Перегляд вихідного коду сторінки Шлезвіг-Гольштейн (провінція)

{{Otheruses|Шлезвіг-Гольштейн (значення)}}
{{Infobox
|bodyclass    = toccolours
|abovestyle   = background-color:#eee; text-align:center;
|tnavbar  = Шлезвіг-Гольштейн
|above    = Шлезвіг-Гольштейн
|image    = [[Файл:Arms_of_Schleswig-Holstein.svg|100px]]
|caption  = [[Герб Шлезвіг-Гольштейну|Герб]]
|image2   = [[Файл:Map-Prussia-SchleswigHolstein.svg|центр|260px|]]
|caption2 = {{legend|red|Провінція в Німецькій імперії (1871)}}
|label1= 
|data1= 
|label2= Країна:
|data2= 1867—1871: [[Королівство Пруссія|Пруссія]]<br/>1871—1946: [[Німеччина]]
* з 1871: [[Німецька імперія]]
* з 1918: [[Веймарська республіка|Республіка]]
* з 1933: [[Нацистська Німеччина|Третій Рейх]]
* з 1945: [[Окупація Німеччини|Окупація]]
|label3= Центр: 
|data3=1867—1879: [[Кіль (місто)|Кіль]]<br/>1879—1917: [[Шлезвіг]]<br/>1917—1946: Кіль
|label4= Герцогства: 
|data4= [[Герцогство Шлезвіг|Шлезвіг]], [[Герцогство Гольштейн|Гольштейн]] і [[Герцогство Саксен-Лауенбург|Саксонія-Лауенбург]]
|label5= Наступник: 
|data5= [[Шлезвіг-Гольштейн]]
|label6= Площа: 
|data6=  15.682 км² (1939)<ref name="СТА"/> 
|label7= Населення: 
|data7=  1.589.267 осіб (1939)<ref name="СТА"/> 
}}
 
'''Шле́звіг-Гольште́йн''', або '''Шле́звіг-Гольште́йнська прові́нція''' ({{lang-de|Provinz Schleswig-Holstein}}) — у [[1867]]–[[1946]] роках [[Пруссія|прусська]] провінція на території [[Ютландський півострів|Ютландського півострова]]. Провінційна столиця — [[Кіль (місто)|Кіль]] (1867—1879, 1917—1946), [[Шлезвіг (місто)|Шлезвіг]] (1879—1917). Перебувала у складі [[Королівство Пруссія|Прусського королівства]] (1867—1871), [[Німецька імперія|Німецької імперії]]  (1871—1918), а також [[Вільна держава Пруссія|Вільної держави Пруссія]], що входила до [[Веймарська республіка|Веймарської республііки]] (1918—1933) і [[нацистська Німеччина|нацистської Німеччини]] (1933—1945). Створена 1867 року на основі герцогств [[Герцогство Шлезвіг|Шлезвіг]] і [[Герцогство Гольштейн|Гольштейн]]<ref name="БЕ"/>, до яких 1876 року приєднали [[Саксен-Лауенбурзьке герцогство|Саксонію-Лауенбург]]. Займала терени сучасних німецьких федеральних земель [[Шлезвіг-Гольштейн]], [[Гамбург]]. До 15 червня 1920 року включала [[Південна Данія|Південну Данію]] (так званий Північний Шлезвіг), яка була віддана Данії за результатами [[Шлезвізькі плебісцити|плебісциту]] після поразки Німеччини у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. Площа — 15.682 км² (1939)<ref name="СТА">{{Cite web |url=http://www.digizeitschriften.de/dms/img/?PPN=PPN514401303_1939&DMDID=dmdlog10 |title=Statistisches Jahrbuch für das Deutsche Reich 1939/40 |accessdate=13 грудня 2020 |archive-date=13 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211213174511/http://www.digizeitschriften.de/dms/img/?PPN=PPN514401303_1939&DMDID=dmdlog10 }}</ref>. Населення — 1.589.267 осіб (1939)<ref name="СТА"/>; густота населення — 101 ос./км² (1939). 23 серпня 1946 року перетворена на федеральну землю Шлезвіг-Гольшейн.

== Географія ==
Шлезвіг-Гольштейнська провінція розташовувалася на [[Ютландський півострів|Ютландському півосторові]] між [[Балтійське море|Балтійським морем]] на сході і [[Північне море|Півінічно-Німецьким морем]] на заході<ref name="БЕ"/>. Вона межувала на півночі із данською [[Ютландія|Ютландією]], на півдні — з німецькою провінцією [[Ганновер (провінція)|Ганновер]] і областю міста [[Гамбург|Гамбург]], на заході — з [[Мекленбург (провінція)|Мекленбургом]], князівством [[князівсвто Любек|Любек]] і областю міста [[Любек]]<ref name="БЕ">Шлезвиг-Гольштиния // ''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона''. Санкт-Петербург, 1903, Т. 39, С. 677—682.</ref>.

Площа провінції змінювалася. 1910 року вона становила 19.018,8 км²<ref>{{Cite web |url=http://www.gemeindeverzeichnis.de/gem1900//gem1900.htm?schleswig%2Fschleswig1900.htm |title=Provinz Schleswig-Holstein (Landkreise, Gemeinden und Gutsbezirke) 1910 |accessdate=13 квітня 2022 |archive-date=12 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200712124307/http://www.gemeindeverzeichnis.de/gem1900//gem1900.htm?schleswig%2Fschleswig1900.htm }}</ref>, а 1939 року, внаслідок втрати частини території на користь Данії, скаладала вже 15.682 км²<ref name="СТА"/>.

До складу провінції входили острови [[Гельголанд]], а також багато великих і малих островів вздовж західного берега серед широких мілин, і кілька островів біля східного берега<ref name="БЕ"/>. До складу великих островів на сході входили Альзен, [[Фемарн]] і Ерьо; на заході — [[Рьомьо]], [[Зюльт]], [[Фер (острів)|Фер]], [[Амрум]], [[Пельворм]], [[Нордстранд]] і [[Галліген]]<ref name="БЕ"/>.

У межах провінції розташовувалися кілька анклавів: 4 гамбурзьких, 5 любекських і 3 мекленбург-стрілецьких<ref name="БЕ"/>.

== Історія ==
[[Файл:Provinz Schleswig-Holstein 1905.png|250px|міні|Карта провінції (1905).]]
=== Утворення провінції ===
Шлезвіг-Гольштейнська провінція утворилася із колишніх данських герцогств Шлезвіг і Гольшейн, завойованих Пруссією у 1864—1866 роках, а також Лауенбурзького герцогства, яке приєдналося до Пруссії 1876 року<ref name="БЕ"/>.

Згідно з [[Празький мир (1866)|Празьким мирним договором]] від 23 серпня 1866 року [[Австрійська імперія]] поступилася герцогствами Шлезвіг і Гольшейн на користь Пруссії. Одна зі статей договору передбачала плебісцит населення у Північному Шлезвігу про приєднання до Данії або Пруссії, але цей пункт проігнорували, а через 12 років — скасували<ref name="БЕ"/>. Паралельно, 27 вересня 1866 року Прусія уклала іншу угоду із великим герцогом Петером Ольденбурзьким, за якою він зрікався своїх претензій на спадщину у Шлезвігу й Гольштейні за 1 мільйон [[талер]]ів<ref name="БЕ"/>. 12 січня 1867 року Прусія об'єднала обидва герцогства, проголосивши створення Шлезвіг-Гольштинської провінції<ref name="БЕ"/>.

=== Розвиток ===
Жителі герцогств дуже негативно сприйняли приєднання до Пруссії<ref name="БЕ"/>. Ставлення поступово змінилося на краще після [[Французько-прусська війна|пруссько-французької війни]] 1870—1871 років й постання [[Німецька імперія|Німецької імперії]]<ref name="БЕ"/>. Нова влада перетворила Кіль на першу військову гавань і базу країни, сприяла економічному злету [[Альтона|Альтони]], а 1895 року завершила будівництво каналу імператора Вільгельма ([[Кільський канал|Кільського каналу]])<ref name="БЕ"/>. Ці перетворення оживили увесь регіон.

1881 року німецький крон-принц [[Вільгельм II (німецький імператор)|Вільгельм]], майбутній імператор, заручився із шлезвіг-гольштейнською принцесою [[Августа-Вікторія|Августою-Вікторією]], старшою донькою титулярного шлезвіг-гольштейнського герцога Фрідріха. Таким чином відбулося замирення [[Гогенцолерни|німецької правлячої династії]] із Августенбурзьким домом<ref name="БЕ"/>. 1885 року Фрідріх отримав у володіння Августенбурзький замок і державну річну ренту в 300 тисяч марок<ref name="БЕ"/>, за що відмовився від претензій на Шлезвіг-Гольштейн.

1890 року, згідно з [[Занзібарський договір|Занзібарським договором]], [[Велика Британія]] повернула Німеччині острови [[Гельголанд]], які увійшли до складу Шлезвіг-Гольштейнської провінції<ref name="БЕ"/><ref>{{Cite web |url=https://deutsche-schutzgebiete.de/wordpress/helgoland-sansibar-vertrag/ |title=Helgoland-Sansibar-Vertrag |accessdate=13 грудня 2020 |archive-date=22 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210122185929/https://deutsche-schutzgebiete.de/wordpress/helgoland-sansibar-vertrag/ }}</ref>.

=== Шлезвізькі плебісцити ===
[[Файл:Afstemningsplakat3.PNG|250px|міні|Агітаційний плакат 1920 року: «1000 років ми — шлезвігці! Ми лишаємося ними, тому голосуємо за Німеччину!» ]]

{{main|Шлезвізькі плебісцити}}
Після поразки Німеччини у [[Перша Світова війна|Першій Світовій війні]] країна уклала [[Версальський договір]] від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвігу [[Шлезвізькі плебісцити|плебісцит населення про приналежність до Данії]]. 

10 лютого і 14 березня 1920 року, під наглядом спостерігачів від країн [[Антанта|Антанти]], відбулося два плебісцити у [[Північний Шлезвіг|Північному]] (Зона І) і Центральному Шлезвігу (Зона ІІ). Населення північних областей проголосували за приєднання до Данії (74.9 %, 75.431 особа), а центральних — за залишення у Німеччині  (80.2 %, 51,742 особи)<ref name="Alnor"/>. Населення великих німецькомовних міст і повітових центрів таких як [[Тондерн]] (76.5%), [[Апенраде]] (55.1%), [[Зондербург]] (56.2%), а також мешканці деяких південних районів Північного Шлезвігу, проголосували за  Німеччину, але їхнє волевиявлення проігнорували. 

15 червня того ж року Північний Шлезвіг ([[Апенрадський повіт|Апенрадський]], [[Гадерслебен (повіт)|Гадерслебенський]], [[Зондербург (повіт)|Зондебурзький повіти]]) увійшов до складу Данії й отримав назву [[Південна Ютландія]]. 1921 року було визначено новий [[дансько-німецький кордон]]<ref name="Alnor">Alnor, K. ''Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone'' (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.</ref>.

=== Утворення землі ===
23 серпня 1946 року на основі Шлезвіг-Гольштейнської провінції була утворена [[Шлезвіг-Гольштейн|Шлезвіг-Гольштейнська земля]] Німеччини<ref name="V46">{{cite web |url=http://www.verfassungen.de/de/sh/aufloesung1946.htm |title=Verordnung Nr.&nbsp;46, Auflösung der Provinzen des ehemaligen Landes Preußen in der Britischen Zone und ihre Neubildung als selbständige Länder (1946) |publisher=verfassungen.de |date=1946-08-23 |accessdate=13 грудня 2020 |archive-date=25 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170225192556/http://www.verfassungen.de/de/sh/aufloesung1946.htm }}</ref>

== Адміністративний поділ ==
=== Повіти ===
* Урядові округи Шлезвігу (Regierungsbezirk Schleswig) і Гольштейну (Regierungsbezirk Holstein) утворені 1 жовтня 1868 року.

{| class="wikitable"
|-
!
! 1868
! 1889
! 1920
! 1932—1933
! 1946
! 1970
! 1974
|-
! rowspan="12" | {{center|Ш<br/>Л<br/>Е<br/>З<br/>В<br/>І<br/>Г}}
|-
| colspan="2" | [[Апенраде (повіт)|Апенраде]] (Kreis Apenrade)
| colspan="5" rowspan="3"| → до [[Данія|Данії]] за результатами [[Шлезвізькі плебісцити|плебісциту]]
|-
| colspan="2"| [[Гадерслебен (повіт)|Гадерслебен]] (Kreis Hadersleben) 
|-
| colspan=2| [[Зондербург (повіт)|Зондербург]] (Kreis Sonderburg)
|-
| rowspan="2" | [[Фленсбург-Ланд|Фленсбург]]<br/>Kreis Flensburg 
| colspan="6"| [[Фленсбург]] (Stadtkreis Flensburg)
|-
| colspan="5"| [[Фленсбург-Ланд]] (Landkreis Flensburg-Land)
| rowspan="2"| [[Шлезвіг-Фленсбург]]
|-
| colspan="6"| [[Шлезвіг (повіт)|Шлезвіг]] (Kreis Schleswig)
|-
| colspan=5| Екенрнферде (Kreis Eckernförde)
| colspan="2"| [[Рендсбург-Екернферде]]
|-
| colspan="3"| Айдерштедт (Kreis Eiderstedt)
| rowspan="2"|Гузум-Айдерштедт<br/>Kreis Husum-Eiderstedt
| Айдерштедт 
| colspan="2" rowspan="3"| [[Північна Фризія]]
|-
| colspan="3"| Гузум (Kreis Husum)
| Гузум  
|-
| colspan="2"| [[Тондерн (повіт)|Тондерн]] (Kreis Tondern)
| colspan="3" | [[Південний Тондерн]] (Kreis Südtondern)
|}

{{center|<gallery>
DEU_Flensburg_COA.svg|[[Фленсбург]]
Flensburg_Kreis_Wappen.png|[[Фленсбург-Ланд]]
Coat_of_arms_of_Aabenraa.svg|[[Апенраде]]
Coat_of_arms_of_Haderslev.svg|[[Гадерслебен]]
Coat_of_arms_of_Sønderborg.svg|[[Зондербург]]
Suedtondern_Kreis_Wappen.png|[[Тондерн (повіт)|Тондерн]]
Schleswig Kreis Wappen.png|[[Шлезвіг (повіт)|Шлезвіг]]
</gallery>}}

== Населення ==
{| class="wikitable sortable"
|-
! Рік
! Осіб<ref>Rademacher, M. ''Deutsche Verwaltungsgeschichte von der Reichseinigung 1871 bis zur Wiedervereinigung 1990''. Osnabrück, 2006.[https://treemagic.org/rademacher/www.verwaltungsgeschichte.de/p_schleswig.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210627183033/https://treemagic.org/rademacher/www.verwaltungsgeschichte.de/p_schleswig.html|date=27 червня 2021}}</ref>
! [[Лютерани]]
! [[Католики]]
! Інші [[християни]]
! [[Юдеї]]
|-
! 1871 
| 995.873
|
|
|
|
|-
! 1880
| 1.127.149
|
|
|
|
|-
! 1890
| 1.219.523 (100%)
| 1.190.793 ({{Percentage | 1190793 | 1219523 | 0 }}) 
| 21.807 ({{Percentage | 21807 | 1219523 | 0 }}) 
| 2.833 ({{Percentage | 2833 | 1219523 | 2 }}) 
| 3.751 ({{Percentage | 3751 | 1219523 | 2 }}) 
|-
! 1900	
| 1.387.968 (100%)
| 1.349.297 ({{Percentage | 1349297 | 1387968 | 0 }})
| 30.524 ({{Percentage | 30524 | 1387968 | 0 }})
| 3.928 ({{Percentage | 3928 | 1387968 | 2 }})
| 3.486 ({{Percentage | 3486 | 1387968 | 2 }})
|-
! 1910
| 1.621.004
|
|
|
|
|-
! 1925
| 1.519.365 (100%)
| 1.431.057 ({{Percentage | 1431057 | 1519365 | 0 }})
| 41.349 ({{Percentage | 41349 | 1519365 | 0 }})
| 1.288 ({{Percentage | 1288 | 1519365 | 2 }})
| 4.152 ({{Percentage | 4152 | 1519365 | 2 }})
|-
! 1933
| 1.589.664 (100%)
| 1.459.722 ({{Percentage | 1459722 | 1589664 | 0 }})
| 47.526 ({{Percentage | 47526 | 1589664 | 0 }})
| 309 ({{Percentage | 309  | 1589664 | 2 }})
| 3.117 ({{Percentage | 3117 | 1589664 | 2 }})
|-
! 1939
| 1.589.267 (100%)
| 1.418.079 ({{Percentage | 1418079 | 1589267 | 0 }})
| 68.311 ({{Percentage | 68311 | 1589267 | 0 }})
| 4.237 ({{Percentage | 4237 | 1589267 | 2 }})
| 596 ({{Percentage | 596 | 1589267 | 2 }})
|}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Бібліографія ==


* Urkundensammlung. Kiel, 1839—74.
* Quellensammlung. Kiel, 1862—74.
* Regesten und Urkunden. Hamburg, 1886—9
* Zeitschrift der 1833 gegr. Schl.-holst.-lauenburg. Gesellschaft für vaterländische Geschichte
* Christiani, «Gesch. der Herzogtümer Schleswig und Holstein», 1775—79
* Christiani, «Gesch. Schl. und Holst. unter d. oldenburgischen Haus» Kiel, 1781
* Hegewisch, «Gesch. Schl. etc. 1588—1694. Kiel, 1801—1802
* Waitz, «Schleswig-Holsteins Geschichte», 1851—54.
* Handelmann, «Geschichte von Schleswig» (1874)
* Möller, «Geschichte Schleswig-Holsteins» Altona, 1888.
* Droysen und Samwer, «Die Herzogtümer Schl.-Holst. und d. Königr. Dänemark. Aktenmässige Geschichte der dänischen Politik seit 1806» Hamburg, 1850.
* Sybel, «Die Begründung des Deutschen Reichs durch Wilhelm I», 1889, Bd. 3.
* Lohr, «Die Schleswig-holsteinische Frage bis zur Erhebung der Herzogtümer 1848», 1895
* Samwer, «Die Staatserbfolge der Herzogtümer Schleswig-Holstein» Hamburg, 1844.
* Aufzeichnungen des Prinzen Friedrich v. Schleswig-Holstein-Noer, 1848—1850, 1861.
* Baudissin, «Gesch. d. Schleswig-holst. Kriegs. Hannover, 1862.
* Moltke, «Gesch. d. Kriegs gegen Dänemark 1848—49. Berlin, 1893.
* Rüstow, «Der deutsch.-dänische Krieg 1864» (Цюрих, 1864.
* Blasendorff, «Der deutsch-dänische Krieg 1864» (Б., 1889.
* Bernhardi, «Der Streit um die Elbherzogtümer. Tagebuchblätter aus d. J. 1863—1864. Leipzig, 1895.
* Thudichum, «Verfassungsgeschichte Schleswig-Holsteins von 1806—52, 1871.
* Mestorf, «Vorgeschichtliche Altertümer aus Schleswig. Hamburg, 1885.

=== Довідники ===
* [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Шлезвиг-Гольштиния Шлезвиг-Гольштиния] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220331095647/https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Шлезвиг-Гольштиния |date=31 березня 2022 }} // ''[[Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]]''. Санкт-Петербург, 1903, Т. 39, С. 677—682.

== Посилання ==
{{ci}}
{{ac}}
{{Пруссія}}
{{Провінції Пруссії}}
[[Категорія:Провінції Пруссії]]
[[Категорія:Шлезвіг-Гольштейн]]