Сісигамбіда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сісигамбіда
Сісигамбіда на колінам перед Гефестіоном та Олександром Македонським
Народиласябл. 400 до н. е.
Померла323 до н. е.
Сузи
·самогубство
ПохованняПарса
Діяльністьконсортка
Титулцарівна
Посадашах
РідАхеменіди
БатькоАртаксеркс II
Брати, сестриАрсам
У шлюбі зАрсам
Діти2 сина і 1 донька

Сісигамбіда (*бл. 400 до н. е. —323 до н. е.) — аристократка часів Стародавньої Персії, царівна та консортка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походила з династії Ахеменідів. Була дочкою царя царів Артаксеркса II (за менш поширеною версією — Остана). Була одружена з двоюрідним (або рідним) братом Арсамом, від якого народила 2 синів та 1 доньку.

Завдяки сходженню його сина Дарія на трон Перської імперії у 336 році до н. е. Сісигамбіда набула статус матері царя. Під час війни Дарія III з Олександром Македонським супроводжувала сина. У 333 році до н. е. після поразки персів у битві при Іссі разом з царською родиною потрапила у полон.

Опинилася під опікою Олександра Македонського, який наказав надавати забезпечення Сісигамбіді та усім рідним на царському рівні. Стала називати Олександра сином, а той її матір'ю. Сісигамбіда, за переказами давньогрецьких істориків, не могла пробачити Дарія III за те, що той кинув родину у битві при Іссі.

Під час битві при Гавгамелах у 331 році до н. е. була в обозі македонських військ. У 330 році до н. е. після смерті Дарія III організувала його похорон. У 324 році до н. е. була присутня на великому весіллі у Сузах, де одружився Олександр Македонськими та усі його військовики з перськими та мідійськими аристократками. Сісигамбіда влаштувала шлюб онуки Статири II за Олександра Македонського.

Дізнавшись про смерть Олександра 323 року до н. е, Сісигамбіда відмовилася їсти й померла через 4 дні.

Родина

[ред. | ред. код]

Чоловік — Арсам

Діти:

Пам'ять

[ред. | ред. код]

На її честь названо астероїд 823 Сісигамбіда.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Siegfried Lauffer, Alexander der Große . 3. Auflage München 1993, ISBN 3-423-04298-2, S. 78; 103; 113; 189.
  • Pierre Briant, Histoire de l'Empire perse, de Cyrus à Alexandre, 1996
  • Waldemar Heckel, Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire, John Riley, 2008.