Перегляд вихідного коду сторінки Таджики

{{Етнічна група 
|назва      = Таджики<br />Тоҷік, تاجیک 
|самоназва = 
|image= Tajik people.jpg
|підпис     = 
|кількість   = 18-27 млн осіб 
|розселення    = {{Країна з прапорцем|Афганістан}}: 8&nbsp;000&nbsp;000 (оцінка)<ref name="cia.gov">{{Cite web |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/af.html#People |title=The World Factbook. Central Intelligence Agency |accessdate=2014-05-05 |archive-date=2016-07-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160709035637/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/af.html#People }}</ref>
{{Країна з прапорцем|Таджикистан}}: 6&nbsp;373&nbsp;834 ([[перепис]] 2010)<ref name="ЭтноСтатРТ">[http://www.stat.tj/ru/img/526b8592e834fcaaccec26a22965ea2b_1355501132.pdf Том 3. Национальный состав и владение языками, гражданство населения Республики Таджикистан (2010)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131014054442/http://www.stat.tj/ru/img/526b8592e834fcaaccec26a22965ea2b_1355501132.pdf |date=14 жовтня 2013 }} // Агентство по статистике при Президенте Республики Таджикистан</ref>
<br/> 4&nbsp;898&nbsp;382 ([[перепис]] 2000)<ref name="ЭтноСтатРТ"/><ref name="demoscope.ru">[http://www.demoscope.ru/weekly/2005/0191/analit05.php Итоги переписи населения Таджикистана 2000 года: национальный, возрастной, половой, семейный и образовательный составы]</ref><ref>Включно із памірськими народами, (шугнанці, рушанці, ваханці, бартангці, язгулямці, хуфці, ішкашимці], усього близько 135 тис. чол.) і ягнобцями (бл. 5 тис.), що за переписами зараховуються до таджиків)([http://www.demoscope.ru/weekly/2005/0191/analit05.php там само])</ref>
<br/>
{{Країна з прапорцем|Узбекистан}}: 1 165 713 (оцінка 2000)<ref name="Этнический атлас Узбекистана">[http://topreferat.znate.ru/pars_docs/refs/61/60926/60926.pdf Этнический атлас Узбекистана] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140323151517/http://topreferat.znate.ru/pars_docs/refs/61/60926/60926.pdf |date=23 березня 2014 }} Институт «Открытое общество», 2002—451 с. ([http://books.google.ru/books/about/Этнический_атлас_Узбе.html?id=Bzk5AAAAMAAJ&redir_esc=y см.])</ref>
<br/> або більше 6 000 000 (неофіц. оцінка)<ref>Lena Jonson, «Tajikistan in the New Central Asia», Published by I.B.Tauris, 2006. pg 108</ref>
<br/>
{{Країна з прапорцем|Пакистан}}: 1 000 000 (оцінка)<ref name="ethnologue.com">[http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=Pakistan Ethnologue.com's entry for Languages of Pakistan] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20040901094949/http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=Pakistan |date=1 вересня 2004 }}. В источнике приведено число лиц, говорящих на восточном фарси, при этом национальность не учитывалась.</ref> <br/>
{{Країна з прапорцем|Росія}}: 200 303 (2010)<ref>{{cite web|url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_10.php|title=Всероссийская перепись населения 2010 р. Национальный состав населения Российской Федерации|publisher=«[[Демоскоп]]»|archiveurl=https://www.webcitation.org/683aGZggq?url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_10.php|archivedate=2012-05-30|accessdate=2014-05-05|deadurl=no}}</ref>.
<br/>
{{Країна з прапорцем|Киргизстан}}: 46 105 (2009)<ref>{{Cite web |url=http://www.stat.kg/stat.files/din.files/census/5010003.pdf |title=Национальный состав населения Киргизии по переписям 1999 и 2009 и по оценке на начало 2010 и 2011 |accessdate=2014-05-05 |archive-date=2013-11-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131113151445/http://www.stat.kg/stat.files/din.files/census/5010003.pdf }}</ref>
<br/>
{{Країна з прапорцем|Казахстан}}: 36 277 (2009)<ref>[http://www.stat.kz/p_perepis/Pages/default.aspx Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120501091537/http://www.stat.kz/p_perepis/Pages/default.aspx |date=1 травня 2012 }} ([http://www.stat.kz/p_perepis/Documents/Нац%20состав.rar Национальный состав населения] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110511104653/http://www.stat.kz/p_perepis/Documents/Нац%20состав.rar |date=11 травня 2011 }}.rar)</ref>
<br/>
{{ Країна з прапорцем|Україна}}: 4255 (2001)<ref>{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/nationality_popul1/select_51/?botton=cens_db&box=5.1W&k_t=00&p=75&rz=1_1&rz_b=2_1%20%20%20%20%20%20%20|title=Всеукраинская перепись населения 2001 года. Распределение населения по национальности и родному языку|publisher=Государственный комитет статистики Украины    }}</ref>
<br/>
{{Країна з прапорцем|Білорусь}}: 871 (2009)<ref>{{cite web|url=http://belstat.gov.by/homep/ru/perepic/2009/vihod_tables/5.8-0.pdf|title=Перепись населения Республики Беларусь 2009 года. НАСЕЛЕНИЕ ПО НАЦИОНАЛЬНОСТИ И РОДНОМУ ЯЗЫКУ|publisher=belstat.gov.by|archiveurl=https://www.webcitation.org/65BNNIkIs?url=http://belstat.gov.by/homep/ru/perepic/2009/vihod_tables/5.8-0.pdf|archivedate=2012-02-03|accessdate=2014-05-05|deadurl=no}}</ref>
<br/>
{{Країна з прапорцем|Латвія}}: 123 (2010)<ref name="Национальности Латвии 2010">[http://www.pmlp.gov.lv/lv/statistika/dokuments/2010/ISVN_Latvija_pec_TTB_VPD.pdf Распределение населения Латвии по национальному составу и государственной принадлежности на 01.07.2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722161711/http://www.pmlp.gov.lv/lv/statistika/dokuments/2010/ISVN_Latvija_pec_TTB_VPD.pdf |date=2011-07-22 }} {{ref-lv}}</ref>
<br/>
{{Країна з прапорцем|Естонія}}: 33 (2011)<ref>[http://pub.stat.ee/px-web.2001/Dialog/varval.asp?ma=PCE04&lang=1 Перепис населения Эстонии 2011&nbsp;р.]{{ref-en}}</ref>
|вимер =
|архкультура =
|мова = [[Таджицька мова|таджицька]], [[дарі]]
|раса = [[паміро-ферганська раса]] великої [[Європеоїдна раса|європеоїдної]] раси<ref>Народы мира. Историко-этнографический справочник. Главный редактор Ю.&nbsp;В.&nbsp;Бромлей. Москва. Советская энциклопедия. 1988</ref>
|релігія = [[Іслам]] (переважно [[сунізм]])
|родичі = [[фарсівани]], [[перси]]
|входить = [[іранські народи]]
|включає =
|походження = [[Согдійці]], [[бактрійці]], [[хорезмійці]]<ref>C.E. Bosworth, «The Appearance of the Arabs in Central Asia under the Umayyads and the establishment of Islam», in ''History of Civilizations of Central Asia'', Vol. IV: The Age of Achievement: AD 750 to the End of the Fifteenth Century, Part One: The Historical, Social and Economic Setting, edited by M. S. Asimov and C. E. Bosworth. Multiple History Series. Paris: UNESCO Publishing, 1998. excerpt from page 23: "Central Asia in the early seventh century, was ethnically, still largely an Iranian land whose people used various Middle Iranian languages. stock and they spoke an Eastern [[Іранські мови|Iranian language]] called [[Хорезм|Khwarezmian]]. The famous scientist [[Біруні|Biruni]], a Khwarezm native, in his ''Athar ul-Baqiyah'' (الآثار الباقية عن القرون الخالية) (p.&nbsp;47)</ref> та інші східно-іранські народи<ref>[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/581047/Tajikistan/214553/History#ref=ref599015 Энциклопедия Britannica]</ref><ref>Массагеты // БРЭ. Т.19. М.,2011.</ref><ref>Иссык // БРЭ. Т.12. М.,2008.</ref><ref>Андроновская культура // БРЭ. Т.1. М.,2005.</ref>.
}}
{{Інші значення|2 = Таджики}}

'''Таджики'''&nbsp;— народ [[індоєвропейські мови|індоєвропейського]] походження, [[таджицька мова|мова]] якого споріднена з [[перська мова|перською]]. Таджики здебільшого [[мусульмани]]-[[Сунізм|суніти]]. Вони мешкають у [[Таджикистан]]і, в північному [[Афганістан]]і, де їх найбільше, в [[Пакистан]]і та в [[Іран]]і.

Слово «таджик» [[тюркські мови|тюркського]] походження й означає «нетюрк». Так називали всіх жителів [[Середня Азія|Середньої Азії]], що не належали до тюркських народів.

[[Таджицька мова]] настільки споріднена з [[перська мова|перською]] і [[дарі]], що між носіями цих мов можливе взаємне розуміння.

== Українсько-таджицькі зв'язки ==
Українсько-таджицькі зв'язки виявляються майже винятково у перекладах літературних творів. Першим перекладачем і дослідником тадж. літератури був [[Агатангел Кримський]]. Про таджиків писали [[Леонід Первомайський]], [[Василь Мисик]], [[Калянник Іван Іванович|Іван Калянник]].

По війні надруковано твори класиків таджицької і перської літератури: [[Рудакі|А. Рудакі]] (858&nbsp;— 940), [[Фірдоусі|А. Фірдоусі]] (934&nbsp;— 1020), [[Гафіз]]а (14 ст.); з новіших: [[Садріддін Айні|С. Айні]], [[Лахуті Абулкасим|А. Лахуті]], [[Джаліл|Р. Джаліла]], [[Турсун-заде|М. Турсун-заде]], [[Мірсаїд Міршакар|Міршакара]] та ін. 1962 в Україні проведено тиждень таджицької літератури і видано українською мовою зб. «Таджицька поезія. Антологія». Перекладів з української мови на таджицьку відносно мало: твори [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] (А. Лахуті, М. Турсун-заде), [[Франко Іван Якович|І. Франка]] (Р. Джаліл), [[Олександр Корнійчук|О. Корнійчука]]. До тижня української літератури 1961 в [[Ташкент]]і видано «Антологію української поезії».

== Галерея ==
<gallery>
Дівчинка-таджичка, Орджонікідзеабад, 1966.jpg|Дівчинка-таджичка, [[Вахдат (місто)|Орджонікідзеабад]], 1966
Хлопчик-таджик. Айні, 1966.png|Хлопчик-таджик. [[Айнинська нохія|Айні]], 1966.
Женщины из Панджакента.Таджикистан.JPG|Жінки-таджички із [[Пенджикент|Панджакента]]
Женщины г. Худжанда (Таджикистан).JPG|Жінка-таджичка із [[Худжанд]]а 
Среди поклонников. Панджакент.Таджикистан.JPG|Дівчата-таджички, Панджакент
Miss England 06 Hammasa Kohistani.jpg|Таджичка Хаммаса Кохістані, Міс Британія 2005
Таджик. Орджонікідзеабад, 1966.png|Таджик на вулиці Орджонікідзеабада, 1966.
|Таджицькі діти в національному одязі <ref>[http://www.tajik-gateway.org/wp/?page_id=22679 Национальна одежа народів Таджикистану]</ref> ''«чакан»''<ref>[http://itctj.wordpress.com/tag/chakan/ Tajik Chackan (video in English)]</ref>
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
{{ЕУ}}

{{Ethnograp-stub}}
{{Ethno-stub}}
{{Іранські народи}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Народи Азії]]
[[Категорія:Народи Таджикистану]]
[[Категорія:Таджики| ]]