Чиказька архітектурна школа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чиказька архітектурна школа
Зображення
Країна походження  США
CMNS: Чиказька архітектурна школа у Вікісховищі

Чиказька архітектурна школа — група архітекторів, які працювали переважно у Чикаґо наприкінці XIX ст[1].

Виникнення архітектурної школи в місті Чикаго на Півночі США (штат Іллінойс) пов'язано з унікальною ситуацією, що склалася в результаті пожежі 1871 року знищила значну частину старого міста. У 1880-х рр. архітектор Генрі Гобсон Річардсон (1838—1886) зводив у Чикаго конторські та виробничі будівлі в стилі неоренесансу і «романського відродження». Термін «чиказька школа» запропонував в 1930-х роках історик архітектури Зігфрід Гідіон.

Найбільш виразним представником чиказької архітектурної школи став уродженець Чикаго, архітектор Луїс Салліван (1856—1924). Він зумів використати «ситуацію» для реалізації власної раціоналістичної концепції.

Архітектори, пов'язані з Чиказькою школою

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Condit, Carl W. The Chicago school of architecture: a history of commercial and public building in the Chicago area, 1875—1925. University of Chicago Press, 1973.
  • Leslie, Thomas. Chicago Skyscrapers, 1871—1934. University of Illinois Press, 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]