Перегляд вихідного коду сторінки Схоластика

[[Файл:Laurentius de Voltolina 001.jpg|thumb|Школа очима художника XIV століття]]
{{Схоластика}}
'''Схола́стика''' ({{Lang-lat|Scholactica}}, від {{Lang-lat|schola}}&nbsp;— школа)&nbsp;— панівний у [[середньовіччя|середньовічній]] [[Європа|Європі]] [[філософія|філософський]] і [[педагогіка|педагогічний]] метод, сконцентрований навколо університетів, що був синтезом християнського (католицького) богослов'я та логіки [[Арістотель|Арістотеля]]. Схоластика поєднувала теологічно-догматичні засновки з раціоналістичною методикою та інтересом до формально-логічних проблем.

== Загальна характеристика ==

Ще у кінці [[V століття|V]]&nbsp;— на початку [[VI століття]] склалася система освіти [[Середньовіччя]]. В школах викладання будується відповідно до системи [[Вільні мистецтва|«семи вільних мистецтв»]], в обмеженому вигляді&nbsp;— [[тривіум|тридоріжжя]], [[квадривіум|чотиридоріжжя]]. Саме в цих школах зароджується система середньовічної філософсько-теоретичної думки&nbsp;— схоластика. Трохи пізніше, у [[XII століття|XII столітті]], виникають перші [[університет]]и, на базі яких формується класичний вид схоластики.

Схоластика&nbsp;— це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування [[теологія|теології]] над усіма іншими формами [[пізнання]], [[знання]]. З іншого боку, схоластика є методом, що полягав переважно у перегляді та порівнянні висловів попередніх мислителів і [[Біблія|Біблії]] та виведенні нового синтезу. Витоки схоластики можна знайти у пізньоантичній філософії, насамперед&nbsp;— у [[Прокл Діадох|Прокла]], який абсолютизував дедуктивізм (шукав відповіді на всі питання, виходячи з текстів [[Платон]]а). Значного впливу схоластика зазнала з боку антично-грецької діалектики, а також науки та логіки в розумінні Арістотеля.

У повсякденному спілкуванні схоластикою часто називають знання, відірвані від життя, які засновані на абстрактних міркуваннях, що не перевірялися досвідом.

== Періоди схоластики ==
Схоластику поділяють на ранню, зрілу та пізню. Існує також, схожий на [[Досократики|досократський період]], досхоластичний період, який датується VI&nbsp;— IX&nbsp;ст.

'''Рання схоластика''' (VII–XII&nbsp;ст.) склалася в умовах становлення феодального ладу в Європі та папської влади Риму; вона повністю перебувала під впливом августинівського платонізму ([[Ансельм Кентерберійський]]). У цей період схоластика часто має опозиційний характер, і не тільки завдяки вченням окремих єретиків. У принципах окремих визнаних напрямів можна знайти ідеї, що суперечать вченню поборників чистої віри (принципи схоластичного раціоналізму протистоять вченню [[Петро Даміані|Петра Дамініані]], [[Ланфранк]]а, [[Бернард Клервоський|Бернарда Клервоського]] та ін.).

У ранній схоластиці домінує суперечка про [[універсалії]]: що більше належить до сутності&nbsp;— одиночні речі чи загальні (універсальні) поняття? [[реалізм (філософія)|Реалісти]] (послідовники Платона) вважали, що універсальні поняття реально існують як сутності речей, тобто створюються перед окремими речами. [[номіналізм|Номіналісти]] (послідовники Арістотеля) вважали, що справжня суть полягає в окремих речах, а універсальні поняття не більше, ніж сформовані в голові людей (від лат. «номен»&nbsp;— ім'я). Отже, універсалії створюються після речей. Згідно із таким вченням, Свята Трійця повинна складатися з трьох осіб. Варто звернути увагу на наступну термінологічну деталь: реалісти були б ідеалістами, а номіналісти&nbsp;— реалістами. Синтез був запропонований [[П'єр Абеляр|Абеляром]] ([[концептуалізм]])&nbsp;: універсалії знаходяться в окремих речах як їх властивості (лат. «in rebus»), а за їх межами як поняття духа (для Бога вони є перед речами, а для людини після речей).

У період '''зрілої схоластики''' (XII–XIII&nbsp;ст.), яка розвивалася в середньовічних університетах, її центром визнається [[Паризький університет]], де культивувався [[платонізм]], що поступово витіснявся [[арістотелізм]]ом. У цей період домінують вчення [[Тома Аквінський|Томи Аквінського]], учня [[Альберт Великий|Альберта Великого]], який у своїй системі багато в чому йде за вченням Арістотеля.

'''Пізня схоластика''' (XIII–XIV&nbsp;ст.) розвивалася під впливом загострення ідейних суперечностей епохи розвиненого [[феодалізм]]у. [[Дунс Скот|Йоан Дунс Скот]] протиставив інтелектуалізму вчення Томи Аквінського свій [[волюнтаризм]], відмову від закінченої теоретичної системи на користь [[індивідуалізм]]у. Розвивається теза про існування двоїстої істини, притаманної [[аверроїзм]]у, що руйнує «гармонію» віри та розуму, затверджену в попередній період розвитку схоластики приматом теології. Розмежування віри та розуму як окремих речей можна також обґрунтувати тим фактом, що освіту здобувало все більше людей, не пов'язаних із церквою.

== Див. також ==
* [[Схоластика в Україні]]
== Література ==
* ''О. Александрова''. Схоластика // {{ФЕС|сторінки=625}}
* ''[[Владиславлев Михайло Іванович|Владиславлев М. И.]]'', Схоластическая логика, «Журнал Министерства народного просвещения», 1872, ч. 162, [№&nbsp;8], отд. 2;
* ''[[Рудольф Крістоф Ойкен|Ойкен К.]]'', История и система средневекового миросозерцания, пер. с нем., СПБ, 1907;
* ''Штекль А.'', История средневековой философии, пер. с нем., М., 1912;
* ''Трахтенберг О. В.'', Очерки по истории западноевропейской средневековой философии, М., 1957;
* ''Стяжкин Н. И.'', Формирование математической логики, М., 1967;
* ''[[Етьєн Жільсон|Gilson Е.]]'', L'ésprit de la philosophic médiévale, 2 éd., P., 1944;
* ''[[Фредерик Чарльз Коплстон|Copleston F.]]'', A history of philosophy, v. 2—3, L., 1951—53;
* ''[[Мартін Грабманн|Grabmann М.]]'', Die Geschichte der scholastischen Methode, Bd 1—2, В., 1957.
== Посилання ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/sholastyka/ Схоластика] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1369/58/1/9/#11591 Схоластика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201205004125/https://cyclop.com.ua/content/view/1369/58/1/9/#11591 |date=5 грудня 2020 }} // {{Юридична енциклопедія|5|731}}
* {{ЛЗЕ2|частина =Схоластика|сторінки =449}}

{{Теологія}}
{{Логіка}}
{{Філософія}}
{{Філософські теми}}
{{Філософія мови}}
{{Економічні школи}}
{{Середні віки}}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Економічні школи]]
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]
[[Категорія:Богослов'я]]
[[Категорія:Схоластика|*]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Християнська філософія]]
[[Категорія:Християнські терміни]]
[[Категорія:Тринітаризм]]