Нарва
| Нарва Narva | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Нарвський замок | |||||
  | |||||
| Основні дані | |||||
| 59°22′00″ пн. ш. 28°11′00″ сх. д. / 59.36667° пн. ш. 28.18333° сх. д.Координати: 59°22′00″ пн. ш. 28°11′00″ сх. д. / 59.36667° пн. ш. 28.18333° сх. д. | |||||
| Країна |
 Естонія | ||||
| Регіон | Іда-Вірумаа | ||||
| Засновано | 1345 | ||||
| Перша згадка | 1171 | ||||
| Населення | 67 497 | ||||
| Площа | 84,54 км² | ||||
| Густота населення | 810,5 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 20001–21020 | ||||
| Телефонний код | 35 | ||||
| Часовий пояс | +2 | ||||
| Висота НРМ | 25 м | ||||
| Міста-побратими |
Івангород Карлскоґа Tinglev Sogn[d] Донецьк Лагті Пярну Карлскуга Чорноморськ Петрозаводськ | ||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | narva.ee | ||||
| Мер міста | Tarmo Tammiste[d] | ||||
 Нарва на Вікісховищі | |||||
Нарва (ест. Narva) — третє за величиною місто в Естонії, найбільше місто повіту Іда-Вірумаа, найбільше переважно російськомовне місто в країні. 88 % населення складають росіяни.
Зміст
Історія міста[ред. | ред. код]
Від давніх часів до ХІХ століття[ред. | ред. код]
Так звана Нарвська культура стала одним з компонентів в етногенезі прибалтійських народів.
Поселення на цьому місці вперше згадується в 1171 р. у Новгородському літописі. На початку XIII століття воно було відоме як село Нарва. Фортеця в Нарві була заснована данцями 30 листопада 1223. У першій половині XIV століття Нарві були надані права міста. З 1223 по 1346 роки Нарва належала Данії, а потім до 1558 — Лівонському ордену. В цей час будується замок Германа (XIII—XVI століття), що є наочним свідченням стратегічної важливості міста.
У 1492 році для боротьби з Лівонією навпроти Нарви князем московським Іваном III була побудована Івангородська фортеця. Під час Лівонської війни Нарва була взята військами московської держави (11 травня 1558), а в 1581 році була взята військами Швеції.
Зі спроби завоювати Нарву Петро I розпочав Північну війну. Московитська армія взяла в облогу Нарву, але 19 (30) листопада 1700 року була розбита шведськими військами (див. Битва під Нарвою). Лише 9 серпня 1704 московитські війська взяли Нарву.
Після заснування фортець Кронштадт і Свеаборг Нарва втратила своє стратегічне значення. До середини XIX століття Нарва стала великим центром текстильної промисловості (Товариство Кренгольмської мануфактури). Серед засновників мануфактури були: Лев Герасимович Кнопа, Козьма Терентійович Солдатенков, Олексій Іванович Хлуд, Річард Васильович Барлов, Ернст Федорович Кольбе.
ХХ-ХХІ століття[ред. | ред. код]
З 4 березня по 28 листопада 1918 місто було окуповане німецькими військами. У роки Громадянської війни в Росії (Визвольна війна Естонії) 27 листопада 1918 Червона Армія окупувала Нарву і розгорнула наступ вглиб Естонії. 29 листопада 1918 в Нарві була проголошена Естляндська трудова комуна. 18 січня 1919 війська Естонської Республіки визволили місто. З січня 1919 перебувала у складі Естонської Республіки, з 21 липня 1940 року — Естонської РСР, що увійшла 6 серпня 1940 до складу СРСР.
Під час Другої світової війни з серпня 1941 окупована німецькими військами. Після серії невдалих спроб захоплена радянськими військами 26 липня 1944 в ході Нарвської операції. Під час війни Старе місто Нарви сильно постраждало і, як і багато міст СРСР, після закінчення війни не було відновлено (за винятком окремих будівель).
З 1991 року після розпаду СРСР у складі Естонської Республіки.
Персоналії[ред. | ред. код]
- Демчог Вадим Вікторович — російський актор театру і кіно.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||
| |||||||||||||||||
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2013) |
