Чілік (річка)
| Чілік | |
|---|---|
 | |
| 43°50′40″ пн. ш. 78°18′53″ сх. д. / 43.844494° пн. ш. 78.31466° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 43°03′33″ пн. ш. 79°50′34″ сх. д. / 43.0593° пн. ш. 79.8427° сх. д. |
| Гирло | Ілі |
| • координати | 43°55′52″ пн. ш. 79°25′40″ сх. д. / 43.9311° пн. ш. 79.4278° сх. д. |
| Країни: |  Казахстан[1] |
| Регіон | Алматинська область |
| Довжина | 245 км |
| Площа басейну: | 4980 км² |
| Середньорічний стік | 32,2±0,001 м³/с |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Чілік (каз. Шілік, Шелек) — річка у Кегенському й Єнбекшиказахському районах Алматинської області Казахстану, ліва притока річки Ілі[2].
Починається на південному схилі Заілійського Алатау, в Ілійській котловині розділяється на два рукави — Кур-Чілік та Ульхун-Чілік. Впадає до Капчагайського водосховища. Довжина річки — 245 км, площа басейну — 4 980 км². Живлення — льодовиково-снігове, середня витрата води на відстані 63 км від гирла (біля с. Малибай) — 32,2 м³/сек. Води річки використовуються для зрошення[3].
Основні притоки: Жинишке[d], Каїнди, Кольсай, Майбулак[d], Сарибулак, Сати, Талди та інші. На берегах річки розміщуються аули Бартогай, Жаланаш, Каражота, Кишижаланаш, Масак, Шилик. Частина води подається до каналу Ульхен Алмати. Околиці річки та побут населення досліджені Ш. Уаліхановим, котрий був там у 1856 році[4].
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Упор. Н. П. Анискевич, А. В. Беляева, Ю. И. Боченкова та ін. (1983). Чилик // Словарь географических названий СССР (російська) (вид. «Недра»). Москва. с. 277. Процитовано 18 березня 2023.
{{cite book}}: Явне використання «та ін.» у:|last1=(довідка) - ↑ Чилик. Велика радянська енциклопедія (російська) . Процитовано 18 березня 2023.
- ↑ Аяган Б., ред. (2006). Шилик // Казахстан. Национальная энциклопедия. 5 том. Қазақ энциклопедиясы. с. 434. ISBN 9965990859. Процитовано 18 березня 2023.
|
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |