Фойгт Карл Карлович

Фойгт Карл Карлович
Народився	7 (19) квітня 1808 Нарва, Yamburgsky Uyezdd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер	30 жовтня (11 листопада) 1873 (65 років) Санкт-Петербург, Російська імперія
Діяльність	філолог
Alma mater	Казанський державний університет Імператорський Казанський університет
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Батько	Karl Theophil Gottlieb (Karl Amvrosievic) Voigtd
Мати	Elisabeth Erdmannd
Нагороди

Карл Карлович Фойгт (7 (19) квітня 1808(18080419), Нарва — 30 жовтня (11 листопада) 1873, Санкт-Петербург) — російський та український педагог, сходознавець, філолог та письменник, ректор Харківського університету (1852–1858).

Життєпис

Двох років від роду втратив свого батька, який був першим професором філософії в щойно відкритому Казанському університеті. В 1823 р закінчив курс в казанської гімназії.

У 1826 р. закінчив Казанський університет, де вивчав східні мови.

У 1826—1828 рр. — викладач перської мови в казанській гімназії, у якій сам вчився.

Залишаючись при гімназії, з 1828 р. — помічник бібліотекаря Казанського університету, склав план бібліотеки, схвалений Академією наук.

З 1833 р. працював лектором німецької мови і літератури в університеті.

У 1834 році після захисту дисертації «Исторический взгляд на сатиру у знатнейших древних и новых народов» здобув ступінь магістра й був затверджений ад'юнктом по кафедрі російської словесності, з покладанням на нього викладання історії загальної літератури.

У 1838 р. захистив дисертацію «Об историческом значении эпопей у древних и новых народов» і здобув ступінь доктора філософії. З 1838 р. — екстраординарний, з 1842 р. — ординарний професор російської словесності на кафедрі історії російської мови і літератури. Певний час був деканом історико-філологічного факультету. Крім того, з 1841 р. був інспектором класів у Родіонівському інституті шляхетних дівчат.

З 1845 р. — проректор Казанського університету.

У листопаді 1852 р. призначений ректором Харківського університету. З 1859 р. — товариш попечителя Харківського навчального округу; з 1863 р. — його попечитель.

У 1867 р. переведений до Петербурга, був членом Ради Міністра народної освіти і головою Вченого комітету міністерства.

Почесний член Харківського університету з 1867 р. Нагороджений орденами Св. Анни ІІ, ІІІ ступенів; Св. Володимира ІІІ ступеня.

Праці

• Историко-статистические записки об Императорском Харьковском университете и его заведениях, от основания университета до 1859 г. (Харьков, 1859);
• Речь при открытии в Казани памятника Г. Р. Державину (Казань, 1847);
• Обозрение хода и успехов преподавания азиятских языков в Импер. Казанском университете за десятилетие с 1842—1852 г. (Казань, 1852);
• О дидактической и эпической поэзии римлян в первый период их литературы, от основания Рима до смерти Августа" («Журн. мин. нар. просв.», 1852 г., кн. 4)
• «Мысли об истинном значении и содержании риторики» («Журн. мин. нар. просв.», 1856 г., кн. 3).

Джерела

• Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Фойгт Карл Карлович
• Фойгт, Карл Карлович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб., 1901. — Т. 21 : Фабер — Цявловский. — С. 166—167. (рос.)