Двокомпонентні регуляторні системи: відмінності між версіями
Нова сторінка: '''Двокомпонентні регуляторні системи''' ({{lang-en|two-component [regulatory] systems}}) — клас відносно простих... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 00:38, 11 січня 2009
Двокомпонентні регуляторні системи (англ. two-component [regulatory] systems) — клас відносно простих сигнальних систем клітин, що дозволяють організмам відчувати різноманітні зовнішні стимули та відповідати на них належним чином[1]. Ці системи складаються із зазвичай зв'язоного з мембраною білка-рецептора — гістидинової кінази, що відчуває відповідний сигнал, — та відповідного регулятора відповіді, що опосереднює клітинну відповідь, зазвичай за допомогою зміни рівня експрерії певних генів[2]. Двокомпонентні регуляторні системи часто зустрічаються у бактерій та архей, тоді як серед еукаріотів відомо лише кілька прикладів[1].
Передача сигалу двокомпонентних систем відбувається через передачу фосфатної групи з АТФ на залишки гістидину гістидинових кіназ. Кінази у свою чергу передають фосфатну групу (або каталізують її передачу від АТФ) на залишок аспаргінової кислоти регулятора відповіді. В результаті регулятор відповіді змінює конформацію та діє в якості фактора транскрипції або його кофактора, впливаючи на експресію генів. Рівень фосфорилювання регулятора відповіді визначає його активність[3]. Більшість двогомпонентних систем залучені в сигнельні системи, що відповідають на зміни зомнішніх умов, таких як температура, осмолярність, наявність хімічних речовин та кислотність[4]. Наприклад, система осморегуляції EnvZ/OmpR бактерії E. coli контролює експресію порінів зовнішньої мембрани OmpF і OmpC[5].
Посилання
- ↑ а б Stock AM, Robinson VL, Goudreau PN (2000). Two-component signal transduction. Annu. Rev. Biochem. 69: 183—215. doi:10.1146/annurev.biochem.69.1.183. PMID 10966457.
- ↑ Mascher T, Helmann JD, Unden G (2006). Stimulus perception in bacterial signal-transducing histidine kinases. Microbiol. Mol. Biol. Rev. 70 (4): 910—38. doi:10.1128/MMBR.00020-06. PMID 17158704.
- ↑ Stock JB, Ninfa AJ, Stock AM (1989). Protein phosphorylation and regulation of adaptive responses in bacteria. Microbiol. Rev. 53 (4): 450—90. PMID 2556636.
- ↑ Attwood PV, Piggott MJ, Zu XL, Besant PG (2007). Focus on phosphohistidine. Amino Acids. 32 (1): 145—56. doi:10.1007/s00726-006-0443-6. PMID 17103118.
- ↑ Buckler DR, Anand GS, Stock AM (2000). Response-regulator phosphorylation and activation: a two-way street?. Trends Microbiol. 8 (4): 153—6. PMID 10754569.