Строкатість рослин
Строкатість рослин — характеристика рослин, що мають різні за кольором частини забарвлення листя та стебла. Зазвичай рідко зустрічається в природі. Переважно строкатість характерна рослинам з тропічного підліску. Різнобарвне листя високо цінується серед кімнатних та садових рослин, тому багато з них введені в культуру.[1]
Строкатість зустрічається у рослин химер, що сполучають в собі клітини, тканини, органи чи частини тіла різних організмів. Для збереження забарвлення рослин химер — їх розмножують вегетативно. У природних умовах такі рослини можуть існувати виключно якщо мають способи вегетативного розмноження.
Рослинні пігменти антоціани знаходяться у клітинах рослин і можуть робити листя пурпурового кольору. Інколи воно має зональність, створюючи візерунки на листках. Пігментна строкатість зустрічається у видів Pelargonium, Oxalis, Bromeliaceae. Також візерунки на листі видно, якщо під епідермісом є шар повітря, завдяки чому світло відбивається від поверхні. Це помітно у видів Cyclamen, Pilea.
Деякі види вірусів викликають строкатість листя (мозаїчні віруси). Вірус тюльпанів, що викликав строкатість квітки, у 17 ст породив торговий бренд відомий під назвою Semper Augustus продавався під час тюльпаноманії за 10 000 гульденів (вартість будинку у тогочасному Амстердамі).[2]
Серед декоративних рослин поширені сорти зі строкатим листям.
- Vinca minor 'Variegata'
- Cornus alba 'Argenteo Marginata'
- Ajuga reptans 'Burgundy Glow'
- Acer platanoides 'Drummondii'
- Brunnera macrophylla
- Farfugium japonicum 'Argenteum'
-
Silybum marianum
-
Мозаїчний вірус малини
-
Calathea lancifolia
-
Semper Augustus
- ↑ What is Variegation? - Definition from MaximumYield. www.maximumyield.com (англ.). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2019.
- ↑ Semper Augustus. penelope.uchicago.edu. Процитовано 22 липня 2019.
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |