия|маршрутами]].

== Економіка ==

=== Промисловість ===
[[Файл:Gasove upravlinnja.jpg|міні|Будівля Стрийського управління підземного зберігання газу]]
[[Файл:01 Stryi, Ukraine.jpg|міні|Вигляд на промзону Стрия з висоти пташиного лету]]

Стрий є одним із промислово розвинутих центрів [[Львівська область|Львівської області]]. Переломним для розвитку економіки міста став [[1999]] рік, коли промисловість подолала тривалий період спаду виробництва. Важливим для промисловості міста став [[2003]] рік, коли завершилося будівництво заводу [[Німеччина|німецької]] фірми [[Leoni AG]] (ТзОВ «LEONI Wiring Systems UA (GmbH)»). У розбудову проекту було інвестовано понад 50&nbsp;млн євро. Виготовленими на заводі кабельними мережами оснащуються автомобілі світових брендів [[Opel|«Опель»]], [[Porsche|«Порше»]] та [[Volkswagen|«Фольксваґен»]]<ref>{{Cite web |url=http://www.leoni.stryi.info/index.php/uk/pro-tzov-leoni-vaering-sistems-ua-gmbh.html |title=Про ЛЕОНІ Ваерінг Системс УА ГмБХ |accessdate=28 січня 2012 |archive-date=21 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190321143527/http://www.leoni.stryi.info/index.php/uk/pro-tzov-leoni-vaering-sistems-ua-gmbh.html }}</ref>. Після [[2008]] року на показники промисловості негативно вплинула [[Світова фінансова криза (2007-2008)|світова фінансова криза]].

Промисловість в місті представлена такими галузями: [[Машинобудування|машинобудівною]], металообробною, [[Деревообробна промисловість|деревообробною]], [[Легка промисловість|легкою]], [[Харчова промисловість|харчовою]], [[Поліграфічна промисловість|поліграфічною]] та виробництвом [[Промисловість будівельних матеріалів|будівельних матеріалів]]. Стрий&nbsp;— осідок [[Газова промисловість|газового промислу]] області і тут розташоване [[Стрийське газопромислове управління]].

Найважливіші підприємства міста:
* [[Стрийський вагоноремонтний завод|ДП «Стрийський вагоноремонтний завод»]]&nbsp;— одне із найбільших і найстаріших сьогодні діючих (діє із [[1874]] року) підприємств регіону;
* ТзОВ «LEONI Wiring Systems UA (GmbH)»&nbsp;— завод з випуску кабельних мереж для автомобілів;
* ВАТ [[Стрий-Авто]]&nbsp;— виробник автобусної техніки;
* ТзОВ [[Discovery Drilling Equipment]] Ltd. (створений на базі ВАТ «Стрийський завод „Металіст“»)&nbsp;— виробництво бурової геологорозвідувальної техніки;
* ТзОВ «Екран»&nbsp;— виробництво дверей та вікон з [[Поліхлорвініл|ПВХ]];
* ТзОВ «Перша Українська Цинковня»&nbsp;— завод гарячого цинкування металу, як частина концерну «Екран»;
* ВАТ «Меблевий комбінат „Стрий“»&nbsp;— одне із найбільших і найсучасніших українських виробників меблів із масиву деревини;
* ТзОВ «Видавничий Дім „[[Укрпол]]“»&nbsp;— лідер у галузі поліграфії в Західному регіоні України;
* «Стрітекс»&nbsp;— [[Україна|україно]]-[[Данія|данська]] швейна фабрика, одне із найстаріших підприємств регіону;
* ВАТ «Стрийський завод КПО»&nbsp;— випуск ковальсько-пресового обладнання;
* Комбінат хлібопродуктів №&nbsp;1 та [[Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2|Комбінат хлібопродуктів №&nbsp;2]]&nbsp;— виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;
* ПП «СМіО» (торгова марка «Стрийські делікатеси») та ПП «Роман»&nbsp;— виробництво м'ясопродуктів.

== Медицина ==

У [[1809]] році в Стрию був заснований перший оздоровчий центр&nbsp;— [[аптека]], пізніше на її базі була відкрита перша приватна [[лікарня]]. Відкрив її [[чех]] Баулік. До того часу люди в основному лікувалися методом народної медицини в домашніх умовах. В середині [[XIX століття]] у Стрию відкрилася друга приватна лікарня. Лікування було дорогим і не всі жителі могли оплатити послуги лікарів. Тому за показником смертності місто посідало третє місце серед міст [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперії]] наприкінці [[XIX століття]].

Дещо покращилися умови лікування під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], коли у Стрию відкрилися військові [[шпиталь|шпиталі]]. За допомогою до військових лікарів зверталися мешканці Стрия та навколишніх сіл. В цей час наприкінці [[XIX століття]] відкрилася перша стаціонарна міська лікарня. З утворенням [[ЗУНР]] у місті розташувалася військова лікарня [[Третій Корпус УГА|Третього корпусу Української Галицької Армії]], яка була створена у [[1919]] році. Поряд діяла міська лікарня.

При радянський владі було запроваджено безплатне лікування мешканців, відкрито лікарню і [[Поліклініка|поліклініку]].

На сьогоднішній день охорона здоров'я міста представлена чотирма медичними установами, які підпорядковані відділу охорони здоров'я виконкому [[Стрийська міська рада|Стрийської міської ради]]:
* Стрийська центральна міська лікарня, складається з таких відділень: терапевтичне, пульмонологічне, кардіологічне, неврологічне, шкірно-венерологічне, інфекційне, поліклінічне.
* Стрийська міська дитяча лікарня, складається з таких відділень: педіатричне, поліклінічне.
* Стрийський міжрайонний пологовий будинок, складається з таких відділень: пологове, патологія вагітних, гінекологічне, жіноча консультація.
* Стрийська міська стоматологічна поліклініка, складається з таких відділень: терапевтичне, ортопедичне, дитяче.

Крім цього в місті діє:
* Стрийська залізнична лікарня
* Стрийська центральна районна лікарня

При Стрийській центральній районній лікарні діє клініка Міжнародного центру нейрохірургії<ref>[http://www.neurosurgery.com.ua/index.php?p=51 Західноукраїнська філія Міжнародного центру нейрохірургії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120204214816/http://www.neurosurgery.com.ua/index.php?p=51 |date=4 лютого 2012 }} Офіційний сайт Міжнародного центру нейрохірургії</ref>, аналог такої клініки в Україні є лише у [[Київ|Києві]].

== Освіта ==
[[Файл:Stryi school 4.JPG|міні|праворуч|Спеціалізована ЗСШ №&nbsp;4 з вивчення англійської мови]]

=== Заклади дошкільної освіти ===

Дошкільна освіта міста представлена 12 [[Дошкільний навчальний заклад|дошкільними навчальними закладами]] ([[дитячий садок|дитячі садочки]]), 5 з яких&nbsp;— комбінованого типу і один&nbsp;— компенсуючого типу.

=== Заклади шкільної освіти ===

Місто нараховує 13 [[Середня загальноосвітня школа|середніх навчальних закладів]] ([[школа|школи]]), з них 10 середніх загальноосвітніх шкіл, серед них одна&nbsp;— спеціалізована з вивчення англійської мови (ЗСШ №&nbsp;4), одна [[Стрийська гімназія|гімназія]] та дві початкові школи №&nbsp;11 та №&nbsp;12.

Заклади шкільної освіти міста Стрия: ЗСШ I—III ступенів №&nbsp;1, Стрийський ліцей імені Андрія Корчака, [[Стрийський ліцей імені Івана Франка]], Спеціалізована ЗСШ I—III ступенів №&nbsp;4, ЗСШ I—III ступенів №&nbsp;5 імені В. Стасюка, Стрийський ліцей №6, ЗСШ I—III ступенів №&nbsp;7, Стрийська гімназія імені Івана Баранича, ЗСШ I—III ступенів №&nbsp;9, ЗСШ I—III ступенів №&nbsp;10, Початкова школа І ступеня №&nbsp;11, Початкова школа—сад І ступеня №&nbsp;12, [[Стрийська гімназія|Навчально-виховний комплекс «Школа І ступеня&nbsp;— гімназія імені Митрополита Андрея Шептицького»]].

=== Заклади спеціальної та вищої освіти ===

У місті знаходиться [[Стрийська філія інституту підприємництва та перспективних технологій]] при [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національному університеті «Львівська політехніка»]], [[Стрийський коледж]] [[Львівський національний аграрний університет|Львівського національного аграрного університету]], три вищі професійні училища: ВПУ №&nbsp;8, ВПУ №&nbsp;34, ВПУ №&nbsp;35 та художньо-професійний ліцей ВПУ №&nbsp; 16.

=== Заклади позашкільної освіти ===

Позашкільні заклади освіти міста Стрия: міська та районна [[ДЮСШ]], філія [[Мала академія наук України|Малої академії наук України]], [[станція юних техніків]], станція юних натуралістів, дитяча музична школа імені Остапа Нижанківського, школа мистецтв, центр творчості дітей та юнацтва, хорова школа «Щедрик», будинок працівників освіти, польський культурний центр імені Корнеля Макушинського (вивчення польської та англійської мов), міжшкільний виробничий комбінат.

== Культура ==

У Стрию функціонує понад 20 закладів культури<ref name="Culture">[http://stryi-rada.gov.ua/kultur/kultur.htm Стрий мистецький] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141106164528/http://stryi-rada.gov.ua/kultur/kultur.htm |date=6 листопада 2014 }} Офіційний сайт Стрийської міської ради</ref>. Найголовніші із них: [[Народний дім (Стрий)|Народний дім]], [[Стрийський міський будинок культури|міський]] та [[РБК (Стрий)|районний будинки культури]].

У місті діє Стрийське відділення [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] та літературно-мистецькі об'єднання «Хвилі Стрия» та «Стрий-КО». Традиційними для міста стали Всеукраїнський конкурс юних піаністів імені [[Нестор Нижанківський|Нестора Нижанківського]] та пісенний фестиваль «Цвіт папороті», який у [[2009]] році проводився у статусі всеукраїнського<ref>[http://stryi-rada.gov.ua/kultur/cvit_paporoti_2009.htm XVI Всеукраїнський фестиваль української пісні «Цвіт папороті»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141106190552/http://stryi-rada.gov.ua/kultur/cvit_paporoti_2009.htm |date=6 листопада 2014 }} Офіційний сайт Стрийської міської ради</ref>.

У Стрию діє декілька мистецьких колективів, зокрема такі<ref name="Culture"/>: ''муніципальний чоловічий хор «Каменяр»'' (художній керівник та диригент&nbsp;— заслужений діяч мистецтв України Степан Целюх), ''Народний камерний хор імені Михайла Вербицького'' (художній керівник та диригент&nbsp;— заслужений працівник культури України Ігор Михайлів), ''Зразковий дитячий хор «Щедрик»'' (художній керівник та диригент&nbsp;— Ігор Іваницький), ''Народний камерний оркестр'' (художній керівник&nbsp;— Іриней Турканик), ''Народний драматичний колектив'' (керівник&nbsp;— Іван Нагірний), ''Народний вокально-інструментальний гурт «Говерла»'' (керівник&nbsp;— Михайло Золотуха).

=== Бібліотеки ===

Всі [[Бібліотека|бібліотеки]] міста об'єднані у Централізовану бібліотечну систему. За сприяння [[Стрийська міська рада|Стрийської міської ради]], місцевих підприємців та програми «[[Бібліоміст]]» бібліотеки є комп'ютеризовані і під'єднані до мережі Інтернет. Центральна міська бібліотека в [[2010]] році стала членом [[Українська бібліотечна асоціація|Української бібліотечної асоціації]]<ref>{{Cite web |url=http://cbs-stryj.at.ua/index/zvernennja_direktora/0-27 |title=Сайт Стрийської міської Централізованої бібліотечної системи |accessdate=5 лютого 2012 |archive-date=30 квітня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130430012109/http://cbs-stryj.at.ua/index/zvernennja_direktora/0-27 }}</ref>.
{| class="wikitable sortable"
! align="center" | Назва бібліотеки
! align="center" | Створена
! align="center" | Бібліотечний фонд
|-
| Центральна бібліотека імені Маркіяна Шашкевича|| [[1940]] || 125000 примірників
|-
| Бібліотека-філія №&nbsp;2|| [[1956]] || 1130 примірників
|-
| Бібліотека-філія №&nbsp;3|| [[1972]] || 19804 примірників
|-
| Центральна дитяча бібліотека імені Стефаника|| [[1948]] || 53000 примірників
|-
| Бібліотека-філія №&nbsp;4|| [[1962]] || 21000 примірників
|-
| Бібліотека-філія №&nbsp;6|| [[1990]] || 23052 примірників
|}

=== Музеї ===
{{main|Музеї Стрия}}
У Стрию на сьогоднішній день діє близько десятка музеїв. Головним музеєм міста є краєзнавчий музей «Верховина».
* [[Стрийський краєзнавчий музей "Верховина"|Краєзнавчий музей «Верховина»]], основна функція музею&nbsp;— збереження і зібрання матеріалів та предметів з етнографії та історичного розвитку [[Стрийський район|Стрийщини]].
: Музей «Верховина» має декілька філіалів, зокрема:
:* [[Меморіальний комплекс «Борцям за волю України» (Стрий)|Меморіальний комплекс «Борцям за волю України»]]&nbsp;— меморіальний комплекс жертвам репресій, розташований у будинку колишньої тюрми;
:* Музей Петра Обаля&nbsp;— музей-виставкова зала українського художника і викладача малювання [[Обаль Петро Павлович|Петра Обаля]];
:* Музей-садиба родини Бандерів&nbsp;— музей створений у будинку, в якому впродовж [[1919]]–[[1928]] років мешкав під час свого навчання в Стрию [[Бандера Степан Андрійович|Степан Бандера]];
:* Музей Ольги Бачинської&nbsp;— музей відомої стриянки [[Бачинська Ольга Антонівна|Ольги Бачинської]], учасниці багатьох громадських товариств і подій;
Крім музею «Верховина» та його філій в місті діють ще такі музеї:
* Літературно-мистецький музей «Хвилі Стрия»&nbsp;— музей літературно-мистецького об'єднання «Хвилі Стрия»;
* Музей бджільництва Прикарпатського краю&nbsp;— музей історії бджільництва Прикарпатського краю;
* Кімната-музей Остапа та Нестора Нижанківських&nbsp;— музей присвячений пам'яті війни в Афганістані;
* [[Народний дім (Стрий)#Музей|Народний дім]]&nbsp;— музейні експозиції присвячені стрийським композиторам;
* Музей Афганської пам'яті
* [[Музей історії Народного дому та стрийського осередку «Просвіти»]]&nbsp;— музей головної культурної споруди міста та історії стрийського осередку «Просвіти».

== Природно-заповідний фонд ==

=== Ботанічні пам'ятки природи ===
[[Віковий дуб (Стрий)|Віковий дуб]], [[Група дерев та кущів]], [[Група тиса ягідного]], [[Дуб Івана Франка|Дуб І. Франка]], [[Магнолія (пам'ятка природи)|Магнолія]].

=== Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ===
[[Парк Злуки]], [[Парк імені Тараса Шевченка (Стрий)|Парк ім. Т. Шевченка]], [[Парк Нижанківського]].

=== Втрачені об'єкти ПЗФ ===
[[Група акацій бородавчастих]], [[Група дерев]], [[Модрина (втрачена пам'ятка природи)|Модрина]], [[Сосна веймутова (3)]].

=== «Місто магнолій» ===

[[Файл:Stryi Shevchenka 72.jpg|міні|праворуч|Тематичний мурал на стіні школи №&nbsp;2]]

Навесні 2015 року у Стрию розпочалась акція «Стрий&nbsp;— місто магнолій»<ref>{{Cite web |url=https://fortuna-gazeta.com.ua/articles/aleja_sakur/ |title=У Стрию започаткували алею сакур |accessdate=8 липня 2021 |archive-date=9 липня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210709191935/https://fortuna-gazeta.com.ua/articles/aleja_sakur/ }}</ref>. Організаторами виступили ГО «Молодь Стрийщини» та її керівник Михайло Шмігельський. Станом на весну 2016 року в загальному у місті посаджено понад 50 молодих магнолій.

== Релігія ==
{{main|Храми Стрия}}
Найбільшою релігійною громадою є [[Українська греко-католицька церква|греко-католицька]]. У місті діє [[Стрийська єпархія УГКЦ]], до складу якої входять п'ять адміністративних районів [[Львівська область|Львівської області]]: [[Стрийський район]], [[Городоцький район (Львівська область)|Городоцький район]], [[Жидачівський район]], [[Миколаївський район (Львівська область)|Миколаївський район]] (центральна частина), [[Перемишлянський район]] (північно-східна частина). При єпархії діє міжнародний благодійний фонд [[Карітас України|«Карітас»]]. До храмів УГКЦ у Стрию належать: кафедральний храм Успіння Пресвятої Богородиці, [[Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (Стрий)|Благовіщення Пречистої Діви Марії]], Святих Апостолів Петра і Павла, Святих Володимира і Ольги, Всіх Святих Українського Народу, Блаженного Священномученика Миколая Чернецького{{Comment|*|Будується}}, Блаженного Священномученика Йосифата Коциловського{{Comment|*|Будується}}, Святого Апостола Якова{{Comment|*|Будується}}.
[[Файл:Велика синагога (Стрий).jpg|міні|[[Стрийська синагога|Руїни Великої синагоги]]]]
До релігійної громади [[Українська православна церква Київського патріархату|Української православної церкви Київського патріархату]] належить [[Церква Архістратига Михаїла (Стрий)|церква Архістратига Михаїла]] та собор Святого Іонна Хрестителя.

[[Костел Різдва Пресвятої Богородиці (Стрий)|Костел Різдва Пресвятої Богородиці]] &nbsp;— єдиний [[Римо-Католицька Церква|римо-католицький]] храм міста. При єпархії діє релігійна місія «Карітас-Спес-Стрий».

Також в місті діють ряд протестантських громад, зокрема: [[християни віри євангельської]], [[адвентисти]] та [[баптисти]].

{{center|<gallery>
Зображення:Stryi Assumption Cathedral.jpg|Церква Успення Пресвятої Богородиці
Зображення:Стрий. Храм Благовіщення Пречистої Діви Марії УГКЦ.jpg|Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії
Зображення:St Archistratig Mihail's Church 1.jpg|[[Церква Архістратига Михаїла (Стрий)|Церква Архистратига Михаїла]]
Зображення:Stryi Cathedral 1.jpg|[[Костел Різдва Пресвятої Богородиці (Стрий)|Костел Різдва Пресвятої Богородиці]]
</gallery>}}

== Архітектура ==

{{main|Вулиці Стрия}}[[Файл:St Maria Cathedral.JPG|міні|праворуч|[[Стрийський костел|Костел Пресвятої Діви Марії]]]]
[[Файл:Writers Monument.JPG|міні|праворуч|Пам'ятник Тарасові Шевченку, Івану Франку та Лесі Українці на майдані Незалежності]]

Значною мірою на архітектуру міста вплинуло 18 великих пожеж. Найбільша пожежа [[1886]] року знищила 3/4 міста (970 будинків): всі громадські будівлі, житлові квартали, суд, магістрат, костел, військові склади, податковий уряд, повітову раду, синагогу. Для відбудови міста уряд Австро-Угорщини надав грошову допомогу в сумі {{Formatnum:10000}} золотих [[Крейцер (монета)|крейцерів]] для відбудови міста згідно з архітектурним планом [[Політехнічне товариство у Львові|Львівського політехнічного товариства]], котрий передбачав правильні геометричні форми забудови кварталів, спорудження двоповерхових кам'яних домів. Кошти для новобудов збирали в цілій [[Австро-Угорщина|імперії]]. Саме тому в Стрию немає споруд з [[18 століття|XVIII]] і [[19 століття|XIX]] століть. Зате чудово представлені зразки архітектурних стилів початку [[20 століття|XX]] століття&nbsp;— [[модерн|романтичний модерн]], сецесія, [[конструктивізм]]. Найдавніші будови&nbsp;— реконструйований наприкінці [[19 століття|XIX]] століття [[Стрийський костел|костел]] та будинок санстанції, збудований у стилі [[класицизм]]у.

У першій половині [[20 століття|XX]] століття Стрий мав ошатний та привабливий вигляд: [[Бруківка|бруковані]] вулички із газовими [[ліхтар]]ями, перед будинками&nbsp;— городи з квітами, вздовж вулиць висаджені низькорослі дерева декоративних порід.

=== Пам'ятки архітектури ===

В Стрию налічується [[Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Львівська область/Стрий|105 пам'яток архітектури місцевого значення]]<ref>[http://toolserver.org/~erfgoed/api/api.php?action=statistics&stcountry=ua&format=html&limit=0 Вікі любить пам'ятки (статистика районів і міст)]</ref>. До найголовніших історико-архітектурних пам'яток міста належать:

* [[Костел Різдва Пресвятої Богородиці (Стрий)|Костел Різдва Пресвятої Богородиці]] &nbsp;— одна із найстаріших будівель міста. Зведений у [[1425]] році, пережив декілька реконструкцій.
* [[Церква Архістратига Михаїла (Стрий)|Церква Архістратига Михаїла]] &nbsp;— колишній костел Святого Йосифа, збудований у стилі [[модерн]] з елементами [[неоготика|неоготики]] у [[1912]] році.
* [[Народний дім (Стрий)|Народний дім]] &nbsp;— один із міських закладів культури, побудований на кошти українців і відкритий у [[1901]] році; архітектурний стиль&nbsp;— [[еклектизм]].
* [[Стрийський міський будинок культури|Міський будинок культури]] &nbsp;— колишній будинок товариства [[Сокіл (товариство)|«Сокіл»]] зведений у [[1906]] році.
* Будинок санстанції &nbsp;— колишній [[фільварок]], одна із найстаріших будівель міста. За переказами, цей будинок спорудив колишній стрийський староста, а пізніше [[король Польщі]] [[Ян III Собеський]] для своєї дружини Марії.
* Будинок центру творчості дітей та юнацтва &nbsp;— колишня вілла «Турег», збудована у другій половині [[19 століття|XIX]] століття у стилі [[Еклектизм|еклектичного]] [[історизм]]у.
* Будинок середньої школи №&nbsp;7 &nbsp;— будівля колишньої гімназії, зведена у стилі [[класицизм]].
* [[Стрийська синагога]]&nbsp;— перебуває у напівзруйнованому вигляді.

=== Пам'ятники ===

{{main|Пам'ятники Стрия}}

У [[1862]] році в парку «Вільшина» (тепер парк імені Тараса Шевченка) спорудили один із перших, а можливо й перший пам'ятник у Стрию присвячений пам'яті австрійських солдат, що загинули під Маджентою і Сольферіно (скульптор [[Ципріан Годебський (скульптор)|Ципріан Годебський]]). Приблизно у [[1919]]–[[1920]] роках пам'ятник знищено.<ref>''[[Бірюльов Юрій Олександрович|Biriulow&nbsp;J.]]'' Rzeźba lwowska.&nbsp;— Warszawa: Neriton, 2007.&nbsp;— S. 71.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-009-7.</ref>

У Стрию встановлено багато [[пам'ятник]]ів видатним українським діячам, зокрема єдиний в [[Україна|Україні]] пам'ятник-[[триптих]] [[Тарас Шевченко|Тарасу Шевченку]], [[Іван Франко|Івану Франку]], [[Леся Українка|Лесі Українці]]<ref>{{Cite web |url=http://www.serpanok.com.ua/uk/aktsiyi/podaruy-kohaniy-poyizdku-na-kurort-karpati-na-vihidni.html |title=Подаруй коханій поїздку на курорт + Карпати на вихідні! |accessdate=5 лютого 2012 |archive-date=9 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120109122738/http://www.serpanok.com.ua/uk/aktsiyi/podaruy-kohaniy-poyizdku-na-kurort-karpati-na-vihidni.html }}</ref>, єдиний на [[Львівська область|Львівщині]] пам'ятник [[Ярослав Стецько|Ярославу Стецьку]]<ref>{{Cite web |url=http://www.lodtrk.org.ua/?pg=2245&PHPSESSID=b1d624475e859c957c7871e653df0412 |title=100-річчя Ярослава Стецька |accessdate=5 лютого 2012 |archive-date=17 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150417030831/http://www.lodtrk.org.ua/?pg=2245&PHPSESSID=b1d624475e859c957c7871e653df0412 }}</ref>, а також пам'ятники [[Степан Бандера|Степану Бандері]], [[Богдан Хмельницький|Богдану Хмельницькому]], [[Тарас Шевченко|Тарасу Шевченку]], два пам'ятники [[Іван Франко|Івану Франку]], пам'ятник «Синам Стрийщини, які не повернулися з Афганської війни», скульптурна композиція «Пієта» (як частина [[Меморіальний комплекс борцям за волю України (Стрий)|меморіального комплексу]]), пам'ятний знак [[Красівський Зеновій Михайлович|Зеновію Красівському]] та пам'ятник радянському солдату на міському цвинтарі.

== Спорт ==

Найпопулярнішим видом спорту в Стрию є [[футбол]]. Традиції стрийського футболу закладались ще на початку [[19 століття|XIX]] століття, коли в Стрию існували дві команди&nbsp;— польська [[Погонь (Стрий)|«Погонь»]] та українська [[Скала (Стрий, 1911)|«Скала»]]. Трохи пізніше з'явилися команди «РКС» та «Стриянка».

Перші відомості про футбол у Стрию відносяться до [[1906]] року, до речі, другі у Галичині<ref>{{Cite web |url=http://fortuna-gazeta.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1219&Itemid=4 |title=1911 — 2011: Славетна історія галицького клубу |accessdate=4 лютого 2012 |archive-date=17 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150317195235/http://fortuna-gazeta.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1219&Itemid=4 }}</ref>. Перший матч у Стрию відбувся [[29 червня]] [[1906]] року, коли збірна стрийської гімназії поступилась збірній [[Львів|Львова]]&nbsp;— 0:3. Наступного року було засновано Студентський Клуб Спортовий (СКС), який незабаром був перейменований у [[Погонь (Стрий)|«Погонь»]].

У [[1911]] році українці Стрия організували власний спортивний клуб. Клуб отримав назву&nbsp;— Український Спортовий Клуб (У. С. К.) «Скала». [[28 серпня]] [[2011]] року клуб відзначив своє сторіччя і є одним із найстаріших футбольних клубів України<ref>{{Cite web |url=http://fortuna-gazeta.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1203&Itemid=4 |title=Славетній галицькій футбольній команді «Скала» (Стрий) — 100 років |accessdate=4 лютого 2012 |archive-date=18 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140318034937/http://fortuna-gazeta.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1203&Itemid=4 }}</ref>. Сьогодні ФК «Скала» виступає у [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|другій лізі Чемпіонату України з футболу]].

Високих успіхів стрияни досягли в автомодельному спорті (кордові моделі), двічі поспіль ([[2010]]&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://fortuna-gazeta.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=889&Itemid=4 |title=Команда «Стрий-Бізнес» — чемпіони України 2010 року |accessdate=22 липня 2011 |archive-date=17 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150317171718/http://fortuna-gazeta.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=889&Itemid=4 }}</ref>, [[2011]]&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://stryi.com.ua/news/1895-kubok-yevropy-z-avtomodelnoho-sportu |title=Команда «Стрий СТК ТСОУ» — чемпіони України 2011 року  |accessdate=15 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111012090811/http://stryi.com.ua/news/1895-kubok-yevropy-z-avtomodelnoho-sportu |archivedate=12 жовтня 2011 |deadurl=yes }}</ref>) стаючи чемпіонами України. В Стрию із цього виду спорту проводилися етапи чемпіонату України, 57-й чемпіонат Європи (з [[31 липня]] по [[2 серпня]] [[2008]] року)<ref>{{Cite web |url=http://zik.ua/ua/news/2008/07/23/144510 |title=Стрий стане євростолицею автомодельного спорту |accessdate=4 лютого 2012 |archive-date=31 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150331082656/http://zik.ua/ua/news/2008/07/23/144510 }}</ref>, фінальний етап Кубка Європи-2011 (з [[9 вересня]] по [[11 вересня]] [[2011]] року)<ref>{{Cite web |url=http://stryi.com.ua/news/1895-kubok-yevropy-z-avtomodelnoho-sportu |title=Кубок Європи з автомодельного спорту |accessdate=15 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111012090811/http://stryi.com.ua/news/1895-kubok-yevropy-z-avtomodelnoho-sportu |archivedate=12 жовтня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

У місті є декілька стадіонів, на найбільшому з них, стадіоні [[Сокіл (стадіон, Стрий)|«Сокіл»]] домашні поєдинки проводить місцева футбольна команда «Скала», проводяться чемпіонати із легкої атлетики та автомодельного спорту (кордові моделі).

У Стрию діють дві дитячо-юнацькі спортивні школи, 15 спортивних клубів за місцем проживання, а також 12 спортивних залів та відкритих спортивних майданчиків.<ref>[http://stryi-rada.gov.ua/sport/sport.php?ln=uk Спорт у Стрию] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120212034357/http://stryi-rada.gov.ua/sport/sport.php?ln=uk |date=12 лютого 2012 }} Офіційний сайт Стрийської міської ради</ref> Найпопулярніші види спорту серед молоді&nbsp;— це: [[футбол]], єдиноборства та бойові мистецтва ([[бокс]], [[карате]], [[Муай-тай|тайський бокс]], [[дзюдо]]), [[легка атлетика]], [[теніс]], [[картинг]], [[настільний теніс]] та багато інших.

== Міста-побратими ==
{| class="wikitable sortable"
! align="center" | Місто
! align="center" | Країна
! align="center" | Дата угоди
|-
| [[Новий Сонч]]<ref name="Stryi_site">[http://stryi-rada.gov.ua/brother.htm Міста побратими] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120212033726/http://stryi-rada.gov.ua/brother.htm |date=12 лютого 2012 }} Офіційний сайт Стрийської міської ради</ref><ref name="UKR_POL">[https://archive.today/20121222201238/www.mfa.gov.ua/poland/ua/publication/content/32034.htm Співробітництво міст України та Польщі]</ref> || {{POL}} || [[6 червня]] [[2004]]
|-
| [[Лешно (місто)|Лешно]]<ref name="Stryi_site"/><ref name="UKR_POL"/> || {{POL}} || [[6 червня]] [[2004]]
|-
| [[Львувецький повіт]]<ref name="Stryi_site"/><ref name="UKR_POL"/> || {{POL}} || [[6 червня]] [[2004]]
|-
| [[Закопане]]<ref name="Stryi_site"/><ref name="UKR_POL"/> || {{POL}} || [[6 червня]] [[2004]]
|-
| [[Збоншинек]]<ref name="UKR_POL"/> || {{POL}} || [[6 червня]] [[2004]]
|-
| [[Бєльці]]<ref name="Stryi_site"/> || {{MDA}} || [[30 грудня]] [[1980]]
|-
| [[Дюрен (місто)|Дюрен]]<ref name="Stryi_site"/><ref name="UKR_GER">{{Cite web |url=http://www.kiew.diplo.de/Vertretung/kiew/uk/06/Kultur__HP/Staedtepartnerschaften/Liste.html |title=Побратимські стосунки між містами та регіонами України та Німеччини |accessdate=21 січня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306065741/http://www.kiew.diplo.de/Vertretung/kiew/uk/06/Kultur__HP/Staedtepartnerschaften/Liste.html |archivedate=6 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref> || {{GER}} || [[15 вересня]] [[2001]]
|-
| [[Даугавпілс]]<ref name="Stryi_site"/> || {{LVA}} ||
|-
| [[Кішкунгалаш]]<ref name="Stryi_site"/> || {{HUN}} ||
|-
| [[Ґрадачац]]<ref name="Stryi_site"/> || {{BIH}} ||
|-
| [[Менсфілд (Англія)|Менсфілд]]<ref name="Stryi_site"/><ref name="UKR_GBR">[https://archive.today/20121222051331/www.mfa.gov.ua/uk/ua/publication/content/12739.htm Культурна й гуманітарна співпраця міст України та Великої Британії]</ref> || {{GBR}} ||
|-
| [[Ле-Ерб'є]]<ref name="Stryi_site"/> || {{FRA}} ||
|-
| [[Веґревіль (Альберта)|Веґревіль]]<ref name="UKR_CAN">{{Cite web |url=http://www.ukremb.ca/canada/en/publication/content/41837.htm |title=Cooperation between the regions and twinning between the cities of Ukraine and Canada |accessdate=21 січня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110706211051/http://www.ukremb.ca/canada/en/publication/content/41837.htm |archivedate=6 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref> || {{CAN}} || [[2009]]
|}

== Пов'язані особи ==

{{main|Люди, пов'язані зі Стриєм}}

[[Файл:Мартович Лесь.jpg|міні|100px|праворуч|[[Лесь Мартович]]]]
[[Файл:SBandera.jpg|міні|100px|ліворуч|[[Бандера Степан Андрійович|Степан Бандера]]]]
[[Файл:Богдан Весоловський.jpg|міні|100px|праворуч|[[Весоловський Богдан|Богдан Весоловський]]]]
[[Файл:Колеса Ф.jpg|міні|100px|ліворуч|[[Колесса Філарет Михайлович|Філарет Колесса]]]]
[[Файл:Rebet.jpg|міні|100px|праворуч|[[Ребет Лев|Лев Ребет]]]]
[[Файл:Нижанківський О.jpg|міні|100px|ліворуч|[[Нижанківський Остап Йосипович|Остап Нижанківський]]]]
[[Файл:Kazimierz Nowak.jpg|міні|100px|праворуч|[[Казімєж Новак]]]]
[[Файл:Dosoftei.jpg|міні|100px|ліворуч|[[Дософтей]]]]
[[Файл:Sv shevchuk.jpg|міні|100px|праворуч|[[Святослав Шевчук]]]]
[[Файл:Kornel Makuszynski Polish poet 1931.jpg|міні|100px|ліворуч|[[Корнелій Макушинський]]]]

=== Науковці ===
* [[Лариса Залеська Онишкевич|Лариса Марія Любов Залеська Онишкевич]] (1935)&nbsp;— українознавець, літературознавець, доктор філософії Пенсильванського університету, голова [[НТШ|Наукового товариства ім. Шевченка]] в США (2000—2006).
* [[Ярослав Гарун]]&nbsp;— український науковець, промисловець та управлінець, фахівець у сфері нафтопереробки та нафтохімії, кандидат хімічних наук (1981), директор Дрогобицького дослідного заводу та ВАТ «Галол».

=== Письменники, поети, перекладачі ===

У Стрию народилися українські перекладачі та поети: [[Онишко Анатолій Васильович|Анатолій Онишко]], [[Шанковський Ігор|Ігор Шанковський]], поетеса, письменниця і художниця [[Палій Ліда|Ліда Палій]] та поетеса, перекладач, мистецтвознавець [[Калитовська Марта Ієронімівна|Марта Калитовська]], бібліограф, літературознавець, музеєзнавець, видавець, педагог, упорядник книжок, автор передмов і приміток до книг, громадський діяч, пластун [[Пеленський Євген-Юлій|Євген-Юлій Пеленський]]. У місті певний час працював український письменник та громадський діяч [[Мартович Лесь|Лесь Мартович]], який видав у Стрию літературно-художній, науково-публіцистичний збірник [[Ватра (збірник)|«Ватра»]]. Уродженцями міста також є американський письменник [[Луї Беглі]] та польські письменники [[Юліан Стрийковський]] та [[Корнелій Макушинський]]. У стрийській гімназії навчався польський поет [[Казимир Вежинський]].

=== Художники ===

Одним із найперших стрийських художників є представник Львівського ренесансу&nbsp;— Василь зі Стрия<ref>[http://www.ji.lviv.ua/ji-library/lviv2/sichynskyj.htm Володимир Січинський «Львівський ренесанс»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140318031550/http://www.ji.lviv.ua/ji-library/lviv2/sichynskyj.htm |date=18 березня 2014 }} www.ji.lviv.ua</ref>. У Стрию народився австрійський художник [[Людвіг Міннігероде]]. Половину свого життя в місті прожив український художник та викладач малювання [[Обаль Петро Павлович|Петро Обаль]]. До стрийських художників також належать [[Боднар Ігор Ярославович|Ігор Боднар]], [[Харків Олекса|Олекса Харків]], [[Паламар Григорій|Григорій Паламар]], [[Завозін Ігор|Ігор Завозін]] та [[Остап Оброца]].

=== Музиканти, композитори, диригенти ===

У Стрию свої дитячі роки провів популярний український пісняр, композитор, акордеоніст [[Весоловський Богдан|Богдан Весоловський]]. Із містом тісно пов'язані долі таких українських композиторів, як [[Колесса Філарет Михайлович|Філарет Колесса]], [[Нижанківський Нестор Остапович|Нестор]] та [[Нижанківський Остап Йосипович|Остап Нижанківські]]. Уродженцями міста є польський композитор [[Джозеф Кофлер]], українські диригенти [[Микитка Тарас Остапович|Тарас Микитка]] та [[Скибинський Ярема Антонович|Ярема Скибинський]], брати [[Бебешко Володимир Володимирович|Володимир]] та [[Левко Дурко|Леонтій Бебешки]] (відомий за псевдонімом «Левко Дурко»). У місті певний час жив та працював український диригент та композитор [[Форостина Євген|Євген Форостина]].

=== Архітектори ===

У місті провели свої дитячі роки та навчалися такі українські архітектори, як [[Левинський Іван Іванович|Іван Левинський]], [[Нагірний Василь Степанович|Василь Нагірний]] та [[Пежанський Григорій|Григорій Пежанський]]. Тут працювали [[Адам Опольський]] та [[Гавришкевич Сильвестр|Сильвестр Гавришкевич]].

=== Історики, етнографи та мандрівники ===

У Стрию народився український філософ, історик культури [[Мірчук Іван|Іван Мірчук]]. Тут провів свої дитячі роки український історик [[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ярослав Ісаєвич]]. Уродженцем міста є польський мандрівник і кореспондент [[Казімєж Новак]], який свого часу став першою людиною в світі, яка самостійно двічі перетнула Африку з півночі на південь і у зворотному напрямку. В місті певний час проживав чеський етнограф, дослідник українського народного побуту і фольклору в Галичині [[Франтішек Ржегорж]].

=== Релігійні діячі ===

У [[1683]]–[[1684]] роках у місті проживав молдовський митрополит і політичний діяч [[Дософтей]]. Із містом пов'язані імена багатьох діячів УГКЦ: [[Білецький Андрій Михайлович|Андрій Білецький]], [[Бобикевич Олекса Христофорович|Олекса Бобикевич]], [[Мирослав (Любачівський)|Мирослав Любачківський]], [[Олексій (Зарицький)|Олексій Зарицький]]. Теперішній глава УГКЦ [[Святослав Шевчук]] народився в Стрию.

=== Громадсько-політичні та військові діячі ===

Громадсько-політичні діячі:
* [[Антонов Віталій Борисович|Віталій Антонов]] (підприємець, почесний консул Литовської Республіки у Львові),
* [[Бачинська Ольга Антонівна|Ольга Бачинська]],
* [[Башта Олександр Ілліч|Олександр Башта]] — [[Українці|український]] [[спортсмен]], [[громадський діяч]].
* [[Вахнянин Остап|Остап Вахнянин]]&nbsp;— діяч [[Пласт (організація)|Пласту]],
* [[Збігнєв Месснер]] (прем'єр-міністр Польщі у [[1985]]–[[1988]] роках),
* [[Кондратьєв Ярослав Юрійович|Ярослав Кондратьєв]] (генерал-полковник міліції, ректор Національної академії внутрішніх справ України),
* [[Красівський Зеновій Михайлович|Зеновій Красівський]] (літератор і правозахисник) та [[Олесницький Євген]],
* [[Пол Винник]]&nbsp;— головнокомандувач армії [[Канада|Канади]] є внуком канадських емігрантів зі Стрию,
* [[Знаєнко Мирослава|Мирослава Знаєнко]]&nbsp;— славістка, літературознавець, культуролог.

Діячі [[ОУН]], пов'язані зі Стриєм:
* [[Степан Бандера]] (навчався і провів тут свої юні роки),
* [[Лев Ребет]] (уродженець міста),
* [[Гасин Олександр Іванович|Олекса Гасин (Лицар)]] та
* [[Грицак Осип Теодорович|Осип Грицак]] (уродженець міста)
* [[Куровицький Адам Григорович|Адам Куровицький]]

[[Вахнянин Остап]]&nbsp;— засновник Закарпатського Пласту.

Військові діячі, пов'язані із Стриєм:
* [[Густав Ціріц]],
* [[Бандера Осип Михайлович|Осип Бандера]]&nbsp;— хорунжий УГА, дядько [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]]
* [[Смородський Петро|Петро Смородський]]
* [[Тенюх Ігор Йосипович|Ігор Тенюх]]
* [[Мостицький Богдан Іванович|Богдан Мостицький]]&nbsp;— командир сотні УПА «Месники».

* [[Усік Руслан Вікторович|Руслан Усік]] (1969—2022)&nbsp;— молодший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

=== Спортсмени ===

Стрийські спортсмени: [[Музичук Ганна Олегівна|Ганна]] і [[Музичук Марія Олегівна|Марія Музичуки]] (шахи), [[Остапович Гордій Юрійович|Гордій Остапович]] (спортивне запам'ятовування) [[Зубріхін Олександр|Олександр Зубріхін]] (бокс), [[Романчук Роман Романович|Роман Романчук]] (бокс) та футболісти: [[Данилюк Володимир Олександрович|Володимир Данилюк]], [[Дубровний Юрій Михайлович|Юрій Дубровний]], [[Кардаш Василь Ярославович|Василь Кардаш]], [[Сібіряков Сергій Олександрович|Сергій Сібіряков]], [[Тлумак Андрій Богданович|Андрій Тлумак]], [[Петрівський Тарас Степанович|Тарас Петрівський]].

=== Почесні громадяни міста ===

* [[Бандера Степан Андрійович|Степан Бандера]]<ref>[http://www.stryi-rada.gov.ua/rish-rada.php?rnum=rr&numm=398 Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Стрия» Степану Бандері (посмертно)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140724235442/http://www.stryi-rada.gov.ua/rish-rada.php?rnum=rr&numm=398 |date=2014-07-24 }} Офіційний сайт Стрийської міської ради</ref>.
* [[Бандера Оксана Андріївна|Оксана]]<ref>[http://newzz.in.ua/main/1148825987-vnochi-z-23-na-24-grudnja-pomerla-oksana-bandera.html Вночі з 23 на 24 грудня померла Оксана Бандера] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120523021448/http://newzz.in.ua/main/1148825987-vnochi-z-23-na-24-grudnja-pomerla-oksana-bandera.html |date=23 травня 2012 }} newzz.in.ua</ref> та [[Бандера-Давидюк Володимира Андріївна|Володимира Бандери]]&nbsp;— рідні сестри Степана Бандери.
* [[Паламар Григорій|Григорій Паламар]]<ref>[http://stryi-rada.gov.ua/rish-rada.php?page=12 Рішення №&nbsp;440 від 09.12.2009] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304203425/http://stryi-rada.gov.ua/rish-rada.php?page=12 |date=4 березня 2016 }} Офіційний сайт Стрийської міської ради</ref>&nbsp;— [[Заслужений художник України]].
* [[Завозін Ігор Юрійович|Ігор Завозін]]<ref>[http://artprostir.at.ua/publ/zavozin_igor/1-1-0-1 Завозін Ігор] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304141719/http://artprostir.at.ua/publ/zavozin_igor/1-1-0-1 |date=4 березня 2016 }} Творче об'єднання «Арт&nbsp;— Простір»</ref>&nbsp;— член [[Національна спілка художників України|спілки художників України]].
* [[Мандрик Михайло|Михайло Мандрик]]<ref>[http://zik.ua/ua/news/2006/02/27/33509 Михайлу Мандрику присвоїли звання «Почесний громадянин міста Стрия»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150331082347/http://zik.ua/ua/news/2006/02/27/33509 |date=31 березня 2015 }} zik.ua</ref>&nbsp;— громадський діяч.
* [[Кривко Ярослав|Ярослав Кривко]]&nbsp;— генеральний директор ВО «[[Львівтрансгаз]]» (до 1993 року).
* [[Корчак Андрій Богданович|Андрій Корчак]], [[Дяковський Юрій|Юрій Дяковський]]<ref>[http://news.guru.ua/news/456244/Khto_Pochesnim_gromadjaninom_Strija_.html Хто є Почесним громадянином Стрия?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305061305/http://news.guru.ua/news/456244/Khto_Pochesnim_gromadjaninom_Strija_.html |date=5 березня 2016 }} guru.ua</ref>&nbsp;— Герої [[Небесна сотня|Небесної сотні]]. [[Герой України|Герої України]] (посмертно).
* [[Коваль Богдан|Богдан Коваль]], [[Бандера Володимир|Володимир Бандера]], [[Вірщук Володимир|Володимир Вірщук]], [[Цурковський Роман|Роман Цурковський]], [[Мілянич Євстахія|Євстахія Мілянич]], [[Гошовський Микола|Микола Гошовський]], [[Гуменний Любомир|Любомир Гуменний]], [[Парахоняк-Рубель Ярослава|Ярослава Парахоняк-Рубель]], [[Присгай-Клим Іванна|Іванна Присгай-Клим]], [[Падох Ярослав|Ярослав Падох]], [[Савчинський Остап|Остап Савчинський]], [[Баб'як Климентій|Климентій Баб'як]], [[Пеленська Ірина|Ірина Пеленська]], [[Пазуняк Наталія|Наталія Пазуняк]], [[Козак Едвард|Едвард Козак]], [[Андрушук Володимир|Володимир Андрушук]], [[Бандера Осип|Осип Бандера]], [[Городецький Ілля|Ілля Городецький]], [[Кірічак Андрій|Андрій Кірічак]], [[Цісик Омелян|Омелян Цісик]], [[Шанковський Лев|Лев Шанковський]], [[Лев Василь|Василь Лев]]&nbsp;— члени комітету і редакційної колегії альманаху «Стрийщина».

=== Стрийські старости ===

* Ян Янда з Паньова&nbsp;— староста жидачівський<ref>{{Cite web |url=http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/pileccy01.html#C3 |title=Pileccy (01) |accessdate=10 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131019235715/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/pileccy01.html#C3 |archivedate=19 жовтня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* Адам [[Ступницький]] <ref>{{Cite web |url=http://www.skole.com.ua/uk/papers/63-skolehistory/277-poland.html |title=Сколівщина під польською займанщиною та габсбурзьким орлом |accessdate=27 жовтня 2014 |archive-date=27 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141027152930/http://www.skole.com.ua/uk/papers/63-skolehistory/277-poland.html }}</ref>

== Цікаві факти ==

* За назвою міста Стрий у багатьох містах України є Стрийська вулиця: у [[Стрийська вулиця (Київ)|Києві]], [[Вулиця Стрийська (Львів)|Львові]], [[Стрийська вулиця (Івано-Франківськ)|Івано-Франківську]], [[Стрийська вулиця (Чернівці)|Чернівцях]], [[Стрийська вулиця (Коломия)|Коломиї]], [[Вулиця Стрийська (Дрогобич)|Дрогобичі]], [[Стрийська вулиця (Сколе)|Сколе]]. Також за назвою міста названо [[Стрийський парк]] та [[Стрийський ринок]] у [[Львів|Львові]], місцевість в [[Альберта|Альберті]] й школу в [[Саскачеван]]і (Канада). Назву двох останніх надав [[1910]] року Зиновій Микитка син священика з Купчинець, [[Тернопільський повіт|Тернопільського повіту]]. До реєстру він подав три назви: ''Галич'', ''Стрий'' і ''Микитка''. Уряд прийняв назву ''Стрий''.<ref>Onomastica: Випуски 1&nbsp;-&nbsp;14 [http://books.google.com.ua/books?id=-lstAAAAMAAJ&q=Зиновій+Микитка&dq=Зиновій+Микитка&hl=uk&sa=X&ei=gBUkT_DCA4yWhQfh6IX4BA&ved=0CDIQ6AEwAA Читати на Google Books]</ref>
* Коли розпочали експлуатацію [[Дашавське газове родовище|Дашавського родовища]], у місті Стрий для освітлення вулиць було встановлено ліхтарі, які ніколи не гасилися, бо утримання ліхтарників обійшлося б дорожче, ніж вартість газу, який згорав за добу. Тому місто прозвали «містом вічного світла».<ref>Вісник Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки, Випуски 1&nbsp;— 12, Видавництво Академії наук Української РСР, 1957 [http://books.google.com.ua/books?id=5iwoAQAAMAAJ&q=місто+вічного+стрий&dq=місто+вічного+стрий&hl=uk&sa=X&ei=VgokT6uILYO7hAfQn7HeBA&ved=0CC8Q6AEwAA Читати на Google Books]</ref>
* 1939 року у Стрию у танковому полку служив радянський та російський [[Конструктор (професія)|конструктор]] [[Стрілецька зброя|стрілецької зброї]]&nbsp;— [[Калашников Михайло Тимофійович|Михайло Калашников]].<ref>[http://persona.rin.ru/view/f/0/18197/kalashnikov-mihail-timofeevich Биография Калашников Михаил Тимофеевич] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110721110445/http://persona.rin.ru/view/f/0/18197/kalashnikov-mihail-timofeevich |date=21 липня 2011 }} persona.rin.ru</ref>
* Під Стриєм помер головний герой повісті «Поїзд точно за розкладом» німецького письменника, лауреата [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії із літератури]] [[Генріх Белль|Генріха Белля]].<ref>{{Cite web |url=http://zakarpattya.net.ua/Blogs/106373-Ukraina-Henrikha-Bellia |title=Україна Генріха Белля |accessdate=5 березня 2013 |archive-date=29 квітня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130429010754/http://zakarpattya.net.ua/Blogs/106373-Ukraina-Henrikha-Bellia }}</ref>

== Примітки ==

{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Стрий
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Вікісловник        = Стрий
|Вікімандри         = Стрий
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Stryi
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
|Родовід            = 
}}
=== Література ===
* ''Вортман Д.&nbsp;Я.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Stryj_mst Стрий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170101001301/http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Stryj_mst |date=1 січня 2017 }} // {{ЕІУ|9|867}}
* {{SgKP|XI|429|Stryj}}.— S. 429—438. {{ref-pl}}
* {{книга|автор = [[Прохаска Антоній|Prochaska A.]]|частина = |заголовок = «Ilustrowany Kalendarz Stryjski|оригінал» = |посилання =http://issuu.com/stryi.com.ua/docs/ilustrowanykalendarzstryjski_1912|відповідальний = |видання = |місце = Стрий|видавництво = |рік = 1912|том = |сторінки = |сторінок = 111|серія = |isbn = |тираж = }}{{ref-pl}}
* {{книга|автор = [[Прохаска Антоній|Prochaska A.]]|частина = |заголовок = «Historja miasta Stryja»|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Л.|видавництво = |рік = 1926|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}{{pl icon}}
* {{УРЕ}}
* {{ЕУ}}
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = «Хвилі Стрия»|оригінал = |посилання = |відповідальний = Віктор Романюк, Марія Дорошенко|видання = |місце = Стрий|видавництво = Щедрик|рік = 1995|том = |сторінки = |сторінок = 656|серія = |isbn =5-7707-2522-2 |тираж = }}
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = Стрийщина: історично-мемуарний збірник|оригінал = |посилання = http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6334-striyshhina-istorichno-memuarniy-zbirnik-t-1/|відповідальний = |видання = |місце = Нью-Йорк|видавництво = НТШ|рік = 1990|том = 1|сторінки = |сторінок = 634|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = Стрийщина: історично-мемуарний збірник|оригінал = |посилання = http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6335-striyshhina-istorichno-memuarniy-zbirnik-t-2/|відповідальний = |видання = |місце = Нью-Йорк|видавництво = НТШ|рік = 1990|том = 2|сторінки = |сторінок = 604|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = Стрийщина: історично-мемуарний збірник|оригінал = |посилання = http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6336-striyshhina-istorichno-memuarniy-zbirnik-t-3/|відповідальний = |видання = |місце = Нью-Йорк|видавництво = НТШ|рік = 1993|том = 3|сторінки = |сторінок = 636|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга|автор = Збірник краєзнавчих розвідок|частина = |заголовок = «Краєзнавчий вісник»|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = Випуск 1|місце = Стрий|видавництво = Щедрик|рік = 2002|том = |сторінки = |сторінок = 106|серія = |isbn = 966-7378-27-6|тираж = }}
* {{книга|автор = Збірник краєзнавчих розвідок|частина = |заголовок = «Краєзнавчий вісник»|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = Випуск 2|місце = Стрий|видавництво = Щедрик|рік = 2006|том = |сторінки = |сторінок = 204|серія = |isbn = 966-7378-57-8|тираж = 300}}
* {{книга|автор = Збірник праць|частина = |заголовок = «Стрийщина крізь призму століть»|оригінал = |посилання = |відповідальний = В.&nbsp;Петрик, І.&nbsp;Смуток, Л.&nbsp;Тимошенко, В.&nbsp;Ханас, А.&nbsp;Петрик|видання = 3|місце = Дрогобич|видавництво = КОЛО|рік = 2004|том = |сторінки = |сторінок = 188|серія = |isbn = 966-7996-44-5|тираж = 300}}
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = «Стрийщина» (сторінки історії)|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = Книга 1|місце = Стрий|видавництво = Щедрик|рік = 2009|том = |сторінки = |сторінок = 688|серія = |isbn = 978-966-1524-01-8|тираж = }}
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = «Мандрівки вулицями Стрия» (Туристичний путівник)|оригінал = |посилання = http://issuu.com/stryi.com.ua/docs/mandrivky_vulytsyamy_stryya|відповідальний = О. Пилипів|видання = |місце = Стрий|видавництво = ДП Видавничий дім «Укрпол»|рік = 2008|том = |сторінки = |сторінок = 60|серія = |isbn = 978-966-8955-07-5|тираж = 1000}}
* {{книга|автор = |частина = |заголовок = «Стрий» (Фотоальбом)|оригінал = |посилання = http://issuu.com/shumik/docs/albomstryi|відповідальний = Т.&nbsp;Гайдукевич|видання = |місце = Стрий|видавництво = ДП Видавничий дім «Укрпол»|рік = 2007|том = |сторінки = |сторінок = 96|серія = |isbn = 966-96519-8-3|тираж = }}
* {{книга|автор = [[Пастух Роман Іванович|Роман Пастух]]|частина = |заголовок = «Стрийщина крізь віки» (Енциклопедична книга-альбом)|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Дрогобич|видавництво = Видавництво "КОЛО"|рік = 2011|том = |сторінки = |сторінок = 520|серія = |isbn = 978-966-2405-49-1|тираж = 1000}}
* [[Ї (часопис)|''Незалежний культурологічний часопис'' «Ї»]]&nbsp;— [http://www.ji.lviv.ua/n70texts/N70-stryj.htm число 70 / 2012 «СТРИЙ STRYJ STRYI אירטס»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130320034159/http://www.ji.lviv.ua/n70texts/N70-stryj.htm |date=20 березня 2013 }}&nbsp;— Львів, 2012.&nbsp;— 304 с.&nbsp;— 1000 прим.

=== Посилання ===
* [http://stryi-rada.gov.ua Офіційний сайт Стрийської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080704112418/http://www.stryi-rada.gov.ua/ |date=4 липня 2008 }}{{перевірено|17|3|2012}}
* [http://stryi-rda.gov.ua Офіційний сайт Стрийської районної державної адміністрації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220303131848/https://stryi-rda.gov.ua/ |date=3 березня 2022 }}{{перевірено|17|3|2012}}
* [http://stryirairada.gov.ua/ Офіційний сайт Стрийської районної ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220324052842/http://stryirairada.gov.ua/ |date=24 березня 2022 }}{{перевірено|17|3|2012}}
* [http://osvita-stryi.gov.ua/ Сайт управління освіти Стрийської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211008141233/http://osvita-stryi.gov.ua/ |date=8 жовтня 2021 }}
* [https://www.245.com.ua/ Сайт міста Стрия] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180507085309/https://www.245.com.ua/ |date=7 травня 2018 }} {{перевірено|6|5|2018}}
* [https://web.archive.org/web/20090108025237/http://stryi.com.ua/ Неофіційна сторінка м. Стрий] ([https://web.archive.org/web/20120906034334/http://www.stryi.com.ua/gallery фотогалерея] (в тому числі фото кінця XIX&nbsp;— початку XX ст.), [https://web.archive.org/web/20090820030637/http://stryi.com.ua/webcam/fast вебкамера], інтерактивна [https://web.archive.org/web/20130101202939/http://www.stryi.com.ua/information/map/sketch карта міста]){{перевірено|17|3|2012}}
* [http://mystryiany.com.ua/ Ми, стрияни.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110825074746/http://mystryiany.com.ua/ |date=25 серпня 2011 }} сторінка про культурне життя міста, віртуальна галерея стрийських художників{{перевірено|17|3|2012}}
* {{ОКВРУ|21675}} {{перевірено|17|3|2012}}
* {{ЕЄЕ|13958|Стрый}} {{перевірено|17|3|2012}}
* ''Гаврош Олександр'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1442/291/50722/ ''Вуйко Стрий''. Старовинне галицьке місто очима закарпатського подорожувальника.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110521220337/http://www.umoloda.kiev.ua/number/1442/291/50722/ |date=21 травня 2011 }} // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;121 за [[8 липня]] [[2009]] року{{перевірено|17|3|2012}}
* {{ЗТХУ|stryj|Стрий}}
{{Бібліоінформація|#FAFAFA}}
{{Стрийська міська громада}}
{{Стрийський район}}
{{Міста Львівської області}}
{{Історичні місця Львівської області}}
{{Стрий}}
{{Портали|Географія|Львівщина|Галичина|Україна}}
[[Категорія:Стрий| ]]
[[Категорія:Міста Львівської області]]
[[Категорія:Районні центри Львівської області]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Виборчий округ 126]]