Перегляд вихідного коду сторінки Хітин

{{Речовина
| назва = Хітин
| зображення = Chitin.svg
| систематична_назва = Хітин
| інші_назви =
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
| абревіатури = 
| номер_CAS = 1398-61-4
| PubChem = 
| назва_MeSH = Chitin
| SMILES =
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|   формула    = C<sub>8</sub>H<sub>13</sub>NO<sub>5</sub>
|   молярна_маса    = 203,19 
|   зовнішній_вигляд = 
|   густина =  
|   температура_плавлення = 
|   температура_кипіння = 
|   розчинність = 
|   розчинність1 = 
|   розчинник1 = 
|   pKa = 
|   ізоелектрична_точка = 
  }}
}}
'''Хіти́н''' (хімічна назва: полі-N-ацетил-D-глюкозо-2-амін)&nbsp;— азотовмісний [[Полісахариди|полісахарид]], який хімічно дуже схожий з [[Целюлоза|целюлозою]], лише замість [[Гідроксильна група|гідроксила]] (—ОН) на кожному кільці ([[мономер]]і) із 6 атомів Карбону розташована аміногрупа, в якій один з двох атомів Гідрогену заміщений на ацетильну групу.

Вперше був виділений із зовнішніх оболонок [[тарантул]]ів.

== Етимологія ==
Назва речовини «хітин» походить від {{lang-el|χιτών}}&nbsp;— [[хітон]], що було назвою [[одяг]]у. Зокрема це символізує ключову роль хітину в будові покривів багатьох організмів.

== Поширення в природі ==
Хітин&nbsp;— один з найпоширеніших у природі [[Полісахариди|полісахаридів]]. Його вважають другою після целюлози органічною речовиною за поширенням в природі.<ref name="техн.м">Фома Аксенов «Экспансия хитина» / «Техника&nbsp;— молодежи», 1995, №&nbsp;1. ISBN 0320-33IX</ref> Щороку на [[Земля|Землі]] в живих організмах утворюється і розкладається близько 10 [[тонна|гігатонн]] хітину{{Джерело?}}. Хітин є основним компонентом [[Екзоскелет (біологія)|зовнішнього скелету]] [[членистоногі|членистоногих]]: [[Панцир (біологія)|панцирів]] раків, крабів, креветок, скорпіонів, [[Кутикула|кутикули]] комах і ін. В [[Клітинна стінка|клітинних стінках]] [[гриби|грибів]]&nbsp;— виконує захисну й опорну функції, забезпечуючи жорсткість клітин. Також хітин утворюється в організмах багатьох інших тварин&nbsp;— різноманітних червів, [[Кишковопорожнинні|кишковопорожнинних]], [[кнідарії|кнідарій]] та ін.

Попри те, що хітин є речовиною, дуже близькою за будовою, фізико-хімічними властивостями і біологічною роллю до [[целюлоза|целюлози]], в організмах, які виробляють целюлозу ([[рослини]], деякі [[бактерії]]) хітин знайти не вдалося.

У всіх організмах, що виробляють та використовують хітин, він перебуває не в чистому вигляді, а в комплексі з іншими [[Полісахариди|полісахаридами]], і дуже часто асоційований з [[білки|білками]]. В клітинній стінці грибів хітин входить в хітин-глюкановий комплекс, кутикула комах побудована з хітин-меланінового комплексу (хітин [[Ковалентний зв'язок|ковалентно зв'язаний]] з білками [[артраподин]]у і [[склеротин]]у та великою кількістю меланінових з'єднань), в панцирі ракоподібних хітин зв'язаний з білками і утворює хітин-білковий комплекс (однак панцир цих організмів являє собою більш складну структуру&nbsp;— поверхневий шар є більш-менш чистим хітин-карбонатом кальцію, в той час як внутрішні шари містять також [[Білки|білок]]<ref name="гальбрайх">Гальбрайх Л.&nbsp;С.&nbsp;Хитин и хитозан: строение, свойства, применение // Соровский образовательный журнал. 2001</ref>).<ref name="немцев"/>

== Фізичні властивості ==
Жорсткий напівпрозорий матеріал.

== Хімія хітину ==
Транс-розташування в елементарній ланці макромолекули хітину заміщувачів (ацетамідної і гідроксильної груп) у С(2) і С(3) обумовлює значну гідролітичну стійкість ацетамідних груп, в тому числі і в умовах лужного гідролізу. Тому відщеплення ацетамідних груп вдається здійснити лише в порівняно жорстких умовах&nbsp;— при обробці 40-49%-ним водним розчином NaOH при температурі 110—140<sup>о</sup>С протягом 4-6 годин.<ref name="гальбрайх"/> Однак і в цих умовах ступінь деацетилювання (частка ацетамідних груп що відщепилися, в розрахунку на одну елементарну ланку) не досягає одиниці (тобто не забезпечується кількісне видалення цих груп), складаючи зазвичай 0,8-0,9.<ref name="гальбрайх"/>

Сильний водневий зв'язок ланцюгів хітину між собою перешкоджає його розчиненню в [[кислота]]х та [[Луг (хімія)|лугах]]. Проте, шляхом підбору [[розчинник]]ів і умов розчинення, порушуючих міжмолекулярні зв'язки, вдалось знайти багато способів.<ref name="немцев">Немцев С.&nbsp;В.&nbsp;Комплексная технология хитина и хитозана из панциря ракообразных.&nbsp;— М.: Изд-во ВНИРО, 2006.&nbsp;— 134с.</ref>

Одним з найважливіших властивостей [[полімер]]ів, що визначають в багатьох випадках можливість їх переробки та застосування, є їх [[розчинність]]. Саме на використанні розчинів найближчого аналога хітину&nbsp;— целюлози заснована технологія отримання [[Волокно|волокон]], плівок, [[лак]]ів, загущующих і клеючих композицій. Оцінка деяких властивостей розчинів полімерів ([[Осмотичний тиск|осмотичного тиску]], [[В'язкість|в'язкості]], розсіювання світла) дозволяє визначити такі важливі характеристики, як [[молекулярна маса]] і молекулярно-масовий розподіл (співвідношення кількості макромолекул з різною молекулярною масою). Однак через порівняно високу жорсткість полімерного ланцюга, значної інтенсивності міжмолекулярної взаємодії, хітин розчиняється в порівняно обмеженій кількості розчинників&nbsp;— концентрованих мінеральних кислотах ([[Соляна кислота|соляна]], [[Сірчана кислота|сірчана]], [[Азотна кислота|азотна]], [[Фосфорна кислота|фосфорна]]), безводній [[Мурашина кислота|мурашиній кислоті]], [[гексафторізопропанол]]і і [[гексафторацетон]]і, розчинах [[Хлорид літію|хлориду літію]] в [[диметилацетамід]]і.<ref name="гальбрайх"/> У більшості цих розчинників відбувається деструкція полімеру, що ускладнює визначення справжнього значення молекулярної маси і характеру молекулярно-масового розподілу.<ref name="гальбрайх"/>

З хітину різного походження шляхом [[гідроліз]]у можна отримати [[хітозан]] або його [[солі (хімія)|солі]].

== Отримання ==
Для виділення хітину з панцирів крабів, омарів, криля (містять 20-25&nbsp;% хітину і близько 70&nbsp;% [[Карбонат кальцію|карбонату кальцію]]), проводять послідовні операції демінералізації і депротеїнізації, що включають обробку подрібнених панцирів розчинами [[Соляна кислота|соляної кислоти]] і [[Їдкий натр|їдкого натру]] з наступним промиванням водою, видаленням фарбувальних пігментів обробкою відбілюючими реагентами і ліпофільних речовин&nbsp;— промиванням [[спирт]]ом і [[ефір]]ом.<ref name="гальбрайх"/>

== Застосування ==
У [[медицина|медицині]] хітин застосовується для прискорення загоєння ран: вкрите хітином волокно, хітинові мати, губки та плівки скорочують час загоєння ран до 30&nbsp;%. Особливо перспективним є використання хітинових матеріалів та інструментів з хітиновим покриттям під час лікування [[опік]]ів.

Окрім того, хітин застосовується в косметиці як безпечний полімерний наповнювач, що не подразнює шкіру.
 
У водному середовищі хітин виявляє [[хелатор]]ні хімічні властивості, завдяки чому фільтри на основі хітину успішно застосовуються для очищення [[Стічні води|стічних вод]] від аніонних забруднень і таких речовин як [[ДДТ]] та [[Поліхлорбензен|поліхлорбензени]].
{{main|Хітозан}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/203/xitin ХІТИН] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160803143631/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/203/xitin |date=3 серпня 2016 }}
{{Вуглеводи}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Анатомія безхребетних]]
[[Категорія:Морфологія грибів]]
[[Категорія:Полісахариди]]