Тюргеші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тюргеші (кит. туциши 突骑施) — тюркський народ, що проживав у Західній Джунгарії та Семиріччі, та входив до союзу п’яти племен дулу.

Історія

[ред. | ред. код]

Тюргеші у VI столітті складались з об’єднання племен абарів і мукрі, що утворили племінний союз «чорних» (абарів, кара-тюргеші) й «жовтих» (мукрі, сари-тюргеші) родів. Тюргеші входили до складу Західного тюркського каганату. Пізніше створили Тюргеський каганат і наприкінці VII століття очолили боротьбу місцевих племен проти навали арабів і китайців.

711 року тюргеші були розбиті полководцем Східно-тюркського каганату Кюль-тегіном. У середині VIII століття джунгарських тюргешів підкорили уйгури, а семиріченських — карлуки[1][2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Грум-Гржимайло Г. Е., Западная Монголия и Урянхайский край, т. 2, Л., 1926
  2. Бартольд В. В., Очерк истории Семиречья, Соч., т. 2, ч. 1, М., 1963; Гумилев Л. Н., Древние тюрки, М., 1967