Гістидин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 24 березня 2013.
| L-Гістидин | |
|---|---|
 |
 |
| Назва за IUPAC | Гістидин |
| Інші назви | 2-Аміно-3-(1H-імідазол-4-іл)пропанова кислота |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 71-00-1 |
| PubChem | 773 |
| DrugBank | DB00117 |
| KEGG | D00032 |
| ChEBI | CHEBI:57595 |
| SMILES |
O=C(O)[C@@H](N)Cc1cncn1
|
| InChI |
1/C6H9N3O2/c7-5(6(10)11)1-4-2-8-3-9-4/h2-3,5H,1,7H2,(H,8,9)(H,10,11)/t5-/m0/s1
|
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C6H9N3O2 |
| Розчинність (вода) | 4,19 г/100 г при 25 °C [1] |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Гістидин — одна з двадцяти стандартних амінокислот, що входять до складу білків.
З гістидину в організмі синтезується нейромедіатор гістамін, що є сигнальною сполукою в алергічних процесах.
Примітки [ред.]
|
|||||||||||
 |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
