Уквушвуйнен
| Уквушвуйнен | ||||
 | ||||
|
63°00′ пн. ш. 177°30′ сх. д. / 63.000° пн. ш. 177.500° сх. д.Координати: 63°00′ пн. ш. 177°30′ сх. д. / 63.000° пн. ш. 177.500° сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет[1] | |||
| Висота | 273 м | |||
  Уквушвуйнен Уквушвуйнен (Росія) | ||||
 | ||||
 Уквушвуйнен у Вікісховищі | ||||
Уквушвуйнен (рос. горы Уквушвуйнен),[2] також Меїнгипільгинський хребет (рос. Мэйнгыпильгынский хребет),[3] — гірський хребет в Анадирському районі, Чукотський автономний округ, Росія.
Географія[ред. | ред. код]
Уквушвуйнен — найсхідніший хребет Корякського нагір'я, Східносибірських гір. Простягається приблизно зі сходу на захід на півдні Чукотки, між хребтом Койверлан[ceb] на заході та мисом Наварін[ru], що омивається Беринговим морем, на сході. На північному заході хребет перетинає річка Велика[en]. На хребті 28 гірських льодовиків.[4]
Найвищі гори хребта Уквушвуйнен розташовані в його західній частині. Найвища вершина — Гора Красна (1423 м). Інші вершини хребта — Цирк (1407 м) та Кенкерен (1058 м), що здіймається над північно-західною стороною озера Маїнітс у центральній частині хребта. Озера Ваамочка[ru] та Пекульнейське озеро[en] — прибережні лагуни, що лежать на південній стороні хребта.
Річка Каканаут, тече на південь у центральній частині хребта і впадає у північно-східну затоку Пекульнейського озера, дає назву маастрихтській геологічній формації — Каканаутська формація[5]
Флора і клімат[ред. | ред. код]
Нижні гірські схили покриті сибірською сосною, тоді як верхні — гірською тундрою. Хребет Уквушвуйнен має субарктичний клімат, дещо зм'якшений близькістю океану. Середня температура січня становить -20° C, а липня — 10° C. Взимку випадає дуже мало опадів у вигляді снігу, більшість випадає як дощ влітку. Середня глибина снігового покриву становить 500 мм.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Geonames — Gory Ukvushvuynen
- ↑ Atlas of Russia. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Mountain Glaciers of the Northern Hemisphere, Vol. 1, American Geographical Society of New York. Dept. of Exploration and Field Research, p. 321
- ↑ Michael C. Boulter, Helen Fisher eds. Cenozoic Plants and Climates of the Arctic, p. 130
- ↑ David M. Hopkins; John V. Matthews; Charles E. Schweger (1982). Paleoecology of Beringia. Elsevier. с. 45. ISBN 9780123558602.
|
