Талаба ібн-Салама аль-Амілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Талаба ібн-Салама аль-Амілі
Народивсяневідомо
Ємен
Помербл. 750
Єгипет
Країна Омеядський халіфат
Національністьсирійський араб
Діяльністьвоєначальник
Посадавалі
Військове званнягенерал
Термін742-743 роки
ПопередникБалдж ібн-Біхр аль-Кушайрі
НаступникАбу аль-Хаттар аль-Хусам ібн-Дарар іль-Кальбі
Конфесіяіслам
Рідаль-Амілі
БатькоСалама

Талаба ібн-Салама аль-Амілі (*д/н — бл. 750) — валі Аль-Андалуса у 742743 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з сирійського племені клану аль-Амілі. Про місце та дату народження нічого невідомо. У 741 році очолював загін арабів в Іфрикії. Того ж року в складі військ Куйсума ібн-Іяда аль-Касі та Балджи ібн-Біхра аль-Кушайрі в поході на придушення повстання берберів у Магрибі. Після битви при Багбуга, де війська халіфа зазнали поразки, Талаба ібн-Салама зумів врятуватися в Сеуті.

У 742 році у складі військ Балджа ібн-Біхра перебрався до Аль-Андалуса, де звитяжив під час придушення повстання в Медині-Сидонії, Кордові й Толедо. Після цього стає заступником Балджа. Допоміг останньому повалити Абд аль-Маліка ібн-Катана, валі Аль-Андалуса. Але проти сирійських військ на чолі з валі Балджем та Талабою виступили андалузькі араби (так звані баладіди), які завдали поразки у серпні того ж року. Перед смертю Балдж призначив Талабу своїм спадкоємцем на посаді валі.

Талаба ібн-Салама тривалий час мав владу лише навколо Кордоби. Наприкінці 742 року захопив Мериду, але невдовзі опинився в облозі в цьому місті. Незабаром раптовим ударом зняв облогу, захопивши багато анадлузців.

На початку 743 року до Аль-Андалуса виступив Абу аль-Хаттар аль-Хусам ібн-Дарар іль-Кальбі за наказом Хундхали ібн-Сафвана аль-Кальбі, валі Іфрикії. У березні того ж року Талабу було замінено на посаді валі Абу аль-Хаттаром.

У наступні роки Талаба ібн-Салама служив військовим командиром в Іфрикії. У 745 році перебирається до Сирії. Потім служив при аль-Урдані, валі Палестини. У 750 році супроводжував халіфа Марвана II Омейяда після його повалення Абассидами. Напевне, загинув того ж року в Єшипті.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • P. Crone (1980) Slaves on Horses: The Evolution of the Islamic Polity, p. 171