Шамкірська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шамкірська ГЕС
40°56′49″ пн. ш. 46°10′15″ сх. д. / 40.94707020002777398° пн. ш. 46.17105240002777578° сх. д. / 40.94707020002777398; 46.17105240002777578Координати: 40°56′49″ пн. ш. 46°10′15″ сх. д. / 40.94707020002777398° пн. ш. 46.17105240002777578° сх. д. / 40.94707020002777398; 46.17105240002777578
КраїнаАзербайджан Азербайджан
Стандіюча
РічкаКура
Каскадкаскад на Курі
Початок будівництва1975
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19811982
Основні характеристики
Установлена потужність380  МВт
Середнє річне виробництво900  млн кВт·год
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір47,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан
Кількість та марка турбін2 Турбоатом
Кількість та марка гідрогенераторів2
Потужність гідроагрегатів2х195  МВт
Основні споруди
Тип гребліземляна
Висота греблі70  м
Довжина греблі4560  м
ВласникAzerenerjid
ОператорAzerenerjid
Шамкірська ГЕС. Карта розташування: Азербайджан
Шамкірська ГЕС
Шамкірська ГЕС
Мапа
Мапа

Шамкірська ГЕС – гідроелектростанція в Азербайджані. Знаходячись між Ортачальською ГЕС (18 МВт,вище по течії у Грузії) та Єникендською ГЕС, входить до складу каскаду на річці Кура (басейн Каспійського моря).

В межах проекту річку перекрили земляною греблею висотою 70 метрів, довжиною 4560 метрів та шириною по гребеню 10 метрів. Вона утримує водосховище з площею поверхні 116 км2 і об’ємом 2677 млн м3 (корисний об’єм 1425 млн м3), в якому припустиме коливання рівня поверхні у операційному режимі між позначками 143,5 та 158 метрів НРМ (під час повені до 159,9 метра НРМ).[1]

Пригреблевий машинний зал обладнали двома турбінами типу Каплан потужністю по 195 МВт (номінальна потужність станції рахується як 380 МВт), які використовують напір у 47,5 метра та забезпечують виробництво 900 млн кВт-год електроенергії на рік.[2][3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Azərbaycan Respublikası Fövqəladə Hallar Nazırliyi. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 3 липня 2019.
  2. Пути эффективной интеграции энергосистем стран Южного Кавказа (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 липня 2019.
  3. Ерахтин, Борис; Ерахтин, Виктор (26 грудня 2015). Строительство гидроэлектростанций в России. Учебно-справочное пособие для вузов и инженеров гидростроителей (рос.). Litres. ISBN 9785457951006.
  4. А. В. Линник В. Д. Хаитов СОВРЕМЕННЫЙ УРОВЕНЬ И ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ ГИДРОТУРБОСТРОЕНИЯ В УКРАИНЕ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 травня 2021.