Перегляд вихідного коду сторінки Тривога

[[Файл:Desdémona, de Antonio Muñoz Degrain (Museo del Prado).jpg|міні|ліворуч|300пкс|Приклад виразу тривоги можна помітити у Дездемони на картині Гіллінґфорда.]]
{{Емоції}}
'''Триво́га'''<ref>{{СУМ-11|Тривога}}</ref>&nbsp;— негативно забарвлена [[емоція]], що виражає відчуття невизначеності, очікування негативних подій, важко визначені передчуття. На відміну від причин [[страх]]у, причини тривоги зазвичай не усвідомлені, але вона сигналізує про участь людини в потенційно шкідливій [[поведінка|поведінці]], чи стимулює її до вчинків для підвищення ймовірності щасливого розв'язку. Тривога дуже часто проявляється в людей з [[невроз]]ами.

== Проблема тривожності ==
Проблемі тривожності присвячена дуже велика кількість літератури та досліджень, до того ж не тільки в [[психологія|психології]] та [[психіатрія|психіатрії]], але й [[біохімія|біохімії]], [[фізіологія|фізіології]], [[соціологія|соціології]], [[філософія|філософії]]. І кількість подібних досліджень з часом тільки зростає, принаймні на Заході, у вітчизняній і пострадянській науці дослідження тривоги мають фрагментарний характер<ref name="п">''Прихожан А.&nbsp;М.&nbsp;''Психология тревожности: дошкольный и школьный возраст (+CD). 2-е изд..&nbsp;— СПб.: Питер, 2009.&nbsp;— 192 с.: ил.&nbsp;— (Серия «Детскомиу психологу»)</ref>. Це зумовлено не тільки соціальними причинами, а також фактором впливу на наукову думку на Заході [[психоаналіз]]у ([[Зигмунд Фрейд]] увів в перелік проблем психології проблему тривожності), [[екзистенціалізм|екзистенціальній філософії]], психології та психіатрії.

Попри кількість робіт з питань тривоги та тривожності в них загалом вказується про невизначеність, неясність, багатозначність терміна. [[Фредерік Перлз]] писав, що «формула тривоги проста: тривога це пролом між зараз і тоді»<ref>''Ф. Перлз.'' 1994, с. 145</ref>. Розрізняють тривожність як емоційний стан (ситуативна тривога) і як стійку рису особистості, що проявляється в частих та інтенсивних станах тривоги<ref>''Ю.&nbsp;Л.&nbsp;Ханін'', 1980</ref>.

== Психофізіологічні прояви тривоги ==
На психологічному рівні тривога відчувається як напруга, стурбованість, хвилювання, нервозність і переживається у вигляді почуттів невизначеності, безпомічності, безсилля, незахищеності, самотності, передчуттям невдачі, неможливістю ухвалити рішення тощо.

На фізіологічному рівні реакції тривоги проявляються у посиленому серцебитті, частішому диханні, збільшенні [[Серцевий викид|хвилинного об'єму циркуляції крові]], підвищенням [[Артеріальний тиск|артеріального тиску]], зростанні загальної збудженості, зниженні порогів чутливості, нейтральні стимули отримують негативне забарвлення<ref name="п"/>.

Людина під час тривоги відчуває сильну напругу, демонструє хвилювання, втрачає можливість концентруватися на чомусь, окрім небезпеки, що наближається. Головний мозок дає сигнал на викид [[гормон]]ів, які запускають механізм активації [[симпатична нервова система|симпатичної нервової системи]].
[[Файл:Anxiety.gif|міні|праворуч|300пкс|Відео з характерними жестами тривоги.]]
Ця симпатична реакція забезпечує соматично можливість «захищатися або втікати»:
* підвищується [[згортання крові]] на випадок травми;
* підвищується артеріальний тиск та прискорюється пульс;
* відбувається перерозподіл крові в м'язовому масиві, який, своєю чергою, знаходиться в напрузі готовий до дії;
* уповільнюється травлення;
* припиняється слиновиділення, спричинюючи сухість у роті;
* прискорюється [[дихання]] та збільшується [[вентиляція легень]];
* скорочуються сфінктери [[Товста кишка|товстої кишки]] та жовчного міхура;
* [[печінка]] забезпечує енергетичні запити, підтримуючи рівень глюкози;
* короткострокове зниження імунної реактивності<ref name="о">{{Cite web |url=http://oberig.ua/uk/diseases/trevoga-kak-psihicheskoe-rasstrojstvo/ |title=Тривога, як психічний розлад — Клініка Оберіг |accessdate=20 січня 2013 |archive-date=16 вересня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130916094815/http://oberig.ua/uk/diseases/trevoga-kak-psihicheskoe-rasstrojstvo/}}</ref>.

Подібне забезпечення короткострокової та інтенсивної діяльності є фізіологічно виправданим. Але в наш час соціальної загрози не можна уникнути подібним шляхом фізичних зусиль, а тривога стає хронічним явищем, поступово трансформуючись в патологічні стани.

Численні проблематичні ситуації можуть викликати тривогу, яка зникає після розв'язання проблем чи втрати їх актуальності. Однак, у деяких людей тривога лишається навіть після зникнення психотравмувальної ситуації.

Кожній людині властивий певний рівень тривоги, що сприймається нею по-різному. Різниця між природною тривогою і тривожним розладом є в рівні її сприйняття<ref name="о"/>.

Люди з тривожними розладами, як правило, помічають наявність періодичних невимушених острахів, які важко переживають, і яких вони самостійно не можуть позбутися. Загострення тривоги можуть бути пов'язані з конкретними ситуаціями чи подіями (фобічна тривога), чи виникати спонтанно.

[[невроз|Тривожні розлади (неврози)]] являють собою найпоширенішу групу психічних порушень.

Попри це, вони залишаються недостатньо визнаними та розпізнаваними порівняно з іншими психічними розладами&nbsp;— депресивними, психотичними та іншими порушеннями. З іншого боку, для значної частини населення ці порушення є однією з основних причин зниження трудової продуктивності, захворюваності, [[Соціальна дезадаптація|соціальної дезадаптації]], зловживання алкоголем<ref name="о"/>.

== Типи тривоги ==
В психоаналітичній теорії в залежності від джерела загрози розрізняють такі типи тривоги:

* реалістична
* невротична
* моральна<ref>{{книга|автор=Larry Hjelle, Daniel Ziegler  |заголовок="Personality Theories: Basic Assumptions, Research, and Applications", 3th ed|місце=|видавництво=|рік=1992|сторінок=|ref =}}</ref>.

== Профілактика тривоги ==
У багатьох випадках певний рівень тривоги&nbsp;— річ цілком нормальна, що являє собою природну реакцію на стресову ситуацію. Вона виростає в проблему лише тоді, коли ступінь тривоги не пропорційна її причини або коли зовсім не існує об'єктивної зовнішньої причини для тривоги<ref>{{Cite web |url=http://artlife.rv.ua/?area=articles%2Fitem%2F255&lng=uk#ixzz2IWz4bgxn |title=Тривога — Артлайф |accessdate=3 квітня 2022 |archive-date=24 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200924004214/http://artlife.rv.ua/?area=articles%2Fitem%2F255&lng=uk#ixzz2IWz4bgxn}}</ref>.

Наприкінці 50-х років основними засобами лікування подібних захворювань були [[транквілізатор]]и. Але згодом виявилося, що поряд з лікувальними властивостями ці препарати несли цілий ряд серйозних побічних ефектів, як-от&nbsp;— ефект залежності, сонливість, порушення пам'яті й деяка загальмованість.

Доведено, що [[герицій їжаковий]] може зменшувати [[депресія|депресію]] та тривогу.<ref>{{Cite web|url=https://www.jstage.jst.go.jp/article/biomedres/31/4/31_4_231/_article|title=Reduction of depression and anxiety by 4 weeks Hericium erinaceus intake|website=jstage.jst.go.jp|publisher=
Biomedical Research, Volume 31 (2010) Issue 4 Pages 231-237|last=Mayumi Nagano, Kuniyoshi Shimizu, Ryuichiro Kondo, Chickako Hayashi, Daigo Sato, Katsuyuki Kitagawa, Koichiro Ohnuki|date=2010}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.mdpi.com/1422-0067/19/2/341|title=Erinacine A-Enriched Hericium erinaceus Mycelium Produces Antidepressant-Like Effects through Modulating BDNF/PI3K/Akt/GSK-3β Signaling in Mice|website=mdpi.com|publisher=International Journal of Molecular Sciences, Volume 19 Issue 2|last=Chun-Hung Chiu, Charng-Cherng Chyau, Chin-Chu Chen, Li-Ya Lee, Wan-Ping Chen, Jia-Ling Liu, Wen-Hsin Lin and Mei-Chin Mong|date=2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.liebertpub.com/doi/10.1089/jmf.2017.4006|title=Hericium erinaceus Extract Reduces Anxiety and Depressive Behaviors by Promoting Hippocampal Neurogenesis in the Adult Mouse Brain|website=liebertpub.com|publisher=Journal of Medicinal Food, Vol. 21, No. 2|last=Sun Ryu, Hyoun Geun Kim, Joo Youn Kim, Seong Yun Kim, and Kyung-Ok Cho|date=2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://cmjournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13020-021-00546-8|title=Neurogenesis-dependent antidepressant-like activity of Hericium erinaceus in an animal model of depression|website=cmjournal.biomedcentral.com|publisher=Chinese Medicine volume 16, Article number: 132 (2021)|last=Pit Shan Chong, Chi Him Poon, Jaydeep Roy, Ka Chun Tsui, Sze Yuen Lew, Michael Weng Lok Phang, Rachael Julia Yuenyinn Tan, Poh Guat Cheng, Man-Lung Fung, Kah Hui Wong & Lee Wei Lim|date=2021}}</ref> До того ж [[герицій їжаковий]] може бути дешевшим і краще переношуваним альтернативним засобом лікування з меншою кількістю побічних ефектів.<ref>{{Cite web|url=https://www.mdpi.com/1422-0067/21/1/163|title=Therapeutic Potential of Hericium erinaceus for Depressive Disorder|website=mdpi.com|publisher=International Journal of Molecular Sciences, 2020, 21(1), 163|last=Pit Shan Chong, Man-Lung Fung, Kah Hui Wong, and Lee Wei Lim|date=2020}}</ref>

Спеціалісти рекомендують попередньо програти в уяві ситуацію, яка призводить до тривоги або страху, але тільки в позитивному руслі (метод [[імплозія (психотерапія)|імплозії]])<ref>{{Cite web |url=http://koleco.kiev.ua/trivozi-ni-metodi-borotbi-z-trivozhnim-stanom/ |title=Тривозі — ні! Методи боротьби з тривожним станом |accessdate=20 січня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305154613/http://koleco.kiev.ua/trivozi-ni-metodi-borotbi-z-trivozhnim-stanom/ |archivedate=5 березня 2016 |deadurl=yes}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Генералізований тривожний розлад]]
* [[Невроз]]
* [[Тривожність]]

== Примітки ==
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Hangover|Тривога}}
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* {{УМЕ10|частина=Передчуття|сторінки=1323-1324}}
{{psych-stub}}

{{Симптоми та ознаки, пов’язані зі сприйняттям, емоціями та поведінкою}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Емоції]]
[[Категорія:Почуття]]
[[Категорія:Психічні стани]]
[[Категорія:Поведінка]]
[[Категорія:Тривога| ]]