Перегляд вихідного коду сторінки Таваді

'''Таваді''' ({{lang-ka | თავადი}} від слова таві - голова) - титул у феодальній [[Грузія|Грузії]]. У Росії прирівнювався до титулу - [[князь|князя]]. У дворянській ієрархії Грузії таваді стояли вище дворян - [[азнаурі]]в, але нижче напівнезалежних володарів - [[мтаварі]] (груз., букв. головний), що правили в [[Самтавро]].

== Історія ==
[[Файл: G. Gagarin. Georgian prince from Mingrelia.JPG | thumb | Мегрельський князь, малюнок Григорія Гагаріна.]]

Таваді з'являються в Грузії з середини XV початку XVI століть. Коли вони приходять на зміну [[Еріставі]] (від груз. слів ''ері''- народ, ''таві''- голова). До цього ієрархія феодального грузинського суспільства виглядала так: на чолі стояв цар, нижче його стояли так звані провінційні царі (члени царської династії, що правили в окремих областях, які іменували себе повною титулатурою царя, але підпорядковувалися цареві єдиної Грузії), потім слідували еріставт-еріставі ( керували найбільшими областями), потім ішли еріставі, нижче них були дідебулі-азнаур (букв. звеличені дворяни) і просто азнаур. З початку XV століття ситуація почала змінюватися. Грузія розпадається на три царства і князівство [[Самцхе-Саатабаго]] (в складі Імеретинського царства утворюються чотири Самтавро: Одішське ([[Мегрелія]]), [[Гурійське князівство|Гурійське]], [[Абхазьке князівство|Абхазьке]] і [[Сванетія|Сванське]]). На чолі царств стають гілки династії [[Багратіоні]], а Самтавро очолюють нащадки еріставт-еріставі. Таваді ж приходять на зміну дрібніших еріставі. Деякі таваді так само вийшли із середовища дідебулі-азнаурів.

Як колись еріставі підпорядковувалися безпосередньо царю чи еріставт-еріставі, так і тепер таваді могли бути безпосередньо васалами царя (в [[Картлі]], [[Кахеті]] та [[Імереті]]) або васалами мтаварів (в Самцхе-Саатабаго, Мегрелії , Гурії, Абхазії і Сванеті).

В XVIII столітті, в період правління грузинського царя-законодавця [[Вахтанг VI|Вахтанга VI]], розрізняли три ступені тавадів, причому за правовими нормами, що діяли в той час, за кров тавадів першого ступеня платилася компенсація в 15360 руб. сріблом, за кров тавадів другого ступеня - 7680 руб., за кров тавадів третього ступеня - 3840 руб, стільки ж, скільки за вбивство [[архімандрит]]а.

При цьому, князь першого ступеня, іменований ''дідебулі''- був лише старший в роду, і був фактичним главою роду і князівства ([[сатавадо]]). Молодші члени дідебульскіх родів (молодші сини дідебула і його ж молодші брати) іменувалися [[тавадішвілі]] (букв. - дитина князя) і користувалися правами тавадів другого ступеня. У тавадських родах третього ступеня, так само лише голова роду був тавадом, а його молодші сини і брати були тавадішвілі. При цьому сини тавадішвілі іменувалися вже ''[[сахліс кацебі]]'' (букв. - люди будинку).

До кінця XVIII початку XIX ст. збереглося лише чотири еріставських будинки, що фактично користувалися правами і були зрівняні з тавадами першого ступеня (дідебуламі). Це були Еріставі Арагвські і Еріставі Ксанські в Картлі, Еріставі Рачинський в Імереті і Гурійський Еріставі в Гурійському князівстві.

Верховенство в роді, як правило, передавалося у порядку першородства, однак, були і винятки. Найчастіше міжусобиця всередині феодальних будинків призводила до того, що цей порядок порушувався. В Імеретинському царстві діяв наступний порядок - члени тавадського роду самі обирали главу роду, якого затверджував цар.

Звання таваді могло було бути подаровано тільки царем або [[мтавар]]ом (можновладним князем Мегрелії, Гурії, Сванетії, Абхазії).
Позашлюбне потомство тавадів, як правило із збереженням прізвища, отримувало дворянство.

Таваді мали замки і селян, були також [[сюзерен]]ами дворян-[[азнаур]]ів. Таваді займали державні посади, які переходили у спадок.

== Визнання в Російській імперії ==

Титул таваді в російській мові традиційно перекладався і прирівнювався до княжого. Ще до вступу Грузії до складу імперії грузинські таваді виїжджали до Росії (зокрема в свиті царів [[Арчіл II|Арчила II]] та [[Вахтанг VI|Вахтанга VI]]), визнавалися князями. Першим нормативним актом, що регулює статус грузинського дворянства в Російській імперії можна вважати [[Георгіївський трактат]] 1783 р. Зокрема артикул дев'ятий говорить: {{Цитата | Простягаючи милість свою до підданих його світлості царя, князям і дворянам, й.і.в. установляет, що оні у Всеросійській імперії будуть користуватися усіма тими перевагами і вигодами, котрі російським благородним привласнені, а його світлість, приймаючи з вдячністю толь милостиве до підданих його поблажливість, зобов'язується надіслати до двору й.в. списки всіх благородних прізвищ, щоб по ній можна було знати в точності, кому таке відмінне право належить.}}'

Після приєднання Східної Грузії ( [[Картлі-Кахетинське царство|Картлі-Кахеті]]) в 1801 році і наступному входженні Імеретії (1810 р.), Гурії (1829 р.), Мегрелії (1857 р.), Сванетії (1859 р.) і Абхазії (1864 р.) місцеве дворянство, доводячи свої права на титули стверджувалися в княжій гідності Російської імперії через Департамент герольдії [[Правлячий сенат|Правлячого сенату]]. З метою вирішення питання належності того чи іншого роду до дворянства і претензій на титул, складалися на місцях комісії результатом роботи яких стали - Іменні посімейні списки осіб, визнаних у княжій і дворянській гідності:

# Именный посемейный список лицам, принадлежащим к княжеским и дворянским родам Грузии. Б.м., б.г.[СПб., 1851]. 187 c. [Утв. 6 дек. 1850 г. Сведения о происхождении и степени родства перечисленных лиц одного рода отсутствуют.]
# Дополнительный список князьям и дворянам Грузии 1856 г. Б.м.,б.г. [СПб., 1856]. 11 c.
# Второй дополнительный список к Высочайше утвержденному 6-го декабря 1850 г. Именному посемейному списку лицам, принадлежащим к княжескими дворянским родам Грузии. Утв. 7 июня 1857 г. Б.м., б.г. [СПб., 1857]. 6 c.
# Именный посемейный список лицам, принадлежащим к княжескими дворянским родам Гурии. Б.м., б.г. [СПб., 1851]. 51 с. [Высочайше утвержден 6 декабря 1850 г.]
# Именный посемейный список лицам, принадлежащим к княжескими дворянским родам Имеретии. Б.м., б.г. [СПб.,1851]. 290 c. [Высочайше утвержден 6 декабря 1850 г.]
# Именный посемейный список лицам, признанным в тавадском и азнаурском достоинстве по Мингрелии. СПб.,1880. 447 с. [Отношение Кавказского комитета, представленное в Государственный Совет 14 февраля 1880 г.]

== Див. також ==
* [[Список княжих родів Грузії]]
* [[Азнаурі]]
* [[Еріставі]]

== Ресурси Інтернета ==
[http://www.vgd.ru/STORY/dumin.htm Списки дворянских родов Российской империи по губерниям. Библиографический указатель]

== Примітки ==
{{Reflist}}

[[Категорія:Грузинські шляхетські титули]]