Грузинське царство (груз.საქართველოს სამეფო) — середньовічнакавказька держава, що виникла внаслідок об'єднання більшої частини ГрузіїБагратом III[2] у 1008 році, представником династії Багратіоні. У період найбільшого свого розквіту, під час правління царя Давида IV та цариці Тамари Великої з XI по XIII століття, була однією з найбільших та найпотужніших держав Близького Сходу, наймогутнішою державою християнського Сходу, займаючи територію від Північного Кавказу до Північного Ірану і до Західної Вірменії. Однак спершу монголи, а згодом вісім руйнівних навал Тимура і напад Кара-Коюнлу, поклали край могутності Грузії та спричинили її розпад між 1490 та 1493 роками на три царства: Картлійське, Кахетинське та Імеретинське.
↑Kakabadze 1920: 40; Jaoshvili 1984: 49. "At the beginning of the 13th century, according to the most likely estimates, the population of the realm, which in those days was almost equal in size to England and Wales, was 2400000-2500000. Of these, 1800000 lived in the area of modem Georgia (Jaoshvili 1984: 50).
↑Представник грузинської династії Багратіоні, був королем Абхазії з 978 року (як Баграт II) та королем Грузії з 1008 року.
