Цотне Дадіані

Цотне Дадіані
Народився	Грузинське царство
Помер	1260
Країна	Грузія
Рід	Дадіані
Батько	Shergil|Dzuansher
Мати	Natelid
Діти	Георгій I Дадіані
Медіафайли у Вікісховищі

Цотне Дадіані (груз. ცოტნე დადიანი; д/н — бл. 1260) — 4-й еріставі Одіши (Мегрелії) у 1250—1260 роках. Святий Грузинської православної церкви (канонізовано 1999 року).

Життєпис

Походив з роду Дадіані. Молодший син Шергіла, еріставі Одіши. Замолоду брав участь у військових кампаніях. 1228 року був одним з очільників грузинське війська, що протистояла хорезмшаху Джелал ад-Діну, але у битві біля Болнісі зазнало поразки.

У 1245—1247 роках під час міжцарювання через відсутність Давида VI був одним зі співрегентів (мандатурт-укхуцесі) разом з Кахабером, еріставі Рачи. В подальшому підтримував Давида VI проти Давида VII.

1246 року Цотне з іншими грузинськими князями зібрався в Кохтаставі (Джавахетія), для підготовки антимонгольського повстання. Цотне раніше залишив зустріч, а решту було схоплено монголами та відправлено до Ані. Тим часом Цотне Дадіані прибув зі своєю армією на призначене місце в Ркініс-Джуарі між Самцхе і Гадо. Почувши, що сталося, він розпустив військо й лише з 2 слуга рушив до нойона Чормагана. Побачивши полонених, Дадіані зняв одяг і приєднався до них. На допиті він стверджував, що грузини не планували повстати, і вимагав страти, якщо це було покаранням інших. Згідно з анонімною грузинською хронікою XIV ст. добровільне прибуття Цотне, якого також катували, переконало монголів у невинуватості князів.

1250 року після смерті старшого брата Вардана II став новим правителем Одіши. Решту життя зміцнював своє становище в Мегрелії. Помер близько 1260 року. Йому спадкував старший син Георгій I.

Родина

1. Дружина — Хуашак, донька Беги II Сурамелі, еріставі Картлі.

Діти:

• Георгій (д/н—1323), 5-й еріставі Одіши
• Іване, еріставі Сванетії
• Ерашар

2. Дружина — Маріха, донька мтаварі Тбелі і Гереті.

дітей не було

У літературі

Є головним героєм третьої частини «Історичної хроніки XIII століття» Грігола Абашидзе «Цотне, або падіння і піднесення грузин».

Джерела

• Limper, Bernhard (1980). Die Mongolen und die christlichen Völker des Kaukasus. Hundt Druck
• Machitadze, Zakaria, Archpriest (2006). Lives of the Georgian Saints. St. Herman of Alaska Brotherhood. pp. 279—280. ISBN 1887904107.
• Gamq'relidze, Dmitri (2014). Jones, Stephen (ed.). Kartlis Tskhovreba. A History of Georgia (PDF). Tbilisi: Artanuji. pp. 341—342. ISBN 978-9941-445-52-1