Перегляд вихідного коду сторінки Трипаносома

{{Картка:Таксономія
| name = Трипаносома
| image = Trypanosoma cruzi crithidia.jpeg
| image_width = 300px
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| unranked_phylum = [[Discoba]]
| phylum = [[Евгленові]] (Euglenozoa)
| subphylum = [[Мастігофори]] (Mastigophora)
| classis = [[Кінетопластиди]] (Kinetoplastida)
| ordo = [[Trypanosomatida]]
| familia = [[Трипаносомові]] (Trypanosomatidae)
| genus = '''''Trypanosoma'''''
| genus_authority = David Gruby, 1843
| wikispecies = Trypanosoma
| commons = Category:Trypanosoma
| ncbi = 5690
}}

'''Трипаносо́ма''' (''Trypanosoma'')&nbsp;— [[рід]] паразитичних [[Найпростіші|найпростіших]] [[Клас (біологія)|класу]] [[Кінетопластиди|кінетопластид]]. Розміри від 12 до 100 мкм. [[Паразит]]и крові та тканин [[Хребетні|хребетних]], часто спричинюють тяжкі [[хвороба|захворювання]]&nbsp;— [[трипаносомози]], серед яких найнебезпечнішими є [[сонна хвороба]] людини й [[хвороба Шагаса]] рогатої худоби, а також хвороби Нагана (збудник — ''Trypanosoma brucei'')<ref name="БСЄ_Трипаносоми"/>, Сурра<ref group="Note">Хвороба коней, великої рогатої худоби, верблюдів, собак та слонів, яку спричиняє ''Trypanosoma evansi''.</ref><ref>[http://bse.sci-lib.com/article107787.html Сурра] у [[Велика радянська енциклопедія|Великій радянській енциклопедії]] {{ref-ru}}</ref>, Су-ауру<ref group="Note">Хвороба верблюдів, коней, віслюків та собак, яку спричиняє ''Trypanosoma ninaekohlyakimovae''. Назва Су-ауру походить від {{lang-kk|су ауру}} — «хвороба від води».</ref><ref>[http://bse.sci-lib.com/article107206.html Су-ауру] у [[Велика радянська енциклопедія|Великій радянській енциклопедії]]{{ref-ru}}</ref>.

== Окремі види ==
На сьогодні{{коли?}} відомі такі види цього роду:<br/>
''T. acanthobramae'', ''T. agouchyi'', ''T. aligaricum'', ''T. avium'', ''T. balbianii'', ''T. balistes'', ''T. barbari'', ''T. batrachi'',<br/>''T. blanchardii'',''T. boyli'', [[Trypanosoma brucei|''T. brucei'']], ''T. bufophlebotomi'', ''T. calmettei'', ''T. centropi'', ''T. citelli'', ''T. clariae'', ''T. clozeli'', ''T. cobitis'',<br/> [[Trypanosoma cruzi|''T. cruzi'']], ''T. cuculli'', ''T. danilewskyi'', ''T. denysi'', ''T. duttonii'', ''T. eberthi'', ''T. elephantis'', ''T. elongatum'', ''T. equiperdum'',<br/> ''T. euphorbiae'', ''T. evansi'', ''T. evotomys'', ''T. gachuii'', ''T. gallayi'', ''T. gambiense'', ''T. garruli'', ''T. granulosum'', ''T. grewali'', <br/>''T. grobbeni'', ''T. grosi'', ''T. gymnorhidis'', ''T. hippicum'', ''T. humboldti'', ''T. hylea'', ''T. hypostomi'', ''T. ichneumoni'', ''T. ingens'',<br/> ''T. ixobrychi'', ''T. lagonostictae'', ''T. leporis-sylvaticus'', ''T. lewisii'', ''T. liothricis'', ''T. lobivenelli'', ''T. marathwadense'', ''T. martini'',<br/> ''T. microti'', ''T. minasense'', ''T. montezumae'', ''T. mukundi'', ''T. muscae'', ''T. musculi'', ''T. neinavana'', ''T. neotomae'',<br/> ''T. nicolleorum'', ''T. ninaekohlyakimovae'', ''T. occidentale'', ''T. peromysci'', ''T. piscium'', ''T. platydactyli'', ''T. polyplectri'',<br/> ''T. pontyi'', ''T. primeti'', ''T. puntii'', ''T. rabinowitschae'', ''T. rajae'', ''T. rayi'', ''T. remaki'', ''T. rotatorium'', ''T. rupicoli'', ''T. rutherfordii'',<br/> ''T. sanguinis'', ''T. scelopori'', ''T. scyllii'', ''T. scylliumi'', ''T. serveti'', ''T. soleae'', ''T. soricis'', ''T. toddii'', ''T. triatomae'', ''T. tropidonoti'', <br/> ''T. turdoidis'', ''T. ugandense'', ''T. venezuelense'', ''T. vespertilionis'', ''T. vittatae'', ''T. vivax'', ''T. winchesiense''{{Джерело?}}.

== Будова ==
Клітини видовжені та звужені на кінцях. Розміри від 12 до 100 мкм. Посередині тіла розташоване ядро, а на задньому кінці&nbsp;— блефаробласт і [[базальне тільце]], від якого починається [[джгутик]]. Між [[пелікула|пелікулою]] та джгутиком є перетинка, так звана [[ундулююча мембрана]], за допомогою якої трипаносома здатна рухатись у в'язкій [[кров]]і, [[лімфа|лімфі]] та спинномозковій рідині. Біля джгутика в клітині розташована органела [[Мітохондрія|мітохондріальної]] природи&nbsp;— кінетопласт, дуже багата [[ДНК]]. Розмножуються трипаносоми поздовжнім діленням, статевий процес відсутній<ref name="БСЄ_Трипаносоми"/>. У циклі розвитку характерна зміна кількох морфологічних стадій:

* '''Трипомастигота''' має видовжену форму, довгий джгутик, ундулюючу мембрану, здатна рухатись&nbsp;— паразит хребетних хазяїв, становить для них інвазивну стадію
* '''Епімастигота''' схожа на трипомастиготу, але джгутик короткий, ундулююча мембрана виражена погано, існує тільки в організмі переносника, здатна перетворюватись на трипомастиготу
* '''Амастигота''' нерухома, ундулююча мембрана та джгутик відсутні, паразитує в організмі [[хребетні|хребетних]], внутришньоклітинний [[паразит]], здатна перетворюватись на трипомастиготу
* Метациклічна форма

== Особливості життєдіяльності ==
Трипаносоми здатні уникати імунологічних реакцій організму хазяїна завдяки генетично запрограмованому механізму зміни властивостей клітинної стінки. У відповідь на дію антитіл хазяїна такі зміни можуть повторюватись багаторазово, що зумовлює [[Рецидив (медицина)|рецидиви]] хвороби. Переносниками трипаносом є кровосисні [[комахи]]: двокрилі&nbsp;— [[муха цеце]] —, та напівжорсткокрилі&nbsp;— [[клоп]]и. Перенесення інфекції може відбуватись механічно на ротових органах комахи, крім того збудник може розмножуватись в тілі комахи мігруючи, після цього в [[слинні залози]].

== Патогенез ==
{{main|Сонна хвороба}}
{{main|Хвороба Шагаса}}
Потрапивши в організм хребетних трипаносоми перші 9&nbsp;— 10 діб розмножуються під [[шкіра|шкірою]], потім переносяться до лімфатичної системи, з якої потрапляють у кров, яка в свою чергу, розносить їх у всі тканини та [[Орган (анатомія)|органи]]. Переважно накопичуються у [[спинний мозок|спинному]] та [[головний мозок|головному мозку]]. При цьому збудники руйнують тканини й клітини органів й отруюють організм своїми [[токсини|токсинами]]. Відбувається ураження клубочкового апарату [[Нирки|нирок]], у серці&nbsp;— крововиливи та некрози, у селезінці та печінці&nbsp;— дистрофічні зміни. Виявляються за допомогою світлової мікроскопії в мазках крові.

== Примітки ==
{{reflist|group=Note}}

== Джерела ==
{{reflist|refs=
<ref name="БСЄ_Трипаносоми">[http://bse.sci-lib.com/article112205.html Трипаносоми] у [[Велика радянська енциклопедія|Великій радянській енциклопедії]] {{ref-ru}}</ref>
}}

== Посилання ==
* {{cite journal|author= Stuart K., R. Brun, S. Croft, A. Fairlamb, R.E. Gurtler, J. McKerrow, S. Reed and Tarleton, R. |year= 2008 |title= Kinetoplastids: related protozoan pathogens, different diseases |url= https://archive.org/details/sim_journal-of-clinical-investigation_2008-04_118_4/page/1301 |journal= J. Clin. Invest. |volume= 118 |pages= 1301—1310 |doi= 10.1172/JCI33945 |pmc= PMC2276762 |pmid= 18382742}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53410/22281.html Трипаносоми]}}
*[http://www.megabook.ru/Article.asp?AID=679252 Трипаносоми] {{ref-ru}} {{Deadlink}}

{{паразитологія-доробити}}
{{Microbiology-stub}}
{{Нормативний контроль}}

{{taxonbar|from=Q541987}}
[[Категорія:Кінетопластиди]]
[[Категорія:Паразити]]
[[Категорія:Роди]]