Нарва

Нарва Narva
Герб Нарви Прапор Нарви
Нарвський замок
Основні дані
59°22′00″ пн. ш. 28°11′00″ сх. д.
Країна	Естонія
Регіон	Іда-Вірумаа
Столиця для	Commune of the Working People of Estonia[d] і Q31275077?
Засновано	1345
Перша згадка	1171
Площа	84,54 км²
Населення	67 497
· густота	810,5 осіб/км²
Міста-побратими	Івангород, Tinglev Sogn[d], Донецьк, Лагті, Пярну, Карлскуга, Чорноморськ, Петрозаводськ (жовтень 2011)
Телефонний код	35
Часовий пояс	+2
GeoNames	590031
OSM	r2832959  ·R
Поштові індекси	20001–21020
Міська влада
Мер міста	Tarmo Tammiste[d]
Веб-сторінка	narva.ee
Мапа
Нарва на Вікісховищі

Нарва (ест. Narva) — третє за величиною місто в Естонії, найбільше місто повіту Іда-Вірумаа, найбільше переважно російськомовне місто в країні. 88 % населення складають росіяни.

Історія міста

Від давніх часів до ХІХ століття

Так звана Нарвська культура стала одним з компонентів в етногенезі балтійських народів.

Поселення на цьому місці вперше згадується в 1171 р. у Новгородському літописі. На початку XIII століття воно було відоме як село Нарва. Фортеця в Нарві була заснована данцями 30 листопада 1223. У першій половині XIV століття Нарві були надані права міста. З 1223 по 1346 роки Нарва належала Данії, а потім до 1558 — Лівонському ордену. В цей час будується замок Германа (XIII—XVI століття), що є наочним свідченням стратегічної важливості міста.

У 1492 році для боротьби з Лівонією навпроти Нарви князем московським Іваном III була побудована Івангородська фортеця. Під час Лівонської війни Нарва була взята військами московської держави (11 травня 1558), а в 1581 році була взята військами Швеції.

Зі спроби завоювати Нарву Петро I розпочав Північну війну. Московитська армія взяла в облогу Нарву, але 19 (30) листопада 1700 року була розбита шведськими військами (див. Битва під Нарвою). Лише 9 серпня 1704 московитські війська взяли Нарву.

Після заснування фортець Кронштадт і Свеаборг Нарва втратила своє стратегічне значення. До середини XIX століття Нарва стала великим центром текстильної промисловості (Товариство Кренгольмської мануфактури). Серед засновників мануфактури були: Лев Герасимович Кнопа, Козьма Терентійович Солдатенков, Олексій Іванович Хлуд, Річард Васильович Барлов, Ернст Федорович Кольбе.

ХХ-ХХІ століття

З 4 березня по 28 листопада 1918 місто було окуповане німецькими військами. У роки Громадянської війни в Росії (Визвольна війна Естонії) 27 листопада 1918 Червона Армія окупувала Нарву і розгорнула наступ вглиб Естонії. 29 листопада 1918 в Нарві була проголошена Естляндська трудова комуна. 18 січня 1919 війська Естонської Республіки визволили місто. З січня 1919 перебувала у складі Естонської Республіки, з 21 липня 1940 року — Естонської РСР, що увійшла 6 серпня 1940 до складу СРСР.

Під час Другої світової війни з серпня 1941 окупована німецькими військами. Після серії невдалих спроб захоплена радянськими військами 26 липня 1944 в ході Нарвської операції. Під час війни Старе місто Нарви сильно постраждало і, як і багато міст СРСР, після закінчення війни не було відновлено (за винятком окремих будівель).

З 1991 року після розпаду СРСР у складі Естонської Республіки.

Персоналії

• Демчог Вадим Вікторович — російський актор театру і кіно.
• Керсті Мерілаас (1913—1986) — естонська поетеса та перекладачка.

Посилання

• Офіційний сайт