Розумна енергосистема: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: '''Розумна енергосистема''' це електрична мережа, яка включає в себе різноманітні операт...
Мітка: суміш розкладок у тексті
(Немає відмінностей)

Версія за 18:58, 6 березня 2016

Розумна енергосистема це електрична мережа, яка включає в себе різноманітні оперативні та енергозберігаючі заходи, включаючи розумні лічильники, розумних споживачів, поновлювані джерела енергії та ресурси забезпечення енергоефективності [1] Електронне керування параметрами електроенергії, керування її виробництвом і розподілом є важливими аспектами розумної енергосистеми [2]

Політика розумної енергосистеми у Європі організована Європейській технологічній платформі розумних енергосистем[3]

Розгортання технології розумних енергосистем також передбачає фундаментальний перегляд сфери послуг енергетики, хоча типове використання цього терміна фокусується на технічній інфраструктурі.[4]

Основи

Історя розвитку енергосистем

Перша електрична мережа змінного струму була встановлена у 1886 у Грейт Беррінгтон, Масачусетс.[5] У той час мережа була централізованою односпрямованою системою передачі та розподілу електричної енергії з керуванням по запиту.

У 20-му сторіччі локальні мережі зростали та були з’єднані з економічних міркувань та міркувань надійності. Протягом 60-х років 20-го ст. електричні мережі стали дуже великими, зрілими та дуже взаємоз’єднаними з тисячами 'центральних' генеруючих електростанцій, які постачають електроенергію до основних центрів споживання по лініям електропередач високої потужності, які розгалужуються для того, щоб доставити електроенергію до менших промислових та домашніх споживачів по всій території постачання. Топологія мереж 1960-х була результатом сильного ефекту масштабу: великі вугільні, газові і мазутні електростанції масштабу в 1 ГВт (1000 МВт) до 3 ГВт є рентабельним, через особливості ефективності: станції є рентабельними тільки у дуже великих масштабах.

Теплові електростанції були розміщені близько джерел викопного палива (власне копальні або порти, залізниці). Вибір майданчиків гідроелектростанцій в гірських районах також сильно вплинув на структуру мережі. Атомні електростанції були розташовані на з урахуванням наявності охолоджувальної води. Нарешті, теплові електростанції були дуже забруднюють навколишнє середовище, і розташовані подалі від населених пунктів в міру економічної можливості, наскільки це допускається розподільними електричними мережами. До кінця 1960-х років, електромережі досягли переважну більшість населення розвинутих країн, і тільки віддалені регіони залишились 'позамережевими'.

Облік споживання електроенергії по кожному споживачу необхідний для того, щоб забезпечити відповідне виставлення рахунків відповідно до високо змінного рівня споживання різних користувачів. Через обмежений збір даних і можливості обробки в період зростання мереж, були широко розповсюджені механізми фіксованих тарифів, а також угоди з подвійними тарифами, коли вночі енергія постачається за нижчими цінами, ніж удень.

Мотивацією для подвійного тарифу домовленостей був зниження попиту в нічний час. Подвійні тарифи уможливили використання дешевої електроенергії у нічний час у таких додатках, як підтримання 'теплових банків', призначених для згладжування денних потреб і зменшення кількості турбін, які необхідно вимкнути на ніч, тим самим покращуючи використання і рентабельність генеруючих і розподільчих об'єктів. Можливості обліку мережі 1960-х означали технологічні обмеження на ступінь, в якій цінові сигнали могли бути поширені по системі.

З 1970-х по 1990-і зростаючі потреби привели до зростання кількості електростанцій. На деяких територіях постачання електроенергії, особливо у моменти пікового споживання, не могло задовольнити потреби. результатом чого були масові відключення та погіршення якості електроенергії. . Все більше від електрики залежали промисловість, опалення, зв'язок, освітлення, і розваги, і тому споживачі, вимагають все більш високі рівні надійності.

До кінця 20-го століття була встановлена структура попиту на електроенергію: побутове опалення та кондиціювання повітря призвело до денних піків споживання, яким відповідали піки генерації, у яких генератори вмикались на короткий час. Порівняно низьке завантаження цих "пікових" генераторів (зазвичай, використовувались газотурбінні установки, через відносно низьку вартість капіталу і швидший запуск), разом з необхідною надмірністю в електромережі, привели до високих витрат для електроенергетичних компаній, які були перекладені на споживачів у вигляді збільшених тарифів. У 21-му столітті, деякі країни, що розвиваються, такі як Китай, Індія і Бразилія показали лідерство у впровадженні розумних енергосистем. [6]

Можливості модернізації

З початку 21-го століття, можливості використання удосконалень у технологіях електронних комунікацій для усунення обмежень і витрат у електричних мережах стали очевидними. Технологічні обмеження у вимірюваннї більше не примушували усереднювати і розподіляти на всіх споживачів в рівній мірі пікові ціни на електроенергію. Паралельно зростає стурбованість у зв'язку з нанесенням шкоди навколишньому середовищу електростанціями на викопному паливі, що привело до бажання використовувати великі обсяги енергії з поновлюваних джерел. Домінуючі форми, такі як енергія вітру і сонця дуже непостійні, і тому стала очевидною потреба в більш досконалих системах управління для полегшення підключення цих джерел до високо контрольованої мережі.[7] Енергія від сонячних батарей (і в меншій мірі вітрових турбін) також важлива у розгляді питання щодо імперативу великих централізованих електростанцій. Швидко падаючі витрати вказують на істотну трансформацію від централізованої топології мережі до сильно розподіленої, де енергія одночасно генерується і споживається у межах мережі. Нарешті, зростаюче занепокоєння з приводу терористичних атак в деяких країнах привело до закликів до будівництва більш надійної енергосистеми, яка менше залежить від централізованих електростанцій, які розглядаються як потенційні об'єкти атаки.[8]

Визначення "розумної енергосистеми"

Спільним елементом для більшості визначень є застосування цифрової обробки і цифрових комунікацій з енергосистемою, що створює потік даних і управління інформацією центром розумної енергосистеми. Результатом глибоко використання цифрових технологій інтегрованих енергосистеми є різні нові можливості. Інтеграція нової інформації з енергосистеми є одним з ключових питань при проектуванні інтелектуальних мереж. Електроенергетика зараз знаходяться робить три класи перетворень: поліпшення інфраструктури, називається міцна мережа в Китаї; Додавання цифрового шару, який є суттю інтелектуальної мережі ; і трансформація бізнес-процесів, необхідна для отримання вигоди з інвестицій в технології розумних енергосистем. Велика частина роботи, яка була відбувається в модернізації енергосистем, особливо підстанцій та автоматизації розподілу, в даний час включена в загальну концепцію розумної енергосистеми.

Ранні технологічні інновації

Технології розумних енергосистем вийшли з ранніх спроб використання електронного управління, вимірювання і моніторингу. У 1980 році автоматичне зчитування показань було використане для моніторингу споживання великих клієнтів, і перетворилася в автоматизовану систему комерційного обліку електроенергії 1990-х років, чиї вимірювання зберігали дані про те, як електрика використовується в різний час доби.[9] Інтелектуальні лічильники додають безперервний зв’язок, що дозволяє виконання моніторингу у реальному часі, та стають шлюзом до пристроїв, що реагують на попит, та інтелектуальних розеток у домогосподарстві. Ранніми формами таких технологій керування з боку попиту були пристрої, що реагують на попит, які пасивно отримують інформацію про завантаження енергосистеми спостерігаючи за змінами частоти струму. Індустріальні та домашні кондиціонери, холодильники та нагрівачі підлаштовували свої цикли роботи щоб уникнути включення, коли енергосистема проходить пік споживання. Починаючи з 2000-го року проект Telegestore у Італії вперше об’єднав велику кількість (27 мільйонів) домогосподарств, які використовують інтелектуальні лічильники, у мережу вузькополосними каналами зв’язку по лініям електроживлення.[10] У деяких експериментах використовувався широкополосний зв’язок по лініям електроживлення, тоді як у інших використовувались безпровідні технології, такі як mesh-мережі, що сприяло більш надійному з'єднанню різнорідних пристроїв у будинку, а також підтримувало облік інших комунальних послуг, таких як газ і вода.[7]

Моніторинг та синхронізація через глобальні мережі стала революцією на початку 1990-х, коли Енергетична адміністрація Бонневіля розширила свої дослідження розумних енергосистем прототипом датчика фази, який дозволяє виконувати швидкий аналіз аномалій якості електроенергії на дуже великих географічних просторах. Кульмінацією цієї роботи стала робота першої глобальної системи керування у 2000.[11] Інші країни швидко інтегрували цю технологію — Китай започаткував всеосяжну національну систему керування в 2012 році.[12]

Ранні розгортання розумних енергосистем включають італійську систему Telegestore (2005), mesh-мережу у Остіні, Техас (з 2003), і розумну енергосистему у Баулдері, Колорадо (2008).

Властивості розумних енергосистем

Розумна енергосистема представляє повний набір відповідей на виклики для енергопостачання. Через різноманітність факторів існує декілька таксономій, і немає згоди щодо універсального визначення. Тим не менше, тут наведена одна з можливих категорізацій.

Надійність

Розумна енергосистема буде використовувати технології оцінки стану[13], які покращують виявлення несправностей і дозволяють самовідновлення мережі без втручання фахівців. Це дозволить забезпечити більш надійну подачу електроенергії, а також зниження вразливості до стихійних лих або нападу.

Хоча дубльовані маршрути рекламуються як особливість розумної енергосистеми, старі електромережі також забезпечували кілька маршрутів. Початкові лінії електропередач в електромережі були побудовані з використанням радіальної моделі, пізніше підключення було гарантовано за допомогою декількох маршрутів, відповідно до мережевої структури. Проте, це створило нову проблему: якщо струм або пов'язані ефекти по мережі перевищують обмеження будь-якого конкретного елемента електромережі, він може відмовити, і струм буде передаватися через інші елементи мережі, які в кінцевому підсумку можуть також відмовити, викликаючи ефект доміно. Методикою запобігання цьому є скидання навантаження по методом віялових відключень або зниження напруги[14].

Економічний ефект від підвищення надійності та стійкості електромережі є предметом ряду досліджень і може бути розрахована з використанням методології, розробка якої профінансована Міністерством енергетики США, для місць США з використанням щонайменше одного інструменту розрахунків.

Гнучкість топології мережі

Інфраструктура наступного покоління для передачі та розподілу електроенергії буде краще пристосована для двонаправлених потоків енергії, що дозволяє розподілену генерацію від сонячних батарей на дахах будинків, паливних елементів, заряджання/розряджання батарей електромобілів, вітрових турбін, гідроакумулюючих електростанцій та інших джерел.

Класичні електромережі сконструйовані для односпрямованої передачі електроенергії, а коли у місцевій підмережі виробляється енергії більше, ніж споживається, зворотній потік енергії може викликати проблеми з надійністю і безпечністю.[15] Розумні енергосистеми придатні для роботи у цих ситуаціях.[7]

Ефективність

Численні внески в загальне поліпшення ефективності енергетичної інфраструктури очікуються від розгортання технології розумної енергосистеми, зокрема в тому числі керування попитом, наприклад відключення кондиціонерів у короткочасні піки в ціні електроенергії reducing the voltage when possible on distribution lines, зниження напруги, коли це можливо на розподільчих лініях через оптимізації Напруга / Реактивна потужність, усуваючи виїзди для зняття показань лічильників, а також зниження кількості виїздів щодо поліпшення керування відключеннями за рахунок використання даних систем передової вимірювальної інфраструктури. Загальним ефектом стало зменшення надлишковості в лініях передачі і розподілу, а також більш повне використання генераторів, що призвело до зниження цін на електроенергію.

Керування навантаженням/балансування навантаження

Загальне навантаження на енергосистему може змінюватись у широких межах увесь час. Хоча загальне навантаження є сумою багатьох індивідуальних виборів клієнтів загальне навантаження є нестабільним, повільно змінюється. зростає під час популярних телепередач, коли мільйони телеглядачів споживають струм. Розумна енергосистема може попросити індивідуальні телевізори або інших великих споживачів зменшити споживання тимчасово[16], щоб дати час для запуску генератора, або постійно, якщо ресурси є обмеженими. Використання математичних алгоритмів прогнозування дозволяє передбачити скільки генераторів потрібно щоб досягти певного відмов. У традиційних енергосистемах досягнення заданого рівня відмов можливе лише за рахунок збільшення числа генераторів у режимі очікування. У розумних енергосистемах зменшення навантаження навіть невеликої частки клієнтів може вирішити проблему.

Скорочення/вирівнювання піків і ціноутворення відповідно до часу

Щоб зменшити попит у дорогі періоди активного використання, комунікації та вимірювальні технології інформують інтелектуальні пристрої в будинку і бізнесі, коли потреба в енергії висока, і відслідковувати, скільки електроенергії використовується і коли вона використовується. Це також дає комунальним підприємствам здатність знижувати споживання, спілкуючись з пристроями безпосередньо, щоб не допустити перевантажень системи. Прикладами можуть служити пристрої, що скорочують споживання групи зарядних станцій електричних транспортних засобів, або зсуву налаштування температури кондиціонерів в місті[16]. Щоб мотивувати їх урізати використання і виконати таким чином скорочення піків або вирівнювання піків, ціни на електроенергію підвищуються в періоди високого попиту, і знижуються в період низького попиту. [7] Вважається, що споживачі і підприємства матимуть тенденцію споживати менше в періоди високого попиту, якщо це можливо для споживачів та споживчих пристроїв, якщо їм відомо про високу ціну використання електроенергії в пікові періоди. Це означає можливість компромісів, таких як циклічне вмикання / вимикання кондиціонера або запуск посудомийні машини о 9-й годині вечора замість 5-ї години вечора. Коли компанії і споживачі бачать пряму економічну вигоду від використання енергії не на піках, то вони будуть у своїх рішеннях враховувати витрати енергії на роботу користувацьких пристроїв і цивільне будівництво і, отже, стануть більш енергоефективними.

Стійкість

Покращена гнучкість розумної енергосистеми дозволяє більше проникнення поновлюваних джерел енергії, потужність яких сильно змінюється, таких як сонячна енергія і енергія вітру, навіть без додавання акумуляторів енергії. Поточна мережева інфраструктури побудована не для того, щоб забезпечувати роботу багатьох розподілених джерел живлення, і, зазвичай, навіть якщо джерела живлення можуть працювати з розподільчою мережею, лінії електропередач не можуть підлаштуватись під них. Швидкі коливання у мережі розподіленої генерації, наприклад, в моменти хмарної погоди або поривчастого вітру, представляють значні проблеми для енергетиків, які повинні забезпечити стабільні рівні потужності варіюючи генерацію більш керованих генераторів, таких як газові турбіни та гідроагрегати. Технологія розумної енергосистеми є необхідною умовою для використання великої кількості електроенергії з поновлюваних джерел.

Ринкові можливості

Розумна енергосистема дозволяє систематичне спілкування між постачальниками (за рахунок ціни на їх енергію) і споживачами (за рахунок їх готовності платити), і дозволяє і постачальникам, і споживачам бути більш гнучкими у своїх стратегіях роботи. Рекордні ціни на енергоносії треба заплатити тільки у період критичних навантажень, і споживачі будуть мати можливість бути більш далекоглядними у стратегії споживання енергії. Постачальники з більшою гнучкістю зможуть продавати електроенергію з максимальним прибутком, в той час як негнучкі постачальники, такі як парові турбіни базового навантаження, і більш змінні вітрові турбіни отримують різні тарифи в залежності від рівня попиту та стану інших генераторів в даний час. Загальним ефектом є сигнал про нагороду за енергоефективність і споживання енергії з урахуваннямо нестаціонарних обмежень на постачання. На рівні країни, техніка з можливістю зберігання енергії або з накопиченням тепла (наприклад, холодильники, теплові акумулятори і теплові насоси) буде "грати" на ринку щоб звести до мінімуму витрати енергії шляхом адаптації попиту до дешевших періодів постачання енергії. Це розширення ціноутворення подвійного тарифу на енергію.

Підтримка відповіді на попит

Підтримка відповіді на попит дозволяє генераторам і споживачам взаємодіяти у автоматичному режимі у реальному часі, координуючи попит для того, щоб згладити викиди. Прибирання частки споживання, яка відповідає цим викидам, прибирає і вартість додавання резервних генераторів, зменшує знос і продовжує термін служби обладнання, а також дозволяє користувачам скоротити свої витрати на електроенергію, кажучи низькопріоритетним пристроям використовувати енергію тільки тоді, коли вона є найдешевшою.[17]

На даний час енергосистеми мають різну ступінь комунікації всередині систем управління їх коштовних активів, таких, як в електростанції, лінії електропередачі, підстанції і великі споживачі енергії. У загальному випадку інформаційні потоки спрямовані в одну сторону, від користувачів і навантаження до виробників, якими вони керують. Виробники намагаються задовольнити попит у тій чи іншій мірі успішно або невдало (при зниженні напруги, віялових відключеннях). Загальний обсяг попиту на електроенергію з боку користувачів може мати дуже широкий розподіл ймовірностей, що вимагає запасних генеруючих потужностей в режимі очікування, щоб реагувати на швидко мінливе енергоспоживання. Це односторонній потік інформації коштує дорого; останні 10% генеруючих потужностей можуть знадобитися всього лише протягом 1% від часу, і перебої можуть бути дорогими для споживачів.

Затримка потоку даних є основним предметом уваги, оскільки у ранніх архітектурах розумних лічильників можуть затримувати отримання даних до 24 годин, фактично унеможливлючи будь-яку можливу реакцію пристроїв постачальників та споживачів[18].

Платформа для розвинутих сервісів

Як і у інших галузях, використання стійких двонаправлених комунікацій, розвинутих датчиків і технології розподілених обчислень покращують ефективність, стійкість та безпеку постачання та споживання енергії. Вони також відкривають можливості для створення нових або удосконалення існуючих послуг, таких як пожежна сигналізація, яка вимикає електрику, телефонує до екстрених служб тощо.

Надання мегабіт, керування енергією кілобітами, решта на продаж

Обсяг даних, необхідний для проведення моніторингу та комутації приладів автоматичного відключення дуже малий в порівнянні з тим, який вже іде навіть до віддалених будинків для підтримки передачі голосу, безпеки, Інтернет і телебачення. Багато оновлень полоси пропускання розумних енергосистем оплачуються надмірними капіталовкладенням також для підтримки послуг споживачам, і субсидування зв'язку зі службами, пов'язаними з енергетикою або субсидування пов'язаних з енергетикою послуг, таких, як підвищення вартості в години пік. Це особливо вірно, коли уряди запускають обидва набору послуг як державну монополію. Оскільки електричні та комунікаційні компанії, як правило, є окремими комерційними підприємствами в Північній Америці і Європі, потрібні значні зусилля уряду і великих постачальників для заохочення різних підприємств до співпраці. Деякі, як Cisco, бачуть можливість в наданні пристроїв для споживачів, дуже схожих на тих, якими вони вже давно забезпечують промисловість. [19] Інші, такі як Silver Spring Networks [20] або Google,[21][22] є інтеграторами даних, а не продавцями обладнання. У той час як стандарти керування потужністю змінного струму пропонують устаткування зв’язку по лініям живлення у якості основного засобу зв’язку між інтелектуальними пристроями енергосистеми і домогосподарства, біти можуть дійти до будинку не за допомогою широкосмугового зв’язку по ЛЕП, а по фіксованому бездротовому зв’язку.

Технології

Більшість технологій розумних енергосистем вже використовуються у інших галузях, таких як виробництво та телекомунікації, адаптовані для використання у енергосистемі. У загальному випадку технології розумних енергосистем можуть бути згруповані у п’ять основних напрямків:[23]

Інтегровані комунікації

Деякі комунікації є сучасними, але не всі, оскільки енергосистеми розроблялись інкрементально і не є повністю інтегрованими. У більшості випадків дані збираються по модемному з’єднанню, а не по прямому мережевому з’єднанню.[джерело?] Можливості для удосконалення включають: автоматизацію підстанцій, реагування на попит, автоматизацію розподілу, системи керування та спостереження (SCADA), системи керування енергією, безпровідні меш-мережі, комунікації по лініям електропередач і оптичному волокну.[7] Інтегровані комунікації дозволяють керування у реальному часі, обмін даними для оптимізаці надійності, ефективності використання активів та безпеки.[24]

Датчики та вимірювачі

Основними задачами є оцінка стабільності енергосистеми, моніторинг стану обладнання, попередження крадіжки енергії і підтримання стратегії керування. Технології включають в себе: передові мікропроцесорні системи моніторингу та вимірювання (розумні лічильники) і обладнання зчитування даних з лічильників, системи розподіленого моніторингу -динамічної оцінки ліній (зазвичай основані на розподілених датчиках температури, поєднаних з системами оцінки температури у реальному часі), системи вимірювання/аналізу електромагнітних параметрів (так знаний електромагнітний підпис), системи вимірювання часу споживання та ціноутворення у реальному часі, передові перемикачі і кабелі, радіотехнології зворотного розсіювання і цифрові захисні реле.

Розумні лічильники

Розумна енергосистема часто замінює аналогові механічні лічильники цифровими лічильниками, які записують споживання у реальному часі. Часто ця технологія називається передова вимірювальна інфраструктура, оскільки лічильники самі по собі не є корисними, і повинні встановлюватись разом з комунікаційною інфраструктурою для передачі даних (провідною, оптоволоконною, WiFi, сотовою або передачі по лініям електропоередачі). Передова вимірювальна інфраструктура може надати канал зв’язку від електростанцій з однієї сторони і кінцевими споживачами у домогосподарствах і виробництвах. Ці пристрої кінцевих споживачів можуть включати розумні розетки та інші пристрої, здатні взаємодіяти з розумною енергосистемою, такі як водоногрівачі та термостати. У залежності від програми постачальника можуть бути сповіщені споживачі, або пристрої можуть вимикатись, або їх налаштування можуть автоматично змінюватись в залежності від часу піку споживання. [джерело?]

Вимірювачі фаз

Високошвидкісні датчики, які називаються вимірювачами фаз, розподілені по мережі передачі, використовуються для моніторингу стану енергосистеми. Вимірювачі фаз можуть проводити вимірювання до 30 разів за секунду, що значно швидше існуючих технологій SCADA[25]. Вимірювачі фаз представляють магнітуду і фазу змінної напруги у певному місці електромережі. У 1980-х стало ясно, що супутники глобальної системи позиціювання (GPS) можуть дати дуже точні сигнали часу пристроям "у полі", що дозволяє вимірювання вимірювання різниці фаз на великих відстанях. Дослідження показують, що при великій кількості вимірювачів фаз і можливість порівняти фазові кути напруги в ключових точках у мережі, автоматизовані системи можуть революціонізувати керування енергосистемами, шляхом швидкої, динамічної відповіді на умови роботи системи.[26]

Широмасштабна система вимірювання - це мережа вимірювачів фаз, які можуть здійснювати моніторинг у реальному часі на регіональному та національному рівні.[7] Багато хто з інженерів-енергетиків вважає, що Північно-східний блекаут 2003-го міг бути утриманий на значно меншій площі, якщо б була розгорнута широкомасштабна система вимірювання фаз.[27]

Інші високотехнологічні компоненти

Інновації у надпровідності, стійкості до відмов, зберіганні енергії, силовій електроніці і діагностичних компонентах змінюють фундаментальні властивості мереж. Технології в межах цих широких категорій R&D включають в себе: пристрої гнучкої системи передачі струму, постійний струм високої напруги, дріт з надпровідників першого і другого роду, кабель з високотемпературних надпровідників, розподілену генерацію і зберігання енергії, композитні провідники і "інтелектуальні" прилади. [джерело?]

Розподілене керування потоками енергії

Пристрої керування потоком енергії встановлені на існуючих лініях для керування потоком енергії. Лінії передачі з підтримкою таких пристроїв підтримують більш широке використання відновлюваних джерел енергії, забезпечуючи більш послідовне керування в режимі реального часу тим, як ця енергія спрямовується в мережі. Ця технологія дозволяє більш ефективно зберігати переривчастий потік енергії з відновлюваних джерел для подальшого використання.[28]

Інтелектуальна генерація енергії

Інтелектуальна генерація електроенергії являє собою концепцію узгодження виробництва електроенергії зі споживанням шляхом використання кількох однакових генераторів, які можуть запускатись, зупинятись і ефективно працювати при обраному навантаженні, незалежно від інших, що робить їх придатними і для покриття базового навантаження, і для вироблення електроенергії на піку споживання.[29] Забезпечення рівності постачання і попиту, яке називається балансуванням навантаження,[16] є необхідним для стабільного і надійного постачання електроенергії. Короткочасні відхилення від балансу ведуть до зміни частоти, а більш довгі ведуть до відключень енергії. Оператори енергосистеми зайняті балансуванням - узгодженням вихідної потужності усіх генераторів з навантаженням електромережі. Задача балансування навантаження стала набагато складнішою зі зростанням частки більш переривчастих і змінних джерел, таких як вітрові турбіни і сонячні батареї, змушуючи інших виробників адаптувати свою генерацію набагато частіше, ніж було потрібно в минулому.

Перші дві електростанції, які реалізують концепцію динамічної стабільності мережі, були замовлені Elering і будуть побудовані Wärtsilä в Kiisa, Естонія. Їх мета полягає в "забезпеченні динамічних генеруючих потужностей для покриття раптових і несподіваних провалів в електромережі. Їх готовність планується протягом 2013 і 2014, а їх загальна потужність складе 250 МВт.[30]

Інтелектуальне керування

Автоматизація енергосистеми дозволяє швидке діагностування точні рішення на порушення у мережі або відключення. Ці технології спираються на і сприяють кожній з інших чотирьох ключових областей. Три категорії технологій для інтелектуального керування включають: розподілених інтелектуальних агентів (системи керування), інструменти аналітики (програмне забезпечення та швидкодіючі комп’ютери) і операційні застосування (SCADA, автоматизація підстанцій, відповідь на попит тощо). Використовуючи програмні технології штучного інтелекту енергосистема Фуджиян у Китаї створила широкомасштабну систему захисту, яка здатна швидко і точно прораховувати стратегію керування і точно її виконувати.[31] Програмне забезпечення моніторингу і керування стабільністю напруги використовує метод послідовного лінійного програмування щоб достовірно визначити оптимальне рішення для керування.[32]

Удосконалені інтерфейси і підтримка прийняття рішень

Інформаційні системи, які зменшують складність так, що оператори та керівники мають інструменти для ефективного керування енергосистемою зі зростанням кількості змінних. Технології включають технології візуалізації, що зводять велику кількість даних у візуальні формати, що легко сприймаються, програмні системи, які надають численні можливості коли потрібне втручання оператора, і симулятори для тренування персоналу, і системи аналізу сценаріїв.

Дослідження

Основні програми

IntelliGrid – створена Інститутом дослідження електроенергетики (Electric Power Research Institute, EPRI), архітектура IntelliGrid надає методологію, інструменти та рекомендації щодо стандартів і технологій для підприємств щодо планування, специфікації вимог та отримання IT-систем, таких як інтелектуальні вимірювачі, автоматизація розподілу та відповідь на попит. Архітектура також надає лабораторію для оцінки пристроїв, систем та технологій. Архітектуру IntelliGrid застосовують Southern California Edison, Long Island Power Authority, Salt River Project, та TXU Electric Delivery. Консорціум IntelliGrid заснований на державно-приватному партнерстві, яке об’єднує та оптимізує зусилля у глобальних дослідженнях, фінансує дослідження і розробку технологій, працює над інтеграцією технологій та поширює технічну інформацію.[33]

Grid 2030 – Grid 2030 iє об’єднаним баченням розвитку електричної системи США, розробленим енергетичними компаніями, виробниками обладнання, постачальниками інформаційних технологій, агенціями урядів штатів та федерального уряду, групами зацікавлених, університетами та національними лабораторіями. Воно покриває генерацію, передачу, розподіл, зберігання та споживання.[34] Дорожня карта національних технологій постачання є основним документом щодо реалізації бачення Grid 2030. Дорожня карта окреслює основні проблеми та завдання щодо модернізації електромережі і пропонує шляхи для уряду і галузі до побудови майбутньої енергосистеми Америки.[35]

Modern Grid Initiative (MGI) є зусиллями зі співробітництва між Департаментом енергетики США, Національною лабораторією технологій енергетики (National Energy Technology Laboratory, NETL), підприємствами, споживачами, дослідниками та іншими зацікавленими у модернізації та інтеграції електричної мережі Сполучених Штатів. Офіс постачання електроенергії та надійності Департамента енергетики США спонсорує ініціативи в рамках Grid 2030 та Дорожньої карти національних технологій постачання, узгоджені з іншими програмами, такими як GridWise та GridWorks.[36]

GridWise – програма Офісу постачання електроенергії та надійності Департамента енергетики США, яка фокусується на розвитку інформаційних технологій модернізації електричної мережі США. Працюючи у рамках GridWise Alliance програма передбачає інвестиції у архітектуру та стандарти зв’язку, інструменти аналізу та симуляції, інтелектуальні технології, тестові стенди та демонстраційні проекти, нові регуляторні, інституційні та ринкові основи. GridWise Alliance є консорціумом публічних (у значенні державних та комунальних) та приватних зацікавлених осіб енергетичного сектору, надає майданчик для обміну ідеями, кооперації зусиль та зустрічей з регуляторними органами, які визначають політику на федеральному рівні та на рівні штатів.[37]

Рада архітектури GridWise (GridWise Architecture Council, GWAC) була сформована Департаментом енергетики США для просування та забезпечення інтероперабельності серед багатьох учасників взаємодії у національній енергосистемі. Члени Ради є збалансованою і шанованою командою, що представляє усі ланки ланцюжка поставок і споживання електроенергії.Рада надає настанов та інструменти для формулювання цілей інтероперабельності у енергосистемі, визначає концепції та архітектури для того, щоб зробити інтероперабельність можливою, розробляє кроки для досягнення взаємодії систем, пристроїв та інституцій, які охоплюють національну електричну систему. Рамковий документ з інтероперабельності в. 1.1 (Interoperability Context Setting Framework, V 1.1) Ради архітектури GridWise визначає необхідні настанови та принципи.[38]

GridWorks – програма Департамента енергетики США, зфокусована на покращенні надійності енергетичної системи через модернізацію ключових компонентів електромережі, таких як кабелі, підстанції, захисні системи та силова електроніка. Програма також передбачає координацію зусиль щодо систем високотемпературних надпровідників, технологій забезпечення надійності передачі, технологій розподілу електроенергії, пристроїв зберігання енергії та систем GridWise.[39]

Демонстраційний проект розумної енергосистеми Pacific Northwest (Pacific Northwest Smart Grid Demonstration Project) - демонстраційний проект у північно-західних штатах - Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон та Вайомінг. Він включає близько 60 000 споживачів з інтелектуальними лічильниками, і містить основні функції майбутньої розумної енергосистеми.[40]

Сонячні міста - програма у Австралії, що включає співпрацю з енергетичними компаніями для випробування інтелектуальних лічильників, пікового та позапікового ціноутворення, віддаленого відключення та пов’язані з цим зусилля. Вона також передбачає обмежене фінансування на оновлення мережі.[41]

Моделювання розумних енергосистем

Для моделювання розумних енергосистем використовуються багато різних концепцій. У загальному випадку вони вивчаються як складні системи. У мозковому штурмі,[42] енергосистема розглядалась у контекстах оптимального керування, екології, людського пізнання, теорії інформації, мікрофізики хмар та ін.

Захисні системи, що перевіряють себе та керують собою

Pelqim Spahiu та Ian R. Evans у своєму дослідженні запропонували концепцію підстанції, основану на інтелектуальному захисті та гібридному інспекційному вузлі.[43][44]

Осцилятори Курамото

Модель Курамото є добре вивченою системою. Енергосистема добре описується у цьому контексті.[45][46] Метою є зберегти систему у балансі, або підтримати синхронність фаз. Неоднорідні осцилятори також допомагають моделювати різні технології, різні типи генераторів, моделі споживання тощо. Ця модель також використовується для опису візерунків синхронізації в миготінні світлячків.[45]

Біологічні системи

Електричні мережі пов'язані зі складними біологічними системами в багатьох контекстах. У одному дослідженні електричні мережі були зіставлені з соціальною мережею дельфінів . [47] Ці істоти оптимізують або посилюють комунікацію в разі незвичайної ситуації. Взаємозв'язки, що дозволяють їм вижити, є дуже складними.

Мережі випадкових запобіжників

У теорії перколяції, були вивчені мережі випадкових запобіжників. Щільність струму може бути занадто низькою в деяких районах, і занадто високою в інших. Аналіз може бути використаний, щоб згладити потенційні проблеми в мережі. Наприклад, аналіз, виконаний високошвидкісним комп'ютером, може передбачати згорілі запобіжники і запобігти цьому, або аналізувати зразки, які могли б привести до аварії електромережі. [48] Для людей важко передбачити довгострокові закономірності в складних мережах, тому замість них використовуються мережі запобіжників або діодів.

Нейронні мережі

Нейронні мережі визнані придатними для керування енергосистемою. Електричні мереж можуть класифікуватись багатьма способами як нелінійні, динамічні, дискретні, випадкові та/або стохастичні. Штучні нейронні мережі намагаються розв’язати більшість з цих проблем.

Передбачення попиту

Одним із застосувань штучних нейронних мереж є передбачення попиту. Для економічної та надійної роботи енергосистем передбачення попиту є важливим, оскільки дозволяє визначити кількість електроенергії, яка буде спожита навантаженням. Це залежить від погодних умов, часу доби, випадкових подій тощо. Для нелінійного навантаження профіль навантаження не є гладким і передбачуваним, що веде до більшої невизначеності та меншої точності традиційних моделей штучного інтелекту. Факторами, які враховуються при розробці цих моделей є класифікація профілів споживання різних класів споживачів, активна реакція попиту, передбачена на основі ціноутворення у реальному часі, необхідність введення минулого попиту через різні компоненти, такі як пікове навантаження, базове навантаження, мінімальне навантаження, середнє навантаження і т.д. замість об’єднання цих значень у спільне вхідне значення, і залежність від специфічних вхідних змінних. Прикладом таких специфічних змінних може бути тип дня (робочий чи вихідний), який не має значного впливу на мережу лікарні, але значно впливає на профіль споживання домогосподарств.[49][50][51][52][53]

Марківські процеси

Із набуттям популярності вітровою енергетикою стає необхідним враховувати її у реалістичних дослідженнях енергосистем. Від’єднані від мережі сховища енергії, непостійність вітру, постачання, споживання, ціноутворення та інші фактори моделюються у математичній грі. Метою є розробка переможної стратегії. Марківські процеси використовуються для моделювання і вивчення систем такого типу.[54]

Максимальна ентропія

Усі ці методи з того чи іншого боку є методами максимальної ентропії, які активно досліджуються.[55][56] Це є поверненням до ідей Шеннона та інших дослідників, які вивчали комунікаційні мережі. Продовжуючи в аналогічному ключі сьогодні, сучасні дослідження бездротових мереж часто розглядають проблему перевантаження мережі, [57] і алгоритми його мінімізації, в тому числі теорію ігор, [58] інноваційні комбінації частотного розділення каналів, часового розділення каналів та інші.

Економіка

Огляд ринку

У 2009, галузь розумних енергосистем у США оцінювалась у 21,4 мільярдів дол. – до 2014, він перевищів 42,8 мільярда дол. З огляду на успіх розумних енергосистем у США, очікується, що світовий ринок буде рости більш швидкими темпами, $ 69300000 в 2009 році до 171 400 000 000 $ в 2014 році. Найбільш прибутковими сегментами будуть виробники апаратури інтелектуальних лічильників і виробники програмного забезпечення, що використовуються для передачі і обробки величезної кількості даних, зібраних лічильниками.[59] Світовий Економічний форум заявив про інвестиції у 7.6 трлн. дол. протягом наступних 25 років (по 300 млрд. дол. на рік) на модернізацію, розширення та децентралізацію електричної інфраструктури.[60]

Загальний огляд економіки

Через те, що клієнти можуть вибирати своїх постачальників електроенергії в залежності від їх методів тарифікації, зростає увага до транспортних витрат. Зниження витрат на обслуговування і замінну стимулюватиме більш розвинуте керування.

Розумні енергосистеми точно обмежує електричну потужність до рівня домогосподарства, зв’язують у мережу дрібні джерела розподіленої генерації енергії і пристрої зберігання, передачі інформації про робочий стан і потреби, збирають інформацію про ціни та умови мережі і перетворюють керування мережею з центрального, у мережу членів, що співробітничають[61].

Оцінки заощаджень та проблем у США та Великобританії

Департамент енергетики США підрахував, що модернізація електромараж США з використанням можливостей розумних енергосистем зекономить від 46 до 117 мільярдів доларів протягом 20 наступних років.[62] Окрім вигоди від модернізації для промисловості, розумні енергосистеми можуть збільшити ефективність передачі енергії у мережах до домогосподарств за рахунок координації низькопріоритетних домашніх пристроїв, таких як водонагрівачі, таким чином, щоб вони використовували переваги від споживання електроенергії від бажаних джерел. Розумні енергосистеми також координують виробництво електроенергії великою кількістю малих виробників, таких як сонячні батареї на дахах, що могло б виявитися проблематичним для систем операторів енергосистем місцевих комунальних служб.

Важливим питанням є чи будуть споживачі реагувати на сигнали ринку. Департамент енергетики США як частина програми American Recovery and Reinvestment Act Smart Grid Investment Grant and Demonstrations Program фінансував спеціальне дослідження поведінки споживачів для вивчення прийняття і реакції споживачів, які підписалися на погодинну програму постачальників, яка включає передову вимірювальну інфраструктуру та клієнтів системи, такі, як домашні дисплеї і програмовані термостати .

Іншим приводом для занепокоєння є вартість телекомунікацій, яка для повної підтримки функцій розумних енергосистем може бути неприйнятно високою. Дешевшим механізмом комунікацій може стати форма динамічного керування попитом, у якій пристрої згладжують піки за рахунок зсуву своїх навантажень у відповідь на зміну частоти. Частота у мережі може використовуватись для обміну інформацією про завантаження без додаткової телекомунікаційної мережі, але цей механізм не буде підтримувати економічних "переговорів" та кількісну оцінку внесків.

Хоча існують і використовуються окремі технології розумних енергосистем, узагальнюючий термін "розумна енергосистема" відноситься до набору пов’язаних технологій, а не до окремої технології. Деякі з переваг таких модернізованих енергетичних мереж включають можливість зменшити споживання енергії з боку споживачів у пікові години, що називається керуванням з боку попиту, інші дозволяють підключення до мережі засобів розподіленої генерації (сонячних батарей, малих вітрових турбін, мікрогідроелектростанцій, і, навіть, когенераційних установок у будівлях), вбудовування сховищ енергії рівня енергосистеми для балансування навантаження при розподіленій генерації, та усунення або обмеження відмов, таких як каскадні відмови енергосистем. Очикується ,що збільшена ефективність та покращена надійність дозволять зменшити витрати споживачів та викиди CO2.[63]

Аргументи проти та приводи для занепокоєння

Більшість аргументів проти та приводів для занепокоєння зосереджені навколо інтелектуальних лічильників та можливостей, які вони відкривають (віддалене керування, віддалене відключення та змінна вартість). Там, де висловлюється занепокоєння щодо інтелектуальних лічильників, інтелектуальні лічильники продаються як розумна енергосистема, що зв’язує інтелектуальний лічильник з розумною енергосистемою вцілому в очах опонентів. Основні критичні аргументи представлені нижче:

  • занепокоєння щодо приватності споживачів, зокрема використання даних для виконання функцій держави;
  • соціальне занепокоєння щодо "чесної" доступності електроенергії;
  • занепокоєння щодо складної системи обліку спожитого (у т.ч. змінні ціни), яка є непрозорою і непідконтрольною споживачу, що дозволяє постачальнику отримати перевагу над споживачем;
  • занепокоєння щодо віддалено керованого вимикача у інтелектуальному лічильнику;
  • соціальне занепокоєння щодо зловживань інформаційним важелем у стилі Enron;
  • занепокоєння щодо надання уряду механізмів керування усією діяльністю зі споживання енергії;
  • занепокоєння щодо радіовипромінювання від інтелектуальних лічильників.

Приватність

Технічною причиною побоювань щодо приватності є те, що інтелектуальні лічильники надсилають детальну інформацію про споживання електроенергії по запиту. Частіші запити означають детальнішу інформацію. Рідкі звіти несуть мало користі постачальнику, і не дозволяють виконувати керування попитом у відповідь на зміну потреби у електроенергії. З іншого боку дуже часті звіти дозволяють постачальнику визначити шаблони поведінки мешканців будинку, наприклад час, коли вони відсутні або сплять. Сучасним трендом є збільшення частоти звітів. Рішенням, яке задовольняє і потреби постачальника, і вимоги приватності споживача, є динамічне налаштування інтервалу опитування.[64] У Британській Колумбії, Канада енергопостачальна організація належить уряду і тому повинна підкорятися вимогам законодавства у галузі приватності, що забороняє продаж даних, зібраних інтелектуальними лічильниками, у той час як приватні постачальники можуть продавати такі дані.[65] У Австралії боргові колектори використовували ці дані для того, щоб визначити коли люди знаходяться вдома.[66] У суді м. Остін, Техас у якості доказу були представлені дані про споживання енергії тисячами жителів для визначення відхилень від типових шаблонів для того, щоб визначити хто вирощував марихуану.[67]

Дані, які збираються інтелектуальними лічильниками, можуть відкрити значно більше, ніж скільки енергії споживається. Проведені дослідження показали, що виміряні значення потужності з двосекундним інтервалом дозволяють надійно ідентифікувати використання різних електричних приладів і, навіть, канал або програму, який переглядається на телевізорі, на основі шаблонів споживання та шумів, які випромінюються.[68][69][70][71][72][73][74][75]

Безпека

З появою кіберзлочинності також з’явилось занепокоєння щодо безпеки інфраструктури, в основному тієї, що використовує комунікаційні технології. Занепокоєння в основному відносяться до комунікаційної технології у ядрі розумної енергосистеми. Є ризик, що можливості, сконструйовані для взаємодії між виробниками, лічильниками у домогосподарствах і виробництві у реальному часі, також можуть бути використані для злочинів або терористичних атак[7] Однією з основних властивостей є можливість віддалено вимкнути постачання, легко припинити або змінити поставки для клієнтів, які прострочили платіж. Це є знахідкою для постачальників енергії, однак також значно збільшує ризики інформаційної безпеки.[76] Кіберзлочинці проникали до енергосистеми США неодноразово.[77] Разом з проникненням у комп’ютери, також існує ризик використання шкідливого програмного забезпечення типу Stuxnet, яке націлене на системи SCADA, які широко використовуються у галузі, і може бути використане для атаки на мережу розумної енергосистеми.

Також потенційними проблемами є нав’язування неправдивих показів від інтелектуальних лічильників, які використовують технології радіообміну[78][79], та нав’язування підробленого сигналу GPS[80][81][82][83][84] фазовимірюючим пристроям.

Інші проблеми

Перед встановленням розвинутої вимірювальної системи або будь-якої інтелектуальної системи виробники повинні отримати умову для інвестицій. Деякі компоненти, такі як стабілізатори потужності[прояснити], які встановлені на генератори, є дуже дорогими, потребують складної інтеграції у систему керування енергосистемою, потрібні тільки за надзвичайних обставин та ефективні тільки якщо інші постачальники їх мають. Без стимулів постачальники не будуть їх встановлювати.[85] Більшості постачальників важко обґрунтувати розгортання комунікаційної інфраструктури для єдиного застосування (наприклад зчитування показів). Через те постачальники визначають кілька застосувань, які використовують спільну комунікаційну інфраструктури - наприклад для зчитування показів, моніторингу якості електроенергії, віддаленого ввімкнення/вимкнення споживачів, отримання можливості відповіді на попит і т.п. У ідеалі, комунікаційна інфраструктура буде не тільки підтримувати застосування найближчої перспективи, але і непередбачені застосування, які будуть з’являтися в майбутньому. Регуляторні та законодавчі зміни також підштовхують постачальників до складання пазлу розумної енергосистеми. Кожен виробник має унікальний набір бізнесових, регуляторних та законодавчих умов, які впливають на їх інвестиції. Це означає, що кожен постачальник обере власний відмінний від інших шлях до створення розумної енергосистеми, і що постачальники впроваджуватимуть розумну енергосистему з різною швидкістю.[джерело?]

Деякі функції розумних енергосистем стикаються з протидією від галузей, які впроваджують або сподіваються впроваджувати схожі послуги. Прикладом може служити конкуренція з боку кабельних і DSL інтернет-провайдерів з широкосмуговим доступом за доступ до інтернету по системі електропроводки. Постачальники систем керування SCADA для мереж навмисно розробили пропрієтарні апаратні засоби, протоколи та програмне забезпечення таким чином, щоб вони не можуть взаємодіяти з іншими системами для того, щоб прив'язати своїх клієнтів до постачальника.[86]

Крадіжка та втрата енергії

Деякі розумні енергосистеми мають подвійні функції. Інфраструктура інтелектуальних лічильників у використанні спільно з різноманітним програмним забезпеченням може використовуватись для виявлення крадіжки електроенергії, а процес усунення відмов - виявити місце. Це додаткова можливість до основних функцій з усунення необхідності зчитування показів лічильника людиною і вимірювання часу використання електроенергії.

Втрати від крадіжок електроенергії у світовому масштабі оцінюються у 200 мільярдів доларів США щороку.[87]

Розгорнуті розумні енергосистеми та спроби розгортання

Enel. Найпершим, одним з найбільших прикладів розумної енергосистеми є італійська система, встановлена компанією Enel S.p.A. Завершений у 2005 проект Telegestore був дуже незвичним для виробників, тому що компанія, яка його розробляла, розробила і виготовила власні лічильники, виступила у ролі власного системного інтегратора та розробили власну програмну систему. Проект Telegestore вважається першим впровадженням технології розумних енергосистем у домогосподарствах у комерційному масштабі, та економить 500 мільйонів євро щороку при вартості проекта 2,1 мільярда євро.[10]

US Dept. of Energy - ARRA Smart Grid Project: Одина з найбільших програм розгортання розумних енергосистем в світі - а програма Департаменту енергетики США , що фінансується згідно з American Recovery and Reinvestment Act. Ця програма потребувала відповідного фінансування від окремих виробників. Всього близько 9 мільярдів доларів з публічних та приватних коштів було інвестовано в рамках цієї програми. Технології включають розвинуту вимірювальну інфраструктуру з 65 мільйонами інтелектуальних лічильників, системи інтерфейсу споживача, автоматику розподілу та підстанцій, системи оптимізації Вольт/ВАР, близько 1000 синхронізаторів фаз, динамічну оцінку ліній, проекти в галузі кібербезпеки, системи керування розподілом, системи зберігання енергії та проекти з інтеграції відновлюваних джерел енергії.

Ця програма складалась з грантів на інвестиції, демонстраційних проектів, вивчення прийняття споживачами і освітніх програм. Звіти окремих учасників та загальні звіти щодо впливу були завершені у другому кварталі 2015 р.

Остін, Техас. У м. Остін, Техас працювали над розбудовою розумної енергосистеми з 2003, коли постачальник вперше замінив 1/3 власних лічильників з ручним зчитуванням показів на інтелектуальні лічильники, які зв’язуються через безпровідну mesh-мережу. Вона керувала 200 тисячами пристроїв у реальному часі (інтелектуальні лічильники, термостати і датчики на площі обслуговування), і очікувалась підтримка 500 тисяч пристроїв у реальному часі у 2009.[88]

Баулдер, Колорадо. Завершено першу фазу проекта розумної енергосистеми у серпні 2008.

Обидві системи використовують інтелектуальні лічильники для мережі автоматизації домогосподарств, яка керує розумними реетками та пристроями. Деякі конструктори мережі сприяють відділенню функції керування від лічильників, з побоювань майбутніх розбіжностей з новими стандартами і технологіями, доступними у бізнес-сегменті домашніх електронних пристроїв, який швидко рухається.[89]

Hydro One. У Онтаріо, Канада в розпалі великомасштабна ініціатива розумної енергосистеми із розгортанням інфраструктури, сумісної зі стандартами зв'язку від Trilliant. Планувалось, що до кінця 2010 року система буде обслуговувати 1,3 млн клієнтів в провінції Онтаріо. Ініціатива отримала нагороду «Краща ініціатива розгортання інтелектуальних лічильників у Північній Америці" від Utility Planning Network.[90]

Місто Маннхейм у Німеччині використовує широкополосний зв’язок по лініям електропередач у реальному часі у своєму проекті "MoMa".[91]

Аделаіда у Австралії також планує реалізувати локальну зелену розумну енергосистему при перебудові парка Тонслі.[92]

Сідней, Австралія у партнерстві з урядом Австралії реалізував програму "Розумна енергосистема, розумне місто" .[93][94]

InovGrid, Évora. InovGrid - це інноваційний проект у Évora, Португалія, який спрямований на обладнання електричної мережі інформацією і пристроями для автоматизації керування мережею, поліпшення якості обслуговування, зниження експлуатаційних витрат, підвищення ефективності використання енергії та екологічної стійкості, а також збільшення проникнення відновлюваних джерел енергії і електричних транспортних засобів. Стане можливим керувати станом всієї мережі розподілу електроенергії в будь-який момент часу, що дозволяє постачальникам і компаніям, які надають енергетичні послуги, використовувати цю технологічну платформу, щоб запропонувати споживачам інформацію та продукти і послуги з доданою вартістю в галузі енергетики. Цей проект встановлення розумної енергосистеми ставить Португалію на передньому краї технологічних інновацій і надання послуг в Європі.[95][96]

E-Energy. У так званих проектах E-Energy кілька німецьких компаній створювали перше ядро в шести незалежних регіонах моделі. Технологічне змвгвння визначило ці модельні регіони для проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з головною метою створення «Інтернету енергетики».[97]

Масачусетс. Одна з перших спроб розгортання розумної енергосистеми у США була відхилена у 2009 регуляторами енергетики у Commonwealth, Масачусетс.[98] Згідно зі статтею, опублікованою в Boston Globe, Північно-східна дочірня компанія Massachusetts Electric Co. намагалися створити програму розумної енергосистеми за допомогою державних субсидій, згідно з якою малозабезпечених споживачів будуть перемикати від післяплати до попередньої оплати рахунків (за допомогою смарт-карт), і, на додаток, вводитись спеціальні "преміум" тарифи на електроенергію, яка використовується вище обумовленої кількості. [98] Цей план був відкинутий регуляторами, як такий, що підриває важливі засоби захисту від відключень для клієнтів з низьким рівнем доходу. [98] Відповідно до Boston Globe, план є несправедливо спрямований на клієнтів з низьким рівнем доходів і обходить закони штата Массачусетс, покликані допомогти споживачам отримати світло". [98] Представник екологічної групи підтримки планів розумної енергосистеми Massachusetts Electric Co заявив:" при правильному використанні технології розумної енергосистеми мають великий потенціал для зниження пікового попиту, що дозволило б нам закрити деякі з найстаріших, найбрудніших електростанцій ... Це інструмент. " [98]

Консорціум eEnergy Vermont [99] - ініціатива рівня штата у Вермонті, яка частково фінансується відповідно до American Recovery and Reinvestment Act, у якій електричні компанії штата повинні швидко впровадити різні технології розумних енергосистем, включно з розгортанням 90% розвинутої вимірювальної інфраструктури і оцінкою різних структур динамічних тарифів.

У Нідерландах був ініційований широкомасштабний проект (>5000 підключень, >20 партнерів) для демонстрації інтегрованих технологій, послуг та бізнес-кейсів розумної енергосистеми.[100]

LIFE Factory Microgrid (LIFE13 ENV / ES / 000700) - це демонстраційний проект, частина програми LIFE+ 2013 Європейської комісії, метою якого було продемонструвати шляхом реалізації повномасштабної індустріальної розумної енергосистеми, що мікромережа може стати одним з найбільш вдалих рішень для генерації електроенергії та керування на виробництвах, які прагнуть зменшити вплив на навколишнє середовище.

Реалізації стандарту OpenADR

Перелічені нижче приклади розгортання розумних енергосистем використовують стандарт OpenADR для обрізання піків навантаження та зниження попиту у періоди великого попиту.

Китай

Ринок розумних енергосистем у Китаї оцінюється у 22,3 мільярда доларів США з очикуваним зростанням до 61,4 мільярдів до 2015 р. Honeywell розробляє пілотний проект з відповіді на попит та вивчення придатності для Китаю спільно з Державною корпорацією мереж Китаю з використанням стандарта відповіді на попит OpenADR. Державна корпорація мереж, Академія наук Китаю та General Electric збираються спільно працювати на розробкою стандартів для розгортання китайської розумної енергосистеми.[101][102]

Великобританія

Стандарт OpenADR було продемонстровано у Брекнеллі, Великобританія, де пікове споживання комерційних будівель було зменшене на 45%. У якості результату пілотного проекта Scottish and Southern Energy (SSE) заявила, що збирається підключити до 30 комерційних та промислових будівель у долині Темзи на заході Лондона до програми відповіді на попит.[103]

США

У 2009 Департамент енергетики США надав грант у 11 мільйонів доларів компаніями Southern California Edison та Honeywell для програми відповіді на попит, яка автоматично вимикає енергію під час пікових годин для індустріальних споживачів-учасників.[104][105] Департамент енергетики США надав грант у 11,4 мільйонів доларів США компанії Honeywell для реалізації програми з використанням стандарту OpenADR.[106]

Hawaiian Electric Co. (HECO) реалізує дворічний пілотний проект для перевірки можливості програми автоматичної відповіді на попит, реагувати на змінюваність енергії вітру. Гаваї мають на меті отримувати 70 відсотків своєї енергії з поновлюваних джерел до 2030 року. HECO дасть клієнтам стимули для скорочення споживання електроенергії протягом 10 хвилин після повідомлення.[107]

Настанови, стандарти та групи користувачів

Part of the IEEE Smart Grid Initiative,[108] IEEE 2030.2 represents an extension of the work aimed at utility storage systems for transmission and distribution networks. The IEEE P2030 group expects to deliver early 2011 an overarching set of guidelines on smart grid interfaces. The new guidelines will cover areas including batteries and supercapacitors as well as flywheels. The group has also spun out a 2030.1 effort drafting guidelines for integrating electric vehicles into the smart grid.

IEC TC57 has created a family of international standards that can be used as part of the smart grid. These standards include IEC61850 which is an architecture for substation automation, and IEC 61970/61968 – the Common Information Model (CIM). The CIM provides for common semantics to be used for turning data into information.

OpenADR is an open-source smart grid communications standard used for demand response applications.[109] It is typically used to send information and signals to cause electrical power-using devices to be turned off during periods of higher demand.

MultiSpeak has created a specification that supports distribution functionality of the smart grid. MultiSpeak has a robust set of integration definitions that supports nearly all of the software interfaces necessary for a distribution utility or for the distribution portion of a vertically integrated utility. MultiSpeak integration is defined using extensible markup language (XML) and web services.

The IEEE has created a standard to support synchrophasors – C37.118.[110]

The UCA International User Group discusses and supports real world experience of the standards used in smart grids.

A utility task group within LonMark International deals with smart grid related issues.

There is a growing trend towards the use of TCP/IP technology as a common communication platform for smart meter applications, so that utilities can deploy multiple communication systems, while using IP technology as a common management platform.[111][112]

IEEE P2030 is an IEEE project developing a "Draft Guide for Smart Grid Interoperability of Energy Technology and Information Technology Operation with the Electric Power System (EPS), and End-Use Applications and Loads".[113][114]

NIST has included ITU-T G.hn as one of the "Standards Identified for Implementation" for the Smart Grid "for which it believed there was strong stakeholder consensus".[115] G.hn is standard for high-speed communications over power lines, phone lines and coaxial cables.

OASIS EnergyInterop' – An OASIS technical committee developing XML standards for energy interoperation. Its starting point is the California OpenADR standard.

Under the Energy Independence and Security Act of 2007 (EISA), NIST is charged with overseeing the identification and selection of hundreds of standards that will be required to implement the Smart Grid in the U.S. These standards will be referred by NIST to the Federal Energy Regulatory Commission (FERC). This work has begun, and the first standards have already been selected for inclusion in NIST's Smart Grid catalog.[116] However, some commentators have suggested that the benefits that could be realized from Smart Grid standardization could be threatened by a growing number of patents that cover Smart Grid architecture and technologies.[117] If patents that cover standardized Smart Grid elements are not revealed until technology is broadly distributed throughout the network ("locked-in"), significant disruption could occur when patent holders seek to collect unanticipated rents from large segments of the market.

Див. також

Посилання

  1. ↑ Federal Energy Regulatory Commission Assessment of Demand Response & Advanced Metering (PDF). United States Federal Energy Regulatory Commission. Федеральна комісія з регулювання енергетики Сполучених штатів Америки.
  2. ↑ Smart Grids European Technology Platform | www.smartgrids.eu. smartgrids.eu. 2011. Процитовано 11 жовтня 2011.
  3. ↑ Smart Grids European Technology Platform | www.smartgrids.eu. smartgrids.eu. 2011. Процитовано 11 жовтня 2011.
  4. ↑ J. Torriti, Demand Side Management for the European Supergrid Energy Policy, vol. 44, pp. 199-206, 2012.
  5. ↑ The History of Electrification: The Birth of our Power Grid. Edison Tech Center. Процитовано 6 листопада 2013.
  6. ↑ Mohsen Fadaee Nejad, AminMohammad Saberian and Hashim Hizam (3 червня 2013). Application of smart power grid in developing countries. 7th International Power Engineering and Optimization Conference (PEOCO). IEEE. doi:10.1109/PEOCO.2013.6564586.
  7. ↑ а б в г д е ж Berger, Lars T. and Iniewski, Krzysztof, ред. (April 2012). Smart Grid - Applicacions, Communications and Security. John Wiley and Sons. ISBN 978-1-1180-0439-5.
  8. ↑ Smart Grid Working Group (June 2003). Challenge and Opportunity: Charting a New Energy Future, Appendix A: Working Group Reports (PDF). Energy Future Coalition. Процитовано 27 листопада 2008.
  9. ↑ Federal Energy Regulatory Commission staff report (August 2006). Assessment of Demand Response and Advanced Metering (Docket AD06-2-000) (PDF). United States Department of Energy: 20. Процитовано 27 листопада 2008.
  10. ↑ а б National Energy Technology Laboratory (August 2007). NETL Modern Grid Initiative — Powering Our 21st-Century Economy (PDF). United States Department of Energy Office of Electricity Delivery and Energy Reliability: 17. Процитовано 6 грудня 2008.
  11. ↑ Gridwise History: How did GridWise start?. Pacific Northwest National Laboratory. 30 жовтня 2007. Архів оригіналу за 27 жовтня 2008. Процитовано 3 грудня 2008.
  12. ↑ Qixun Yang, Board Chairman, Beijing Sifang Automation Co. Ltd., China and .Bi Tianshu, Professor, North China Electric Power University, China. (24 червня 2001). WAMS Implementation in China and the Challenges for Bulk Power System Protection (PDF). Panel Session: Developments in Power Generation and Transmission — Infrastructures in China, IEEE 2007 General Meeting, Tampa, FL, USA, 24–28 June 2007 Electric Power, ABB Power T&D Company, and Tennessee Valley Authority. Institute of Electrical and Electronics Engineers. Процитовано 1 грудня 2008.
  13. ↑ Yih-Fang Huang; Werner, S.; Jing Huang; Kashyap, N.; Gupta, V., "State Estimation in Electric Power Grids: Meeting New Challenges Presented by the Requirements of the Future Grid," Signal Processing Magazine, IEEE , vol.29, no.5, pp.33,43, Sept. 2012
  14. ↑ Наказ від 01.12.2003 № 714 Про затвердження Правил застосування системної протиаварійної автоматики запобігання та ліквідації небезпечного зниження або підвищення частоти в енергосистемах (укр.). Міністерство палива та енергетики України. Процитовано 06.02.2016.
  15. ↑ Tomoiagă, B.; Chindriş, M.; Sumper, A.; Sudria-Andreu, A.; Villafafila-Robles, R. Pareto Optimal Reconfiguration of Power Distribution Systems Using a Genetic Algorithm Based on NSGA-II. Energies 2013, 6, 1439-1455.
  16. ↑ а б в N. A. Sinitsyn. S. Kundu, S. Backhaus (2013). Safe Protocols for Generating Power Pulses with Heterogeneous Populations of Thermostatically Controlled Loads. Energy Conversion and Management. 67: 297—308. arXiv:1211.0248. doi:10.1016/j.enconman.2012.11.021.
  17. ↑ Energy Future Coalition, "Challenge and Opportunity: Charting a New Energy Future," Appendix A: Working Group Reports, Report of the Smart Grid Working Group. http://web.archive.org/web/20080910051559/http://www.energyfuturecoalition.org/pubs/app_smart_grid.pdf
  18. ↑ Why the Smart Grid Won't Have the Innovations of the Internet Any Time Soon: Cleantech News and Analysis «. Earth2tech.com (2009-06-05). Retrieved on 2011-05-14.
  19. ↑ Cisco's Latest Consumer Play: The Smart Grid: Cleantech News and Analysis «. Earth2tech.com Retrieved on 2011-05-14.
  20. ↑ Silver Spring Networks: The Cisco of Smart Grid?: Cleantech News and Analysis «. Earth2tech.com (2008-05-01). Retrieved on 2011-05-14.
  21. ↑ Utility Perspective: Why Partner With Google PowerMeter?: Cleantech News and Analysis «. Earth2tech.com (2009-05-20). Retrieved on 2011-05-14.
  22. ↑ E-Commerce News: Deals: Utility Companies Plug In to Google PowerMeter. Ecommercetimes.com. Retrieved on 2011-05-14.
  23. ↑ U.S. Department of Energy, National Energy Technology Laboratory, Modern Grid Initiative, http://www.netl.doe.gov/moderngrid/opportunity/vision_technologies.html Архівовано липень 11, 2007 на сайті Wayback Machine.
  24. ↑ F.R. Yu, P. Zhang, W. Xiao, and P. Choudhury, "Communication Systems for Grid Integration of Renewable Energy Resources," IEEE Network, vol. 25, no. 5, pp. 22-29, Sept. 2011.
  25. ↑ Factors Affecting PMU Installation Costs (PDF). United States Department of Energy. October 2014. Процитовано 5 січня 2015.
  26. ↑ Yilu Liu, Lamine Mili, Jaime De La Ree, Reynaldo Francisco Nuqui, Reynaldo Francisco Nuqui (12 липня 2001). State Estimation and Voltage Security Monitoring Using Synchronized Phasor Measurement. Research paper from work sponsored by American Electric Power, ABB Power T&D Company, and Tennessee Valley Authority (PDF). Virginia Polytechnic Institute and State University. CiteSeerX: 10.1.1.2.7959. "Simulations and field experiences suggest that PMUs can revolutionize the way power systems are monitored and controlled." {{cite journal}}: |format= вимагає |url= (довідка)
  27. ↑ Patrick Mazza (27 квітня 2005). Powering Up the Smart Grid: A Northwest Initiative for Job Creation, Energy Security, and Clean, Affordable Electricity (doc). Climate Solutions: 7. Процитовано 1 грудня 2008.
  28. ↑ Smart Wire Grid Distributed Power Flow Control. arpa-e.energy.gov. Процитовано 25 липня 2014.
  29. ↑ Klimstra, Jakob; Hotakainen, Markus (2011). Smart Power Generation (PDF). Helsinki: Avain Publishers. ISBN 9789516928466.
  30. ↑ Toomas Hõbemägi, Baltic Business News
  31. ↑ Wide Area Protection System for Stability (PDF). Nanjing Nari-Relays Electric Co., Ltd. 22 квітня 2008: 2. Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2009. Процитовано 12 грудня 2008.
  32. ↑ Zhao, Jinquan; Huang, Wenying; Fang, Zhaoxiong; Chen, Feng; Li, Kewen; Deng, Yong (24 червня 2007). 2007 IEEE Power Engineering Society General Meeting. Proceedings, Power Engineering Society General Meeting, 2007. (PDF). Tampa, FL, USA: IEEE: 1. doi:10.1109/PES.2007.385975. ISBN 1-4244-1296-X. Загальний огляд. {{cite journal}}: |format= вимагає |url= (довідка); Проігноровано |chapter= (довідка)
  33. ↑ Electric Power Research Institute, IntelliGrid Program
  34. ↑ U.S. Department of Energy, Office of Electric Transmission and Distribution, "Grid 2030" A National Vision for Electricity's Second 100 Years, July 2003
  35. ↑ U.S. Department of Energy, Office of Electric Transmission and Distribution, "National Electric Delivery Technologies Roadmap"
  36. ↑ U.S. Department of Energy, National Energy Technology Laboratory
  37. ↑ U.S. Department of Energy, Office of Electricity Delivery and Energy Reliability; GridWise Program fact sheet; and GridWise Alliance.
  38. ↑ http://www.gridwiseac.org/pdfs/interopframework_v1_1.pdf
  39. ↑ U.S. Department of Energy, Office of Electricity Delivery and Energy Reliability, Gridworks
  40. ↑ Pacific Northwest Smart Grid Demonstration Project
  41. ↑ Australia Department of the Environment Solar Cities Programme
  42. ↑ Paul Bourgine; David Chavalarias; Edith Perrier; Frederic Amblard; Francois Arlabosse; Pierre Auger; Jean-Bernard Baillon; Olivier Barreteau; Pierre Baudot (2009). French Roadmap for complex Systems 2008–2009. arXiv:0907.2221 [nlin.AO].
  43. ↑ 1 Protection Systems that verify and supervise themselves, Pelqim Spahiu, Ian R. Evans – IEEE ISGT Innovative Smart Grid Technologies Europe 2011
  44. ↑ 2 IED based Protection & Control equipment with Non-Standard primary system arrangements – An approach to application, Pelqim Spahiu, Namita Uppal – 10th IET International Conference on DPSP in Manchester, April 2010
  45. ↑ а б Giovanni Filatrella; Arne Hejde Nielsen; Niels Falsig Pedersen (2008). Analysis of a power grid using the Kuramoto-like model. European Physical Journal B. 61 (4): 485—491. arXiv:0705.1305. doi:10.1140/epjb/e2008-00098-8.
  46. ↑ Florian Dorfler; Francesco Bullo (2009). Synchronization and Transient Stability in Power Networks and Non-Uniform Kuramoto Oscillators. arXiv:0910.5673 [math.OC].
  47. ↑ David Lusseau (2003). The emergent properties of a dolphin social network. Proceedings of the Royal Society of London B. 270: S186—S188. arXiv:cond-mat/0307439. doi:10.1098/rsbl.2003.0057.
  48. ↑ Olaf Stenull; Hans-Karl Janssen (2001). Nonlinear random resistor diode networks and fractal dimensions of directed percolation clusters. Phys. Rev. E. 64. arXiv:cond-mat/0104532. doi:10.1103/PhysRevE.64.016135.
  49. ↑ Werbos (2006). Using Adaptive Dynamic Programming to Understand and Replicate Brain Intelligence: the Next Level Design. arXiv:q-bio/0612045. {{cite arXiv}}: Проігноровано |class= (довідка)
  50. ↑ Claire Christensen; Reka Albert (2006). Using graph concepts to understand the organization of complex systems. arXiv:q-bio.OT/0609036. {{cite arXiv}}: Проігноровано |class= (довідка)
  51. ↑ Vito Latora; Massimo Marchiori (2002). Economic Small-World Behavior in Weighted Networks. European Physical Journal B. 32 (2): 249—263. arXiv:cond-mat/0204089. doi:10.1140/epjb/e2003-00095-5.
  52. ↑ Vito Latora; Massimo Marchiori (2002). The Architecture of Complex Systems. arXiv:cond-mat/0205649. {{cite arXiv}}: Проігноровано |class= (довідка)
  53. ↑ Balantrapu, Satish (2 листопада 2010). Artificial Neural Networks in Microgrid. Energy Central. Процитовано 8 December 2015.
  54. ↑ Miao He; Sugumar Murugesan; Junshan Zhang (2010). Multiple Timescale Dispatch and Scheduling for Stochastic Reliability in Smart Grids with Wind Generation Integration. arXiv:1008.3932 [cs.SY].
  55. ↑ Barreiro; Julijana Gjorgjieva; Fred Rieke; Eric Shea-Brown (2010). When are feedforward microcircuits well-modeled by maximum entropy methods?. arXiv:1011.2797 [q-bio.NC].
  56. ↑ Jianxin Chen; Zhengfeng Ji; Mary Beth Ruskai; Bei Zeng; Duanlu Zhou (2010). Principle of Maximum Entropy and Ground Spaces of Local Hamiltonians. arXiv:1010.2739 [quant-ph].
  57. ↑ Sahand Haji Ali Ahmad; Mingyan Liu; Yunnan Wu (2009). Congestion games with resource reuse and applications in spectrum sharing. arXiv:0910.4214 [cs.GT].
  58. ↑ Sahand Ahmad; Cem Tekin; Mingyan Liu; Richard Southwell; Jianwei Huang (2010). Spectrum Sharing as Spatial Congestion Games. arXiv:1011.5384 [cs.GT].
  59. ↑ Report: Smart Grid Market Could Double in Four Years. Zpryme Smart Grid Market.
  60. ↑ Future of Electricity Report Calls for Huge Investments.
  61. ↑ Patrick Mazza (21 травня 2004). The Smart Energy Network: Electricity’s Third Great Revolution (PDF). Climate Solutions: 2. Процитовано 5 грудня 2008.
  62. ↑ L. D. Kannberg; M. C. Kintner-Meyer; D. P. Chassin; R. G. Pratt; J. G. DeSteese; L. A. Schienbein; S. G. Hauser; W. M. Warwick (November 2003). GridWise: The Benefits of a Transformed Energy System (PDF). Pacific Northwest National Laboratory under contract with the United States Department of Energy: 25. arXiv:nlin/0409035. {{cite journal}}: |format= вимагає |url= (довідка)
  63. ↑ Smart Grid and Renewable Energy Monitoring Systems, SpeakSolar.org 03rd September 2010
  64. ↑ Towards Energy-Awareness in Managing Wireless LAN Applications. IWSOS 2013: 7th International Workshop on Self-Organizing Systems. Процитовано 17 серпня 2014.
  65. ↑ https://www.bchydro.com/energy-in-bc/projects/smart_metering_infrastructure_program/faqs/security_and_privacy.html
  66. ↑ http://www.theage.com.au/it-pro/government-it/smart-meter-data-shared-far-and-wide-20120922-26dvp.html
  67. ↑ SMITH, JORDAN (16 Nov 2007). APD Pot-Hunters Are Data-Mining at AE. Are you using 'too much' energy? Inquiring drug cops want to know. Austin, Texas: The Austin Chronicle. Архів оригіналу за 16 July 2010. Процитовано 15 February 2015.
  68. ↑ Prof. Dr.-Ing U. Greveler; Dr. B. Justus; D. Löhr MSc. (20 Sep 2011). Hintergrund und experimentelle Ergebnisse zum Thema "Smart Meter und Datenschutz" (PDF) (English та German) . Fachhochschule Münster of Applied Sciences. Архів оригіналу (PDF) за 17 Nov 2012. Процитовано 15 February 2015.
  69. ↑ Researchers claim smart meters can reveal TV viewing habits. Metering.com. 21 Sep 2011. Процитовано 15 February 2015.
  70. ↑ Tien, Lee (10 Mar 2010). New "Smart Meters" for Energy Use Put Privacy at Risk. Electronic Frontier Foundation. Процитовано 15 February 2015.
  71. ↑ Reitman, Rainey (10 Jan 2012). Privacy Roundup: Mandatory Data Retention, Smart Meter Hacks, and Law Enforcement Usage of "Silent SMS". Electronic Frontier Foundation. Процитовано 15 February 2015.
  72. ↑ Smart Hacking For Privacy. 28th Chaos Communication Congress. 30 Dec 2011. Процитовано 15 February 2015.
  73. ↑ 28th Chaos Communication Congress. 28c3: Smart Hacking for Privacy (Video). YouTube. Процитовано 15 February 2015.
  74. ↑ Enev, Miro; Gupta, Sidhant; Kohno, Tadayoshi; Patel, Shwetak N. Televisions, Video Privacy, and Powerline Electromagnetic Interference (PDF). University of Washington.
  75. ↑ Roach, John (20 Sep 2011). Technologist wins 'genius' award for sensor tech. NBC News. Процитовано 15 February 2015.
  76. ↑ U.S. Infrastructure: Smart Grid. Renewing America. Council on Foreign Relations. 16 December 2011. Процитовано 20 January 2012.
  77. ↑ Gorman, Siobahn (6 April 2008). Electricity Grid in U.S. Penetrated by Spies. Wall Street Journal. Процитовано 20 January 2012.
  78. ↑ Klaus Kursawe and Christiane Peters. Structural Weaknesses in the Open Smart Grid Protocol. Cryptology ePrint Archive, Report 2015/088.
  79. ↑ Dumb Crypto in Smart Grids: Practical Cryptanalysis of the Open Smart Grid Protocol (PDF). Cryptology ePrint Archive: Report 2015/428. Процитовано 10 May 2015.
  80. ↑ Wen, Hengqing; Huang, Peter; Dyer, John; Archinal, Andy; Fagan, John (2004). Countermeasures for GPS signal spoofing (PDF). University of Oklahoma. Процитовано 16 December 2011.
  81. ↑ Humphreys, T.E.; Ledvina, B. M.; Psiaki, M.; O'Hanlon, B. W.; Kintner, P.M. (2008). Assessing the Spoofing Threat: Development of a Portable GPS Civilian Spoofer (PDF). ION GNSS. Процитовано 16 December 2011.
  82. ↑ GPS Spoofing Countermeasures. — Homeland Security Studies and Analysis Institute, 2003. — 1 грудня.
  83. ↑ Students Hijack Luxury Yacht. Secure Business Intelligence Magazine.
  84. ↑ UT Austin Researchers Successfully Spoof an $80 million Yacht at Sea. The University of Texas at Austin. Процитовано 5 February 2015.
  85. ↑ Fernando Alvarado, University of Wisconsin, Shmuel Oren University of California at Berkeley (May 2002). Transmission System Operation and Interconnection (PDF). National Transmission Grid Study. United States Department of Energy: 25. Процитовано 1 грудня 2008.
  86. ↑ Rolf Carlson (April 2002). Sandia SCADA Program High-Security SCADA LDRD Final Report (PDF). National Transmission Grid Study. Sandia National Laboratories for the United States Department of Energy: 15. Процитовано 6 грудня 2008.
  87. ↑ James Grundvig (15 квітня 2013). Detecting Power Theft by Sensors and the Cloud: Awesense Smart System for the Grid. Huffington Post. Huffington Post: 2. Процитовано 5 червня 2013.
  88. ↑ Building for the future: Interview with Andres Carvallo, CIO — Austin Energy Utility. Next Generation Power and Energy. GDS Publishing Ltd.... (244). Процитовано 26 листопада 2008.
  89. ↑ Betsy Loeff (March 2008). AMI Anatomy: Core Technologies in Advanced Metering. Ultrimetrics Newsletter. Automatic Meter Reading Association (Utilimetrics).
  90. ↑ Betsy Loeff, Demanding standards: Hydro One aims to leverage AMI via interoperability, PennWell Corporation
  91. ↑ E-Energy Project Model City Mannheim. MVV Energie. 2011. Процитовано 16 травня 2011.
  92. ↑ SA Government
  93. ↑ http://www.industry.gov.au/Energy/Programs/SmartGridSmartCity/Pages/default.aspx. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  94. ↑ http://www.smartgridsmartcity.com.au/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  95. ↑ Évora InovCity - Smart Energy Living
  96. ↑ Portuguese Smart City
  97. ↑ E-Energy: Startseite. E-energy.de. Retrieved on 2011-05-14.
  98. ↑ а б в г д Massachusetts rejects utility's prepayment plan for low income customers, The Boston Globe, 2009-07-23
  99. ↑ http://publicservice.vermont.gov/topics/electric/smart_grid/eenergyvt
  100. ↑ Smart Energy Collective. Smartenergycollective.nl. Retrieved on 2011-05-14.
  101. ↑ Enbysk, Liz (20 квітня 2011). China Smart Grid Playbook: Should we steal a page or two?. SmartGridNews. Процитовано 1 грудня 2011.
  102. ↑ John, Jeff (28 лютого 2011). Open Source Smart Grid Goes to China, Courtesy of Honeywell. Giga Om. Процитовано 1 грудня 2011.
  103. ↑ Lundin, Barbara (24 січня 2012). Honeywell builds on smart grid success in England. Fierce SmartGrid. Процитовано 7 березня 2012.
  104. ↑ Honeywell and Southern California Edison Team up to Curb Electricity Demand. The Wall Street Journal. 27 березня 2007.
  105. ↑ John, Jeff (17 листопада 2009). Honeywell’s OpenADR Plans for SoCal Edison. Greentechgrid. Процитовано 25 січня 2012.
  106. ↑ Richman, Gerald (23 лютого 2010). Smart Grid: The Devil Is In the Details. New America Foundation. Процитовано 29 листопада 2011.
  107. ↑ John, Jeff (2 лютого 2012). Balancing Hawaiian Wind Power with Demand Response. GreenTechMedia. Процитовано 7 березня 2012.
  108. ↑ IEEE Standards Association. 2030-2011 IEEE Guide for Smart Grid Interoperability of Energy Technology and Information Technology Operation with the Electric Power System (EPS), and End-Use Applications and Loads. IEEE Smart Grid. Процитовано 28 січня 2013.
  109. ↑ John, Jeff (28 лютого 2011). Open Source Smart Grid Goes to China, Courtesy of Honeywell. GigaOm. Процитовано 16 квітня 2012.
  110. ↑ http://web.archive.org/web/20081227010910/http://ieeexplore.ieee.org/xpl/standardstoc.jsp?isnumber=33838
  111. ↑ Cisco Outlines Strategy for Highly Secure, 'Smart Grid' Infrastructure -> Cisco News. Newsroom.cisco.com (2009-05-18). Retrieved on 2011-05-14.
  112. ↑ DS2 Blog: Why the Smart Grid must be based on IP standards. Blog.ds2.es (2009-05-20). Retrieved on 2011-05-14.
  113. ↑ IEEE P2030 Official Website
  114. ↑ IEEE, conference drive smart grids. Eetimes.com (2009-03-19). Retrieved on 2011-05-14.
  115. ↑ Commerce Secretary Unveils Plan for Smart Grid Interoperability. Nist.gov. Retrieved on 2011-05-14.
  116. ↑ SGIP Catalog of Standards
  117. ↑ Jorge L. Contreras, "Gridlock or Greased Lightning: Intellectual Property, Government Involvement and the Smart Grid" (presented at American Intellectual Property Law Assn. (AIPLA) 2011 Annual Meeting (Oct. 2011, Washington D.C.))

Зовнішні посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Розумна_енергосистема&oldid=17726665