Уренгойська ТЕС
| 66°02′06″ пн. ш. 78°05′02″ сх. д. / 66.03499167° пн. ш. 78.08384722° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Росія | |||
| Введення в експлуатацію | 1990 – 1991 (пуско-опалювальна котельня), 2012 (парогазовий блок) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Водозабір | озеро Ямилімуяганто | |||
| Енергоблоки | 1х506 (парогазовий блок) | |||
| Котельні агрегати | 2 котла-утилізатора ЭМАльянс E-229/50.2-7.85/0.59-507/227 (ліцензія Nooter/Eriksen) (парогазовий блок 3), 2 парові БКЗ-75-39 ГМ + 2 водогрійні КВГМ-100-150 (пуско-опалювальна котельня) | |||
| Турбіни | 2 газові Силові машини ГТЭ-160 (ліцензія Siemens SGT5-2000E) + 1 парова Силові машини К-160-7.5 (парогазовий блок), 2 парові Калузький турбінний завод ПТ-12/15-35/10М (пуско-опалювальна котельня) | |||
| Електрогенератори | 2 Siemens SGen 5-100А-2Р + 1 ТЗФП-160-2МУЗ (парогазовий блок) | |||
| Встановлена електрична потужність | 530 | |||
| Встановлена теплова потужність | 310 Гкал/год | |||
| Материнська компанія | Інтер РАО / «Роснафта» | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  Уренгойська ТЕС | ||||
 | ||||
66°1′59″ пн. ш. 78°5′0″ сх. д. / 66.03306° пн. ш. 78.08333° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
Уренгойська ТЕС — теплова електростанція в Тюменській області Росії.
Станція повинна була обслуговувати потреби надпотужного центру газовидобувної промисловості (зокрема, неподалік знаходиться унікальне Уренгойське родовище), при цьому первісний проект передбачав зведення дванадцяти однотипних блоків з паровими турбінами потужністю по 210 МВт. Роботи стартували в середині 1980-х, встигли створити свайне поле на місці перших блоків та почати зводити димар, проте на тлі краху планової економіки в 1994-му будівництво зупинилось. Втім, в 1990 – 1991 роках встигли ввести в дію пуско-опалювальну котельню з двома паровими турбінами Калузького турбінного заводу типу ПТ-12/15-35/10М потужністю по 12 МВт, які живляться від двох парових котлів типу БКЗ-75-39 ГМ продуктивністю по 75 тон пари на годину (також котельня має два водогрійні котла типу КВГМ-100-150 продуктивністю по 100 Гкал/год).
В 2007-му вирішили відновити будівництво Уренгойської ТЕС, проте тепер повністю відмовились від первісного проекту. Натомість в 2012-му запустили енергоблок комбінованого парогазового циклу, в якому дві газові турбіна виробництва концерну «Силові машини» типу ГТЭ-160 (ліцензійна Siemens) живлять через відповідну кількість котлів-утилізаторів парову турбіну від «Силових машини» типу К-160-7.5. Номінальна потужність парогазового блоку первісно була визначена як 450 МВт, а в 2015 – 2016 роках у три етапи переномінована на 506 МВт. Паливна ефективність блоку становить 50,6%.
Як паливо ТЕС використовує природний газ.
Для охолодження використовують воду із озера Ямилімуяганто (сточище річки Пур).
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 220 кВ та 110 кВ.[1][2][3][4]
- ↑ russos.livejournal.
- ↑ Референции. www.paoktz.ru. Процитовано 28 березня 2024.
- ↑ urengoyskaya-gres.
- ↑ Уренгойская ГРЭС. irao-generation.ru. Процитовано 28 березня 2024.