Електричний акумулятор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нікель-кадмієві (NiCd) акумулятори

Електри́чний акумуля́тор (лат. accumulare — «нагромаджувати») — хімічне джерело електричного струму багаторазової дії, основна специфіка якого полягає в зворотності внутрішніх хімічних процесів, що забезпечує його багаторазове циклічне використання (через заряд-розряд) для накопичення електричної енергії та автономного електроживлення різноманітних електротехнічних пристроїв та систем.

Кілька акумуляторів, об'єднаних в один електричний ланцюг, складають акумуляторну батарею.

Зміст

Принцип дії [ред.]

Принцип дії акумулятора заснований на зворотності хімічної реакції. Найпоширеніші електричні (кислотні та лужні) акумулятори накопичують хімічну енергію (внаслідок зворотних хімічних реакцій між речовиною електродів та електролітом), і віддають електричну енергію, являючи собою гальванічні елементи. Працездатність акумулятора може бути відновлена ​​шляхом заряду, тобто пропусканням електричного струму в напрямку, зворотному напрямку струму при розряді.

Характеристики [ред.]

  • Ємність акумулятора — це максимально можливий корисний заряд, що віддається повністю зарядженим акумулятором при розряді до найменшої допустимої напруги.

В міжнародні системі одиниць СІ ємність акумуляторів вимірюють в кулонах. На практиці використовується позасистемна одиниця Ампер-година: 1 А ⋅ год = 3600 Кл.

  • Енергетична ємність — енергія, що віддається повністю зарядженим акумулятором при розряді до найменшої допустимої напруги.

В системі СІ енергетична ємність вимірюється в джоулях. На практиці використовується позасистемна одиниця Ват-година: 1 Вт ⋅ год = 3600 Дж.

Застосування [ред.]

Акумулятори широко застосовують в техніці. Акумулятори широко застосовують на автомобільному, морському, повітряному і залізничному транспорті, в радіотехніці, на телефонних і електричних станціях, електрокарах, для освітлення і сигналізації на штучних супутниках Землі, космічних ракетах тощо.

Склад, будова, принцип дії [ред.]

Акумулятор, як і всяке хімічне джерело струму, складається з позитивного і негативного електродів та електроліту, в який вони занурені. Різниця потенціалів, що виникають на межі стикання електродів з електролітом, утворює ЕРС акумулятора (або напругу акумулятора при розімкнутому колі). Під час розрядки акумулятора енергія хім. реакцій перетворюється на електричну енергію; при зарядці, навпаки, електрична енергія перетворюється на хімічну.

Види [ред.]

Розрізняють кислотні (свинцеві) і лужні акумулятори.

Кислотні акумулятори мають високу номінальну напругу (2 В), малий внутрішній електричний опір та відносно високий коефіцієнт корисної дії (до 0.85). Проте невеликий термін служби, недостатня міцність та незадовільна робота при низьких і високих температурах обмежують їх застосування.

Лужні акумулятори мають ряд переваг перед кислотними: вони міцніші, не бояться перевантажень, добре працюють в широкому інтервалі температур, невимогливі до виробничих умов. Основні їх недоліки: низький ККД (до 60 %) і напруга (1,2; 1,25; 1,33 В).

За складом електродів (активної маси) лужні акумулятори поділяють на:

  • Кадмій-нікельові;
  • Залізо-нікельові;
  • Цинк-нікельові;
  • Срібло-цинкові.

За способом утримання електродів акумулятори поділяють на:

  • Ламельні;
  • Безламельні.

Безламельні акумулятори мають підвищену ємність і менші розміри. Останнім часом почали застосовувати стартерні залізо-нікельові акумулятори, які працюють при низьких температурах краще, ніж кислотні. Для одержання великих імпульсних струмів при низьких і високих температурах та значних змінах атмосферного тиску застосовують срібло-цинкові акумулятори.

Кадмійо-нікельові акумулятори можуть бути дуже малих розмірів — 1—3 см² (т. з. ґудзики), їх застосовують у слухових апаратах для глухих та в напівпровідникових радіоприладах. Лужні акумулятори виробляють сухими.

Порівняння [ред.]

Електричні та експлуатаційні характеристики акумулятора залежать від матеріалу електродів і складу електроліту. Зараз найбільш поширені такі акумулятори:

Тип Напругаa Щільність енергіїb Потужністьc Ефективністьd E/$e Розряд.f Кількість
циклівg
Тривалість
використанняh
(V) (MJ/kg) (Wh/kg) (Wh/L) (W/kg) (%) (Wh/$) (%/mo) (#) (років)
Лужно-кислотний 2.1 0.11-0.14 30-40 60-75 180 70%-92% 5-8 3%-4% 500-800 3 (автомобільний акумулятор), 20 (стаціонарний)
VRLAi 2.105
Лужний 1.5 0.31 85 250 50 99.9% 7.7 <0.3 100-1000 <5
Ni-залізо 1.2 0.18 50 100 65% 5-7.3[1] 20%-40% 50+
Ni-кадмій 1.2 0.14-0.22 40-60 50-150 150 70%-90% 20% 1500
NiH2 1.5 75 20.000 15+
NiMH 1.2 0.11-0.29 30-80 140-300 250-1000 66% 1.37 20% 1000
Ni-цинк 1.7 0.22 60 170 900 2-3.3 100-500
Li-іонний 3.6 0.58 160 270 1800 99.9% 2.8-5[2] 5%-10% 1200 2-3
Li полімер 3.7 0.47-0.72 130-200 300 3000+ 99.8% 2.8-5.0 2-3
LiFePO4 3.25 80-120 170 [3] 1400 0.7-1.6 3-5% 2000+[4]
Li сірчаний[5] 2.0 0.94-1.44[6] 400[7] 350
Нано Титанатний[8] 2.3 90 4000+ 87-95%r 0.5-1.0[9] 9000+ 20+
Тонкоплівчастий Li  ? 350 959  ?  ?p[10] 40000
ZnBr 75-85
V-редокс 1.4-1.6 25-35[11] 96%[12] 14,000[13] 10 (стаціонарний)[12]
NaS 150 89%-92%
Розплавлена сіль 70-110[14] 150-220 4.54[15] 3000+ 8+
Супер залізо
Срібло-цинк 130 240
Примітки

Задля лаконічності, записи в таблиці було скорочено. Для повного описання, дивіться окремі статті про кожний тип.

  • a Номінальна напруга елементу, Вольт.
  • b Щільність енергії = накопичена енергія/вага або енергія/розмір, в трьох одиницях вимірювання
  • c Питома потужність = потужність/вага, W/kg
  • d Ефективність заряду/розрядки у відсотках, %
  • e Енергія/вартість споживання в W·h/US$ (приблизно)
  • j Безпечна для працездатності акумулятора глибина розряду
  • f Коефіцієнт саморозряду у відсотках на місяць
  • g Кількість робочих циклів
  • h Тривалість періоду працездатності, років
  • i До VRLA або рекомбінантів належать гелеві акумулятори та абсорбційні скляні пластинки
  • p Пілотне виробництво
  • r В залежності від кількості циклів розряду

Посилання [ред.]

Література [ред.]